Рішення № 27766045, 28.11.2012, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 0616/2084/12

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2012 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Гичко М.Г.,

при секретарі Медяній І.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Новоград-Волинський справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Житомирське регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог -Новоград-Волинський районний сектор управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, про звернення стягнення та виселення відповідачів зі спірної квартири,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2012 року позивач звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду з даним позовом до ОСОБА_2, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRW1GK00003946 від 12.07.2007 року в розмірі 26849,56 доларів США звернути стягнення на квартиру загальною площею 44,30 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташований за адресою : АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № ZRW1GK00003946 від 12.07.2007 року відповідач ОСОБА_2 12.07.2007 року отримав кредит у розмірі 15 000, 00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.07.2017 року. Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку : щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного для забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 10.02.2012 року має заборгованість -26849, 56 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12.07.2007 року уклали договір іпотеки № ZRW1GK00003946, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме : квартиру загальною площею 44,30 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору дарування. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 126 250 грн. 00 коп. Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотеко держателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. В договорі іпотеки іпотекодавцем іпотекодержателю надані повноваження на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

В ході розгляду справи позивач подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Новоград-Волинський районний сектор управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, (а.с. 66-68), в якій просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRW1GK00003946 від 12.07.2007 року в розмірі 26 849,56 доларів США звернути стягнення на квартиру НОМЕР_1, загальною площею 44,30 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладання від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; визнати незаконною реєстрацію ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані і проживають у квартирі АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Новоград-Волинському районному секторі управління Державної міграційної служби України в Житомирській області та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Вказує, що в ході розгляду справи стало відомо, що в спірній квартирі зареєстрована та проживає ОСОБА_3 На момент укладення договору іпотеки ОСОБА_3 не була зареєстрована та не проживала в квартирі АДРЕСА_1, а була зареєстрована в предметі іпотеки після укладення договору іпотеки. Крім того, ОСОБА_2 зареєстрував ОСОБА_3 у квартирі самовільно, без письмової згоди іпотеко держателя, чим порушив пункт 18.12 договору іпотеки від 12.07.2007 року. Оскільки вищезазначена особа була зареєстрована у квартирі незаконно, вона підлягає зняттю з реєстраційного обліку по вказаній адресі у Новоград-Волинському районному секторі управління Державної міграційної служби України в Житомирській області.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.11.2012 року позовна вимога про визнання незаконною реєстрацію ОСОБА_3 залишена без розгляду на підставі ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України (а.с. 108).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав та в обсязі, зазначених в уточненій позовній заяві (а.с. 66-68).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали. Пояснили, що вони не заперечують факту існування непогашеної заборгованості перед позивачем, однак в якому саме розмірі не уточнили. ОСОБА_2 вказав, що з часу одержання кредиту він своєчасно сплачував щомісячні платежі, однак після того, як позивач декілька разів підвищив відсоткову ставку, дотримуватися взятих на себе зобов'язань стало складно, і в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем він перестав платити. Відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що вона є колишнім власником спірної квартири, яку на підставі договору дарування від 14.06.2007 року подарувала своєму синові ОСОБА_2, однак постійно проживає в цій квартирі з часу реєстрації з 18.02.2000 року, тому твердження позивача, що її було там зареєстровано вже після укладання договору іпотеки не відповідають дійсності.

Представник третьої особи в судовому засіданні 23.10.2012 року підтвердила, що відповідачі зареєстровані в спірній квартирі з 2000 року, щодо результатів розгляду справи поклалась на розсуд суду (журнал судового засідання -а.с. 73-75).

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 липня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договор № ZRW1GK00003946, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 12 липня 2007 року по 21 липня 2017 року включно, у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 16750, 00 дол. США на наступні цілі : 15 000, 00 дол. США споживчі потреби, а також у розмірі 1750,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 238,27 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. Періодом сплати вважати період з «20»по «25»число кожного місяця (п. 7.1 кредитного договору).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорюється.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач і відповідач ОСОБА_4 12.07.2007 року уклали договір іпотеки № ZRW1GK00003946 (а.с. 15-17), предметом якого є нерухоме майно : квартира АДРЕСА_1, яка має таку характеристику - складається з двох житлових кімнат, кухні, ванної, убиральні, коридору, загальною площею 44,3 кв.м., житловою площею -29,1 кв.м. Зазначена квартира належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 14 червня 2007 року за реєстровим № 1775 (а.с. 22).

Згідно довідки Новоград-Волинського РС УДМС України в Житомирській області (а.с. 62) в спірній квартирі зареєстровані з 18.02.2000 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В уточненій позовній заяві представник позивача (а.с. 66) вказав, що у порушення норм ЦК України та умов кредитного договору відповідач ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 10.02.2012 року має заборгованість в розмірі 26 849,56 доларів США, яка складається з наступного : -13 799, 05 доларів США заборгованість за кредитом;; -5921,02 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; - 990,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; - 4831, 10 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору : 31,33 доларів США штраф (фіксована частина), 1277,06 доларів США штраф (процентна складова). На підтвердження цього надав суду розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи (а.с. 5-7).

Право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки передбачено рядом пунктів вищезазначеного договору іпотеки : п. 16.7.1, 16.7.2, 16.8, 18.13. В кожному з цих пунктів містяться відмінні від зазначених в інших пунктах види порушень, при допущенні яких відповідачем, позивач набуває право скористатися правом на звернення стягнення на заставне майно.

В той же час ні позовна заява (а.с. 1-3), ні уточнена позовна заява (а.с. 66-68) не містять жодних посилань на пункт договору іпотеки, у відповідності до якого, на думку позивача, в нього виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, позивачем в ході розгляду справи так і не було чітко конкретизовано, які саме порушення кредитного договору чи договору іпотеки були допущені відповідачем ОСОБА_2

Єдиний письмовий доказ, який був наданий позивачем на підтвердження існування у відповідача непогашеної заборгованості, - це розрахунок заборгованості (а.с. 5-7). В той же час суд критично підходить до оцінки даного доказу і не вважає його належним доказом, оскільки цей документ не можна вважати розрахунком з цілої низки причин. Так, розрахунок заборгованості повинен містити конкретні посилання на пункти кредитного договору чи договору іпотеки, які були порушені відповідачем; в яких саме конкретних діях чи бездіяльності відповідача полягає порушення останнім умов укладених договорів; конкретні календарні дати порушення відповідачем умов укладених договорів; чіткі та конкретні підстави, які послугували початковою базою для нарахування відповідачу заборгованості, з посиланнями на пункти кредитного договору, якими передбачені штрафні санкції за порушення умов кредитного договору, відсотки за користування кредитом, сплата комісії, винагороди та інших платежів; початкова та кінцева дати розрахунку заборгованості; математичні розрахунки, які із беззаперечністю вказують на існування конкретної суми заборгованості. Позивачем такий розрахунок суду наданий не був. Крім того, складений розрахунок заборгованості має бути ясним та зрозумілим як для суду, так і для відповідачів, а не лише для осіб, які володіють знаннями в галузях бухгалтерії та банківської справи.

Відповідачами хоч і визнається факт порушення умов кредитного договору, пов'язаних із несвоєчасною сплатою кредитних коштів, однак не визнається сума заборгованості, вказана в розрахунку заборгованості. Відповідачі в судовому засіданні зазначали, що позивачем неодноразово підвищувалася відсоткова ставка за користування кредитом, в той же час позивачем про те, коли і в якому обсязі здійснювалося дане підвищення, і чи підписувалися якісь додаткові угоди чи зміни до кредитного договору, та взагалі про спосіб, яким ці підвищення проводилося у життя, в уточненій позовній заяві не зазначалось.

Необгрунтований розрахунок заборгованості, поданий позивачем, не дозволяє суду, окрім всього іншого, оцінити співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна.

Ч. 4 ст. 60 ЦПК України вказує, що ДОКАЗУВАННЯ НЕ МОЖЕ ҐРУНТУВАТИСЯ НА ПРИПУЩЕННЯХ. Докази подаються сторонами, або іншими особами, що беруть участь в справі.

Ст. 39 Закону України «Про іпотеку»зазначає, що суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

За таких обставин, коли позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідачем ОСОБА_4 були допущені порушення кредитного зобов'язання чи іпотечного договору, що завдали збитків позивачу і змінили обсяг його прав, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, в тому числі й в задоволенні позовної вимоги про виселення відповідачів зі спірної квартири, так як ця вимога є похідною від позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки і не може вирішуватися окремо від неї.

Керуючись ст.ст. 3,10,11,15,57 - 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 11,15,16, 525, 526, 616, 625, 1048, 1050 - 1054 ЦК України, ст. 12, 33,39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Житомирське регіональне управління»ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог -Новоград-Волинський районний сектор управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, про звернення стягнення та виселення відповідачів зі спірної квартири -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий : М.Г. Гичко