Рішення № 27770329, 14.11.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2736/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Ясінський Л.Ю.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2012

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді -Суровицької Л.В.,

суддів - Авраменко Т.М., Кіселика С.А.,

при секретарі - Крисановій Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на заочне рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2012 року та на додаткове рішення від 08 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно та виселення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»(далі -Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення зі зняттям з реєстрації.

В обґрунтування позову зазначав, що 27 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до якого надано позичальнику в кредит кошти в сумі 25 812 грн.50 коп. зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.03.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та позичальником 27 березня 2008 року був укладений договір іпотеки , згідно якого ОСОБА_5 надав в іпотеку належний йому на праві власності будинок АДРЕСА_1.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 12 травня 2011 року утворилась заборгованість позичальника в сумі 33 787 грн.53 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 19 342 грн.68 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 7 801 гн.48 коп.; 116 грн.01 коп. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 4 680 грн.34 коп. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 250 грн. -штраф (фіксована частина) та 1597 грн.03 коп. -штраф (процентна складова).

Посилаючись на право Банку вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, на право звернення стягнення на майно, Банк просив суд звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Просив також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у спірному будинку зі зняттям їх з реєстраційного обліку у ВГІРФО УМВС України в м. Ульяновка (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 21 травня 2012 року у зв'язку зі смертю відповідача, залучено до участі у справі в якості правонаступників -ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.41-42).

Заочним рішенням Ульяновського районного суду від 06 липня 2012 року в задоволенні позову Банку до ОСОБА_5 відмовлено за необґрунтованістю (а.с. 55-56).

Додатковим рішенням від 08 жовтня 2012 року відмовлено в задоволенні позову Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за необґрунтованістю (а.с.144-145).

В апеляційних скаргах ПАТ КБ «ПриватБанк»просить заочне рішення суду першої інстанції та додаткове рішення з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову (а.с.76-80, 150-154 ).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Банку підтримав доводи апеляційних скарг.

Від відповідачки ОСОБА_2, яка є одночасно законним представником неповнолітньої ОСОБА_3, надійшла телеграма, в якій вона зазначила , що не заперечує про розгляд справи в її відсутність.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(нині -ПАТ) та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кошти у вигляді не поновлювальної лінії -кредит у розмірі 25 812 грн.50 коп. на наступні цілі: 24 500 грн. на придбання нерухомості, а також у розмірі 1 312 грн.50 коп. на сплату страхових платежів зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 27 березня 2013 року (а.с.9-11).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_5 27 березня 2008 року було укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_5 надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: житловий будинок -літ. «А», який складається з 2-х кімнат, жилою площею 40,28 кв.м., загальною площею 54,24 кв.м. з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки визначена у розмірі 35 000 грн.(а.с.12-13).

01 червня 2011 року банк звернувся до суду із позовом до боржника про звернення стягнення на будинок та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Ц позові Банк також просив виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у ВГІРФО УМВС України м. Ульяновка та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_5 належним чином не виконує зобов'язання за кредитним договором в результаті чого утворилась заборгованість, що станом на 12 травня 2011 року становить 33 787 грн.53 коп..

Як свідчить копія свідоцтва про смерть НОМЕР_1, видана 21 грудня 2009 року Шамраївською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області , ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23).

Згідно довідки завідуючої Ульяновською державною нотаріальною конторою спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є його дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дружина ОСОБА_2 (а.с.39).

Як свідчить інформаційна довідка із Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_5 були видані два свідоцтва про право на спадщину від 06 грудня 2010 року, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с.40).

Ухвалою суду від 21 травня 2012 року до участі у справі залучено в якості правонаступників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.41-42).

Ухвалюючи заочне рішення та додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено прийняття спадкоємцями спадщини, наявність та розмір спадкового майна, не надано доказів того, що позивач є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк».

З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не застосував до правовідносин, які склались між сторонами норми матеріального права, які їх регулюють, прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Ухвалюючи заочне рішення про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_5, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 помер та не застосував до правовідносин, що склались між сторонами положення ч.4 ст.25 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки, припиняється у момент її смерті. Цивільна правоздатність особи є невіддільною від неї і припиняється з її смертю.

За таких обставин суд першої інстанції не мав правових підстав для ухвалення рішення щодо померлої особи.

Ухвалене заочне рішення про відмову в задоволенні позову Банку до ОСОБА_5 є незаконним та необґрунтованим, тому відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина перша статті 1282 ЦК України передбачає, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»судам роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати положення статті 1282 ЦК України за якою спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Із спадкової справи вбачається, що спадкоємці ОСОБА_5 не відмовились від спадщини, прийняли її в установленому законом порядку та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом.

ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_3 успадкували по ? частці у спадщині, яка складається з грошового вкладу у розмірі 2 875 грн.24 коп., що зберігається в Ульяновському відділенні Кіровоградської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.121,122, 183, 184).

Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5, також складається з житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1, який було передано Банку за договором в іпотеку .

На вказаний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями спадкоємці ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом не отримали.

Спадкоємець, який прийняв частину спадкового майна, вважається таким, що прийняв всю спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, оскільки спадкоємці боржника прийняли спадщину, тому відповідно до положень ст.1282 ЦК України вони є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

ОСОБА_5 згідно кредитного договору та договору іпотеки був одночасно перед Банком і боржником і іпотекодавцем, тому після його смерті до спадкоємців переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

Оскільки заочне рішення суду та додаткове рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України вказані рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову Банку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємців боржника .

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 за час життя ОСОБА_5 була нарахована заборгованість за кредитом , яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 19 394 грн. 84 коп., простроченої заборгованості за кредитом -545 грн.34 коп., заборгованості по відсоткам -566 грн.93 коп., в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам -263 грн.12 коп., заборгованість з пені -13 грн.34 коп., а всього -20 520 грн.45 коп..

Вказана сума заборгованості не перевищує вартості іпотечного майна, оскільки вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 складала при купівлі 24 500 грн., а згідно договору іпотеки визначено вартість -35 000 грн..

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, інтереси якої представляє законний представник ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не довели, що спадкове майно відсутнє або його вартість є меншою від заявленого позивачем розміру позовних вимог.

За таких обставин позов ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягає задоволенню частково. Зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, частки яких у спадковому майні складають по ?? у кожного, підлягає стягненню за кредитним договором від 27 березня 2008 року заборгованість станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 20 520 грн. 45 коп., а саме з кожного по 10 260 грн.22 коп. шляхом звернення на житловий будинок загальною площею 54,24 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 27 березня 2008 року, укладеного з ОСОБА_5) ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Початкова ціна на житловий будинок встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Вимога про звернення стягнення на земельну ділянку шляхом її продажу, задоволенню не підлягає, оскільки відсутні докази про право власності іпотекодавця на зазначену земельну ділянку, що виключає застосування ст. 6 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до вимог ч.1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

В даній справі відсутнє письмове повідомлення відповідачів про добровільне звільнення житлового будинку АДРЕСА_1, тому вимоги позивача про виселення відповідачів зі зняттям їх з реєстрації у вказаному житловому будинку, є передчасними.

Крім того, як вбачається із свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих відповідачам, вони проживають та зареєстровані в АДРЕСА_2, а не в спірному будинку (а.с.121,122).

Безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів того, що він є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк». Як свідчать матеріали справи, як додаток до позовної заяви Банком надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи з зазначенням про зміну найменування юридичної особи, довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с.16,17).

У зв'язку з тим, що позов Банку підлягає задоволенню частково, відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Банку підлягає до стягнення 205 грн.20 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені Банком при подачі позову , а всього 325 грн.20 коп., тобто по 162 грн.60 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч.1 ст.307, п.3,п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314 , ст.ст.313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2012 року та додаткове рішення від 08 жовтня 2012 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором від 27 березня 2008 року станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 20 520 грн.45 коп. (двадцять тисяч п'ятсот двадцять грн. сорок п'ять копійок), а саме з кожного по 10 260 грн.22 коп. (десять тисяч двісті шістдесят грн.. двадцять дві копійки) , яка складається з основного боргу в сумі 19 394 грн.84 коп., простроченої заборгованості за кредитом -545 грн.34 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 566 грн.93 коп., заборгованості по пені - 13 грн.34 коп., звернувши стягнення на житловий будинок загальною площею 54,24 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 27.03.2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»код ЄДРПОУ 14360570 з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем,з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності,а також надання Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень,необхідних для здійснення продажу. Початкова ціна на житловий будинок встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, законним представником якої є ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 205 грн.20 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 325 грн.20 коп.(триста двадцять п'ять грн. двадцять коп.), з кожного по 162 грн.60 коп. (сто шістдесят дві гривні шістдесят копійок).

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: