Рішення № 27761456, 29.11.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "27" листопада 2012 р. по справі № 5004/1150/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс"

до Державного підприємства "Городоцьке лісове господарство"

про стягнення 8 211,80 грн.

Суддя С.Т.Філатова

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/в

від відповідача: Макарчук Н.С., дов. №18 від 09.11.2012р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику відповідача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" (на підставі п.5.1.6 Положення про філію "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" та довіреності №925 від 21.05.2012р.) звернулося з позовом до Державного підприємства "Городоцьке ЛГ" про стягнення 8 211,80грн., в. т.ч. 5 331,56грн. заборгованості за виготовлення форменого одягу, отриманого по накладній №000489 від 11.09.2009р. згідно договору на виконання індивідуального пошиття форменого одягу від 01.09.2009р., 1 061,89грн. пені згідно п.4.4 договору, 563,97грн. 3% річних та 1 254,38грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті за отриманий по накладній №000489 від 11.09.2009р. формений одяг згідно договору на виконання індивідуального пошиття форменого одягу від 01.09.2009р., докази часткової оплати - банківські виписки від 08.09.2009р., 10.09.2009р., 19.04.2010р. про часткову сплату 15 000грн., акт звіряння взаєморозрахунків станом на 20.03.2012р., підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідач в судовому засіданні 02.10.2012р. долучив до матеріалів справи копію платіжного доручення №1361 від 01.10.2012р. про сплату основного боргу в сумі 5 331,56грн. з призначенням платежу "за форменний одяг згідно акту звіряння від 20.03.2012р.".

Ухвалами суду від 17.09.2012р., 02.10.2012р. позивача було зобов'язано надати суду Положення про філію "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс", довіреність на Свідерського Г.М. станом на 01.09.2009р., обґрунтування нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних з зазначенням періоду їх нарахування.

Позивач заявою від 26.10.2012р. долучив до матеріалів справи копії Положення філії «Управління торгівлі Західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс», наказу генерального директора Концерну «Військторгсервіс»№ 21 від 24.04.2007р. про створення філії «Управління торгівлі західного оперативного командування»Концерну «Військторгсервіс»та призначення начальником філії громадянина Свідерського Г.М., наказу ТВО начальника філії «УТ ЗОК»Концерну «Військторгсервіс»№ 1-К від 03.01.2012р. про звільнення з посади начальника філії громадянина Свідерського Г.М. та прийняття на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника Кузика Г.Т., довіреності тимчасово виконуючого обов'язки начальника Кузика Г.Т.

Вимоги суду щодо представлення обґрунтування нарахування пені, інфляційних втрат та річних не виконав. Звернувся до суду з клопотанням від 26.10.2012р. (вх. №481 від 25.10.2012р.) про відкладення розгляду спору для представлення суду чіткого та обґрунтованого розрахунку пені, 3% річних та розрахунку суми індексу інфляції.

Розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України в зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Позивач в судові засідання 12.11.2012р., 27.11.2012р. не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про перенесення судового засідання у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника.

Ухвалою суду від 12.11.2012р. строк розгляду справи було продовжено за клопотанням відповідача до 29.11.2012р. та зобов'язано сторони надати суду: позивача - обґрунтування нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних з зазначенням періоду їх нарахування, повідомити суд про надходження коштів в сумі 5 331,56грн.; відповідача - докази часткової оплати.

Позивач вимоги ухвали суду не виконав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031193502 від 20.11.2012р.

В судовому засіданні 27.11.2012р. відповідач долучив до матеріалів справи докази оплати основного боргу - платіжні доручення №1362 від 08.09.2009р. на суму 5 000грн., №1374 від 10.09.2009р. на суму 5 000грн., №510 від 19.04.2010р. на суму 5 000грн.

Звернувся до суду з заявою про застосування у відповідності до ч.3 ст.261 ЦК України строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені в сумі 1 061,89грн. та відмову у її стягненні.

Судом, відповідно до ст.22 ГПК України, прийнято заяву відповідача від 27.11.2012р.

Враховуючи те, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031193502 від 20.11.2012р., розгляд спору неодноразово відкладався за клопотаннями позивача і спливає строк розгляду спору, імперативно визначений ст. 69 ГПК України, позивач був повідомлений ухвалою суду від 12.11.2012р. про розгляд справи за наявними матеріалами і вправі був направити документи поштою та забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

01.09.2009р. року між Концерном "Військторгсервіс" в особі начальника філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" (на підставі Положення про філію "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" та довіреності на начальника філії) (виконавець) та Державним підприємством "Городоцьке лісове господарство" (замовник) укладено договір, згідно якого виконавець зобов'язувався виготовити замовнику згідно затверджених екскізів, а останній прийняти і оплатити згідно із специфікацією форменний одяг на суму 20 331,56грн.

Згідно зі ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків. Внаслідок дій позивача по виготовленню форменного одягу між сторонами виникло зобов'язання, яке врегульовано ст. 837 ЦК України.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

На виконання умов договору позивач виготовив та передав відповідачу форменний одяг на підставі накладної №000489 від 11.09.2009р. на загальну суму 20 331,56грн.

Одержання форменного одягу стверджується відміткою відповідача про отримання на накладній №000489 від 11.09.2009р., довіреністю НБК №648861 від 09.09.2009р. та відповідачем не оспорюється.

Відповідач передоплату за товар здійснив частково в сумі 10 000грн., що стверджується платіжними дорученнями №1362 від 08.09.2009р., №1374 від 10.09.2009р. та здійснив часткову оплату в сумі 5 000грн. після отримання товару по платіжному дорученню №510 від 19.04.2010р., недоплатив 5 331,56грн., що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Заборгованість за виготовлений та отриманий фоменний одяг в сумі 5 331,56грн. на день розгляду спору сплачена відповідачем, що стверджується платіжним дорученням №1361 від 01.10.2012р.

В частині стягнення 5 331,56грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору (сплатою заборгованості відповідачем після звернення кредитора з позовом до суду).

У пунктах 4.4 та 6.1 договору сторони обумовили відповідальність за невиконання зобов'язань по договору, зокрема, порушення порядку оплати, визначеного п.п. 3.3, 4.2 договору.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з приписів частини другої статті 9 ЦК України та частини першої статті 4 ГК України норми останнього, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України, що містять відповідне загальне правило (пункт 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 ст. 261 ЦК України визначено перебіг позовної давності, який починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку перебіг позовної давності почався з 11.09.2009р. і закінчився 11.09.2010р. Звернення до суду відбулося 14.09.2012р.

Згідно п.п. 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

27.11.2012р. представником відповідача, у межах повноважень, визначених довіреністю №18 від 09.11.2012р., заявлено про сплив позовної давності та клопотання про її застосування.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, це є підставою для відмови у стягненні пені в сумі 1 061,89грн.

В частині стягнення 1 601,89грн. пені у позові слід відмовити згідно п.п. 3, 4 статті 267 ЦК України.

Вимоги позивача щодо стягнення 563,97грн. 3% річних та 1 254,38грн. інфляційних втрат за період з 11.09.2009р. по 28.08.2012р. підставні в силу ст.625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку річних та інфляційних втрат за період з 11.09.2009р. по 28.08.2012р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що річні за період з 11.09.2009р. по 28.08.2012р. становлять 565,41грн.; інфляційні втрати - 1 332,03грн., тому стягнення здійснюється в межах суми, заявленої позивачем.

Оскільки спір, в частині задоволених вимог, до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 401,37грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи те, що позивач при поданні позовної заяви згідно платіжного доручення №112 від 04.09.2012р. сплатив судовий збір в розмірі 1 653грн., тобто зайве сплатив 43,50грн.,то, у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" підлягає до повернення зайве сплачений судовий збір у розмірі 43,50грн.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174 ГК України, ст.ст. 261, 267, 837 ЦК України, ст.ст. 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Городоцьке ЛГ", с.Городок Маневицького району, вул.Центральна, 16, код ЄДРПОУ 00991522

на користь Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс", м.Львів, вул.Шевченка, 78, код ЄДРПОУ 35123552

1 254,38грн. інфляційних втрат, 563,97грн. 3% річних, 1 401,37грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 3 219,72грн.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5 331,56грн. боргу припинити.

4. У стягненні 1 061,89грн. пені відмовити.

5. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування "Концерну "Військторгсервіс" (м.Львів, вул.Шевченка, 78, код ЄДРПОУ 35123552) з державного бюджету міста Луцька зайве сплачений судовий збір в сумі 43,50грн., сплачений по платіжному дорученню №112 від 04.09.2012р. згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" (оригінал платіжного дорученню №112 від 04.09.2012р. знаходиться в матеріалах справи).

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

29.11.2012р.

Суддя Філатова С. Т.