Вирок № 2777334, 15.06.2007, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-146\2007p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2007 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. , при секретарі Скринник Ю.О., з участю прокурорів Вакули І.М. , Ганжали О.І., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця с Стецьківка, АДРЕСА_1, Сумського району, Сумської області, раніше судимого 03.12.2001 р. Зарічним райсудом м. Суми за ст. ст. 186 ч.2, 189 ч.1, 69, 70, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком терміном на 1 рік 6 місяців; 17.06.2004 р. Зарічним райсудом м. Суми за ст. 296 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186, ст. 198, ч.3 ст. 296 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця м. Суми, АДРЕСА_1, раніше несудимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_6 будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту і не погашену судимість на шлях виправлення не став і разом з підсудним ОСОБА_7 скоїв ряд умисних злочинів.

Так, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 05.11.2005 року близько 24 години перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на мосту неподалік від будинку культури с. Басівка Сумського району, з метою заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою між собою, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих, яке виразилося в хватанні ОСОБА_7 потерпілу ОСОБА_1 за передпліччя рук, смиканні її, внаслідок чого остання була повалена на землю, та у висмикуванні мобільного телефону з рук ОСОБА_1, та у хватанні ОСОБА_6 за одяг ОСОБА_2, поваленні її на землю, нанесенні удару долонею по обличчю останньої та у висмикуванні мобільного телефону з рук ОСОБА_2, відкрито заволоділи мобільним телефоном гр. ОСОБА_1 Samsung X-480, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 554 грн. з sim-карткою "Djuice", яка була придбана потерпілою в якості бонусу і не представляє для останньої матеріальної шкоди, і на рахунку якої було 3 грн. 85 коп. та мобільним телефоном гр. ОСОБА_2 Samsung X-600, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 739 грн. з sim-карткою "Джине" вартістю згідно довідки 50 грн., на рахунку якої було 10 коп.

Викрадене майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 використали для своїх потреб, чим спричинили гр. ОСОБА_1, збитки на загальну суму 557 грн. 85 коп., а ОСОБА_2 збитки на загальну суму 789 грн. 10 коп.

Крім того 12.06.2006 р. близько 23:00 год. ОСОБА_7 перебуваючи в с. Хотінь Сумського району, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману під приводом виникшої необхідності передзвонити, попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон Sony Ericson К700І, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи 492 грн. 37 коп.3 sim-карткою "Djuice" вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 50 грн., на рахунку якої було 2 грн., отримавши від останнього згоду, заволодів мобільним телефоном, який ОСОБА_3, не підозрюючи про злочинні дії ОСОБА_7 добровільно передав останньому, з цим телефоном ОСОБА_7 втік з місця вчинення злочину, чим ОСОБА_3 були заподіяні матеріальні збитки на загальну суму 544 грн. 37 коп.

Про заволодіння телефоном обманним шляхом ОСОБА_7 в цей же день близько 23-00 години повідомив ОСОБА_6 і запропонував йому разом збути вказаний мобільний телефон. ОСОБА_6 достовірно знаючи про скоєний злочин, а також про те, що вказаний мобільний телефон Sony Ericson К700І, здобутий злочинним шляхом, погодився на пропозицію ОСОБА_7 і спільно з ним збув зазначений вище мобільний телефон невстановленій особі на території Центрального ринку м. Суми. Виручені кошти від продажу мобільного телефону ОСОБА_6 та ОСОБА_7 використали для своїх цілей.

Крім того 08.09.2006 p. близько 23:30 год. ОСОБА_7 перебуваючи неподалік від танцювального майданчику, який знаходиться біля ставу в с. Хотінь Сумського району, з метою заволодіння чужим майном, повторно, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилося у висмикуванні з рук ОСОБА_4 мобільного телефону, який знаходився у останньої у тимчасовому користуванні і належав ОСОБА_5, відкрито заволодів мобільним телефоном гр. ОСОБА_5 Samsung X-640, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 546 грн., з sim-карткою "Сім-Сім від UMC", яка належала ОСОБА_4 і була придбана потерпілою, в якості бонусу і не представляє для останньої матеріальної шкоди, і на рахунку якої було 7 грн.

Після вчинення цього злочину, в цей же день близько 23:30 год. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про викрадення мобільного телефону і запропонував йому разом збути вказаний мобільний телефон. ОСОБА_6 достовірно знаючи про скоєний злочин, а також те, що вказаний мобільний телефон Samsung X-640, здобутий злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, погодився на пропозицію ОСОБА_7 і спільно з ним збув зазначений вище мобільний телефон невстановленій особі на території Центрального ринку м. Суми.

Крім того 01.03.07 р. близько 23:30 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_6, проїжджаючи на автомобілі, під керуванням останнього, по трасі Суми-Юнаківка у напрямку м. Суми, побачили ОСОБА_8, який з узбіччя дороги повернув на вул. Жовтневу с. Стецьківка Сумського району, наздогнали його і грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, ОСОБА_6 наніс 2 удари кулаком в обличчя ОСОБА_8 після чого ОСОБА_7 також наніс 2 удари кулаком в обличчя ОСОБА_8, в наслідок чого останній впав і ОСОБА_6 продовжуючи проявляти особливу зухвалість наніс ще 2 удари ногою в область тулубу ОСОБА_8, після чого сам припинив свої протиправні дії.

Внаслідок побиття ОСОБА_8, йому був спричинений фізичний біль.

Крім того, в ході хуліганських дій ОСОБА_7, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, повторно, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилося у знятті куртки ОСОБА_8 шляхом ривка, відкрито заволодів майном ОСОБА_8 переліком та вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи:

курткою на блискавці, з капюшоном, без підкладки, стьобана, з вишитим значком "Найк" - на груді з

лівого боку, кишені бокові, діагональні блискавці довжиною до стегон, 52 розміру - 368 грн..

пачка цигарок "Честерфілд Лайт", 1 шт. - 3 грн.

запальничка "Крікет", 1 шт. - 3 грн. мобільним телефоном Siemens SF-62 - 228 грн., з sim-карткою "Djuice", вартістю згідно довідки - 50 грн., на рахунку якої було 20 грн., чим спричинив ОСОБА_8 збитки на загальну суму 672 грн.

Про відкрите заволодіння телефоном ОСОБА_8 близько 23:30 год. ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 і запропонував йому разом збути вказаний мобільний телефон. ОСОБА_6 достовірно знаючи про скоєний злочин, а також те, що вказаний мобільний телефон Siemens SF-62, здобутий злочинним шляхом, погодився на пропозицію ОСОБА_7 і спільно з ним збув зазначений вище мобільний телефон на території Центрального ринку м. Суми ОСОБА_9

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ст. 186 ч.2, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 296 КК України визнав частково і пояснив, що влітку 2006 року (точної дати він не пам'ятає) близько 23:00 години він з ОСОБА_6 на автомобілі ДЕО сріблястого кольору, під керуванням останнього, каталися в с Хотінь Сумського району. Проїжджаючи по одній з вулиць, поворот на яку знаходиться по ліву сторону від ставка, він побачив незнайомого хлопця, в руках якого побачив мобільний телефон. Тоді він сказав ОСОБА_6, щоб він зупинив авто поруч з хлопцем. Зупинившись поряд з хлопцем він відкривши задні дверцята, не виходячи з автомобіля сказав хлопцю, що вони не місцеві, батарея його мобільного телефону розрядилася, а йому треба терміново передзвонити, і він попросив у хлопця його мобільний телефон і сказав, що вставить в нього свою сім-картку, передзвонить і віддасть йому телефон. Він обманював хлопця і чекав, що останній дасть свій мобільний телефон, а він не повертаючи його хлопцю поїде разом з ОСОБА_6 з цього місця, тим самим хотів заволодіти телефоном хлопця. Хлопець погодився дав йому телефон. Це був телефон „Соні Еріксон К700І" кольору металік. Взявши телефон в руки він сказав ОСОБА_6, щоб останній їхав, після чого ОСОБА_6 зрушив з місця і вони поїхали у м. Суми.

Від'їхавши деяку відстань він показав мобільний телефон, яким заволодів, ОСОБА_6

В подальшому вказаний телефон вони продали на центральному ринку м. Суми невідомому чоловіку. Гроші виручені від продажу телефону вони розділили порівну, і витратили на власні потреби.

Крім цього восени 2006 р. (точної дати він не пам*ятає) він разом з ОСОБА_6 каталися в с. Хотінь Сумського району і проїжджаючи біля ставка, неподалік від березок, які там ростуть вони побачили дівчину, яка розмовляла по мобільному телефону і телефон світився. Він попросив ОСОБА_6 зупинитися, не кажучи

навіщо. Останній зупинив автомобіль неподалік від дівчини, а він вийшов з машини і підійшов до дівчини, яку попросив, щоб вона дала йому свій мобільний телефон зателефонувати. Але не дочекавшись відповіді він вихватив телефон з рук дівчини і розвернувся у напрямку автомобіля. Коли дівчина схопила за його за руку він відштовхнув, швидко сів в машину після чого сказав ОСОБА_6 щоб останній їхав. Після цього він показав даний телефон ОСОБА_6 і повідомив, що він його забрав у дівчини.

В подальшому вони продали даний мобільний телефон на території Центрального ринку м. Суми невідомому чоловіку, а гроші отримані від збуту викраденого телефону вони поділили порівну і витратили на власний розсуд.

Також він з ОСОБА_6 01.03.2007 р. перебуваючи в с. Стецьківка Сумського району з метою передзвонити попросили мобільний телефон у хлопця, який був біля автобусної зупинки з дівчиною, але хлопець сказав, що у нього немає мобільного телефону, хоча дівчина, яка була з ним, як здалося йому казала, що у хлопця є мобільний телефон. Після цього хлопець та дівчина пішли в бік м. Суми вздовж дороги.

Трохи пізніше він з ОСОБА_6 поїхали в м. Суми. Проїжджаючи повз того хлопця з дівчиною, які звернули з дороги ліворуч, вони вирішили покарати того хлопця за те, що він збрехав з приводу того, що у нього немає мобільного телефону. Для цього вони наздогнали того хлопця і ОСОБА_6 наніс пару ударів руками в обличчя хлопця. В цей же час він також наніс один удар в обличчя та один удар в тулуб хлопця. В цю ж мить він вирішив, що хлопець чинити опір не буде, і він вирішив заволодіти майном, яке було в кишенях курточки хлопця. Будучи майже впевненим, що саме в кишенях курточки знаходився мобільний телефон він розстібнув блискавку курточки, і зняв її ривком. Після цього відніс курточку в салон автомобіля і поклав її на заднє сидіння. Після цього дівчина, яка була з хлопцем почала просити, щоб вони віддали їй курточку, але він спочатку відмовив, а потім після того як ОСОБА_6 сказав щоб він віддав курточку, він віддав курточку дівчині. Перед тим як віддавати курточку він забрав все, що було в кишенях, а саме мобільний телефон "Сіменс" "розкладушка" та пачку цигарок. Коли дівчина попросила, щоб він віддав, майно, яке було в кишенях курточки, то він сказав, що не віддасть. Після цього вони поїхали в м. Суми, а по дорозі він повідомив ОСОБА_6 про те, що він викрав у хлопця мобільний телефон.

Наступного дня вони пішли на Центральний ринок, де продали цей телефон, а гроші поділили і витратили на власний розсуд.

Епізоду по заволодінню телефонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в с. Басівка Сумського району він не визнає, заявивши, що на досудовому слідстві його примусили працівники міліції визнати цей епізод. В суді він заявив, що в с. Басівка він злочину не вчиняв і взагалі не знає де знаходиться це село.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ст. 186 ч.2, 198, 296 ч.3 КК України визнав частково і суду пояснив, що влітку 2006 року (точної дати він не пам'ятає) близько 23:00 год. він з ОСОБА_7 на автомобілі "ДЕО Сенс" сріблястого кольору, яким він керував за довіреністю, каталися в с Хотінь Сумського району, і проїжджаючи по одній з вулиць, поворот на яку знаходиться по ліву сторону від ставка, вони побачили незнайомого хлопця, в руках якого він побачив мобільний телефон. Тоді ОСОБА_7, який сидів на задньому пасажирському місці, сказав йому щоб він зупинив авто поряд з хлопцем. Про те навіщо треба зупинятися ОСОБА_7 йому не сказав. Після цього він почув, що ОСОБА_7 просив у хлопця мобільний телефон, для того, щоб вставити свою сім-картку і передзвонити. Знаючи, що у ОСОБА_7 є свій мобільний телефон, він зрозумів, що ОСОБА_7 "розводе" хлопця, тобто вводе його в оману. Про це вони з ОСОБА_7 не домовлялися. Хлопець повірив ОСОБА_7 і дав йому свій мобільний телефон. Після цього ОСОБА_7 сказав йому щоб він їхав і він рушив з місця. Він здогадувався, що ОСОБА_7 забрав мобільний телефон хлопця, але на той час напевно не знав, бо не бачив чи віддавав ОСОБА_7 телефон хлопцю чи ні. Пізніше ОСОБА_7 показав йому мобільний телефон і сказав, що він забрав його у хлопця. Це був телефон „Соні Еріксон К700І.

Потім вони продали його на центральному ринку м. Суми невідомому чоловіку. Гроші виручені від продажу телефону вони розділили порівну, і витратили на власні потреби.

Крім цього восени 2006 р. (точної дати він не пам'ятає) каталися в с. Хотінь Сумського району. Проїжджаючи біля ставка, неподалік від березок, які там ростуть вони побачили дівчину, яка розмовляла по мобільному телефону і ОСОБА_7 попросив його зупинитися не кажучи навіщо. Він зупинив автомобіль неподалік від дівчини, а ОСОБА_7 вийшов з машини. Повернувшись через 1 -2 хвилини ОСОБА_7 сказав йому, щоб останній їхав. Проїхавши деяку відстань ОСОБА_7 показав йому мобільний телефон. Він зрозумів, що даний телефон ОСОБА_7 у когось викрав.

В подальшому вони продали телефон на території Центрального ринку невідомому чоловіку, а гроші отримані від збуту викраденого телефону поділили порівну і витратили на власний розсуд.

Також, 01.03.2007 р. він разом з ОСОБА_7, перебуваючи в с. Стецьківка Сумського району, з метою передзвонити попросили мобільний телефон у хлопця, який був біля автобусної зупинки з дівчиною, але останній сказав, що у нього немає мобільного телефону, після чого хлопець з дівчиною пішли в бік м. Суми вздовж дороги.

Трохи пізніше він з ОСОБА_7 поїхали в м. Суми. Проїжджаючи повз того хлопця з дівчиною, які звернули з дороги ліворуч, він та ОСОБА_7 вирішили покарати того хлопця за те, що він їм збрехав з приводу того, що у нього не має мобільного телефону. З цією метою вони наздогнали того хлопця і нанесли останньому по 2 удари руками в обличчя. Після цього він відвернувся, щоб підкурити цигарку, а коли повернувся, то побачив, що хлопець вже був без курточки. В цей же час він побачив ОСОБА_7, який був біля машини. Після цього

дівчина, яка була з хлопцем, почала просити, щоб вони віддали їй курточку, але ОСОБА_7 спочатку сказав, що нічого не віддасть, а потім, після того як він сказав йому, щоб він віддав курточку, ОСОБА_7 віддав її дівчині. Коли дівчина попросила, щоб вони повернули, майно, яке було в кишенях курточки, то ОСОБА_7 сказав, що не віддасть. Після цього вони сіли в авто і поїхали в м. Суми, а по дорозі ОСОБА_7 показав мобільний телефон марки "Сіменс", який він забрав у того хлопця.

Наступного дня вони продали його на центральному ринку м. Суми невідомому чоловіку. Гроші виручені від продажу телефону вони розділили порівну, і витратили на власні потреби.

Епізоду по заволодінню телефонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в с. Басівка Сумського району він не визнає, заявивши, що на досудовому слідстві його примусили працівники міліції визнати цей епізод. В суді він заявив, що в с. Басівка він злочину не вчиняв і взагалі не знає де знаходиться це село.

Крім часткового визнання вини самими підсудними, їх вина в інкримінованих їм діяннях доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 05.11.2005 року коли вона з ОСОБА_2 поверталися з дискотеки і коли проходили по мосту, то почула що позаду хтось іде. Оглянувшись назад вона побачила двох чоловіків, один з яких ухопивши її ззаду за передпліччя руками, потягнув назад від чого вона втратила рівновагу і впала на землю спиною. Одразу після цього вона відчула як цей чоловік став лазити по кишенях, а потім він розстібнув блискавку на куртці і став намагатись зірвати з її шиї мобільний телефон, але остання сама зірвала його з мотузки та стала утримувати телефон в своїх руках, не даючи хлопцю його забрати. Але хлопець вирвав з її рук мобільний телефон та побіг до автомобілю, на якому в подальшому зник з місця вчинення злочину. Автомобіль на якому були злочинці був сріблястого кольору і поїхав в напрямок м. Суми. Прийшовши додому вона повідомила про це рідних і вони намагалися наздогнати їх.

Потерпіла ОСОБА_2 дала суду свідчення аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_1 При цьому вона пояснила, що автомобіль і самих злочинців вона бачила в цей же день в селі в магазині, незадовго до нападу на них.

Потерпілий ОСОБА_3, суду пояснив, що влітку 2006 р., в якому саме місяці він не пам'ятає, бо пройшло багато часу, приблизно в 23 години він йшов з дискотеки додому. Проходячи по вул. Центральній, поворот на яку знаходиться зліва від ставка, до нього ззаду під'їхав автомобіль ДЕО сріблястого кольору, номеру автомобілю він не запам'ятав.

Коли автомобіль зупинився поряд з ним (двигун не глушився), то відкрилися задні дверцята. Там був хлопець, який сказав, що вони не місцеві, і, що їм треба передзвонити, а батарея їхнього мобільного розрядилася, і він попросив його дати йому мобільний телефон, для того, щоб він поставив туди свою сім-картку і передзвонив, після чого хлопець сказав, що віддасть телефон.

Він повірив хлопцю і, будучи впевненим в тому, що він поверне мобільний телефон, дістав його та дав тому хлопцю, але в цей час дверцята автомобіля закрилися і автомобіль поїхав далі по вулиці у напрямку с. Кровне. Тоді він зрозумів, що його обманув той хлопець і тим самим заволодів його майном у вигляді мобільного телефону Sony Ericson К700І та сім-картки.

Потерпіла ОСОБА_4, суду пояснила, що 08.09.2006 року близько 23 години, коли вона перебувала на танцювальному майданчику с. Хотінь, вона попросила у своєї подруги ОСОБА_5 мобільний телефон, бо їй було необхідно подзвонити. ОСОБА_5 дала їй телефон і вона взявши його перейшла по дорозі від літнього майданчика приблизно на відстань 100 м на інший бік дамби в бік вул. Сумська до березок, які там ростуть. В той час як вона розмовляла по телефону, то з боку с. Писарівка Сумського району до неї під'їхав автомобіль "Део" темно сірого кольору. Приблизно через 1 хвилину до неї підійшов невідомий хлопець віком до 25 років, худорлявої статури, на зріст близько 175-180 см. Хлопець несподівано для неї схопився рукою за телефон та став тягнути на себе. Вона в свою чергу стала намагатись перешкодити цьому та теж стала тягнути телефон на себе та вимагати, щоб хлопець відпустив телефон. Хлопець різко смиконув рукою і йому вдалося вихопити телефон у неї з рук. Вихопивши телефон, хлопець одразу побіг до автомобілю. Коли вона ухопила його за руку, то хлопець відкинувши руку, сів до автомобілю на переднє пасажирське місце, після чого автомобіль одразу поїхав у бік с. Кіндратівка і звернув у бік с. Кровне.

Потерпіла ОСОБА_5, суду пояснила, що 08 вересня 2006 року коли вона з ОСОБА_4 перебували на літньому танцмайданчику с. Хотінь, ОСОБА_4 попросила мобільний телефон, щоб подзвонити. Вона погодилася і дала подрузі свій мобільний телефон. Через деякий час Назаренко повернулася до неї та повідомила, що невідомий хлопець вихопив з її рук телефон в той час коли ОСОБА_4 розмовляла, після чого сів до автомобілю та поїхав.

Крім того вина підсудних стверджується:

· заявами потерпілих про вчинені відносно них злочини( а.с. 46, 47, 65, 69, 75 )

· протоколами огляду місця події (а.с. 49)

· протоколом відворення обстановки і обставин події в ході якого ОСОБА_7 відтворив обставини вчиненого ним злочину, (а.с. 106)

· Висновками товарознавчої експертизи про визначення залишкової вартості викраденого майна ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_2(а.с. 125-127)

· Висновком товарознавчої експертизи про визначення залишкової вартості викраденого майна ОСОБА_5 на час скоєння злочину.(а.с. 135-136)

· Висновком товарознавчої експертизи про визначення залишкової вартості викраденого майна ОСОБА_3 на час скоєння злочину, (а.с. 140)

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудних в інкримінованих їм злочинах доказана повністю.

Невизнання вини підсудними у вчиненні пограбування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в с Басівка Сумського району 5 листопада 2005 року суд розцінює як їх спробу пом*якшити свою участь. При цьому суд віддає перевагу поясненням потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, щодо обставин вчиненого відносно них злочину, та поясненням самих підсудних на досудовому слідстві по даному епізоду.

Так, будучи затриманим 4 березня 2007 року о 14 годині ОСОБА_7 о 14-45 год пояснив, що на початку листопада 2005 року він разом з ОСОБА_6 і друзями розпивали спиртні напої на базі відпочинку «Ведмідь» поблизу с Стецьківка. На базу відпочинку вони приїжджали на автомобілі «Део-сенс» сріблястого кольору, яким керував ОСОБА_6 за дорученням. Приблизно о 22 годині вони поїхали в центр села Стецьківка, щоб завезти хлопців та дівчат по домівках, а потім стали кататися і приїхали в с Басівка, де в невеликому магазині замовили каву, після чого стали їхати по селу в сторону м. Суми. Попереду вони побачили двох дівчат та хлопця, що йшли по дорозі, особисто він побачив у однієї з дівчат мобільний телефон, який світився, при цьому ОСОБА_6 запропонував зупинитися і забрати у дівчат телефон. Так як він був дуже п*яним то відразу ж погодився. ОСОБА_6 зупинив автомобіль і вони вийшли на вулицю, дівчата були відносно них попереду. Вони підбігли ззаду до дівчат і схопили їх, при цьому хлопець втік. Схопивши одну з дівчат, він потіг її за одяг і вона впала на землю, він нахилився над нею, розстібнув блискавку на куртці і під одягом намацав телефон, але дівчина тримала його в руках і не віддавала. Застосувавши силу він розігнув пальці руки дівчини, заволодів її телефоном і побіг до автомобіля. Він бачив, що ОСОБА_6 на відстані приблизно 3 метрів від нього вчиняв такі самі дії відносно "іншої дівчини. Особисто він заволодів телефоном « Самсунг» розкладушка X -480, червоного кольору, ОСОБА_6 теж заволодів телефоном «Самсунг», але якого кольору він не пам*ятає. Обидва телефони вони на слідуючий день продали на центральному ринку м. Суми (а.с. 188-189).

12.03.2007 року ОСОБА_7 було пред*явлене обвинувачення по цьому епізоду. Будучи допитаним в якості обвинуваченого він повністю визнав свою вину, написавши про це власноручно і розповів про обставини вчиненого злочину, які були аналогічні його поясненням 04.03. 2007 року.(а.с. 196-197).

В ході додаткового допиту в якості обвинуваченого, 20.04.07р., ОСОБА_7 знову в найдрібніших деталях розповів про обставини вчинення ним разом з ОСОБА_6 злочину в с. Басівка відносно двох дівчат. При цьому він власноручно записав, що пояснення даються ним добровільно, без психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції, (а.с. 204).

27 квітня 2007 року ОСОБА_7 було пред*явлене остаточне обвинувачення, яке він визнав повністю і дав пояснення по всім епізодам пред*явленого йому обвинувачення, в т.ч.1 по епізоду в с. Басівка, при цьому він знову власноручно написав про відсутність фізичного чи психологічного тиску на нього з боку працівників міліції і про те, що він ніколи не відмовиться від цих пояснень, (а.с. 209-210, 212-214).

При проведенні очної ставки з Дзекєлєвою 04.03.07р. ОСОБА_7 заявив, що він знає цю жінку, поскільки на початку листопада 2005 року заволодів її телефоном, що пам*ятає навіть марку цього телефону «Самсунг Х-480» червоного кольору. При цьому він в дрібних деталях перший розповів про обставини їх з ОСОБА_6 перебування в с. Басівка на початку листопада 2005 року і відкритого заволодіння телефонами у двох дівчат. Після поясненнь ОСОБА_7 потерпіла пояснила, що вона повністю підтверджує свідчення ОСОБА_7 і що все, що він розповів відповідає дійсності.(а.с. 95-96)

06.03.2007р. була проведена очна ставка між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В ході цієї слідчої дії ОСОБА_7 знову розповів про те, як вони з ОСОБА_6 заволоділи телефонами двох дівчат в с. Басівка на початку листопада 2005 року. В свою чергу ОСОБА_6 вислушавши пояснення ОСОБА_7а Є. заявив, що він повністю їх підтверджує. При цьому він уточнив, що коли ОСОБА_7 схопив першу дівчину, інша стала тікати, але пробігши метрів п*ять спотикнулась і впала на землю, він підскочив до неї і на шнурку поверх куртки побачив мобільний телефон, який світився, він зірвав з шиї дівчини телефон і побіг до машини, (а.с. 99-100)

В ході судового слідства були допитані слідчі ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які пояснили що ОСОБА_7 на протязі всього досудового слідства постійно давав одні й ті ж самі пояснення про заволодіння телефонами в с. Басівка, при цьому він ніколи не заявляв про якийсь фізичний чи психологічний тиск на нього.

Таким чином, суд вважає, що даний епізод повністю знайшов своє підтвердження в ході як досудового, так і судового слідства.

Що стосується довіреностей на право керування автомобілями на ім*я ОСОБА_6 від травня, серпня та листопада 2006 року, які підсудний ОСОБА_6 надав в судовому засіданні і які на його думку свідчать про те, що він не міг керувати автомобілем ДЕО сріблястого кольору в листопаді 2005 року, то суд не сприймає їх, як алібі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, поскільки сукупність викладених вище доказів свідчить про вчинення ними злочину в с. Басівка в листопаді 2005року. До того ж ОСОБА_6 міг керувати і іншим автомобілем сріблястого кольору по якійсь іншій довіреності.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, так як він за попередньою змовою в групі осіб відкрито заволодів чужим майном із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілої; за ст. 198 КК України, так як він збув майно завідомо здобуте злочинним шляхом; за ч.3 ст. 296 КК України, так як він будучи раніше судимим за хуліганство, в групі осіб грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Дії підсудного ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України, так як він за попередньою змовою в групі осіб відкрито заволодів чужим майном із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров*я потерпілих, повторно; за ч.2 ст. 190 КК України, так як він заволодів чужим майном шляхом обману, повторно; за ч.2 ст. 296 КК України, так як він в групі осіб грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудних, характеристики на них, часткове визнання ними своєї вини, розкаювання у частині вчинених ними злочинах, те що підсудний ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Те, що підсудні вибачилися перед потерпілими, суд визнає пом*якшуючою їх відповідальність обставиною.

А, те що підсудні вчинили злочини в стані алкогольного сп*яніння суд визнає обтяжуючою їх відповідальність обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудних суд вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

По справі потерпілими заявлені цивільні позови, зокрема, потерпілою ОСОБА_2 на суму 3 600 грн., ОСОБА_3 на 702 грн., потерпілою ОСОБА_4 на 200 грн., потерпілою ОСОБА_5 на 600 грн., потерпілим ОСОБА_8 на суму 1500 грн.

Суд вважає, що відповідно до ст. 1166, 1167 ЦК України всі позови, підлягають задоволенню, поскільки в суді доведено, що матеріальна і моральна шкода потерпілим заподіяна злочинними діями підсудних, а тому з них необхідно стягнути заявлені суми.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних, питання речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

Визнати винними: ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ст. 198, ч.3 ст. 296 КК України та ОСОБА_7 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 296 КК України і призначити їм покарання:

ОСОБА_6:

· за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

· за ст. 198 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

· за ст. 296 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно до відбування призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_7:

· за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

· за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

· за ст. 296 ч.2 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно до відбування призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженим залишити ту ж - утримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання ОСОБА_6 з 03.03.2007 року, ОСОБА_7 з 04.03.2007 року, тобто з часу їх затримання.

Стягнути ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в солідарному порядку у відшкодування заподіяної шкоди на користь потерпілих:

ОСОБА_2 суму 3 600 грн., ОСОБА_3 суму 702 грн., ОСОБА_4 суму 200 грн., ОСОБА_5 суму 600 грн., ОСОБА_8 суму 1500 грн.

Стягнути ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави судові витрати в сумі по 117, 70 гривень, з кожного, за проведення експертиз із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 35221004000389 МФО 837013 банк УДК в Сумській області

Речовий доказ: телефон «Сіменс», що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 залишити в його розпорядженні.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення, а для засуджених, в той же строк з дня вручення копії вироку.