Рішення № 27761152, 20.11.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.11.12 р. Справа № 5006/48/85/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про стягнення

представники:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

третіх осіб не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 236,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 030312/4002/0000118 від 09.02.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Nissan Teana", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

19.11.2012 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, а також заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач, враховуючи той факт, що відповідачем було перераховано грошові кошти у розмірі 29 637,38 грн., просить стягнути з відповідача 599,10 грн.

Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідача 599,10 грн.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

07.11.2012 до суду надійшла заява відповідача про припинення провадження у справі, у зв'язку зі сплатою останнім страхового відшкодування в розмірі 29 637,38 грн.

Оскільки, у зв'язку з перерахуванням відповідачем коштів у розмірі 29 637,38 грн., позивач зменшив позовні вимоги, та відповідна заява позивача прийнята судом, клопотання позивача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Треті особи в судові засідання не з'явились, письмових пояснень по суті справи не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором добровільного комплексного страхування на транспорті №030312/4002/0000118 від 09.02.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Nissan Teana", державний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2012 об 11 год. 40 хв. на вул. Краківській, 28 у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Nissan Teana", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

10.04.2010 ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 50С/04/12, складеного 28.04.2012 оцінювачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 04.10.2008 та сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17095/11 від 17.06.2011 містяться в матеріалах справи), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Nissan Teana", державний номер НОМЕР_1, складає 31 352,42 грн.

Згідно складеного страховиком страхового акту № 00088745 від 16.05.2012, страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 30 236,48грн.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Платіжним дорученням № 017050 21.05.2012 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 25 448,48 грн.

Частину суми страхового відшкодування у розмірі 4 788,00 грн. страховик зарахував в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу згідно наказу № 88745 від 17.05.2012.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 01.06.2012 у справі №2604/10120/12 3/2604/3017/12 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 10.04.2012 об 11 год. 40 хв. на вул. Краківській у м. Києві, визнано водія транспортного засобу "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На запит суду від 24.10.2012 Моторним (транспортним) страховим бюро України було надано інформацію з єдиної централізованої бази МТСБУ.

Як вбачається з вказаної інформації, цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля засобу "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ "СК "ВУСО" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/3800271, тип договору - 3) строком дії з 20.05.2011 по 19.05.2012.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/3800271) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн., франшиза - 0.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Nissan Qashqai", державний номер НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (АА/3800271), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 09.02.2012, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 9423 від 15.06.2012 про виплату грошового відшкодування в порядку регресу у розмірі 30 236,48 грн., яка була отримана останнім 20.06.2012, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 35 (п. 35.1), ст. 36 (п. 36.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції чинній з 19.09.2011 виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач платіжним дорученням № 13264 від 25.10.2012 здійснив перерахування позивачу страхового відшкодування у розмірі 29 637,38 грн.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження здійснення перерахування позивачу частини страхового відшкодування у розмірі 599,10 грн. (30 236,48 грн. - 29 637,38 грн.) відповідачем суду не надано.

Належних доказів на спростування визначеної оцінювачем у звіті суми матеріального збитку відповідачем суду також не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 599,10 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Суд відзначає, що судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивачу не повертається, а підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та абз. 5 п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Крім того, позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору за подання майнового позову.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, ідентифікаційний код 31650052, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 26.11.2012.

Суддя Сажнева М.В.