Рішення № 27772108, 05.11.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/2110/2012 Справа № 2020/7261/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська вагонна дільниця № 1"

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська вагонна дільниця № 1"звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська вагонна дільниця № 1" шкоду у розмірі 3470, 95 грн. та судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до наказу Укрзалізниці від 11.05.2011 року № 185-Ц "Про затвердження Порядку використання автоматизованої системи відбору кандидатів на вакантні робочі місця працівників поїзних бригад та Порядку використання автоматизованої системи формування поїзних бригад" за результатами автоматизованого відбору відповідач у лютому 2012 року був направлений позивачем на обслуговування поїзду №143/144 сполученням "Санкт-Петербург-Харків"в якості провідника пасажирського вагона. Зазначений поїзд є поїздом міждержавного сполучення.

Держави-учасники СНД, в тому числі і Україна, уклали "Соглашение об экономической ответственности за провоз безбилетных пассажиров, излишней ручной клади, неоформленого багажа, грузобагажа и непередачу для реализации мест в пассажирских поездах"(далі - Соглашение). Соглашение передбачає економічну відповідальність та порядок оформлення документів у випадках провозу безквиткових пасажирів поїзними бригадами однієї залізниці на території іншої залізниці. Безквитковим вважається пасажир, виявлений в пасажирському поїзді без проїзних документів, що дають право проїзду в даному поїзді (п. 1.1 Соглашения).

Пунктом 2.1 Соглашения зазначено, що підставою для економічної відповідальності залізниці є акт, складений ревізорами, які здійснюють перевірку поїзду.

14.03.2012 року на адресу Харківської вагонної дільниці №1 Південної залізниці надійшов акт № 003465, складений 12.03.2012 ревізорами ВАТ "ФПК" РФ про те, що під час перевірки на дільниці Бєлгород-Курськ поїзда №144 сполученням "Харків-Санкт- Петербург" провідник штабного вагона ОСОБА_1 допустила перевезення 6 безквиткових пасажирів від ст. Бєлгород до ст. Прохоровка.

Винні дії відповідача виразилися в порушенні вимог 7.3, 7.9 "Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"., п. 1.5, п. 3.6.4, п. 3.9.5. Інструкції провідника пасажирських вагонів № ЦЛ-0038", п.2.2 умов контракту № 627 від 04.06.2008.

11.05.2012 року до позивача листом від 07.05.2012 року № РЦП-9/2827-Л надійшов рахунок ВАТ "ФПК"РФ № 85 від 16.04.2012 року для сплати 1200, 30 шв.франків та перелік актів, складених ревізорами ВАТ "ФПК"РФ у березні 2012 році, в якому зазначено перевезення 6 безквиткових пасажирів. Розмір економічної відповідальності у швейцарських франках у сумі 1200, 30 склав на 31.05.2012 року (при курсі за 100 шв.франків -827,7328 грн). еквівалент суми 9935, 28 грн.

На підставі умов Соглашения, повідомленням від 12.06.2012 № 4577 Державного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" із позивача стягнута сума 1489, 42 шв.франків за безквиткове перевезення пасажирів, до складу якої включена і сума 1200, 30 шв.франків, стягнутих з позивача внаслідок вини відповідача.

Таким чином, внаслідок порушення відповідачем посадових обов'язків, позивачу завдана шкода 9935, 28 грн. (1200, 30 щф.фр.).

З огляду на приписи ст. 132 КЗпП України позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача заподіяну шкоду у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 3470, 95 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Також зазначає, що не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

24.09.2012 року відповідачем подано заперечення на позов, в яких вона просить відмовити у відкритті провадження у справі та повернути позовну заяву представнику ДП "Південна залізниця".

Доводи заперечень обґрунтовує тим, що ДП "Південна залізниця" не є належним позивачем, оскільки у відповідача з ДП "Південна залізниця" ніяких правових відносин не існує. Крім того, зазначає, що у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом її чоловіка до Харківської вагонної дільниці № 1 про поновлення на роботі, в межах якої розглядається питання про незаконність звільнення її чоловіка внаслідок складання акту про проїзд безквиткових пасажирів. Також відповідач вказує на незаконність оперативної наради та наказу № 83/ДЗ від 19.03.2012 року, в якому її намагаються притягнути до матеріальної відповідальності за акт № 023050 від 18.02.2012 року за перевезення двох безквиткових пасажирів.

У відповідності до приписів ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що спірні правовідносини склалися з приводу матеріальної відповідальності працівника за шкоду, заподіяну підприємству.

Так, наказом начальника дільниці від 04.06.2008 року № 1473/ОС ОСОБА_1 прийнята на посаду провідника пасажирських вагонів.

ОСОБА_1 направлена позивачем на обслуговування поїзду №143/144 сполученням "Санкт-Петербург-Харків" в якості провідника пасажирського вагона. Зазначений поїзд є поїздом міждержавного сполучення.

Соглашением об экономической ответственности за провоз безбилетных пассажиров, излишней ручной клади, неоформленого багажа, грузобагажа и непередачу для реализации мест в пассажирских поездах"(далі - Соглашение), укладеним Державами-учасницями СНД, в тому числі і Україною, передбачено економічну відповідальність та порядок оформлення документів у випадках провозу безквиткових пасажирів поїзними бригадами однієї залізниці на території іншої залізниці. Безквитковим вважається пасажир, виявлений в пасажирському поїзді без проїзних документів, що дають право проїзду в даному поїзді (п. 1.1 Соглашения).

Пунктом 2.1 Соглашения зазначено, що підставою для економічної відповідальності залізниці є акт, складений ревізорами, які здійснюють перевірку поїзду.

12.03.2012 року ревізорами ВАТ "ФПК" РФ складений акт А 003465, в якому зазначено, що ними у поїзді №143/144 сполученням "Санкт-Петербург-Харків" виявлені шість безквиткових пасажирів, які їхали зі станції Бєлгород до станції Прохорівка.

11.05.2012 року на адресу позивача листом від 07.05.2012 року № РЦП-9/2827-Л надійшов рахунок ВАТ "ФПК"РФ № 85 від 16.04.2012 року для сплати 1200, 30 шв.франків та перелік актів, складених ревізорами ВАТ "ФПК"РФ у березні 2012 році, в якому зазначено перевезення 6 безквиткових пасажирів. Розмір економічної відповідальності у швейцарських франках у сумі 1200, 30 склав на 31.05.2012 року (при курсі за 100 шв.франків -827,7328 грн). еквівалент суми 9935, 28 грн.

Як вбачається з повідомлення від 12.06.2012 № 4577 Держаного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" з позивача стягнута сума 1489, 42 шв.франків за безквиткове перевезення пасажирів, до складу якої включена і сума 1200, 30 шв.франків у відповідності до рахунку № 85 від 16.04.2012 року.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, на оперативній нараді при заступнику начальника Харківської вагонної дільниці № 1 від 15.03.2012 року зазначено, що, ознайомившись з актом А - 003465, бланком обліку ЛУ-72/УЗ, поясненнями провідників вагонів № 3, 4, 5, 6, 7, 10, встановлено, що перевірка потягу № 143 Харків-Санкт-Петербург почалася о 14 год. 40 хв. з штабного вагону № 8 в присутності начальника поїзду. Перевірка бланку обліку ЛУ-72/УЗ № ПЗ 188542 перевіряючими здійснена в 15 год. 50 хв. 12.03.2012 року, про що вчинений відповідний запис в бланку обліку.

Згідно письмових пояснень провідника ОСОБА_1 по станції Бєлгород після проходження прикордонно-митного контролю вона відчинила вхідні двері і знаходилася біля вагону на пероні, безквиткових пасажирів до посадки не допускала. За десять хвилин до відправлення поїзду в вагон зайшли перевіряючи в кількості трьох чоловік. Вона провела їх в вільне купе, повідомила про це начальника поїзду і пішла в тамбур за п'ять хвилин до відправлення поїзду, для того, щоб провести станцію. Потім записала пасажирів в бланк обліку і на вимогу перевіряючих надала їм бланк обліку та проїзні документи пасажирів. При перевірці виявилося, що в останньому купе знаходяться шість безквиткових пасажирів, про що вона доповіла начальнику поїзду.

Однак, згідно акту А-003465 безквиткові пасажири здійснювали проїзд на місцях № 13, 14, 15, 16, 21, 23, що не відповідає вказаним в поясненні обставинам.

Таким чином, на зазначеній нараді від 15.03.2012 року встановлено, що в діях провідника вагонів ОСОБА_1 маються ознаки допущеного порушення вимог п.1.5, п.3.6.4, п.3.9.5 Інструкції провідника пасажирських вагонів №ЦЛ-0038 та п.7.3, 7.9 правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Посилання відповідача на те, що за наслідками оперативної наради її намагаються притягнути до матеріальної відповідальності за акт № 023050 від 18.02.2012 року за перевезення двох безквиткових пасажирів не прийняті судом до уваги, оскільки згідно наказу Харківської вагонної дільниці № 1 № 93/ДЗ від 28.03.2012 року виправлено технічні помилки в протоколі оперативної наради від 15.03.2012 року та наказі № 83/ДЗ від 20.03.2012 року та вказано саме на акт А 003465 від 12.03.2012 року.

За наслідками зазначених дій відповідача позивачу завдана шкода у розмірі 9935, 28 грн.(1200, 30 шф.фр.).

Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Згідно зі статтею 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Як визначено пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" судовому розгляду підлягають заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, а також в розмірі, що не перевищує цей заробіток (перевищує, але законом встановлена відповідальність в межах середнього місячного заробітку), якщо відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати (наприклад, у випадку припинення працівником трудових відносин з даним підприємством, у зв'язку з закінченням строку на видання розпорядження про відрахування).

Розмір середнього заробітку ОСОБА_1 обрахований позивачем у відповідності до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, і складає 3470, 95 грн.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська вагонна дільниця № 1" шкоди у розмірі 3470, 95 грн.

Відносно заперечень відповідача про те, що ДП "Південна залізниця" не є належним позивачем по справі, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Південна залізниця" відповідно до чинного законодавства має відокремлені підрозділи, одним із яких є Харківська вагонна дільниця №1.

Відокремлений підрозділ "Харківська вагонна дільниця №1"державного підприємства "Південна залізниця" не є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА № 594545 з ЄДРПОУ, та діє відповідно до Положення про відокремлений підрозділ "Харківська вагонна дільниця №1", затвердженого наказом начальника залізниці від 26.06.2012 року №319/Н.

З огляду на викладене, позов обґрунтовано пред'явлено Державним підприємством "Південна залізниця", який є юридичною особою, в особі свого відокремленого підрозділу - "Харківська вагонна дільниця №1".

Відносно доводів відповідача щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі на стадії судового розгляду, суд зазначає, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. В обґрунтування перебування у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова справи, яка підпадає під визначення, надане у п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, відповідач посилається на справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської вагонної дільниці № 1 про поновлення на роботі. З огляду на викладене, посилання відповідача на перебування у провадженні суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є безпідставним.

Крім того, питання про відмову у відкритті провадження у справі підлягає вирішенню саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на стадії судового розгляду справи.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 224 ЦПК України, ст. ст. 130, 132, 136 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська вагонна дільниця № 1" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська вагонна дільниця № 1" (розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 199, п/р 2600809292801 у Харківській філії "Експрес-Банк"м. Харкова, МФО 350716, код 06719465) шкоду у розмірі 3470, 95 грн., судовий збір у розмірі 214, 60грн., а всього 3685 (три тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 55 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Ященко