Постанова № 27763743, 26.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.12 Справа № 5015/2570/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Хабіб М.І.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Кварталбуд»від 20.09.2012 р. вих. № 2-б

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р.

у справі № 5015/2570/12

за позовом ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», м.Київ

до ТзОВ «Кварталбуд», м.Львів

про стягнення 207 646, 67 грн., у т.ч. 198 046, 67 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 9 600 грн. реальних збитків; зобов»язання передати предмет лізингу (з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, а.с.19-20, Том 2)

За участю представників сторін:

від позивача -Гоголь Б.М. (представник, довіреність від 23.07.2012 р. без номера в матеріалах справи, а.с.56-57, Том 2);

від відповідача -Бойко М.С. (представник, довіреність від 15.06.2012 р. без номера в матеріалах справи)

Представникам сторін роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України.

На підставі п.п.3.1.11, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, погодженого 26.11.2010 р. головою Державної судової адміністрації України, з наступними змінами та доповненнями здійснено повторний автоматичний розподіл справи.

Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від жодної зі сторін у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 р. (а.с.28-29, Том 3).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. у справі № 5015/2570/12 (суддя Бортник О.Ю.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 198 046, 67 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за підставністю й обґрунтованістю, у задоволенні позовної вимоги про стягнення 9 600 грн. реальних збитків відмовлено за безпідставністю; провадження у справі в частині зобов»язання передати предмет лізингу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв»язку з поверненням відповідно до акта державного виконавця від 25.07.2012 р. предмета лізингу після порушення провадження у справі (а.с.140-144, Том 2).

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (а.с.6-8, Том 3), в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що позивачем не обгрунтовано розмірів орендних платежів, відсотків, тобто відсутній конкретизований розрахунок позовних вимог; довіреність позивача підписана директором Шевель А.В., який невідомо чи є таким на даний час; судом першої інстанції не досліджено та не встановлено обставин отримання відповідачем листа про відмову від договору, в матеріалах справи міститься поштова квитанція про надсилання його відповідачу, а доказ про його одержання відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому (а.с.31-35, Том 3).

Як встановлено судом першої інстанції, 24 червня 2010 року між ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна»(лізингодавець за договором, позивач у справі) та ТзОВ «Кварталбуд»(лізингоодержувач за договором, відповідач у справі) укладено договір фінансового лізингу № UA12L-10-01 (далі - договір) (а.с.13-18, Том 1), Загальні Умови договорів фінансового лізингу № UA12L-10-01 (а.с.23-56, Том 1), які є невід'ємною частиною договору.

Предметом лізингу є екскаватор гідравлічний Катерпіллар, модель 320D, що був у використанні згідно з специфікацією, яка є додатком № 1 до договору (а.с.19, Том 1).

На виконання умов договору 16.07.2010 р. був переданий покупцю предмет лізингу вартістю 1 046 364, 24 грн., що підтверджується актом приймання-передачі обладнання (а.с.72, Том 1).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. у справі № 5015/2570/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Кварталбуд»- без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначає Закон України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 723/97-ВР).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону № 723/97-ВР за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.2 ч.2 ст.11, ч.1 ст.16 Закону № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі в порядку, встановленому договором.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури про оплату лізинових платежів за період грудень 2011 року-березень, травень 2012 року на загальну суму 166 007, 04 грн. (а.с.103-105, 111, 115. Том 1).

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про неотримання відповідачем рахунків позивача, а тому у судів обох інстанцій немає жодних підстав вважати, що відповідач не отримав надісланих на його адресу рахунків позивача.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в порядку та розмірі, передбаченому додатком № 3 до договору -Загальний графік лізингових платежів (а.с.21, Том 1).

Позивач пред»явив вимогу позивачу про стягнення лише 198 046, 67 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про сплату ним позивачу лізингових платежів у повному обсязі й у строки, встановлені графіком лізингових платежів.

Відповідач не спростував документально відсутність заборгованості по сплаті лізингових платежів у сумі 198 046, 67 грн. як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про його погашення.

Одна з основних засад судочинства -змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.43 , 33 ГПК України, не дотримана.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 198 046, 67 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів є обґрунтованою, а тому підставно задоволена судом першої інстанції.

Щодо позовної вимоги про відшкодування 9 600 грн. реальних збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу (платіжне доручення № 6074 від 28.04.2012 р., а.с.137, Том 1), то місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у її задоволенні, оскільки віднесення позивачем до збитків витрат на юридичну допомогу суперечить закону, зокрема, приписам ст.22 ЦК України, такі витрати не мають обов"язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв"язку з оспорюваною шкодою. Позивач поніс збитки з власної волі, звернувшись за правовою допомогою до іншої особи.

Провадження у справі в частині зобов»язання передати предмет лізингу припинено з дотриманням норм процесуального закону (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України), оскільки предмет лізингу повернено відповідно до акта державного виконавця від 25.07.2012 р. (а.с.98, Том 2) після порушення провадження у справі (ухвала від 21.06.2012 р., а.с.1, Том 1).

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. у справі № 5015/2570/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Кварталбуд»- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя М.І.Хабіб