Ухвала суду № 27761569, 27.11.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/25/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-17-88

УХВАЛА

27.11.12 Справа № 5009/2684/12

Суддя господарського суду Запорізької області Немченко О.І.,

розглянувши матеріали заяви та змін та доповнень до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна»(02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, 2а, кв. 79)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»(69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 3, кв. 12)

про стягнення суми

Представники сторін:

від позивача -Кравченко С.І. -довіреність № 14/06 від 14.06.2012 р.;

від відповідача -не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»248 311 грн. 28 коп., з яких: 224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 18 118 грн. 54 коп. пені, 3 968 грн. 70 коп. 3% річних та 2 006 грн. 55 коп. інфляційних втрат.

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна» уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 224217 грн. 49 коп., пеню у розмірі 18528 грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 4778 грн. 84 коп. та індексацію на індекс інфляції у розмірі 1642 грн. 25 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.12 р. у справі № 5009/2684/12 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна»224 217 грн. 49 коп. основного боргу, 5 000 грн. 00 коп. пені, 4746 грн. 58 коп. річних та 804 грн. 61 коп. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2012 р. у цій справі рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 змінено в частині 3% річних та інфляційних. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя про стягнення 249166 грн. 92 коп. задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»основний борг у розмірі 224217 грн. 49 коп., пеню у розмірі 5000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4744 грн. 90 коп., інфляційні у розмірі 417 грн. 67 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4957 грн. 87 коп. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс Україна», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», м. Запоріжжя про стягнення 3% річних у розмірі 33 грн. 94 коп. та інфляційних у розмірі 1224 грн. 58 коп. Доручено господарському суду Запорізької області видати наказ. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 залишено без змін.

Заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 та змінами та додатковими поясненнями до заяви позивач звернувся до суду із проханням розстрочити суму основного боргу у розмірі 224 217 грн. 49 коп. по виконанню рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 на 12 місяців зі сплатою по 18 684 грн. 79 коп. (18 684 грн. 80 коп.) щомісячно, з 31.12.2012 р. по 30.11.2013 р.

Заяву про розстрочку виконання судового рішення та зміни і доповнення до заяви подані на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, і обґрунтовані посиланням на дуже складене фінансове становище товариства та наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у цій справі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2012 р. у справі № 5009/2684/12 заяву і зміни та доповнення до заяви було призначено до розгляду на 27.11.2012 р.

Клопотанням від 27.11.2012 р. відповідач просив суд відкласти розгляд заяви, у зв'язку із відрядженням представника.

Клопотання відповідача залишено судом без задоволення, оскільки ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд заяви у десятиденний строк з дня винесення ухвали про призначення заяви до розгляду, відкладення розгляду заяви та розгляд заяви у більший, ніж встановлений цією статтею строк, Господарським процесуальним кодексом не передбачено. До того ж, суд визнав матеріали заяви достатніми для розгляду заяви по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2012 р. заперечив проти заяви відповідача. У запереченнях на заяву позивач, зокрема, вказує, що заявляючи розстрочення боргу, відповідач не наводить та не надає жодних гарантій, його виконання, джерел надходження коштів, передбачених на погашення боргу. Зазначає, що основною діяльністю відповідача є оптова торгівля промисловими товарами, а не сільськогосподарська діяльність, за результатами якої відповідач отримав збитки. Посилається на те, що розстрочення боргу вплине на фінансовий стан позивача та ставить у нерівні умови сторін у справі.

По закінченні судового засідання, судом було винесено ухвалу про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду, за наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд на підставі згаданої статті має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Рішенням місцевого господарського суду у даній справі конкретний строк його виконання не встановлено. Загальний порядок та строки виконання судового рішення встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема, ст. 22 цього Закону визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні (виключні) обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, розстрочка виконання рішення надається лише в випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування наданої заяви про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»посилається на дуже важкий фінансовий стан товариства, у зв'язку з тим, що діяльність товариства має сезонний характер, а товариство з 2011 року тричі зазнало форс-мажору, збитки склали 2 582 580 грн. 00 коп. Враховуючи виключність наведеної ситуації, відповідач вказує на те, що негайне виконання рішення суду призведе до призупинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест», і як наслідок призведе до банкрутства, що унеможливить виконання зобов'язань по погашенню зобов'язань по погашенню заборгованості перед позивачем та іншими кредиторами, а також не дасть можливості провести всі сільськогосподарські розрахунки відповідно до технології сільського виробництва. Посилається на те, що виконання зобов'язань перед позивачем буде можливим після збору врожаю, з кінця серпня 2013 року.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або утруднює його виконання, у зв'язку з чим, суд зобов'язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник (відповідач), та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як зазначалося вище, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність конкретних (виключних) обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, та зазначені докази, якими вони підтверджуються.

При розгляді цієї заяви, суд, зокрема, має встановити, чи має місце фактично зазначені відповідачем обставини, чи підтверджені вони відповідними доказами і чи впливають вони на стан виконання судового рішення.

Суд вважає, що самі по собі вказані в заяві та надані договори, копії яких долучені до матеріалів справи, не можуть підтверджувати зміни в майбутньому фінансового стану відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували виконання сторонами зобов'язань за цими договорами, і яким чином їх виконання впливає на фінансовий стан підприємства.

Висновки Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини підтверджують загибель посівів сільськогосподарських культур Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»і, як наслідок, збитки товариства, однак, згідно статутних документів відповідача, сільськогосподарська діяльність не є основною господарською діяльністю відповідача. Доказів того, що сільськогосподарська діяльність є основною діяльністю відповідача, останнім також не було надано.

При цьому, суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін, і приймає до уваги що відповідач вже має розстрочену заборгованість перед позивачем за судовим рішенням у справі № 5009/2686/12, але графік розстрочення не виконує, і розстрочення судового рішення у цій справі може завдати значних збитків позивачу у справі.

До того ж, заявляючи розстрочення основного боргу, відповідач не надав будь-яких доказів щодо сплати (повністю або частково) інших сум, стягнутих рішенням суду (пені, інфляційних та судового збору) та не надав жодних доказів в підтвердження можливості сплати основного боргу частинами, починаючи з грудня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2012 р. у справі № 5009/2684/12 -відмовити.

Суддя О.І. Немченко