Постанова № 27763736, 07.11.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа№ 5011-69/4973-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Глитень В.А.

За участю представників:

від позивача: Миткалик Є.В. - дов. від 08.08.12 № 00.01.0092;

від відповідача: Цибізова О.О. - дов. від 26.12.11 №103/10 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2012р.

у справі № 5011-69/4973-2012 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Комунального підприємства Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про спонукання укласти додаткову угоду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2012р. у справі № 5011-69/4973-2012 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" укласти з Комунальним підприємством Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" Додаткову угоду до Договору від 14.10.2010 року № 06/10-1191-БО-3 в редакції позивача. Підлягає стягненню з відповідача 1 073,00 грн. - судового збору.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вважає рішення незаконним, та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального, (ст.ст. 20, 175, 179, 187 ГК України, ст.ст. 3, 6, 205, 627 ЦК України) та процесуального права (ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України), оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник звертає увагу на те, що Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 р. № 3319-VI та Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" не містять прямої вказівки щодо обов'язкового укладення між сторонами договорів про списання штрафних санкцій, а, отже, в силу загальних засад та принципу свободи договору у цивільному та господарському праві, ДК «Газ України» не зобов'язане укладати відповідні договори, що фактично спростовує позовні вимоги позивача..

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає, що апеляційні вимоги відповідача ґрунтуються на хибних припущеннях і не відповідають дійсним обставинам справи, посилаючись при цьому на Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.2011 р. № 3319-VI та Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011р. № 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію"

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. справу призначено до розгляду на 03.10.2012р.

В судове засідання 03.10.2012р. з'явились представники позивача та відповідача.

03.10.2012р. по справі оголошено перерву до 17.10.2012р.

В судове засідання 17.10.2012р. з'явились представники позивача та відповідача.

17.10.2012р. по справі оголошено перерву до 07.11.2012р.

В судове засідання 07.11.2012р. з'явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів встановила наступне:

В березні 2012р. Комунальне підприємство Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» реструктуризувати заборгованість позивача за Договором №06/10-1191БО-3 від 14.10.2010р. про закупівлю природного газу у розмірі 17 764 668,55 грн., що утворилась за період жовтень-грудень 2010р. шляхом спонукання відповідача укласти Додаткову угоду до Договору №06/10-1191БО-3 від 14.10.2010р.

Предметом вищезазначеної Додаткової угоди є реструктуризація заборгованості Комунального підприємства Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 17 764 668,55 грн. за Договором № 06/10-1191-БО-3 від 14.10.2010р. про закупівлю імпортованого природного газу.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем був надісланий проект Додаткової угоди , проте з боку відповідача Додаткова угода підписана не була і не повернута позивачу, з чого позивач робить висновок , що відповідач ухиляється від її підписання, а , відтак, і від реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на норми чинного законодавства України (ст.6, 205, 627 ЦК України), якими встановлено принцип свободи договору, який полягає у тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору тощо, а посилання позивача на Закон України від 12.05.11 № 3319-VI «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постанову КМУ від 08.08.11 № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» вважає необгрунтованими, оскільки положення вищевказаних нормативних актів не містять прямої вказівки щодо обов'язкового укладення між сторонами відповідних договорів про списання штрафних санкцій і, отже, в силу принципу свободи договору у цивільному і господарському праві, закріпленого на законодавчому рівні, ДК «Газ України» не зобов'язана укладати такі договори, що фактично спростовує позовні вимоги позивача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав:

14.10.2010р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (покупець) був укладений Договір № 06/10-1191-БО-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити покупцю імпортований природний газ в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити природний газ.

За період з жовтня 2010 року по грудень 2010 рік у Комунального підприємства Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" виникла заборгованість перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за Договором № 06/10-1191-БО-3 від 14.10.2010 року у розмірі 17 764 668,55 грн.

04.06.2011 року набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-у1 від 12.05.2011р.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами діяльності позивача є постачання пари та гарячої води, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу.

Відповідно до статті 2 пункту 2.6. Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" суб'єкти господарювання, визначені у статті 1 цього Закону, реструктуризують заборгованість за природний газ та електричну енергію, яка утворилася станом на 1 січня 2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом, відповідно до чинного законодавства.

03.02.2012 року позивач направив відповідачу проект Додаткової угоди до договору № 06/10-1191-БО-3 від 14.10.2010 року,предметом якої є реструктуризація заборгованості Комунального підприємства Дзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 17 764 668,55 грн.

Проте, станом на момент подання позовної заяви у даній справі зазначена Додаткова угода з боку відповідача не підписана, протокол розбіжностей на адресу позивача не надходив.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про спонукання відповідача укласти Додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості, оскільки, на думку позивача, про обов'язковість укладення такої Додаткової угоди, є пряма вказівка в Законі.

Колегія суддів не погоджується і вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обов'язковість укладення такої додаткової угоди з посиланням на положення ст.530 ЦК України, статті 173-181 ГК України, приписи Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12травня 2011р. №3319-У1 , оскільки Законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року N 3319-VI підлягає списанню, на умовах, визначених цим Законом, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 2.5. статті 2 вказаного Закону списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого, відповідно до пункту 2.5. стаття 2 вказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року N 894, встановлено, що заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом № 3319 розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Частиною 3 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наведеного суд першої інстанції не врахував і задовольнив позов без належних правових підстав, неправильно застосувавши і порушивши норми матеріального права, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про зобов'язання ДК «Газ України» підписати і скріпити печаткою Додаткову угоду щодо реструктуризації заборгованості .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2012 року у справі № 5011-69/4086-2012.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна вважати законним й обґрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до ст.49 ГПК України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2012р. у справі № 5011-69/4973-2012 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3.Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (51914, м.Дніпродзержинськ, вул..Петровського,168; код за ЄДРПОУ 03342573) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( 04116, м.Київ, вул..Шолуденка,1; код за ЄДРПОУ 31301827) 536,50 грн. - судовий збір за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

4.Матеріали справи № 5011-69/4973-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.