Рішення № 27769929, 02.10.2012, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2852/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Ябчик Н.М.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Письменний О. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Карпенка О.Л., Полежая В.Д.,

при секретарі - Ткач І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» /далі - банк/звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення. Мотивуючи позовні вимоги тим, що 12.12.2007р. між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № KGALAE000014916, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 24 996,36 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,29% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 10.12.2010р. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком і відповідачем було укладено договір застави від 12.12.2007р., відповідно до якого відповідач надав в заставу автомобіль ІЖ, модель: 2717-90, 2005 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 16.06.2011р. в розмірі 17189, 05 грн., з яких : 9956,35 грн. -заборгованість за кредитом; 990,18 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 293 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 5949,52 грн. -пеня за своєчасність виконання зобов'язань за договором. Посилаючись на ці обставини, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу вказаного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути судові витрати.

В ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість по кредитному договору в розмірі 17 189,05 грн., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу вказаного автомобіля з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути судові витрати в сумі 291, 89 грн.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати неправомірним збільшення банком в односторонньому порядку з 01 лютого 2009 року процентної ставки за користування кредитом із 16,08% до 27,48% та розміру щомісячних платежів, встановлених кредитним договором № KGALAE000014916 від 12.12.2007р., зобов'язати відновити розмір процентної ставки та розмір щомісячних платежів, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 травня 2012 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк»відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк»посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання неправомірним збільшення в односторонньому порядку процентної ставки та відновлення її розміру, суд першої інстанції виходив з того, що банком не надано до суду будь-яких додаткових угод про підвищення процентної ставки та доказів про належне повідомлення ОСОБА_2 щодо підвищення процентної ставки, а тому дійшов висновку про неправомірне збільшення банком процентної ставки.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Судом встановлено, що 12.12.2007р. між сторонами укладено кредитний договір № KGALAE000014916, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 24 996,36 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,29% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 10.12.2010р. /а.с.10-12/.

Пунктом 2.3.1 зазначеного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміни облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Скориставшись своїм правом, банк збільшив в односторонньому порядку процентну ставку відповідно до умов договору, про що повідомив ОСОБА_2

Як убачається з матеріалів справи, 08.01.2009р. на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення, за підписом голови правління банку, що у зв'язку із зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, з метою виконання зобов'язань перед своїми вкладниками, ПриватБанк змушений вимагати зміни умов кредитного договору та починаючи з 01 лютого 2009 року відсоткова ставка за кредитним договором складатиме 27,48 % на рік. Позичальникові запропоновано в разі не згоди із вказаними змінами кредитного договору в строк не пізніше 20.01.2009р., звернутися у відділення банку, надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі /а.с.69, 70/.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що після підвищення процентної ставки ОСОБА_2 сплачував проценти за новою ставкою, що вказує на його згоду зі зміненим розміром процентної ставки та за період з 25.02.2009р. по 16.04.2009р. була відсутня прострочена заборгованість по кредиту /а.с.6-7/.

Посилання ОСОБА_2 на те, що збільшення процентної ставки відбулося вже після набрання чинності статтею 1056-1 ЦК України, відповідно до якої встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, в п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року.

Оскільки банк прийняв рішення про підвищення процентної ставки 25.12.2008р., тобто до набрання чинності зазначеного закону, тому банк правомірно підвищив процентну ставку відповідно до умов кредитного договору та підстави для відновлення її розміру відсутні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконанню з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином зобов'язання не виконав. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, відповідач має заборгованість станом на 16.06.2011р. в розмірі 17189, 05 грн., з яких : 9956,35 грн. -заборгованість за кредитом; 990,18 грн. -заборгованість по процентам за користування кредитом; 293 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 5949,52 грн. -пеня за своєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає ІЖ - 2717-90, ХТК271700500067828.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч. 1-2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави у рішення суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Таким чином, суд на зазначені обставини уваги не звернув, тому дійшов помилкового висновку про визнання неправомірною підвищення процентної ставки та її відновлення, що призвело до неправильного вирішення судом справи і ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія, суддів вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягає задоволенню, а в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 457 грн. 19 коп.

Неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 309 ЦК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задовольнити.

Рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання неправомірними дій банку щодо збільшення в односторонньому порядку процентної ставки та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KGALAE000014916 від 12.12.2007 року в сумі 17189 грн. 05 коп. звернути стягнення на предмет застави -автомобіль ІЖ, модель 2717-90, 2005 року випуску, легкового типу, № кузова/ шасі - ХТК271700500067828, реєстраційний номер ВА 9234АА, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк»судовий збір в розмірі 457 грн. 19 коп.

Рішення набирає законної сили з моменти проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: