Постанова № 27763829, 30.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21»листопада 2012 р. Справа №5023/4205/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

апелянта -Марченко О.П., за довіреністю №02-07/213 від 09.02.2012 року;

позивача -Основін О.О., за довіреністю №21/09/2012 від 21.09.2012 року;

відповідача -Андрусенко А.О., за довіреністю б/н від 15.11.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ, (вх.№3512Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року у справі №5023/4205/12 про скасування рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11,

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал», м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів», м.Харків,

про стягнення 7434710,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року по справі №5023/4205/12 (суддя Суярко Т.Д.) в задоволені заяви ПАТ «Укрсоцбанк»про скасування рішення Харківського обласного постійнодіючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11 -відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року по справі №5023/4205/12 та прийняти нове судове рішення, яким заяву ПАТ «Укрсоцбанк»про скасування рішення третейського суду задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що нерухоме майно, яке є єдиною власністю відповідача, перебуває на даний час та перебувало на момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року (на підставі якого виникла значна заборгованість відповідача) в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк». Тобто, укладення значного правочину -договору купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року та звернення стягнення на майно відповідача через невиконання зазначеного договору безпосередньо стосується законних прав та охоронюваних інтересів ПАТ «Укрсоцбанк». Вказане підтверджується тим, що оспорюване рішення призвело до необхідності у порушенні провадження у справі про банкрутство відповідача, що позбавляє ПАТ «Укрсоцбанк»як іпотекодержателя здійснити примусове стягнення заборгованості з ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів».

Також, апелянт вказує, що у договорі купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року відсутнє відповідне третейське застереження про можливість передачі спору між позивачем та відповідачем на розгляд Харківського обласного постійно діючого третейського суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»є підставою для скасування рішення третейського суду.

Апелянт зазначає, що склад суду вирішив спір поза межами місцезнаходження третейського суду. Отже, третейський суд не був правомочний розглядати даний спір.

Крім того, скаржник вказує, що рішення постійно діючого третейського суду скріплюється підписом керівника та круглою печаткою юридичної особи -засновника цього третейського суду. Підписи третейських суддів третейського суду для вирішення конкретного спору на рішенні третейського суду посвідчуються нотаріально. Проте, на наданому позивачем оригіналі оскаржуваного рішення взагалі відсутні підписи керівника та суддів. Вказане, на думку апелянта, дає підстави вважати про відсутність існування відповідного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник відповідача 16.11.2012 року та представник позивача 19.11.2012 року надали через канцелярію суду відзиви на апеляційну скаргу (вх.№8972, вх.№9026), які є тотожними за своїм змістом, та в яких просять залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції по справі №5023/4205/12 -без змін.

В обґрунтування своїх позицій по справі представники позивача та відповідача вказують, що підстав вважати, що рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11 вирішує питання щодо прав та обов'язків апелянта -відсутні, оскільки сторони при укладенні та виконанні договору вільні в своїх діях, і в суду не було необхідності залучати до судового розгляду ПАТ «Укрсоцбанк». Крім того, матеріалами справи спростовуються доводи апеляційної скарги. Також представники позивача та відповідача звертають увагу на те, що порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів»за заявою ПАТ «Український страховий капітал»не є виключним наслідком невиконання вимог договору купівлі-продажу цінних паперів №Б148-09/Б147-09 та винесенням рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11.

В судовому засіданні 21.11.2012 року представник ПАТ «Укрсоцбанк»підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники позивача та відповідача проти позиції апелянта заперечували з підстав, викладених у їх відзивах, та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду -без змін як таку, що прийнята при повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

27.10.2011 року Харківським обласним постійно діючим третейським судом прийнято рішення по справі №3/01-11, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів»на користь Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал»заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року у сумі 7434710,00 грн. Витрати, пов'язані з розглядом третейського спору покладено на позивача.

Відповідно до ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, а саме, у разі, якщо: 1. справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2. рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3. третейську угоду визнано судом недійсною; 4. склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5. третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Такі саме приписи містить ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди».

При цьому, пунктом 6.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 визначено, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди»визначено підвідомчість справ третейським судам. Так, третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладені, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здіснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикцій або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Враховуючи приписи ст. 6 Закону України «Про третейські суди», справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів» про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу цінних паперів №Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року, укладеного між сторонами, підвідомча третейському суду.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що у договорі купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року відсутнє відповідне третейське застереження про можливість передачі спору між позивачем та відповідачем на розгляд Харківського обласного постійно діючого третейського суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» є підставою для скасування рішення третейського суду, виходячи з наступного.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року сторони узгодили, що спори та розбіжності, які виникли внаслідок невиконання сторонами умов даного договору та не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

В подальшому, а саме, 04.02.2011 року, ПрАТ «Український страховий капітал»та ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів»уклали третейську угоду.

Згідно пункту 1 третейської угоди від 04.02.2011 року сторони домовились, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з договору купівлі-продажу №Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року, у зв'язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у Харківському обласному постійно діючому третейському суді, що знаходиться за адресою: 61050, м.Харків, вул.Воєнна, буд.33, кв.18, одноособово третейським суддею Дмитренко Миколою Івановичем у відповідності з Регламентом цього третейського суду.

Тобто, дійсно договір купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року не містить пункту, який передбачав би вирішення спору у третейському суді, проте, чинним законодавством України не заборонено укладати третейські угоди, які б встановлювали право сторін передати вирішення спору до третейського суду за умови, що такий спір підвідомчий третейському суду.

Крім того, пунктом 5.1 договору купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року сторони узгодили, що зміни та доповнення до діючого договору вносяться шляхом підписання сторонами додаткової угоди і є його невід'ємною частиною.

Враховуючи приписи п. 5.1 вищевказаного договору, колегія суддів вважає, що укладена 04.02.2011 року третейська угода є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року, а отже вказаним договором передбачено третейське застереження про можливість передачі спору між позивачем та відповідачем на розгляд Харківського обласного постійно діючого третейського суду.

Також, слід звернути увагу на те, що матеріали справи не свідчать, що третейська угода від 04.02.2011 року, укладена між ПрАТ «Український страховий капітал»та ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів» визнана недійсною компетентним судом.

Оскаржуване рішення третейського суду від 27.10.2011 року прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, а вирішені третейським судом питання не виходять за межі, визначені третейською угодою, а також компетенції суду.

Отже, матеріалами справи спростовується, а апелянтом не доведено порушення пункту 2 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, а також п. 2 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», що є однією із підстав для скасування рішення третейського суду.

Як вбачається із матеріалів справи, розгляд третейської справи №3/01-11 здійснювався одноособово третейським суддею Харківського обласного постійно діючого третейського суду Дмитренко М.І., якого включеного до списку третейських суддів, що підтверджується Регламентом Харківського обласного постійно діючого третейського суду та обрано сторонами відповідно до третейської угоди від 04.02.2011 року.

Статтею 3 Регламенту Харківського обласного постійно діючого третейського суду встановлено, що третейський суд розглядає справи в складі одного або трьох суддів, кандидатури яких визначаються позивачем за погодженням сторін згідно затвердженому списку суддів.

Враховуючи умови третейської угоди, положення ст. 3 Регламенту, а також перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що склад третейського суду, який прийняв рішення по справі №3/01-11 за позовом Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів»про стягнення 7434710,00 грн., відповідав вимогам закону.

У рішенні Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11 зазначено, що розгляд підвідомчих справ здійснюється за місцезнаходженням даного суду.

Відповідно до ст. 9 Регламенту Харківського обласного постійно діючого третейського суду третейський розгляд проводиться за адресою: 61145, м.Харків, вул. Новгородська 3.

Таким чином, вимоги ст. 31 Закону України «Про третейські суди» у частині місця проведення третейського розгляду справи додержано у повному обсязі.

Щодо посилання апелянта на те, що Харківський обласний постійно діючий третейський суд приймаючи рішення по справі №3/01-11 вирішив питання про його права та обов'язки і він не брав участь у справі, що є підставою для скасування рішення третейського суду на підставі п. 5 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 122-1 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що заявником в порушення приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено обставин вирішення третейським судом питання про його права та обов'язки, оскільки третейським судом розглянуто спір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський інститут підготовки кадрів»та Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал», який виник внаслідок невиконання відповідачем договору купівлі-продажу цінних паперів №Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року. Крім того, варто зазначити, що сторони при укладенні та виконанні договору вільні в своїх діях, а заявник, ПАТ «Укрсоцбанк», не є стороною вищевказаного договору, а отже у третейського суду були відсутні підстави залучати ПАТ «Укрсоцбанк»до розгляду справи.

Щодо доводів скаржника, що укладення значного правочину -договору купівлі-продажу цінних паперів Б148-09/Б147-09 від 19.11.2009 року та звернення стягнення на майно відповідача через невиконання зазначеного договору, безпосередньо стосується законних прав та охоронюваних інтересів ПАТ «Укрсоцбанк», а також те, що оспорюване рішення призвело до необхідності у порушенні провадження у справі про банкрутство відповідача, що позбавляє ПАТ «Укрсоцбанк»як іпотекодержателя здійснити примусове стягнення заборгованості з ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів», колегія суддів зазначає наступне.

Порушення справи про банкрутство ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів»за заявою ПАТ «Український страховий капітал»не є виключним наслідком невиконання вимог договору купівлі-продажу цінних паперів №Б148-09/Б147-09 та винесенням рішення Харківським обласним постійно діючим третейським судом від 27.10.2011 року по справі №3/01-11. Звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство є правом, а не встановленим законом обов'язком ПрАТ «Український страховий капітал».

Колегія суддів зазначає, що ПрАТ «Український страховий капітал»звертався з позовом до Харківського обласного постійно діючого третейського суду з позовом про стягнення грошових коштів з ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів»та не просив суд стягнути заборгованість за рахунок майна, власником якого є боржник. Крім того, на майно власником якого є боржник, накладено обтяження за іпотечними договорами з ПАТ «Укрсоцбанк». Отже, ПрАТ «Український страховий капітал»не в змозі задовольнити свої вимоги за рахунок майна, яке обтяжено згідно договору іпотеки з ПАТ «Укрсоцбанк». Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення по третейській справі №3/01-11 про стягнення заборгованості у зв'язку із невиконанням ТОВ «Харківський інститут підготовки кадрів»умов договору не стосується прав та обов'язків ПАТ «Укрсоцбанк», а доводи скаржника, що наявність вказаного рішення призвело до порушення справи про банкрутство, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Твердження апелянта про відсутність існування рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11 є безпідставним.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В матеріалах справи міститься засвідчена копія рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11, якої було достатньо для розгляду справи по суті та прийняття оскаржуваної ухвали. Підстав вважати про відсутність існування відповідного рішення колегія суддів не вбачає.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що на виконання рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11, яке наразі оскаржується ПАТ «Укрсоцбанк», ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2011 року видано наказ. Вказана ухвала є чинною та в установленому законом порядку не скасована.

Перелік підстав для відмови у видачі виконавчого документа включає в себе і ті підстави, з яких може бути скасовано рішення третейського суду. Тобто, ті обставини, які підлягають дослідженню при вирішенні питання про скасування рішення третейського суду є тотожними тим обставинам, які підлягають дослідженню при вирішення питання про видачу виконавчого документу.

Отже, господарський суд Харківської області, вирішуючи питання про видачу виконавчого документу на виконання рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 27.10.2011 року по справі №3/01-11, досліджував матеріали третейської справи та не знайшов, передбачених ст.122-10 Господарського процесуального кодексу України, підстав для відмови у видачі виконавчого документу.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки суду першої інстанції та колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга заявника не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року по справі №5023/4205/12 має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року у справі №5023/4205/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Хачатрян В.С.