Рішення № 27762314, 28.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2012 р. Справа № 2/101-12

за позовом приватного підприємства «Вітал Трейд», м. Березань Київської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»,

смт. Калинівка Васильківського району Київської області,

про стягнення 43 115,08 грн.

Суддя О.В. Конюх

з участю представників сторін:

від позивача: Сподар А.В., уповноважений, довіреність від 19.10.2012р. №516;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

позивач -приватне підприємство «Вітал Трейд», м. Березань Київської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.10.2012р. №515 до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс», смт. Калинівка Васильківського району Київської області, в якій просить суд стягнути з відповідача 43 115,08 грн. заборгованості за Договором №18/10/2011 купівлі -продажу від 18.10.2011р., з яких: 40 730,78 грн. основної заборгованості, інфляційні втрати в сумі 284,58 грн., 180,78 грн. 3% річних та 1 918,94 грн. пені, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов Договору №18/10/2011 купівлі-продажу від 18.10.2011р., поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних на загальну суму 70 730,78 грн., проте відповідач в порушення умов Договору №18/10/2011 купівлі-продажу від 18.10.2011р. свої господарські зобов'язання належним чином не виконав та не сплатив позивачу у повному обсязі грошові кошти за поставлений товар, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 40 730,78 грн. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення 284,58 грн. інфляційних втрат, 180,78 грн. 3% річних та 1 918,94 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі №2/101-12 та призначено справу до розгляду.

07.11.2012р. від відповідача до господарського суду надійшла телеграма (електронне повідомлення), в якому ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судове засідання 07.11.2012р. представник позивача з'явився, проте вимоги ухвали господарського суду від 24.10.2012р. не виконав та витребувані судом документи не подав. Представник відповідача у судове засідання 07.11.2012р. не з'явився та вимоги ухвали господарського суду від 24.10.2012р. не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2012р., в порядку пунктів 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 28.11.2012р.

В судове засідання 28.11.2012р. з'явився представник позивача, в усних поясненнях позов підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 28.11.2012р. свого представника не направив, відзив на позов не подав, вимоги суду, викладені в ухвалах від 24.10.2012р. та від 07.11.2012р. не виконав, про причини нез'явлення повноважного представника в судове засідання суд належним чином не повідомив. Згідно наявного у матеріалах позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 18.10.2012р. відповідач у справі -товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»включений до ЄДРПО України і місцезнаходження його відповідає адресі вказаній в позовній заяві, на яку суд, відповідно до ст. ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. Як свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень, відповідач був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судових засідань.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов приватного підприємства «Вітал Трейд», м. Березань Київської області (далі по тексту -ПП «Вітал Трейд»), до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс», смт. Калинівка Васильківського району Київської області (далі по тексту -ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 18.10.2011р. між ПП «Вітал Трейд» (далі -продавець) та ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»(далі -покупець) Договір №18/10/2011 купівлі-продажу (далі -Договір), згідно якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує вартість продукції на умовах даного Договору у асортименті, кількості та за ціною, зазначених у Додатках з черговим порядковим номером, що є невід'ємними складовими частинами даного Договору. Відповідно до умов Договору:

- ціна, кількість, вартість постачання чергової партії продукції узгоджується сторонами окремо і фіксуються підписанням Додатків з черговим порядковим номером (далі - Додатки), що є невід'ємними складовими частинами даного Договору (п. 2.1. Договору);

- ціни погоджені сторонами і зафіксовані підписанням Додатків, діють протягом терміну дії для кожного Додатка окремо (п.2.2. Договору);

- умови оплати продукції додатково зазначаються в кожному конкретному Додатку окремо (п.3.1. Договору);

- розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті. Вид розрахунків -безготівковий, форма розрахунків -платіжне доручення. Підставою платежу є підписаний сторонами Додаток до Договору і виставлені рахунки -фактури (п.3.2. Договору);

- датою передачі продукції за Додатком вважається дата одержання продукції покупцем і підписання накладних (акту) про прийомку (п.4.2. Договору);

- у випадку прострочення платежу покупець сплачу продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вчасно неоплаченої продукції за кожен день прострочення платежу, а також збитки завдані продавцю у зв'язку з про строчкою платежу (штрафна неустойка). Сплата неустойки (штраф, пеня) не звільняє сторін від виконання зобов'язань взятих за даним Договором (п.п.8.1., 8.2. Договору);

- даний Договір укладений та набирає сили з моменту підписання сторонами, у тому числі з моменту підписання факсимільних копій, та діє до 31.12.2011р., але у всякому випадку до виконання сторонами зобов'язань, взятих за даним Договором (п.11.1. Договору).

Крім того, 04.07.2012р. ПП «Вітал Трейд»та ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»погоджено та підписано Додаток №7 до Договору (Специфікація на поставку продукції) (далі -Додаток), згідно якого покупець зобов'язаний провести розрахунок за отриману партію на умовах від термінування платежу, але не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару (п. 5 Додатку). Специфікація набирає чинність з дня її підписання сторонами і є невід'ємною частиною Договору (п.7 Додатку).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 70 730,78 грн., про що свідчить підписана повноважними представниками сторін та засвідчена печатками підприємств видаткова накладна від 04.07.2012р. №277 (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .

Відповідно до пункту 5 Додатку до Договору, оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію на наступних умовах: покупець зобов'язаний провести розрахунок за отриману партію на умовах відтермінування платежу, але не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором та укладеного до нього Додатку належним чином не виконав та з позивачем у повному обсязі не розрахувався.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за період з 08.08.2012р. по 27.08.2012р. відповідачем були перераховані на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за поставлений позивачем товар в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок а саме:

ь 06.08.2012р. перераховано 5 000,00 грн. (платіжне доручення від 06.08.2012р. №917);

ь 08.08.2012р. -10 000,00 грн. (платіжне доручення від 08.08.2012р. №928);

ь 10.08.2012р. -5 000,00 грн. (платіжне доручення від 10.08.2012р. №944);

ь 17.08.2012р. -5 000,00 грн. (платіжне доручення від 17.08.2012р. №993);

ь 27.08.2012р. -5 000,00 грн. (платіжне доручення від 27.08.2012р. №1039).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором та укладеного до нього Додатку №7 від 04.07.2012р. щодо сплати грошових коштів за поставлений позивачем товар, позивач просить суд стягнути з відповідача -ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»40 730,78 грн. основної заборгованості за Договором та укладеного до нього Додатку від 04.07.2012р. №7 (70 730,78 грн. -30 000,00 грн. = 40 730,78 грн.).

Як стверджує позивач, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача -ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»з претензією від 08.10.2012р. №477 про прострочення оплати товару, згідно якої позивач вимагав від відповідача протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред'явлення зазначеної претензії перерахувати на поточний рахунок позивача суму боргу в розмірі 40 730,78 грн. Доказів направлення або отримання зазначеної претензії відповідачем суду не подано.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів в сумі 40 730,78 грн. за поставлений позивачем товар або доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості поставленого товару суду не подав, відповідно доводи позивача не спростував.

Отже, судом встановлено факт порушення з боку відповідача -ТОВ «Укрхарчопромкомплекс»зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару в сумі 40 730,78 грн. в строк, визначений пунктом 5 Додатку від 04.07.2012р. №7 до Договору, а саме до 17.07.2012р.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 40 730,78 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбаченої пунктом 8.1. Договору, в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки, що в сумі складає 1 918,94 грн.

Відповідно до частини першої ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною четвертою ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між сторонами, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин, щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування до зазначених правовідносин сторін у справі. Постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%.

Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 284,58 грн., а також 3% річних в розмірі 180,78 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України»визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені розділом 3 Договору та пунктом 5 Додатку №7 від 04.07.2012р. до Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 8.1. Договору, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та ст. 625 Цивільного кодексу України;

- рекомендації Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»;

- визначений постановою правління НБУ від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку»розмір облікової ставки НБУ на рівні 7,5% та

виходячи з наступного розрахунку, який враховує встановлені судом розмір простроченого грошового зобов'язання відповідача та належні строки його виконання, передбачені законом та Договором, встановлені індекси інфляції та ставки НБУ,:

назва документусума, грн.строк оплати (п. 5 Додатку №7 від 04.07.12фактично сплачено, грн.основний борг, грн.період простроченняпеня, грн.3% річних, грн.збитки, завдані інфляцією, грн.видаткова накладна 04.07.2012 №27770 730,7817.07.12 70 730,7820 днів (18.07.2012-06.08.2012)579,76116,270платіжне доручення 06.08.2012р. №917 5 000,0065 730,782 дня (07.08.2012- 08.08.2012)53,8810,810платіжне доручення 08.08.2012р. №928 10 000,0055 730,782 дні (09.08.2012- 10.08.2012)45,689,160платіжне доручення 10.08.2012р. №944 5 000,0050 730,787 днів (11.08.2012- 17.08.2012)145,5429,19-152,19платіжне доручення 17.08.2012р. №993 5 000,0045 730,7810 днів (18.08.2012- 27.08.2012)187,4237,590платіжне доручення 27.08.2012р. №1039 5 000,0040 730,7857 дня (28.08.2012- 23.10.2012)951,50190,8240,73всього70 730,78 30000,0040 730,78 1 963,78393,84-111,46судом встановлено що належні до стягнення з відповідача пеня становить 1 963,78 грн., 3% річних становлять 393,84 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, за заявлений позивачем період є від'ємними (-111,46 грн.) у зв'язку з процесами дефляції, відповідно стягненню не підлягають.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1 918,94 грн., 3% річних в сумі 180,78 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 918,94 грн. та 3% річних в сумі 180,78 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Позовна вимога позивача про стягнення збитків, завданих інфляційними процесами, в сумі 284,58 грн. задоволенню не підлягає, оскільки за заявлений позивачем період, згідно офіційно оприлюднених даних щодо рівнів інфляції, мали місце дефляційні, а не інфляційні процеси.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, перевіривши їх на відповідність закону та дійсним обставинам справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укхарчопромкомплекс»на користь позивача -приватного підприємства «Вітал Трейд»заборгованості в розмірі 42 830,50 грн., з яких: 40 730,78 грн. основної заборгованості, 1 918,94 грн. пені та 3% річних в сумі 180,78 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір»подана ПП «Вітал Трейд»позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 року). Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 19.10.2012р. №1915, позивач сплатив судовий збір в сумі 1677,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір в сумі 67,50 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6, ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 549, ч. 2 ст. 551, 610, ч.1 ст. 612, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 627, 629, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», підпунктом 1) пункту 2 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «Вітал Трейд»до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»(08623, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, буд. 49 -Б, код ЄДРПОУ 30479810)

на користь приватного підприємства «Вітал Трейд»(07541, Київська обл., м. Березань, вул. Будівельників, буд. 30, код ЄДРПОУ 36999810)

40 730,78 грн. (сорок тисяч сімсот тридцять гривень сімдесят вісім копійок) основної заборгованості,

1 918,94 грн. (одну тисячу дев'ятсот вісімнадцять гривень дев'яносто чотири копійки) пені,

180,78 грн. (сто вісімдесят гривень сімдесят вісім копійок) 3% річних,

1 598,88 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім гривень вісімдесят вісім копійок) судового збору.

3. Повернути приватному підприємству «Вітал Трейд»(07541, Київська обл., м. Березань, вул. Будівельників, буд. 30, код ЄДРПОУ 36999810)

з державного бюджету України (ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018)

зайве сплачений платіжним дорученням від 19.10.2012р. №1915 судовий збір в сумі 67,50 грн. (шістдесят сім гривень п'ятдесят копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 30.11.2012р.