Рішення № 27762204, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/191 20.11.12

За позовомДочірнього підприємства «Нафтогазобслуговування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз УкраїниДо Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»Простягнення 16083,21 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Власенко С.А. за дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Виробничо-збутого підприємства «Нафтогаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»15 208,82 грн. основного боргу, 358,19 грн. пені, 334,59 грн. інфляції, 181,60 грн. 3% річних, а всього 16 083,21 грн. заборгованості за договором № 367 оренди автомобіля від 13.03.2006р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 26.06.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва зупинено провадження у справі №4/191 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва №05-5-46/14327.

За Заявою Позивача від 05.09. 2012р. №551/09-2012, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2012р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 02.10.2012р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 121 304,19 грн. основного боргу по орендній платі, 16 896,34 грн. збитки пов'язані з витратами на проведення технічного обслуговування та ремонт автомобіля, 113 112,86 грн. інфляційних, 22 548,32 грн. 3% річних, 112 410,26 грн. пені, а всього 386 271,97 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 386 271,97 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача після поновлення провадження у справі в судові засідання не з'являвся.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

За клопотанням Позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2006р. між Дочірнім підприємством «Нафтогазобслуговування»НАК «Нафтогаз України»та Виробничо-збутовим підприємством «Нафтогаз»було укладено договір № 367 оренди автомобіля, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування автомобіля «Мерседес-Бенц Е-320», державний номер АА0132МІ, 2003 року випуску та своєчасно сплачує орендну плату.

Відповідач користувався даним автомобілем з 13 березня по 13 грудня 2006р., що підтверджується відповідними актами прийому-пердачі транпорстного засобу.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3,4 Договору, щомісячна орендна плата за автомобіль складає 13308,98 грн., в т.ч. ПДВ 2218,17 грн., її розмір збільшується з урахуванням індексу інфляції; розрахунки між сторонами проводяться шляхом щомісячного перерахування Орендарем грошових коштів на рахунок Орендодавця не пізніше 10-го числа наступного місяця; підставою для проведення остаточних розрахунків за місяць є акт виконаних робіт та рахунок-фактура Орендодавця.

За період з 13.03.2006 року по 12.12.2006 року його заборгованість по орендній платі склала 121 304,19 грн.

Умовами договору (пункт 8.2) передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, згідно із пунктом 7.4 Договору, Орендодавець зобов'язаний проводити ремонт, технічне обслуговування, заміну автошин, акумуляторів, та інших агрегатів, в тому числі ремонтні роботи у випадку пошкодження автомобіля в ДТП. Такі витрати записуються в Акт виконаних робіт окремим рядком і оплачуються Орендарем по фактичним затратам.

Матеріалами справи доведено, що в період дії договору, Позивачем здійснено витрати та технічне обслуговування та ремонт орендованого автомобіля, зокрема:

- 19.05.2006 року проведено технічне обслуговування на суму 669,98 грн.;

- 29.05.2006 року проведено технічне обслуговування на суму 1059,60 грн.;

- 07.06.2006 року проведено технічне обслуговування на суму 1328 грн.;

- 19.07.2006 року проведено ремонт ходової частини автомобіля на суму 3959,92 грн.;

- 31.10.2006 року проведено ремонт двигуна на суму 202,02 грн.;

- 29.11.2006 року - 19.05.2006 року проведено технічне обслуговування на суму 1781, 53 грн.;

- 08 грудня 2006 року проведено ремонт ходової частини автомобіля на суму 7895,00 грн.

Однак, всупереч умов п. 7.4. Договору, Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо відшкодування Позивачу зазначених витрат.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 13 березня 2006 року Дочірнє підприємство «Нафтогазобслуговування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Виробничо-збутове підприємство «Нафтогаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»уклали Договір № 367 оренди автомобіля, яким передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування автомобіль «Мерседес-Бенц»Е-320, державний номер АА0132МІ, 2003 року випуску та своєчасно сплачує орендну плату.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору, розрахунки між сторонами проводяться шляхом щомісячного перерахування Орендарем грошових коштів на рахунок Орендодавця не пізніше 10-го числа наступного місяця; підставою для проведення остаточних розрахунків за місяць є акт виконаних робіт та рахунок-фактура Орендодавця.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором № 367 від 13.03.2006р. у розмірі 121304,19 грн. за період з 13.03.2006р. по 12.12.2006р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем уточненого розрахунку з відповідача підлягає стягненню 113 112,86 грн. індекс інфляції та 22 548,32 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Крім того, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 16 896,34 грн. витрат пов'язаних з проведенням технічного обслуговування та ремонту орендованого автомобіля відповідно до п. 7.4 договору.

Відповідно до п. 7.4 Договору, Орендодавець зобов'язаний проводити ремонт, технічне обслуговування, заміну автошин, акумуляторів, та інших агрегатів, в тому числі ремонтні роботи у випадку пошкодження автомобіля в ДТП. Такі витрати записуються в Акт виконаних робіт окремим рядком і оплачуються Орендарем по фактичним затратам.

В матеріалах справи містяться наряди-замовлення на підтвердження факту, що в період дії договору, Позивачем здійснено витрати та технічне обслуговування та ремонт орендованого автомобіля на загальну суму 16 896,34 грн.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 112410,26 грн. задоволенню підлягає частково в розмірі 9147,53 грн. з наступного.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 8.2 орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених розділом 3 договору оренди № 367 від 13.03.2006р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тобто, судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 9147,53 грн. за період з 31.05.2012 р. до 30.11.2012 р. В решті частині пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 232 ГК України для нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, неустойки) встановлені скорочені строки позовної давності у шість місяців, тому позов в цій частині може бути задоволений у межах цього строку.

Оскільки, обидві сторони є суб'єктами господарювання, при вирішенні питання про стягнення пені, суд керувався положеннями Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково. В решті частині стягнення пені відмовити.

Витрати по оплаті держаного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничо-збутового підприємства «Нафтогаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04112, м. Київ, вул.. Івана Гонти, 3-а, код ЄДРПОУ 03359121) на користь Дочірнього підприємства «Нафтогазобслуговування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(02002, м. Київ, вул.. Луначарського,2, код ЄДРПОУ 31059253) 121 304,19 грн. основного боргу по орендній платі, 16 896,34 грн. збитки пов'язані з витратами на проведення технічного обслуговування та ремонт автомобіля, 113 112,86 грн. інфляційних, 22 548,32 грн. 3% річних, 9147,53 грн. пені, 1634,40 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 423,18 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини пені відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.11.2012р.