Постанова № 27763748, 27.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.12 Справа № 5015/3857/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Кузя В.Л.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ КОМ»вих. №0811/01 від 08.11.2012 року (вх. №2108 від 13.11.2012 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2012 року

у справі № 5015/3857/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівгуртбакалія», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ КОМ», с. Кустин, Радехівський район, Львівська область

про стягнення 64824,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Матковська Л.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Барна О.О., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про витребування від позивача квитанції про реєстрацію податкової накладної за порядковим номером 3 від 14.07.2011 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача заперечив щодо задоволення зазначеного клопотання, оскільки таке не впливає на суть спору між сторонами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін відносно заявленого клопотання, відхилив останнє, оскільки реєстрація податкових накладних здійснюється відповідно до Податкового кодексу України, який і визначає також послідовність дій покупців товарів/послуг у разі порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2012 року у цій справі (суддя Мазовіта А.Б.) позов задоволено, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРІ КОМ»(надалі ТОВ «АГРІ КОМ») на користь Публічного акціонерного товариства «Львівгуртбакалія»(надалі ПАТ «Львівгуртбакалія») 61000 грн. основного боргу, 1537,53 грн. пені, 612,38 грн. інфляційних втрат, 1674,57 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «АГРІ КОМ»оскаржило його в апеляційному порядку. Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано та не доведено всіх обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач не виконав вимог чинного податкового законодавства щодо реєстрації податкової накладної №3 від 14.07.2012 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги п.5.2 договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №71. Також апелянт зазначає, що позивачем при поданні позовної заяви порушено вимоги ст.56 ГПК України, а саме: не надіслано всіх копій документів, доданих до позовної заяви відповідачу. Окрім цього, на думку скаржника, місцевим господарським судом порушено вимоги ст.77 ГПК України, оскільки суд першої інстанції був зобов'язаний відкласти розгляд справи. Відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції у рішенні надав всебічну, повну, об'єктивну та обґрунтовану оцінку факту порушення відповідачем умов договору, а тому вважає апеляційну скаргу безпідставною. Зокрема, ПАТ «Львівгуртбакалія»зазначає, що предметом розгляду даної справи є стягнення недоплати за отриманий у власність товар, а не реєстрація податкової накладної у Єдиному реєстрі, яка немає відношення до розгляду даної справи. Позивач просить залишити без змін оскаржуване рішення, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

13 липня 2011 року між ПАТ «Львівгуртбакалія»(Продавець) та ТОВ «АГРІ КОМ»(Покупець) укладено договір №71 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки (надалі Договір), відповідно до п.1.1, 1.2 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити обумовлену грошову суму за комбайн зернозбиральний (Товар).

Пунктом 1.3 Договору визначено характеристики комбайна: найменування комбайн зернозбиральний (пп.1.3.1); реєстраційний номер 12149 ВС (пп.1.3.2); марка JOHN DEERE 1450 CWS (пп.1.3.3); рік випуску 2007 (пп.1.3.4); заводський №CQ1450B070212 (пп.1.3.5); двигун №CD6068L003714 (пп.1.3.6); об'єм двигуна 9000 см.куб. (пп.1.3.7); маса машини 14000 кг (пп.1.3.8).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що вартість Товару складає 730000 грн., в тому числі ПДВ 121666,67 грн. Оплата за Товар здійснюється наступним чином: попередня оплата в сумі 65000 грн., з врахуванням ПДВ; остаточний розрахунок по договору проводиться в термін до 15.10.2011 року (п.3.2 Договору). Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця через установу банку (п. 3.3 Договору).

Обов'язок Покупця прийняти та оплатити проданий Продавцем Товар в термін, передбачений Договором, передбачено у п.2.3.1 Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору за прострочення платежу згідно пункту 3 даного договору Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до п.2.1.1 Договору Продавець зобов'язаний після підписання Договору та проведення попередньої оплати в п'ятиденний термін передати Покупцеві Товар на підставі Акту приймання-передачі.

14 липня 2011 року Продавець передав у власність Покупця комбайн зернозбиральний JOHN DEERE, що стверджується наявним у справі актом прийому-передачі сільськогосподарської техніки за Договором та не оспорюється сторонами по справі. Таким чином позивач виконав своє зобов'язання щодо передачі Товару згідно умов Договору.

Відповідачем проведено часткову оплату Товару на загальну суму 669000 грн., а саме: 13.07.2011 року -65000 грн.; 10.08.2011 року -330000 грн.; 11.10.2011 року 274000 грн., що стверджується наявною в матеріалах справи випискою Банківської установи -Львівська філія ПАТ «Банк «Київська Русь». Факт оплати Покупцем 669000 грн. також не оспорюється учасниками процесу.

Таким чином, відповідач взяте на себе зобов'язання щодо оплати повної вартості Товару виконав неналежним чином, внаслідок чого у Покупця виникла заборгованість у розмірі 64824,48 грн., яка складається з: 61000 грн. основного боргу, 1537,53 грн. пені, 612,38 грн. інфляційних втрат, 1674,57 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються главою 54 ЦК України «Купівля-продаж».

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ч.1, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Поняття неустойки визначено у статті 549 ЦК України. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження апелянта про порушення позивачем п.5.2 Договору (невиконання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкової накладної), оскільки зазначений пункт Договору не покладав на продавця обов'язку здійснювати реєстрацію податкових накладних. Окрім цього, відносини з реєстрації податкових накладних регулюються Податковим кодексом України, тобто є адміністративними відносинами; предметом розгляду даної справи є вимога про стягнення грошової суми по договору купівлі-продажу.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що питання про прийняття позовної заяви до розгляду належить до виключної компетенції господарського суду першої інстанції; не надіслання позивачем всіх копій документів відповідачу при поданні позовної заяви до суду першої інстанції не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки не призвело до прийняття неправильного рішення. Окрім цього, ТОВ «АГРІ КОМ» протягом розгляду справи в суді першої інстанції не був позбавлений, відповідно до ст.22 ГПК України, права знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Щодо тверджень апелянта про порушення вимог ст.77 ГПК України суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Зазначеною статтею ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду відкладати розгляд справи. Окрім цього, наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень вбачається, що місцевий господарський відкладав розгляд справи, а, отже, відповідач мав можливість забезпечити явку повноважного представника та, відповідно, захистити свої права та інтереси.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції від 15.10.2012 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2012 року у цій справі без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на ТОВ «АГРІ КОМ».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2012 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Кузь В.Л.