Рішення № 27761425, 28.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.12 р. Справа № 5006/7/164/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сгара Е.В.

При секретарі судового засідання Фенченко Б.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

До відповідача: Приватне акціонерне товариство ЗАТ «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» м.Донецьк

Предмет спору: стягнення неустойки в сумі 59 717, 80 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - довір.

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ЗАТ «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» м.Донецьк про стягнення неустойки в сумі 59 717, 80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору найму (оренди) будівельних лісів №б/н від 14.10.2011р. в частині порядку повернення переданого в оренду майна.

Позивач вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач до суду не прибув, відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, хоча про дати та час судових засідань був повідомлений належним чином.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ №15112262 від 13.11.2012р., відповідач зареєстрований за адресою: 83004, м.Донецьк, вул.Економічна, 11.

У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Також відповідно до вказаного витягу, повним найменуванням відповідача по справі є Приватне акціонерне товариство «Донецький інститут проблем зварювальних технологій». З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність зміни найменування відповідача по справі з ВАТ «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (ЄДРПОУ 13509515) на Приватне акціонерне товариство «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (ЄДРПОУ 13509515).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між позивачем та відповідачем укладено договір найму (оренди) будівельних лісів №б/н від 14.10.2011р. (далі Договір), в порядку та на умовах якого орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендарю (відповідачу), а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування елементи будівельних лісів (далі ліси) та зобов'язується оплачувати орендодавцю орендну плату.

Строк закінчення оренди та повернення лісів - 17.11.2011р. (п.1.5 Договору).

Згідно п.2.2 Договору розмір орендної плати лісів складає 154,10 грн. на день.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, вбачається, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до наявного у справі акта приймання-передачі будівельних лісів від 17.10.2011р., позивач відповідно до умов Договору передав відповідачу будівельні ліси, а саме: стойки (4м) тр.57 - 48 штук, стойки (2м) тр.57 - 44 штуки, ригелі (2м) тр.57 - 352 штуки, стойки (4м) тр.48 - 22 штуки, стойки (2м) тр.48 - 22 штуки.

04.04.2012р. між сторонами складено і підписано без зауважень акт здачі-приймання та повернення частини орендованих по Договору лісів будівельних, а саме: стойки (4м) тр.57 - 48 штук, стойки (2м) тр.57 - 26 штук, ригелі (2м) тр.57 - 262 штуки, стойки (4м) тр.48 - 16 штук, стойки (2м) тр.48 - 2 штуки.

Таким чином, неповернутими залишились наступні будівельні ліси: стойки (2м) тр.57 - 18 штук, ригелі (2м) тр.57 - 90 штук, стойки (4м) тр.48 - 6 штук, стойки (2м) тр.48 - 20 штук і іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що за прострочення повернення лісів (в цілому) орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної оплати за користування лісами за весь час прострочення без обмеження будь-якими строками. За прострочення повернення окремих елементів лісів орендар оплачує неустойку в розмірі, встановленому таблицею №1 за кожен неповернений елемент, за весь час прострочення, без обмеження будь-якими строками.

Посилаючись на несвоєчасне повернення відповідачем всіх лісів до 04.04.2012р. та частини лісів по теперішній час, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 59 717, 80 грн., в тому числі 42 839,80 грн. за прострочку у повернені всіх лісів згідно п. 5.1 Договору за період з 18.11.2011р. по 04.04.2012р. та 16 878,00 грн. за прострочку в поверненні частини лісів згідно п. 5.2 Договору за період з 05.04.2012р. по 15.10.2012р.

Розрахунок неустойки перевірено судом, такий розрахунок здійснено позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства з урахуванням умов Договору, арифметично вірно.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 283 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Замінити найменування відповідача по справі з Відкритого акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (ЄДРПОУ 13509515) на Приватне акціонерне товариство «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (ЄДРПОУ 13509515).

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до ПрАТ «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» м.Донецьк про стягнення неустойки в сумі 59 717, 80 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецький інститут проблем зварювальних технологій» (83004, м.Донецьк, вул.Економічна, 11, ЄДРПОУ 13509515, п/р 26002209041500 в АТ «Укрсиббанк» м.Харків, МФО 351005) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у філії Донецького управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106) неустойку в сумі 59 717, 80 грн., судовий збір в сумі 1 609, 50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 28.11.2012р.

Суддя Сгара Е.В.