Рішення № 27761882, 21.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.11.12 р. Справа № 7/135

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В., Риженко Т.М.

При секретарі судового засідання Фенченко Б.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» м.Горлівка

До відповідача: Закритого акціонерного товариства «Завод Ремсчетмаш» м. Дружківка

Предмет спору: стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 3 832, 58 грн., вартості перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 1 005, 54 грн. 3% річних - 40, 01 грн., інфляційних - 139, 60 грн. пені - 206, 70 грн.

За участю представників:

від позивача: Пожидаєва В.В. -довір.

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Завод Ремсчетмаш» м. Дружківка про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 3 832, 58 грн., вартості перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 1 005, 54 грн. 3% річних - 40,01 грн., інфляційних - 139, 60 грн. пені - 206, 70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення споживачем умов договору про постачання електричної енергії №2100 від 01.10.2004р. в частині здійснення розрахунків та невиконання відповідачем акту-вимоги від 10.11.2010р. №077847.

Позивач вимоги підтримав, повідомив, що відповідачу здійснено нарахування вартості спожитої електроенергії не за результатами визначення різниці між показниками електролічильника за попередній та поточний періоди, а розрахунковим шляхом згідно п.6.21 Правил користування електричної енергії та на підставі здійснено розрахунку позивачем було виявлено перевищення договірної величини електроспоживання за січень 2011р.; зазначив, що відповідач із заявою про коригування договірної величини електроспоживання до електропостачальника не звертався.

Позивач також зазначив, що часткова оплата відповідача, на яку той посилається в своїх запереченнях, була повністю врахована ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» під час подачі позову до суду.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 23.05.2012р. його назву було замінено на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго».

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив, повідомив, що за січень 2011р. фактично спожив 420Кв/год, які оплатив. Повідомив, що довіреність від 10.01.2011р., на яку посилається позивач в підтвердження факту підписання споживачем акта прийняття-передачі товарної продукції (електроенергії), відповідачем не виписувалась та не видавалась. Вважає, що твердження позивача про помилкову роботу приладів обліку електроенергії споживача не відповідають дійсності. Стосовно вищевказаного позивачем акта-вимоги від 10.11.2010р. №077847, відповідач посилається на лист Держенергонагляду №15-27/1489 від 25.06.2011р., відповідно до якого, акт-вимога складений некоректно. Відповідач також зазначив, що на підприємстві наявні 2 печатки - у директора та у головного бухгалтера. Зауважив, що особа, яка вписана в спірну довіреність - Рябініна Г.І. уповноважувалась лише на отримання рахунків та актів прийому-передачі електроенергії старого зразку, на отримання таких документів нового зразку відповідач Рябініну Г.І не уповноважував.

За клопотанням відповідача, на підставі ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи по суті здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою суду від 13.07.2011р. провадження у справі зупинялось на підставі ст.79 ГПК України у зв'язку із призначенням судової почеркознавчої експертизи.

17.05.2012р., після повернення матеріалів справи та отримання висновку експертного закладу, провадження у справі було поновлено в порядку ст.79 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.05.2012р. провадження у справі зупинялось на підставі ст.79 ГПК України у зв'язку із призначенням повторної судової почеркознавчої експертизи.

29.10.2012р., після повернення матеріалів справи та отримання повідомлення про неможливість проведення такої експертизи у зв'язку із несплатою сторонами вартості її проведення, провадження у справі було поновлено в порядку ст.79 ГПК України

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 29.10.2012р. призначено колегіальний розгляд спору у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Бокової Ю.В., Риженко Т.М.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ «Донецькобленерго», правонаступником якого є позивач по справі, та відповідачем, укладено договір про постачання електричної енергії №2100 від 01.10.2004р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Пунктом 9.4 Договору визначено, цей Договір укладений на строк до 01.10.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З огляду на вищевикладене, з пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в п.п.7.1-7.7 Договору та в Додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до Договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, вбачається, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

Посилаючись на порушення відповідачем умов оплати вартості спожитої електроенергії за січень 2011р., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 832, 58 грн.

При розгляді даних вимог суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень обох сторін, розрахунок вартості спожитої електроенергії відповідачем в січні 2011р. здійснено позивачем розрахунковим шляхом згідно п.6.21 ПКЕЕ.

11.01.2011р. позивачем складений акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), із змісту якого вбачається наступне:

- кількість спожитої електроенергії споживачем складає по двох об'єктах (офісах) 420 кВт/год;

- кількість донарахованої електроенергії згідно п.6.21 ПКЕЕ по двох об'єктах (офісах) 4476 кВт/год.

- загальна кількість прийнятої-переданої електроенергії за січень 2011р. по двох об'єктах (офісах) складає 4896 кВт/год (420 кВт/год + 4476 кВт/год = 4896 кВт/год).

Відповідно до п.6.21 ПКЕЕ (в редакції, що діяла на момент вчинення спірних дій з донарахування вартості електроенергії - далі ПКЕЕ), у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями). Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається: у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення; у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму. До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів. У разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень - лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

Пунктом 3.4 ПКЕЕ, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду). У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності. Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта. У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Пунктом 10 додатку №5 «Порядок розрахунків за електроенергію» до Договору визначено, що у разі зменшення середнього навантаження вимірювальних трансформаторів струму проти передбаченого вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму повинно бути менше 5%), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні 5% завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів. У разі зменшення середнього навантаження електроустановок нижче за нижній поріг чутливості приладу обліку, обсяг спожитої електроенергії розраховується виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні нижнього порогу чутливості приладу обліку та часу роботи струмоприймачів.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що у позивача дійсно наявне право як в електропостачальної організації на здійснення донарахування вартості електричної енергії відповідно до п.6.21 ПКЕЕ у разі зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку. Разом з цим, обов'язковою умовою для здійснення такого донарахування є чітке дотримання електропостачальником вищенаведених приписів чинного законодавства та умов Договору.

В обґрунтування своєї позиції щодо донарахування відповідачу кількості електроенергії до мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку позивач надав лише акт-вимогу від 10.11.2010р. №077847 (том 1, а.с.74, 145) та акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 11.01.2011р., з якого не вбачається яким саме шляхом та за наслідками яких вчинених сторонами дій було здійснення донарахування споживачу 4896 кВт/год електричної енергії.

Вищезазначений акт-вимога від 10.11.2010р. №077847 також не приймається судом як належний та допустимий доказ дотримання позивачем приписів п. 3.4, 6.21 ПКЕЕ з огляду на наступне:

- зазначений акт-вимога фактично не містить жодної вимоги та строку виконання такої вимоги до відповідача;

- в матеріалах справи відсутні докази направлення та/або вручення такого акта-вимоги споживачу;

- вказаний акт складений некоректно (відсутня назва електричних мереж, служби, номер службового посвідчення посадової особи електропостачальника, не вказаний представник споживача, відсутні дані про прилади обліку).

Будь-які інші документи в підтвердження факту дотримання позивачем по справі приписів п.3.4 та п.6.21 ПКЕЕ в матеріалах справи відсутні, зокрема позивачем не подані наступні докази:

- документи в підтвердження зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку, документи в підтвердження того факту, що протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігалося зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму;

- вимога (з доказом її вручення чи направлення) до власника засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів із зазначенням кінцевого терміну, в який така вимога повинна бути виконаною, приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку;

- акт про виявлену невідповідність приладів обліку (інші недоліки, порушення вимог ПКЕЕ та ПУЕ), у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі наявні у справі документи, господарський суд дійшов висновку, що позивач по справі не дотримався порядку передбаченого п.п.3.4 та 6.21 ПКЕЕ, тобто не довів факт недовантаження трансформаторів струму відповідача, а отже у позивача не виникло право на донарахування відповідачу по справі електричної енергії згідно до п.6.21 ПКЕЕ.

Таким чином, вимоги про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 3 832, 58 грн. задоволенню не підлягають.

Позивачем також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача вартості перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 1 005, 54 грн. 3% річних - 40, 01 грн., інфляційних - 139, 60 грн. пені - 206, 70 грн.

Оскільки такі вимоги фактично є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу за активну електроенергію, самостійне нарахування вартості перевищення договірних величин, інфляційних, 3% річних та пені без наявності кількості фактично спожитої електричної енергії та суми заборгованості є неможливим.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період) сплачують двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, тоді як кількість електроенергії за січень 2011р. в розмірі 4896 кВт/год позивачем нарахована розрахунковим шляхом.

Таким чином, вимоги про стягнення вартості перевищення договірних величин електроспоживання в сумі 1 005, 54 грн., 3% річних в сумі 40, 01 грн., інфляційних в сумі 139, 60 грн. та пені в сумі 206, 70 грн. задоволенню також не підлягають.

Відносно заперечень відповідача стосовно факту видачі ним довіреності на ім'я Рябініної Г.І. від 10.01.2011р., господарський суд звертає увагу на те, що відповідачем цей факт не доведений, а за наслідками процесуальних дій, вчинених судом з метою повного та всебічного розгляду спору, з рахуванням наданих сторонами пояснень та клопотань по справі, факт видачі директором вищезазначеної довіреності не спростовано.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За приписами ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються в тому числі з сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, всі судові витрати покладаються на позивача по справі.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 79, 81-1, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» м. Горлівка до Закритого акціонерного товариства «Завод Ремсчетмаш» м. Дружківка про стягнення боргу за активну електроенергію у розмірі 3 832, 58 грн., вартості перевищення договірних величин електроспоживання у розмірі 1 005, 54 грн. 3% річних - 40, 01 грн., інфляційних - 139, 60 грн. пені - 206, 70 грн. відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру головного управління МВС України в Донецькій області (83062, м.Донецьк, вул.Фізкультурна, 1, ЗКПО 25574914, р/р 31253272210095, банк ГУГКУ в Донецькій області, МФО 834016) витрати по сплаті за проведення судової експертизи згідно рахунку №4/474 від 01.08.2011р. по справі №7/135 в сумі 393,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.11.2012р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Бокова Ю.В.

Суддя Риженко Т.М.