Рішення № 27768168, 03.12.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Пр. №2/0544/2238/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Ім'ям України

«28»листопада 2012 р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого -судді Чемодурової Н.О.

при секретарі -Бондаренко О.В.

за участю:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача Лункан Я.П.

представник відповідача Руденко А.О.

представник третьої особи Демяненко О.Ю.

представник третьої особи Сухоруков В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», треті особи: комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», Миколаївська міська рада, про захист прав споживачів та визнання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2012 року позивачі звернулись у Слов'янський міськрайонний суд з дійсним позовом до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»в особі Структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції (ТЕС). В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, їм на праві приватної, спільної власності належить житлове приміщення, квартира АДРЕСА_1 14 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Донбасенерго»в особі директора Слов'янської ТЕС було укладено Договір №002 001 054 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води», який не відповідає діючому на час його укладання законодавству.

Так, обов'язок укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку покладено на балансоутримувача або управителя будинку, яким не є і не може бути ОСОБА_1, яка є фізичною особою - власником тільки окремого приміщення, квартири АДРЕСА_1.

Відповідач, який є тільки виробником житлово-комунальної послуги у вигляді гарячої води та пара є не належним суб'єктом у Договорі №002 001 054, та згідно вимог чинного законодавства не мав права укладати договір зі споживачем про надання ЖКП у вигляді постачання гарячої води та надання послуг з централізованого опалення.

Договір №002 001 054 не відповідає вимогам Постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(зі змінами), від 21 липня 2005 року №630, законодавству в цілому та згідно ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 203, 216, 227, 229 ЦКУ є таким що не створює юридичних наслідків не може породжувати права та обов'язки для сторін, як не дійсний.

Ухвалою суду від 15 серпня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго». Ухвалою суду від 16 жовтня 2012 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Миколаївську міську раду.

Позивач ОСОБА_1, представник позивачів ОСОБА_2, діючий на підставі договору про надання адвокатських послуг від 21 липня 2012 року (а.с. 28), позов підтримали повністю, наполягали на його задоволенні.

У своєму позові, як на підставу недійсності правочину, посилались на ст.ст. ч.3 ст.215, ч. 1 ст. 203, 227, 229 ЦПК України. В судовому засіданні просили визнати недійсним договір №002 001 054 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води»від 14 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Донбасенерго»в особі директора Слов'янської теплової електричної станції лише на підставі ч.3 ст.215, ч. 1 ст. 203 ЦК України у зв'язку з його невідповідністю вимогам законодавства, діючого на час його укладення.

Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності за участю представника ОСОБА_2 (а.с. 47, 59)

Представник відповідача, публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», Руденко А.О., діючий на підставі довіреності №19-233 від 14 вересня 2012 року (а.с. 111), в судовому засіданні позов не визнав повністю, заперечував проти його задоволення. Зазначив, що позивач, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно до постанови Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування на конкурсній основі, а ПАТ «Донбасенерго», на думку позивача, не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не визначений таким органом місцевого самоврядування, тому договір про надання житлово-комунальних послуг необхідно визнати недійсним, не врахував, що відповідно до статей 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організації мають право укладати договори на постачання теплової енергії безпосередньо із споживачем. Крім того, теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організації можуть бути однією особою.

Закон України «Про теплопостачання»є спеціальним законом у сфері регулювання відносин з надання житлово-комунальних послуг із постачання теплової енергії та має пріоритет над Законом України «Про житлово-комунальні послуги», на який послався позивач в позовній заяві.

Вважає, що подавши дійсну позовну заяву позивач має намір надалі отримувати житлово-комунальні послуги із постачання теплової енергії (знаючи, що ці послуги згідно технічних особливостей надаються безперебійно), та не сплачувати за їх отримання. Це не відповідає не тільки правовим, а і моральним принципам суспільства - отримав блага (товари, роботи, послуги і т.д.), сплати за їх отримання.

Зазначив, що під час перебування справи в провадженні суду рішенням Миколаївської міської ради Донецької області № 01-ХХУІ-6 від 09.11.2012 р. згідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»ПАТ «Донбасенерго»визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам м. Миколаївка Донецької області. Дії ПАТ «Донбасенерго», спрямовані на визнання його виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам м. Миколаївка, є жестом доброї волі.

Представник відповідача, Структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції (ТЕС) Лункан Я.П., діюча на підставі довіреності №19-199 від 01 серпня 2012 року (а.с.60), в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи свої заперечення проти позову тими обставинами, що Структурна одиниця ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС є єдиним виробником у місті комунальних послуг у виді централізованого опалення та гарячого водопостачання, тобто є монополістом в даному виді послуг. Як суб'єкт природної монополії, Слов'янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго»підпадає під дію ЗУ «Про природні монополії». Відповідно до ч.2 ст. 10 вказаного закону Слов'янська ТЕС не може вчиняти дії, спрямовані на неможливість виробництва товару (послуги).

Договір №002 002 054 від 14.03.2011р. між позивачем та ПАТ «Донбасенерго»про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води розроблений на основі типового договору, який на максимальному рівні враховує вимоги типового договору наведеного у «Правилах надання послуг з теплопостачання, гарячого і холодного водопостачання та водовідведення», відповідає існуючій структурі теплопостачання в м. Миколаївка і в якому Слов'янська ТЕС визначена як виробник послуг. Договір (правочин) укладено з дотриманням вимог ст.203 ЦК України, а саме зміст правочину не суперечить цивільному законодавству та моральним принципам суспільства, форма правочину відповідає формі, що установлена законом (Постанова КМУ №630), правочин формувався на внутрішній волі суб'єкта правочину (позивача).

Представник третьої особи, Миколаївська міська рада Донецької області, Сухоруков В.Г., діючий на підставі довіреності від 22.10.2012р. (а.с. 122) в судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду. Зазначив, що згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»виключною компетенцією ради є визначення виконавців житлово-комунальних послуг. У 2011 році на виконання рекомендації Донецького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України Миколаївською міською радою на адресу ПАТ «Донбасенерго»було направлено листа з пропозицією визначити СО Слов'янську ТЕС виконавцем житлово-комунальних послуг з надання гарячої води та опалення у місті. Однак, 13.12.20011р. на адресу ради було направлене роз'яснення ПАТ «Донбасенерго»з якого вбачалось, що Слов'янська ТЕС не може бути виконавцем послуг з теплопостачання оскільки не має спільних меж балансової приналежності зі споживачем послуг.

Представник третьої особи, комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», Демяненко О.Ю., діюча на підставі довіреності від 14 грудня 2011 року (а.с 131), в судовому засіданні вказала, що вважає позов повністю необґрунтованим. Зазначила, що рішенням Миколаївської міської ради КП «Сервіскомуненерго»було визначене, як виконавець житлово-комунальних послуг. Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні гарячою водою та опаленням є комунальною, а не житлово-комунальною-послугою, а тому укладання договору на постачання гарячої води та опалення у м. Миколаївка можливе тільки між мешканцями квартир (чи ОСББ) з одного боку та Слов'янською ТЕС з іншого.

Вислухавши пояснення позивача та представників сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.1.ст.19, п. 2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини в сфері теплопостачання між постачальником та споживачем послуг повинні здійснюватися виключно на договірних засадах, при цьому таке зобов'язання покладене на виробника.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені учасники у сфері житлово-комунальних послуг: виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору, власником квартири -фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, зареєстроване у встановленому законом порядку, а балансоутримувачем будинку -власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виробник -суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго»за законом є виробником. Згідно п.п. 2.2.34 розділу 2 Статуту ПАТ «Донбасенерго» предметом його діяльності є також надання житлово-комунальних послуг. П.п. 1.1. розділу 1 статуту передбачено, що ПАТ «Донбасенерго»є правонаступником всіх прав і обовязків ВАТ «Донбасенерго»(а.с. 23).

Згідно довідки Миколаївської міської ради №03-10/1213 від 14.08.2012 року балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (а.с.79). Юридична особа Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», відповідно рішення Миколаївської міської ради №04-XVIII-5 було створене 13.08.2008 року (а.с. 18). Відповідно до довідки АБ №374371 ЄДРПОУ до видів діяльності підприємства належить постачання пари та гарячої води (а.с. 20).

Співвласниками квартири №11 у зазначеному житловому будинку є ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с. 13).

Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (ч. 1) і у разі, якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Тобто, у відповідності до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 з виконавцем, може бути укладений лише КП «Сервіскомуненерго», як балансоутримувачем і власником цього будинку та споживачем, який має намір отримати житлово-комунальні послуги, а КП «Сервіскомуненерго», в свою чергу, повинне укласти відповідні договори на надання житлово-комунальних послуг з власниками квартир у цьому будинку.

Однак, як вбачається з договору №002 001 054 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води»від 14 березня 2011 року сторонами в ньому виступають ВАТ «Донбасенерго»в особі директора Слов'янської ТЕС Унгуряна Олексія Миколайовича (далі - виробник) та ОСОБА_1 (далі - споживач). Предметом договору є послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Об'єктом надання житлових послуг є житлова квартира АДРЕСА_1

Таким чином договір №002 001 054 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води»від 14 березня 2011 з боку ВАТ «Донбасенерго»був укладений в порушення вимог законодавства між виробником житлово-комунальної послуги та фізичною особою, власником квартири у багатоквартирному будинку, який перебував на балансі комунального підприємства.

Щодо доводів представника СО ПАТ «Донбасенерго»Слов'янської теплової електричної станції (ТЕС) з приводу того, що Слов'янська ТЕС є монополістом в місті Миколаївка по наданню таких послуг і не може вчиняти дії, спрямовані на неможливість виробництва товару (послуги) суд зазначає наступне.

Частина 4 статті 275 Господарського кодексу України зобов'язує виробників і постачальників енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Отже, споживачі не зобов'язані укладати вищевказані договори з виробниками і постачальниками енергії, що займають монопольне становище, а навпаки, останні зобов'язані укладати договори енергопостачання саме на вимогу споживачів.

Однак, як вбачається з листа Антимонопольного комітету України №136/29/88-9045 від 28.08.2012 року структурна одиниця ПАТ «Донбасенерго»Слов'янської теплової електричної станції (ТЕС) не міститься у переліку суб'єктів природних монополій Донецької області на ринку транспортування теплової енергії (а.с. 85).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України

та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті

1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки договір №002 001 054 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води»був укладений 14 березня 2011 року з порушенням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» N 1875-IV від 24 червня 2004 року, він має бути визнаний судом недійсним.

Щодо доводів представника КП «Сервіскомуненерго», з посиланням на Рішенням Миколаївської міської ради від 14.12.2011р. за № 02-XVI-6, з приводу того, що у м. Миколаївка укладання договорів на постачання теплової енергії у багатоквартирних будинках, які находяться на балансі цього комунального підприємства, можливе тільки між мешканцями будинків та безпосередньо ПАТ «Донбасенерго», суд зазначає наступне.

Дійсно, як вбачається зі змісту зазначеного Рішенням Миколаївської міської ради № 02-XVI-6, виконавцем послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Миколаївка Донецької області з: управління будинком, спорудою або групою будинків, закріплених за підприємством на праві повного господарського відання; утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення; вивезення твердих побутових відходів - Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (а.с. 70) .

Тобто КП «Сервіскомуненерго» не є виконавцем послуг з надання центрального опалення та гарячого водопостачання.

Крім того, згідно п. 2 зазначеного рішення Миколаївської міської ради визначення виконавця послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Миколаївка Донецької області з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води є неможливим оскільки теплогенеруючою та теплопостачальною організацією є ПАТ «Донбасенерго», а теплотранспортуючою - КП «Сервіскомунерго».

Зі змісту п.4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем і виробником.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що балансоутримувачем будинку є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими позивачами.

Таким чином, обов'язкове визнання «Сервіскомуненерго» саме виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води діючим законодавством не передбачене, і, крім того, в подальшому комунальне підприємство має право укласти відповідний договір з ПАТ «Донбасенерго», як споживач, а мешканцями багатоквартирних будинків -як балансоутримувач.

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачі звільнені від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп. Також при розгляді дійсної справи при поданні зави про забезпечення позову позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. (а.с.53), який, як судові витрати, підлягає стягненню з відповідача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго», треті особи: комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», Миколаївська міська рада, про захист прав споживачів та визнання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води недійсним -задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір №002 001 054 «Про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води»від 14 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Донбасенерго»в особі директора Слов'янської теплової електричної станції.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»(83048, м. Донецьк, Київський р-он, пр. Титова, 8 «Б», ідентифікаційний код 23343582) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати по справі в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Донбасенерго»(83048, м. Донецьк, Київський р-он, пр. Титова, 8 «Б», ідентифікаційний код 23343582) на користь держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено «03»грудня 2012 року.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова