Рішення № 27763496, 19.11.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2012 р. Справа № 5027/510/2012.

За позовом приватного підприємця Букши Андрія Сергійовича, м. Київ

до приватного підприємця Кіземи Юрія Крізонтовича, с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

№1. дочірнє підприємство «Кондитерська Корпорація Рошен»;

№2. товариство з обмеженою відповідальністю «Картранссервіс».

третя особа без самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача -приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша»

про стягнення компенсації за пошкоджений та втрачений вантаж в сумі 505995,27 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача -Євдоченко Н.Д., довіреність від 22.08.2012;

від відповідача -Волошина Т.Б., довіреність від 18.09.2012;

від третьої особи №1 -не з'явився;

від третьої особи №2 -не з'явився;

від третьої особи №3 -Ковальова І.В., довіреність №30-2012 від 23.12.2011,Дмітрієв О.В.

СУТЬ СПОРУ: приватний підприємець Букша Андрій Сергійович звернувся з позовом до приватного підприємця Кіземи Юрія Крізонтовича про стягнення компенсації за пошкоджений та втрачений вантаж в сумі 505995,27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на обставини, пов'язані з укладенням між ним, як експедитором, та ТОВ «Картранссервіс», як замовником, договору-доручення від 01.01.2012 за №04/2012, за умовами якого позивач зобов'язався виконати або організувати виконання транспортних послуг на перевезення вантажів замовника.

На виконання зазначеного договору, позивачу надано до перевезення вантаж вартістю 108734,28 доларів США. Зазначене перевезення мало відбутись автомобільним транспортом за маршрутом Стамбул (Туреччина) -м.Яготин, Київської області (Україна).

З метою організації перевезення вантажу позивач, 25.01.2012 уклав договір №3 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом з відповідачем. За умовами даного договору, відповідач зобов'язався здійснити перевезення вантажу у міжнародному сполучені. На виконання умов договору №3 від 25.01.2012, відповідачем для перевезення вантажу подано транспортний засіб СЕ5256АТ/СЕ 1089ХТ під керуванням його працівника Спаса І.І. При завантажені вантажу оформлено СМR №432/12/12 від 26.01.2012.

12.02.2012 року вказаний транспортний засіб перетнув державний митний кордон України та рухався територією України до місця призначення.

13.02.2012 року транспортний засіб СЕ5256АТ/СЕ 1089ХТ під керуванням водія Спаса І.І. потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої весь вантаж було пошкоджено.

У відповідності до умов договору №3 від 25.01.2012, зазначає позивач, перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу.

Вартість пошкодженого вантажу, на думку позивача, становить 62117,93 доларів США. Станом на день направлення претензії обмінний курс до гривні України становив 7,993 грн. за 1 дол. США, а відтак вартість вантажу, вважає позивач, становить 496073,80 грн.

Посилаючись на вимоги статті 27 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу, позивач вимагає також сплати відсотків, розмір яких, у відповідності до його розрахунку складає 9921,47 грн.

Враховуючи, що відповідач, станом на день звернення з позовом, не сплатив позивачу вартість пошкодженого вантажу, останній просить стягнути з нього 505995,27 грн., з яких компенсація за пошкоджений вантаж в сумі 496073,80 грн. та проценти на суму компенсації в сумі 9921,47 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 14.08.2012 (суддя Гушилик С.М.) порушено провадження у даній справі. Розгляд справи неодноразово відкладався.

В процесі розгляду справи судом залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - дочірнє підприємство «Кондитерська Корпорація Рошен», товариство з обмеженою відповідальністю «Картранссервіс»та на стороні відповідача -приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша».

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з відрядженням судді Гушилик С.М., 15.10.2012, справу №5027/510/2012 призначено судді Гончаруку О.В.

Ухвалою від 15.10.2012, за клопотанням ПАТ «Страхова компанія «Перша», розгляд справи відкладено на 01.11.2012.

У судовому засіданні 01.11.2012 суд дійшов висновку про можливість слухання справи без участі представників дочірнього підприємства «Кондитерська Корпорація Рошен»та товариства з обмеженою відповідальністю «Картранссервіс», оскільки правові позиції даних учасників судового процесу, у письмовому вигляді містяться в матеріалах справи. При цьому, зазначені треті особи позов підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 01.11.2012 представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача просив залишити позов без розгляду з підстав, зазначених у відзиві (вх.№5630 від 01.11.2012). Зокрема відповідно до ст. 16.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтранса №363 від 14.10.1997 у позивача відсутнє право на пред'явлення перевізнику претензії та позову; в договорі, укладеному між позивачем та ТОВ «Картранссервіс»немає пункту, в якому зазначено, що ТОВ «Картрансервіс»передає своє право стягувати з перевізника суму збитку; в матеріалах справи взагалі відсутній документ, що підтверджує факт будь-якої оплати по даному вантажу.

Представником ПАТ «Страхова компанія «Перша»у судовому засіданні 01.11.2012 надано письмові пояснення в яких третя особа також просить залишити позов без розгляду з тих підстав, що й відповідач.

У судовому засіданні 01.11.2012 оголошено перерву до 19.11.2012.

На день вирішення спору, 19.11.2012, представником ПАТ «Страхова компанія «Перша»подано клопотання про призначення судової експертизи в якому третя особа просить призначити комплексну експертизу на вирішення якої поставити питання, пов'язані з розміщенням вантажу у відповідності до законодавства країни-відправника, а також, у випадку неправильного закріплення цього вантажу, яким чином це вплинуло на розмір збитку та яка вартість пошкодженого внаслідок ДТП вантажу.

У відповідності до вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судом в процесі розгляду справи наявності питань, необхідних для вирішення спору, які потребують спеціальних знань, не встановлено, а відтак у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Представники учасників судового процесу, у судовому засіданні 19.11.2012, підтримали свої позиції, викладені в позовній заяві та відзиву та позовну заяву, а також, зазначені в додаткових письмових поясненнях, що долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

Матеріалами справи встановлено, що позивач зареєстрований в статусі фізичної особи-підприємця та здійснює діяльність з надання та організації транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з міжнародними та внутрішніми перевезеннями вантажів.

Згідно з довгостроковим договором-дорученням №04/2012 від 01.01.2012 на транспортно-експедиційні послуги, укладеним між позивачем та ТОВ «Картранссервіс»(третя особа №2), позивач, як експедитор, зобов'язався виконати або організувати виконання транспортних послуг, пов'язаних з експортними, імпортними та внутрішніми перевезеннями вантажів третьої особи №2, як замовника (п.п.1.1 договору №04/2012 від 01.01.2012).

До числа обов'язків позивача за договором-дорученням №04/2012 від 01.01.2012 (п.п.2.1) сторонами обумовлено організацію перевезення вантажу по маршруту, обумовленому в заявці.

В межах дії договору №04/2012 від 01.01.2012 позивач наділений правом залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Позивач також несе відповідальність перед замовником за виконання умов договору (п.п.2.1.5 договору), за цілісність та збереження вантажу з моменту його прийняття до завантаження та до моменту його вивантаження на складах, вказаних замовником у мірі та рамках, визначених вимогами міжнародних конвенцій та законодавства України.

На виконання умов зазначеного договору-доручення №04/2012 від 01.01.2012 позивачу пред'явлено до перевезення вантаж -етикетки для кондитерських виробів, загальною вагою 20534 кг, 5308,14 тис.м. погонних, вартість якого складала 108734,28 доларів США.

Вказаний вантаж ТОВ «Картранссервіс»отримано на підставі договору №02/2011 від 01.01.2011 на транспортно-експедиційне та логістичне обслуговування вантажів, укладеного між дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен»(третя особа №1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Картранссервіс».

За умовами договору №02/2011 від 01.01.2011, ТОВ «Картранссервіс»зобов'язалось на підставі заявок ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»за винагороду від свого імені та за рахунок замовника виконати або організувати виконання транспортно-експедиційних та логістичних послуг.

В свою чергу, укладанню вищезазначеного договору передували договірні відносини ДП «Кондитерська корпорація «Рошен»з продавцем за контрактом №1/АМС UKR на продаж товару (етикеток для пакування кондитерських виробів) від 22.09.2010, що був укладений з турецькою компанією AMCOR FLEXIBLES ISTANBUL AMBALAJ SANAYI VE TIGARET A.S.

У відповідності до п.п. 1.1. цього Контракту продавець продає, а покупець купує та оплачує товар (етикетки для пакування кондитерських виробів). Кількість товару, умови поставки, найменування, асортимент та його ціна визначаються додатками, які є невід'ємними частинами контракту.

25 січня 2012 року зазначеними сторонами, на виконання умов Контракту підписано додаток №225341А до контракту №1/АМС UKR від 22.09.2010. У відповідності до умов цього додатку продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (плівку поліпропіленова двошарова з друком Rosen 335X225 mm KKF у кількості 3634 кг, 265560 м.п., Shipuchka Apelsin KKF у кількості 3166 кг, 1018954 м.п., Shipychka Limonad KKF - 3285 кг, 1075615 м.п., плівка полівшілхроридна металізована з друком Romashka Rosen MKF - 4004 кг, 931470 м.п., плівка полівінілхлоридна Dushes KKF -2611 кг, 999941 м.п., Myatnaya KKF - 2642 кг, 1016600 м.п. загальною вартістю 108734,28 дол. США), включаючи вартість тари та упаковки. Умови даної поставки -FCA Стамбул, Турція (у відповідності до правил Інкотермс 2000). Дата відвантаження -25.01.2012.

У відповідності до Інкотермс 2000 умови поставки FCA Стамбул, Туреччина, визначають зобов'язання покупця щодо договору перевезення, а саме - укласти договір перевезення та повідомити продавця про перевізника. Перехід ризиків відбувається в момент поставки, якою вважається у разі перевезення автомобільним транспортом, навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем.

На виконання умов додатку №225341А від 25.01.2012 до контракту №1/АМС UKR від 22.09.2010 треті особи №№1,2, передали товар (вантаж) -етикетки для кондитерських виробів, загальною вагою 534 кг, вартістю відповідно до рахунку №255341 від 25.01.2012 108734,28 долари США, позивачеві, який мав організувати його перевезення автомобільним транспортом.

У свою чергу, з метою організації перевезення вказаного вантажу та діючи відповідно до договору доручення №04/2012 на транспортно-експедиційні послуги, 25.01.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір №3 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом (Договір).

Згідно з п.п.1.1 Договору позивач, як експедитор, доручив і надав для перевезення вантаж, а відповідач, як перевізник, зобов'язався здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за маршрутом Стамбул (Туреччина) - Україна (м. Яготин, Київської області), місце перетину державного кордону України - Порубне, місце митного оформлення в Україні - м. Яготин, вантажовідправник - компанія AMCOR FLEXIBLES ISTANBUL MBALAJ SANAYI VE TIGARET A.S. (Туреччина).

У відповідності до п.п. 4.2. Договору перевізник несе відповідальність за цілісність вантажу відповідно до вимог Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Статуту автомобільного транспорту України та чинного законодавства України.

На виконання умов Договору №3 від 26.01.2012 відповідачем подано транспортний засіб СЕ5256АТ/СЕ1089ХТ під керуванням водія Спаса І.І., оформлено CMR №432/12/12 від 26.01.2012, яка містить дані про товар, відправника та одержувача, транспортні засоби, які використовувалися для перевезення товару, та посилання на рахунок, що визначає вартість товару. При прийнятті товару до перевезення, CMR №432/12/12 від 26.01.2012 підписано водієм відповідача без жодних застережень.

12 лютого 2012 року вищевказаний транспортний засіб перетнув державний кордон України, про що свідчать відмітки Чернівецької обласної митниці та рухався територією України до місця призначення.

13 лютого 2012 року за участю водія транспортного засобу СЕ5256АТ/СЕ1089ХТ, Спаса І.І. відбулася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою ГУ МВС України в Київській області №14/20-335 від 14.02.2012 та вироком Баришівського районного суду Київської області від 11.05.2012.

15 лютого 2012 року в присутності працівників відповідача водіїв Спаса І.І, (транспортний засіб СЕ5256АТ/СЕ1089ХТ), Колодія В.Я., (транспортний засіб АТ4718АК/АТ6032ХХ) та працівників Київської обласної митниці перевантажено вантаж на транспортний засіб АТ4718АК/АТ6032ХХ, про що зроблено застереження в CMR №432/12/12 від 26.01.2012.

17 лютого 2012 року вантаж прибув в місце призначення (Київська область, м. Яготин, вул. Філатова, 112). При його прийнятті комісією у складі осіб, які уповноважені ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН», представником третьої особи №2, працівниками відповідача (водіями зазначених вище транспортних засобів) в присутності експерта Київської Торгово-промислової палати складено Акт №69, в якому відображено якісні зміни товару, невідповідність його кількості, кількості вказаній у CMR №432/12/12 від 26.01.2012. Жодних зауважень та заперечень членами комісії не висувалося. За результатами приймання зроблено відмітку в CMR №432/12/12 від 26.012012 про пошкодження товару.

Відповідно до прибуткової накладної №241183 від 25.01.2012, вантажоотримувач, повинен був отримати 5308,140 тис.м. п. товару. У відповідності до прибуткової накладної ПН/12/003729 17.02.2012, складеної у відповідності до накладної №241183 від 25.01.2012, фактична отриману кількість товару, співпадає з відправленою кількістю товару.

Також, Київською торгово-промисловою палатою був складений акт експертизи №1-624 від 16.02.2012, в якому зазначено розмір недостачі, визначено кількість пошкодженого товару та встановлено причини його пошкодження.

Дані прибуткових накладних №241183 від 25.01.2012, ПН/12/003729, накладна №241183 від 25.01.2012, акт експертизи №1-624 від 16.02.2012 Київської торгово-промислової палати свідчать, що внаслідок дій перевізника пошкоджено 3085,736 тис.м. товару, який згідно з цими документами є непридатним для подальшого використання ДП «Корпорацією «РОШЕН»та списаний.

Відповідно до вимог статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (далі - Конвенція), ця конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Статтею 3 Конвенції визначено, що перевізник відповідає за дії і недогляди свої агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з статтею 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки; перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду уповноваженої за договором особи, внаслідок інструкцій цієї особи, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

В силу дії статті 18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Згідно статті 313 Господарського кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами; якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі; перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.

Статтею 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

При цьому, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Судом встановлено, що згідно міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №432/12/12 від 26.01.2012, перевізником вантажу є відповідач. Відповідач в процесі розгляду справи, не довів, що пошкодження вантажу сталася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При визначенні розміру шкоди за втрату та пошкодження вантажу позивач правомірно виходить з наступного.

Вартість товару, згідно рахунку вантажовідправника №225341 від 25.01.2012 встановлює вартість кожного виду етикету за 1000 метрів та загальну вартість товару 108734,28 дол. США.

Всього пошкоджено 2277915 погонних метрів плівки, плівки поліпропіленової двошарової з друком:

-335x225 mm KKF - 114400 м (78100м та 36300 м) вартістю 68,34 дол. США за 1000 м, що становить 7818,10 дол. США.;

-Apelsin KKF - 553321 м (268800 м та 264521 м) вартістю 19,48 дол. США за 1000 м, що становить 10389,09 дол. США;

-Limonad KKF - 914615 м (309400 м та 605215 м) вартістю 19,48 дол. США за 1000 м, що становить 17816,70 дол. США.

Плівки полівінілхроридної металізованої з друком Romashka Rosen MKF - 514500 м вартістю 24,48 дол. США за 1000 м, що становить 12594,96 дол США.

Плівки полівінілхлоридної:

-KKF - 245800 м, вартістю 13,38 дол. США за 1000 м, що становить 3288,80 дол США;

-KKF - 763100 м (197600 м та 565500 м) вартістю 13,38 дол. США за 1000 м, що становить 10210,29 дол США.

Вартість пошкодженого товару, виходячи зі змісту рахунку, видаткових накладних та акту становить 62117,93 дол. США. Станом на день направлення претензії обмінний курс долара США до гривні України становив 7,993 грн. за 1 дол. США. Відповідно вартість пошкодженого та втраченого товару становить 62117,93 дол. США X 7,986 грн. = 496073,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 925 Цивільного кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, Закон надає можливість (право) пред'явлення до перевізника як претензії так і позову, що випливає з самого договору перевезення. Оскільки сторонами договору про міжнародне перевезення вантажів №3 від 25.01.2012 є позивач та відповідач, позивач не позбавлений права на судовий захист у випадку будь-яких порушень з боку відповідача умов укладеного договору перевезення.

Закон, зокрема частина друга статті 925 Цивільного кодексу України, надаючи право на позов до перевізника відправнику та одержувачу вантажу, розширює коло суб'єктів звернення з позовом, що витікає з договору перевезення за- для уникнення у таких правовідносинах прогалин, оскільки прямих договірних відносин між відправником та перевізником або між одержувачем та перевізником у таких випадках не існує.

Водночас, ані Конвенція, як основний нормативно-правовий акт, який регулює спірні правовідносини, ані відповідні норми Цивільного та Господарських кодексів, не містять прямої заборони на звернення експедитора, який є фактичним замовником перевезення і відповідальною за це перевезення особою, з позовом до перевізника.

Судом не беруться до уваги вимоги Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки виходячи з їх преамбули, ці Правила до даних спірних правовідносин, не застосовуються.

Крім того, дочірнє підприємство «Кондитерська Корпорація Рошен» та товариство з обмеженою відповідальністю «Картранссервіс»брали участь у даній справі в правовому статусі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Треті особи при цьому самостійних вимог до відповідача не заявляли, а наполягали на задоволенні позову та стягненні суми компенсації, яка в подальшому підлягає поверненню позивачем в регресному порядку.

Інші доводи відповідача та третьої особи, спростовуються встановленими обставинами справи та вищезазначеними вимогами міжнародного та національного законодавства.

У відповідності до статті 27 Конвенції позивач має право вимагати сплати відсотків на компенсацію, що підлягає сплаті. Такі відсотки, обраховані із розрахунку п'яти відсотків річних, накопичуються з дня надсилання перевізнику письмової претензії або, якщо така претензія не пред'являлась, з дня початку розгляду позову.

Таким чином, нарахування відсотків на компенсацію відповідно до статті 27 Конвенції повинно починатися з 15.03.2012. Станом на 06.08.2012 період прострочення становить 146 днів, а розмір компенсації (496073,80 грн. X 5% / 365 X 146) становить 9921,47 грн.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 505995,27 грн. з яких 496073,80 грн. компенсації та 9921,47 5% річних з суми компенсації.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а з відповідача також стягуються на користь позивача сплачений ним судовий збір за розгляд справи господарським судом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кіземи Юрія Крізонтовича (ІПН 2773516856, зареєстрованого в с Мамаївці, Кіцманського району Чернівецької області, по вул. Шевченка, 157) на користь фізичної особи - підприємця Букши Андрія Сергійовича (ІПН 3212620873, зареєстрованого в м. Києві по вул. Березняківська, 36-Г) 505995,27 грн. (496073,80 грн. компенсації за пошкоджений вантаж та 9921,47 процентів на суму компенсації), судовий збір у розмірі 10119,91 грн.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення підписано 23.11.2012.

Суддя О.В. Гончарук