Рішення № 27763390, 26.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р.Справа № 5023/4544/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Шилов С.Ю.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі : 1. Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління-387 Південної залізниці, м. Люботин 2. Регіонального відділення фонду Державного майна України у Харківській області, м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків простягнення заборгованості в розмірі 56167,23 грн.

за участю представників сторін:

прокурора - Кріцина Н.Г. службове посвідчення №006801 від 28.09.2012 року,

1- го позивача - Розуван В.В. за довіреністю №634 від 15.05.2012 року,

2-го позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю від 17.10.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі: 1. Державного підприємства "Південна залізниця" в особі Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління-387 Південної залізниці, м. Люботин 2. Регіонального відділення фонду Державного майна України у Харківській області, м.Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 17706,89 грн. та пені в розмірі 1493,06 грн. на користь 1-го позивача та заборгованості по орендній платі в розмірі 32662,54 грн. та пені 4304,74 грн. на корить 2-го позивача. В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на неналежне виконання покладених обов'язків на відповідача згідно з Договором оренди № 4177-н від 27.07.2009 року, в частині повного та своєчасного внесення орендної плати (п.п. 3.1., 5.3. Договору), з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 05.11.2012 року о 10:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2012 року було прийнято заяву прокурора про зміну предмету позову (вх. 17081) до розгляду та продовжено розгляд справи з урахуванням цих змін та розгляд справи було відкладено на 26.11.2012 року о 11:45 годині.

До господарського суду Харківської області 26.11.2012 року від представника відповідача надійшов Додаток до відзиву на позовну заяву (вх. 19510), в обґрунтування наданого відзиву додана копія квитанції №8822134 від 05.11.2012 року на суму 16000,00 грн., копія квитанція №8958401 від 26.11.2012 року на суму 21000,00 грн.

Надані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник прокурора у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Надав пояснення по справі.

Представник 1-го позивача в призначене судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Надав пояснення по суті справи.

Представник 2-го позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечує у повному обсязі, з підстав викладених у наданому відзиві на позовну заяву та з урахуванням додатку до відзиву на позовну заяву, також зазначив, що заборгованість відповідача в розмірі 17706,89 грн. перед 1-м позивачем була сплачена у повному обсязі до моменту звернення прокурора з позовом до суду, з урахуванням чого просить суд відмовити в позові в цій частині, в решті позову просить суд провадження у справі припинити на підставі п.1-1. ст. 80 ГПК України. Надав пояснення по суті справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27.07.2009 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (2-м позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) укладено договір оренди № 4177-н. (Договір)

Відповідно до п.1.2. Договору, орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлова одноповерхова будівля торгівельного центру (Майно), загальною площею 339,1 кв.м. розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Люботинського будівельно- монтажного експлуатаційного управління № 387 Південної залізниці (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "26" січня 2009р. і становить 1 322 900, 00 гривень.

Відповідно до п.2.1. Договору, орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання- передавання майна.

27.07.2009 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було складено та підписано акт приймання - передачі орендованого майна. (а.с. 20)

Відповідно до п.10.1. Договору, зазначений Договір укладено строком до 27.06.2012 року.

13.08.2012 року Додатковою угодою №2 до Договору оренди № 4177-н від 27.07.2009 року, термін дії Договору продовжено до 27.05.2015 року. (а.с.22)

13.08.2012 року Додатковою угодою №3 до Договору оренди № 4177-н від 27.07.2009 року, були внесені зміни, а саме: п.1.1 після слів (далі - Балансоутримувач) викладено в новій редакції: "вартість якого значена згідно з незалежною оцінкою станом на 24.04.2012р. і становить 1 306 700,00 грн., без урахування ПДВ, і далі по тексту. та п.3.1. "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за перший місяць перерахунку - гривень - 8 659,14 грн. (розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди)". (а.с. 24)

Також, 19.10.2009 року між ДП "Південна залізниця" в особі Люботинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління-387 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про відшкодування витрат Балансоутримувачу по утриманню вищевказаного нерухомого орендованого майна та прибудинкової території №17.

Як зазначає прокурор у своїй позовній заяві, протягом терміну договору №17 від 19.10.2009, Орендар належним чином не виконував свої обов'язки щодо своєчасного відшкодування витрат по утриманню нерухомого майна, тому станом на 01.09.2012 року Орендар має заборгованість по орендній платі перед Державним підприємством "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Люботинське будівельно-монтажне експлуатаційне управління-387" в розмірі 17706,89 грн. та пені в розмірі 1493,06 грн., та заборгованості по орендній платі перед Регіональним відділення фонду Державного майна України у Харківській області, м.Харків, в розмірі 32662,54 грн. та пені 4304,74 грн. що й стало підставою звернення прокурора з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку викладеним у позовній заяві обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі 27.09.2012 року було сплачено заборгованість перед 1-им позивачем в розмірі 17706,89 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру №315 від 27.09.2012 року на суму 17706,89 грн.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду, прокурором у повному обсязі не були встановлені обставини даної справи, не враховано те, що 27.09.2012 року відповідач сплатив заборгованість в сумі 17706,89 грн., а отже, прокурор безпідставно звернувся з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 17706,89 грн.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи те, що предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, а саме 27.09.2012 року, тому суд, відмовляє в позові прокурора в частині стягнення 17706,89 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 18.10.2012 року сплачено пеню в розмірі 1493,06 грн., 05.11.2012 року та 26.11.2012 року (копія квитанції №8822134 від 05.11.2012 року на суму 16000,00 грн., копія квитанція №8958401 від 26.11.2012 року на суму 21000,00 грн.) сплачено суму заборгованості в розмірі 32662,54 грн. та пені 4304,74 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в частині стягнення пені в розмірі 1493,06 грн., заборгованості в розмірі 32662,54 грн. та пені 4304,74 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному разі матеріали справи свідчать, що відповідачем було сплачено суму боргу в розмірі 17706,89 грн. до подачі позову, заборгованість по пені в розмірі 1493,06 грн., заборгованості в розмірі 32662,54 грн. та пені 4304,74 грн. після звернення прокурора з позовом до суду, у зв'язку з чим судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 17706,89 грн. - відмовити.

В частині стягнення пені в розмірі 1493,06 грн., заборгованості в розмірі 32662,54 грн. та пені 4304,74 грн. - провадження у справі припинити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61013, АДРЕСА_1., ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в розмірі 1102,10 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.11.2012 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/4544/12