Постанова № 27763569, 27.11.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.Справа № 5017/1989/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 17.10.2011р. №828 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Баштовий В.Б., за довіреністю №19 від 03.01.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 10 вересня 2012 року

по справі №5017/1989/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек"

до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця"

про стягнення 53008,13 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істек" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця", з урахуванням остаточних уточнень та пояснень до позову, 8391,72 грн. вартості недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 вересня 2012 року у справі №5017/1989/2012 (суддя Зайцев Ю.О.) позов ТОВ „Істек" задоволено: з ДП „Одеська залізниця" на користь позивача стягнуто 8391,72 грн. вартості недостачі вантажу та 1609,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на те, що обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті щодо наявності воронкоподібних поглиблень та порушення маркування свідчать про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення, що в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України є підставою для покладення відповідальності за недостачі вантажу на перевізника, при цьому наявність поглиблень, що встановлено вищевказаними комерційними актами, свідчить про доступ до вантажу у вагонах та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення. Окрім того, місцевий господарський суд зазначив, що ДП „Одеська залізниця" не наведено будь-яких доказів відсутності її вини у втраті вантажу під час перевезення, тобто не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ДП „Одеська залізниця") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „Істек" в повному обсязі, з посиланням при цьому на необґрунтованість вказаного рішення та невідповідність нормам діючого законодавства, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „Істек") в судові засідання не з'явився, про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.11.2012р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" за відсутністю представника позивача у судових засіданнях.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2011 р. між ПрАТ „Донецьксталь" (продавець) та ML Trade LLP (покупець) було укладено контракт №171/2011, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію українського походження.

Матеріалами справи встановлено, що 08.11.2011р. між ТОВ „Істек" (постачальник, позивач) та ПрАТ „Донецьксталь" (покупець) було укладено контракт №96/01/24673дс (надалі -контракт), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію Українського походження (надалі -товар). На виконання поставки коксової продукції за вказаним контрактом постачальником було виписано покупцю рахунок-фактуру на оплату №ІК-12071 від 07.12.2011р., відповідно до вказаного рахунку вартість 1 т горішку коксового складає 2284,85 грн., без ПДВ.

Як перевірено під час апеляційного перегляду справи, 07.12.2011р. зі станції Горловка Донецької залізниці ТОВ „Істек" на адресу вантажоодержувача - ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" для „ML Trade LLP" (станція призначення -Ізмаїл (експ.) Одеської залізниці) у вагонах №66115973, №66211319 та №66710641 було відправлено вантаж -горішок коксовий, що підтверджується накладною №51834216 (а.с. 6-7).

Згідно з цією накладною, вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ТОВ „Істек") навалом, розміщено й закріплено згідно з п.1-3, 5, 6, 8 р.2 прил.14 СМГС гл.1 п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2. Навантажено шапкою, промарковано вапном по всій площині вагону, тара перевірена. Фракція вантажу 10-25 мм, у вологому стані, вологість 3,7%, вантаж такий, що змерзається. Переуступний підпис на даній накладній свідчить про передачу вантажоодержувачем відповідних прав та відповідних документів на користь ТОВ „Істек".

З наявного в матеріалах справи акту про технічний стан вагону №418 від 15.12.2011р. вбачається, що вагон №66115973 технічно несправний, можлива втрата вантажу, праворуч за ходом над 3, 4, 5 люками та ліворуч за ходом над 4, 5 люками відсутні армовані листи, наявні зазори довжиною 500 мм, шириною 50 мм.

15.12.2011р. при надходженні вантажу на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведене переважування на 150-тонних вагонних вагах піввагону №66115973 та виявлено, що вага брутто 50120 кг, тара по документу 20900 кг, нетто 29220 кг., що менш ніж ваг, яка вказана в документі на 16980 кг. Навантаження вантажу нижче бортів на 30 см, марковано вапном. Наявні воронкоподібні поглиблення праворуч за ходом поїзду над 3-4 люками довжиною 3 м, шириною 2 м, глибиною до дна вагону, праворуч та ліворуч за ходом над 5-6 люками довжиною 3 м, шириною 1,5 м, глибиною до дна вагону. В місцях поглиблення маркування порушено. В технічному відношенні вагон несправний, наявні сліди старого просипання вантажу. Праворуч за ходом на 3, 4, 5 люками та ліворуч за ходом на 4, 5 люками відсутні армовані листи, наявні зазори довжиною 500 мм, шириною 50 мм. Для запобігання подальшої втрати вантажу зазори ущільнені дошками та паклею, про що складено комерційний акт АА №042289/614 від 15.12.2011р. (а.с. 74).

З наявної в матеріалах справи довідки ТОВ „Істек" №01-1014 від 16.07.2012р. вбачається, що вартість 1 тони горішку коксового, переданого до перевезення по накладній №51834216 у спірних вагонах, становить 2284,85 грн. без ПДВ.

Матеріалами справи встановлено, що 21.12.2011р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми №37652, в якому зазначалось, що по прибутті та переважуванні вагону №66115973 було виявлено недостачу вантажу порівняно із зазначеною у перевізних документах у розмірі 20300 кг, на поверхні вантажу наявні поглиблення. На момент прибуття течі вантажу нема, проте наявні старі сліди течі вантажу на поперечних балках. Деформовані кришки люків 3, 4, 5 праворуч та 4, 5 ліворуч за ходом. Наявні зазори між кришками поперечними балками шириною 50 мм на всю довжину кришок люків. Деформація кришок старого походження, покрита іржею.

Водночас, 21.12.2011р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми №37660, в якому зазначалось, що під час огляду вагону №66115973 по документу значиться погрузла навалом, розмір відносно висоти бортів не вказано, фактично навантаження рівномірне нижче бортів 200 мм. На поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч за ходом над 3-4 люками довжиною 3000 мм, шириною 2000 мм, глибиною скосом до підлоги, над 5-6 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною скосом до підлоги, ліворуч за ходом над 5-6 люками довжиною 3000 мм, шириною 2000 мм, глибиною скосом до підлоги, над 3-4 люками довжиною 2000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 1600 мм, скосом до борту 4 люка ліворуч за ходом. Наявне захисне маркування вапном. В місцях поглиблень маркування вапном відсутнє. Зазори в 3, 4, 5 люках праворуч за ходом та в 4, 5 люках ліворуч за ходом закладені дошками та паклею, каток не застосовувався. Об'єм кузову 73 куб.м. Глухі торцеві стінки, інші люка закриті щільно. Відчеплений на ваги перевірку.

21.12.2011р. при надходженні вантажу на станцію Знам'янка Одеської залізниці на підставі вищезазначених актів загальної форми та комерційного акту №042289/614 було проведене переважування на 150-тонних вагонних вагах піввагону №66115973 та виявлено: в документі зазначено, що вага: тара перев. 20900 кг, нетто 46200 кг., при перевірці виявлено навантаження навалом рівномірне нижче бортів 200 мм, на поверхні вантажу маються заглиблення: праворуч за ходом над 3-4 люками довжиною 3000 мм, шириною 2000 мм, глибиною з ухилом до полу; над 5-6 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною з ухилом до полу. Ліворуч за ходом на д3, 4 люками довжиною 2000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 1600 мм, з ухилом до борта 4 люку; над 5-6 люками довжиною 3000 мм, шириною 1500 мм, глибиною з ухилом до полу. Просипання вантажу відсутнє, маються старі сліди просипання вантажу, щілини між кришками люків і поперечними балками 3, 4, 5 люків праворуч за ходоом та 4, 5 люків ліворуч за ходом, шириною 50 мм, довжиною на всю довжину кришок люків, закладені дошками та паклею. В вагоні глухі торцеві стінки, інші люка щільно закриті, об'єм кузову 73 кб.м, мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблень маркування відсутнє, каток не застосувався, про що складено комерційний акт БО №706622/415 від 27.12.2011р. (а.с. 76). Водночас в даному комерційному акті зазначається, що вагон у технічному стані справний.

27.12.2011р. при надходженні вантажу на станцію Ізмаїл Одеської залізниці було проведене комісійне переважування на 150-тонних вагонних вагах піввагону №66115973 та виявлено: за документом брутто не вказано, тара 20900 кг, нетто 46200 кг, фактично брутто 46100 кг, тара 20900 кг, нетто 25200 кг, т.ч. вага менш ніж заявлена на 21000 кг. Навантаження у вагоні шапкою, нижче бортів на 200 мм, марковано вапном. На поверхні вантажу маються поглиблення: з правого боку за ходом на 3 та 4 люками довжиною 3000 мм., шириною 2000 мм., глибиною з ухилом до полу; над 5 та 6 люками довжиною 3000 мм., шириною 1500 мм., глибиною з ухилом до полу. Зліва за ходом над 3 та 4 люками довжиною 2000 мм., шириною 1000 мм., глибиною 1600 мм., з ухилом до борту 4 люка; над 5, 6 люками довжиною 3000 мм., шириною 1500 мм., глибиною з ухилом до полу. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі сліди просипання вантажу. Мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблень маркування відсутнє. Протікання вантажу відсутнє, вагон технічно несправний, відсутні армовані листи над 3, 4, 5 люками праворуч та ліворуч над 4, 5 люками є зазори між кришками люків та поперечними балками шириною 50 мм на всю довжину люків, про що складено комерційний акт БО №706622/415 від 27.12.2011р. (а.с. 17). Водночас в даному комерційному акті зазначається, що зазори ущільнені дошками та паклею, а в містах поглиблень маркування вапном відсутнє.

З наявного в матеріалах справи акту про технічний стан вагону №980 від 21.12.2011р. вбачається, що вагон №66115973 технічно справний, проте деформовані кришки люків 3, 4, 5 праворуч та 4, 5 ліворуч по ходу поїзду, наявні зазори між кришками люків та поперечною балкою 50 мм завширшки та довжиною на всю кришку люка. Деформація старого походження, покрита іржею. Втрата вантажу можлива, вантажовідправник несправність до завантаження бачити міг, проте заходів щодо усунення не прийняв.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2011р. залізницею було складено акт про технічний стан вагону №31, відповідно до якого вагон №66115973 має несправність: праворуч за ходом над люками 3, 4, 5 та над 4, 5 люками ліворуч по ходу поїзду відсутні армовані листи, наявні зазори шириною 50 мм на всю довжину люків. Пошкодження старе. В процесі експлуатації вантажовідправник несправність бачити міг. Втрата вантажу в путі слідування можлива.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ТОВ „Істек" (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" для „ML Trade LLP" (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги матеріали справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність ознак втрати вантажу під час його перевезення.

Частиною 5 ст. 307 ГК України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 314 ГК України, яка кореспондується зі ст. 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно із ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за №862/5083 встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), зокрема, становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах при перевезенні рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані вантажів.

Відповідно до ст. 114 Статуту Залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 5, п.6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, які затверджені Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється та з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Параграфами 3-5 р.2 Технічних умов розміщення на рухомому складі вантажів мілких фракцій, що перевозяться без тари встановлено, що в незалежності від роду вантажу, який містить дрібні фракції, поверхня після його завантаження на відкритий рухомий склад повинна бути розрівняна, а при необхідності ущільнена.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, завантаження у спірний вагон №66115973 здійснювалось засобами відправника, який за змістом ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.32 Статуту залізниць України зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення, згідно з відмітками відправника у залізничній накладній, вантаж у вагоні №66115973 розміщено й закріплено згідно з 1-3, 5, 6, 8 р. 2 прил. 14 СМГС гл.1 п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2, вантаж марковано вапном; даний вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду без зауважень.

Частиною 2 ст. 32 Статуту залізниць України передбачено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, вантаж, який завантажений засобами відправника, прибув на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у несправному вагоні, про що свідчать обставини, які встановлені у комерційному акті АА №042289/614 від 15.12.2011р. (наявні воронкоподібні поглиблення, в місцях поглиблення маркування порушено; наявні сліди старого просипання вантажу, наявні зазори) та акті про технічний стан вагону №418 від 15.12.2011р. (вагон у технічному стані несправний, можлива втрата вантажу, праворуч за ходом над 3, 4, 5 люками та ліворуч за ходом над 4, 5 люками відсутні армовані листи, наявні зазори довжиною 500 мм, шириною 50 мм.).

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому вантаж продовжував втрачатися під час слідування вагону, що в свою чергу підтверджується комерційними актами БО №706622/415 від 27.12.2011р. та АА №021942/1333 від 21.12.2011р., актах загальної форми №37652 від 21.12.0211р. та №37660 від 21.12.2011р., актах про технічний стан вагону №980 від 21.12.2011р. та №31 від 27.12.2011р.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує, що за актами про технічний стан вагону №980 від 21.12.2011р. та №31 від 27.12.2011р. вагон №66115973 є справним, проте зазначається, що втрата вантажу можлива, наявні зазори та деформації кришок люків.

Згідно з п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Пунктом 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує, що вантаж прибув на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у несправному вагоні з ознаками втрати вантажу, а на станції Знам'янка Одеської залізниці та Ізмаїл Одеської залізниці у справних вагон, з ознаками ще більшої втрати вантажу, про що свідчать акти про технічний стан вагону, акти загальної форми та комерційні акти ,про що суд зазначав вище.

За ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Між тим, апеляційний господарський суд зазначає, що ДП „Одеська залізниця" було подано під навантаження несправний вагон та окрім того не доведено відсутності своєї вини з втрати вантажу в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України.

Водночас при вирішенні питання щодо відповідальності вантажовідправника у недостачі вантажу, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Накладна №51834216 свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст. 918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001р. №542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001р. за №796/5987, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до вимог ч.5 ст.31 Статуту залізниць України, придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Як вже було вказано вище, актами загальної форми та актами про технічний стан вагону встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправності вагону, проте не вжив всіх заходів щодо запобігання просипання вантажу, при цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що вантажовідправник не був позбавлений права заміни вагону з несправностями.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать про те, що вантажовідправником та залізницею не вжито заходів щодо збереження вантажу під час його перевезення, з чого можливо дійти висновку про наявність вини як вантажовідправника так і залізниці у недостачі вантажу в рівних частинах.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2010р. по справі №14/61-10-1388.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Дослідивши матеріали справи, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ДП „Одеська залізниця" повинна відшкодувати позивачу вартість нестачі вантажу з врахуванням довідки ТОВ „Істек" №01-1014 від 16.07.2012р. у вагоні №66115973 в сумі 22935,32 грн. без ПДВ ((46,2 т -2%) -25,2 т / 2) * 2284,85 грн.

Проте, апеляційний господарський суд позбавлений можливості виходити за рамки позовних вимог, з огляду на що з ДП „Одеська залізниця" на користь ТОВ „Істек" підлягають стягненню лише 8391,72 грн.

З огляду на вищевикладене апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек" в частині стягнення з ДП „Одеська залізниця" 8391,72 грн. вартості нестачі вантажу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" слід частково задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 10 вересня 2012 року у справі №5017/1989/2012 -змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 10 вересня 2012 року у справі №5017/1989/2012 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек" задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349) 8391 (вісім тисяч триста дев'яносто одна) грн. 72 коп. вартості нестачі та 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 402 (чотириста два) грн. 38 коп. судового збору.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 29 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош