Рішення № 27768988, 27.11.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/19865/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" листопада 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі -Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого вони є, та відповідачем 22.09.2006 року було укладено кредитний договір № k2S4AЕ00000073, за яким відповідачу надано кредит в сумі 49 510,0 доларів США, строком до 21.09.2009 року, зі сплатою 10,56 % річних за користування кредитом. Відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки і в порядку встановлені кредитним договором. Банк свої зобов'язання виконав, відповідач свої зобов'язання порушив, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.05.2012 рік становить 38990,27 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом -16 638,09 доларів США, заборгованість по процентам -19 024,18 доларів США, заборгованість по комісії -1 664,0 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань -20 061,65 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», рік випуску 2003, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності. В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, уточнені позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, в разі неявки в суд відповідача не заперечував щодо постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином за відомою адресою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В суді встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем 22.09.2006 року було укладено кредитний договір № k2S4AЕ00000073, за яким відповідачу надано кредит в сумі 49 510,0 доларів США, строком до 21.09.2009 року, зі сплатою 10,56 % річних за користування кредитом. Відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки і в порядку встановлені кредитним договором. Банк свої зобов'язання виконав, відповідач свої зобов'язання порушив, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.05.2012 рік становить 57 387,92 доларів США(що за курсом НБУ складає 458 672,95 грн.), з яких: заборгованість за кредитом -16 638,09 доларів США, заборгованість по процентам -19 024,18 доларів США, заборгованість по комісії -1 664,0 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань -20 061,65 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», рік випуску 2003, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі невиконання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушення зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до п. 24 договору застави рухомого майна звернення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів: шляхом передачі предмету застави у власність заставодержателю в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором; шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладанням договору купівлі-продажу з третьою особою -покупцем або на публічних торгах, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. Пошук покупця на предмет застави проводиться як заставодавцем так і Банком; у випадку нотаріального посвідчення цього договору -на підставі виконавчого напису нотаріуса; іншим незабороненим чинним законодавством способом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір -3 219,0 грн., дані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

По даній справі було встановлено, що відповідно до розрахунку, здійсненому станом на 28.05.2012 року, який був наданий до матеріалів справи при подачі позову до суду, загальна заборгованість відповідача становить 57 387,92 доларів США (що за курсом НБУ складає 458 672,95 грн.), з урахуванням судових витрат звернення стягнення на предмет застави підлягає на суму 461 891,95 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України «Про заставу», ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № k2S4AЕ00000073 від 22.09.2006 року в сумі 57 387,92 доларів США (що за курсом НБУ складає 458 672,95 грн.) звернути стягнення на предмет застави -автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», рік випуску 2003, тип ТЗ: універсал, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариство Комерційний Банк «ПриватБанк»(04094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Зобов'язати ОСОБА_2 передати предмет застави у заклад (володіння) Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк»(04094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570), а саме: автомобіль марки «Toyota Land Cruiser», рік випуску 2003, тип ТЗ: універсал, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

За рахунок коштів, отриманих від реалізації у встановленому порядку заставного майна, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» у розмірі 57 387,92 доларів США (що за курсом НБУ складає 458 672,95 грн., з яких: заборгованість за кредитом -16 638,09 доларів США, заборгованість по процентам - 19 024,18 доларів США, заборгованість по комісії -1 664,0 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань -20 061,65 доларів США.) та судові витрати -3 219,0 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: