Постанова № 27763699, 28.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.12 Справа № 5008/727/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко" без номера від 04.09.2012р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р.

у справі №5008/727/2012, суддя Кривка В.П.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антекс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко", с. Ракошино, Мукачівський р-н, Закарпатська обл.

про стягнення 64 461,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Гудзій Д.Р. (довіреність від 02.11.2012р.);

від відповідача -не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р. у справі № 5008/727/2012 (суддя Кривка В.П.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс»(надалі -ТзОВ «Антекс») задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ванмарко»(надалі - ТзОВ «Ванмарко») на користь позивача суму 64 461,22 грн. основного боргу, а також суму 1 609,50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що сума заборгованості відповідача за відпущений товар згідно договору купівлі-продажу № 1581 від 18.08.2011 р. становить 64 461,22 грн., вона належним чином доведена матеріалами справи, узгодженим відповідачем актом звірки взаєморозрахунків, довідкою про стан розрахунків заявленого до стягнення боргу на час слухання справи, відповідачем в установленому порядку не заперечена та не спростована. Зважаючи на це вважає, що порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу за відпущений товар.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТзОВ «Ванмарко»оскаржило її в апеляційному порядку, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення відповідно до ст. 104 ГПК України.

Свої доводи скаржник аргументує тим, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки тому факту, що у видаткових накладних № 27705 від 25.11.2011 р. та № 28569 від 08.12.2011 р. в якості відвантажувача товару зазначено Ск_Харк_С_01_Косм-Кимберли. Вважає, що дані, зазначені у видаткових накладних, не підтверджують отримання товару відповідачем згідно договору № 1581 від 18.08.2011 р., а також передачу товару від ТОВ «Антекс». Крім цього, зазначає що Господарський суд Закарпатської області безпідставно не відклав розгляд справи за його клопотанням.

У відзиві на апеляційну скаргу від 02.11.2012 р. вих. № 1092 ТзОВ «Антекс»доводи скаржника спростовує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Зазначає, що заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу № 1581 від 18.08.2011 р. документально обґрунтована та у зв'язку із її несплатою, підлягає до стягнення. Покликання в накладних на договір № 2861 від 23.09.2011 р., як на підставу прийому-передачі товарів, пояснює технічним збоєм комп'ютерної програми. При цьому, договір № 2861 передбачає інші права та обов'язки сторін, відповідно до яких ТзОВ «Ванмарко»виступає продавцем, а ТзОВ «Антекс»-покупцем товарів. Інших договорів між сторонами не укладалось.

В дане судове засідання прибув представник позивача, який підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи та заперечення, а також висловив свої міркування щодо питань, які виникли в ході судового засідання.

Відповідач (скаржник) явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, 28.11.2012 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника (вх. № 673). Подане клопотання колегія суддів вважає таким, що не підлягає до задоволення, зважаючи на таке. Ухвалою суду від 07.11.2012 р. розгляд апеляційної скарги відкладався за клопотанням скаржника, про що останній належним чином повідомлений. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та на те, що подане відповідачем клопотання не містить відповідного документального обґрунтування. Враховуючи ту обставину, що учасники судового процесу проінформовані про наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі, тому судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р. у справі № 5008/727/2012 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Ванмарко»-без задоволення, виходячи з наступного.

18.08.2011 р. між ТзОВ «Антекс»та ТзОВ «Ванмарко»укладено договір купівлі -продажу № 1581, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити продукцію ТМ «Paloma».

Відповідно до п. 1.2. договору, загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна товару визначаються сторонами у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.6. договору, товар вважається переданим покупцю з моменту підписання сторонами видаткової накладної чи іншого документу, який підтверджує передачу товару покупцю та підписується обома сторонами.

За умовами пунктів 5.1, 6.1 договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної чи іншого документу, що засвідчує факт поставки -приймання товару. Покупець зобов'язаний сплатити загальну вартість товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання. Оплата товару може здійснюватись як в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, так і готівкою шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Згідно з вимогами ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ході перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, аналізом матеріалів справи судовою колегією встановлено що, 25.11.2011 р. та 08.12.2011 р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято продукцію ТМ »на загальну суму 149 902,14 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковими накладними № 27705 та № 28569. Вказані накладні підписані представниками ТзОВ «Антекс»та ТзОВ «Ванмарко»та скріплені відбитками їх печаток.

У цих накладних підставою приймання-передачі товару вказано договір купівлі-продажу № 2861 від 23.08.2011 р.; зазначена обставина пояснюється позивачем технічним збоєм в роботі комп'ютерної програми. Для підтвердження факту приймання-передачі товару саме за договором № 1581 від 18.08.2011 р., позивачем долучено до матеріалів справи копію договору від 23.08.2011 р., відповідно до якого постачальник (ТзОВ «Ванмарко») зобов'язується передавати у власність покупця (ТзОВ «Антекс») товар згідно накладних, а покупець зобов'язується приймати товар та проводити оплату на умовах цього договору; оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Таким чином, ТзОВ «Ванмарко»не могло приймати товар від ТзОВ «Антекс»згідно умов договору від 23.08.2011 р. Оскільки наявність інших договірних відносин між сторонами заперечується позивачем і не спростовується відповідачем, зважаючи на предмет приймання-передачі за вищеназваними накладними (продукція ТМ »), а також враховуючи ту обставину, що згідно відтисків печаток сторін та підписів осіб, що відпускали товар та приймали товар, постачальником товару був позивач, а отримувачем -відповідач, тому покликання представника скаржника на формально допущену описку, а також на зазначення в накладних в якості відвантажувача товару Ск_Харк_С_01_Косм-Кимберли не можна розцінювати як підставу для звільнення по оплаті отриманого ним товару. Таким чином, колегія суддів вважає, що приймання-передача товару за накладними № 27705 від 25.11.2011 р. та № 28569 від 08.12.2011 р. здійснювалась на підставі договору № 1581 від 18.08.2011 р.

Більше того, факт отримання товару відповідачем також підтверджується поверненням частини товару, отриманого згідно зазначених видаткових накладних, на загальну суму 85 440,92 грн. Згідно пояснень, викладених ТзОВ «Антекс»у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, решта отриманого товару залишилась у відповідача, оплати за цей товар проведено не було, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 64 461,22 грн.

Факт приймання-передачі товару за накладними № 27705 від 25.11.2011 р., № 28569 від 08.12.2011 р. та часткового його повернення відповідачем не заперечується, зокрема, у поданій ним апеляційній скарзі.

Згідно п. 6.3. договору, за результатами кожного місяця продавець готує акт звірки взаєморозрахунків та направляє його покупцю, який повинен протягом одного тижня з моменту його отримання підписати та надіслати продавцю, чи заявити письмові мотивовані зауваження до акту.

Станом на 30.06.2012 р. сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, про що складено акт звірки, підписаний сторонами та скріплений відбитками їхніх печаток. Згідно вказаного акту звірки, заборгованість ТзОВ «Ванмарко»перед ТзОВ «Антекс»становить 64 461,22 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що сума заборгованості ТзОВ «Ванмарко»за переданий товар належним чином доведена матеріалами справи та становить 64 461,22 грн.

Стосовно покликання відповідача на ту обставину, що суд першої інстанції не відклав розгляду справи за його клопотанням, колегія суддів зазначає таке. Клопотання про відкладення розгляду справи подане відповідачем 10.09.2012 р. Враховуючи подане клопотання, ухвалою місцевого господарського суду від 11.09.2012 р. розгляд справи відкладено та зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення по суті позову та контррозрахунок заявленої до стягнення суми. Відповідач вимог ухвали суду не виконав та в судове засідання не з'явився, інших клопотань не подавав. Таким чином, наведене покликання відповідача необґрунтоване; порушень процесуального законодавства в діях суду немає.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 25.09.2012 р. у справі № 5008/727/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванмарко" без номера від 04.09.2012р. -без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 30.11.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.