Постанова № 27759988, 19.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-3089/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (надалі -УМВС України в області) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області №1391 від 03.09.12 "Про порушення службової дисципліни працівниками РМОП "Беркут" при УМВС в області та покарання винних" позивача, який займав посаду заступника командира роти з кадрового забезпечення роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в області, звільнено з органів внутрішніх справ. На підставі цього наказу, іншим наказом відповідача №312 о/с від 04.09.12 "По особовому складу" позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за порушення дисципліни. Наведені у наказі №1391 від 03.09.12 обставини порушення службової дисципліни, а саме неналежний контроль за оперативно-службовою діяльністю підлеглих щодо безумовного виконання ними відомчих нормативно-правових актів у частині належного обліку, зберігання та видачі боєприпасів, порушення вимог пп.4.5, 4.6, 4.8 наказу МВС №233-95, позивач вважає такими, що не відповідають дійсності. Окрім того, стверджує, що відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки при проведенні службового розслідування, яке передувало звільненню, йому не роз'яснено його права та не ознайомлено з висновком службового розслідування. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірні накази відповідача в частині свого звільнення з органів внутрішніх справ, поновити його на службі в органах внутрішніх справ та займаній посаді, зобов'язати відповідача виплатити грошове утримання за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач та його представник, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на доведеність вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у безконтрольності за оперативно-службовою діяльністю підлеглих щодо безумовного виконання ними відомчих нормативно-правових актів у частині належного обліку, зберігання та видачі боєприпасів, що в подальшому могло призвести до негативних наслідків. Так, 31.08.12 під час здійснення перевірки у службовому приміщенні РМОП "Беркут" при УМВС України в області у металевому сейфі було виявлено боєприпаси, які значаться як списані. Перевіркою було встановлено, що дані боєприпаси (2 806 набоїв різного калібру до різних видів зброї), які отримувалися на складі озброєння УМВС України в області для проведення навчальних стрільб, не були використані, хоча відомості про їх списання постійно здавалися до відділу ресурсного забезпечення УМВС України в області. Натомість надлишки зберігалися у службовому сейфі старшого прапорщика міліції ОСОБА_2 Стверджуючи, що позивач як керівник стрільб, не забезпечив дотримання вимог п.4.6 настанови, затвердженої наказом МВС України №233-95, яка регламентує порядок поводження з боєприпасами, окрім того відповідно до посадової інструкції саме він, як заступник командира роти з кадрового забезпечення несе персональну відповідальність за стан дисципліни і законності у підпорядкованому підрозділі, представник відповідача наполягав на правомірності накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ. Посилаючись на те, що при винесенні спірних наказів відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача з органів внутрішніх справ, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив такі обставини.

Як вбачається з трудової книжки та послужного списку ОСОБА_1, він з 02.12.00 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України, з 15.03.01 - в органи УМВС України в Кіровоградській області. (а.с. 36 - 39, 126 - 127, т.1).

Наказом №239 о/с від 21.06.11 ОСОБА_1 призначений на посаду заступника командира роти з кадрового забезпечення роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в області (надалі - РМОП "Беркут").

Пунктом 2 наказу т.в.о. начальника УМВС України в області №1391 від 03.09.12 "Про порушення службової дисципліни працівниками РМОП "Беркут" при УМВС в області та покарання винних" за неналежний контроль за оперативно-службовою діяльністю підлеглих щодо безумовного виконання ними відомчих нормативно-правових актів у частині належного обліку, зберігання та видачі боєприпасів, порушення вимог пп. 4.5, 4.6, 4.8 наказу МВС №233-95 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ (а.с. 143-144, т.1).

На підставі цього наказу, подання про звільнення, атестаційного листа, наказом т.в.о. начальника УМВС України в області №312 о/с від 04.09.12 "По особовому складу" позивача було звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил України за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 04.09.12 (а.с. 142, т.1).

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення його з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, суд виходив з того, що порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки регулює Закон України "Про міліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.91 №114 (надалі - Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС).

Відповідно до статті 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Статтею 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС передбачено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Законом України від 22.02.06 №3460 затверджений Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут ОВС), яким визначено сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС, відповідно до частин 1, 4, 5 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Наказом МВС України від 06.12.91 №552 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в ОВС). (а.с. 236 - 237, т. 1)

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.

Судом установлено, що звільненню позивача з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни передувало службове розслідування за фактом виявлення надлишкових боєприпасів у приміщенні РМОП "Беркут", яке проведено 31.08.11 старшим інспектором відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення УМВС України в області Папченком І.О., копії матеріалів якого надано до справи (а.с. 74 - 125, т.1)

Відповідно до висновку службового розслідування, проведеною перевіркою установлено, що під час інспектування службової діяльності РМОП "Беркут" працівниками ДГБ МВС України у службовому приміщенні, закріпленому за старшиною групи господарського забезпечення РМОП "Беркут" ОСОБА_2, у металевому сейфі виявлено боєприпаси, які значаться списаними, всього 2 806 набоїв різного калібру. В подальшому було з'ясовано, що дані боєприпаси отримувалися на складі озброєння УМВС України в області для проведення навчальних стрільб інспектором групи бойової та спеціальної підготовки РМОП "Беркут" ОСОБА_4, якого наказом №54 від 26.08.10 призначено відповідальним за порядок зберігання озброєння та спецзасобів роти. Як вказав той у своєму поясненні, дані набої не були використані, оскільки іноді навчальні стрільби не проводилися у зв'язку з терміновими виїздами підрозділу для виконання службових обов'язків. Однак відомості про списання набоїв ним здавалися до ВРЗ УМВС України в області, а надлишки боєприпасів він зберігав у сейфі ОСОБА_2, що суперечить вимогам наказу МВС №233 від 15.04.95, яким затверджено Настанову по службі озброєння в органах внутрішніх справ та вищих навчальних закладах МВС України. У свою чергу, ОСОБА_2, усвідомлюючи те, що збереження боєприпасів у його службовому сейфі не передбачено жодним нормативним документом та це могло сприяти скоєнню злочину, пов'язаного з незаконним поводженням зі зброєю та бойовими припасами, приховав цей факт від керівництва. Що стосується керівника стрільб - заступника командира роти з кадрового забезпечення ОСОБА_1, то ним було грубо порушено вимоги п.4.6 наказу МВС №233-95, згідно з яким керівник стрільб зобов'язаний особисто перевіряти правильність видачі боєприпасів, спорядження магазинів, слідкувати за розпорядженням зброї, здійснювати її огляд і організовувати збирання гільз. Крім того, після закінчення стрільб ОСОБА_1 повинен був звітувати за витрачені і здати завідуючому складом озброєння невитрачені боєприпаси, патрони з осічками, стріляні гільзи, порожню упаковку, роздавально-здавальні відомості форми №4а та акти. Жодна з даним вимог ним не виконана.

У зв'язку з цим вирішено заступника командира РМОП "Беркут" ОСОБА_1 за неналежний контроль за оперативно-службовою діяльністю підлеглих щодо безумовного виконання ними відомчих нормативно-правових актів у частині належного обліку, зберігання та видачі боєприпасів, порушення вимог наказу МВС №233-95 звільнити з органів внутрішніх справ.

Висновок службового розслідування затверджено 01.09.12 начальником УМВС України в області Пожидаєвим К.М., який з викладеними пропозиціями погодився. (а.с. 115 -120, т.1)

Доказів того, що позивач був повідомлений про проведення службового розслідування та йому роз'яснено його права, передбачені пунктом 15 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС, як того вимагає п.14.3 вказаної Інструкції, матеріали службового розслідування не містять. Це позбавило позивача права ознайомитися з затвердженим висновком та оскаржити його у встановленому порядку.

Між тим, поспішність при проведенні 31.08.12 службового розслідування та виданні на підставі його висновку наказу №1391 від 03.09.12 про покарання позивача призвели до того, що висновки відповідача про допущені позивачем порушення службової дисципліни є необґрунтованими.

Зокрема, ставлячи у провину позивачеві порушення ним, як керівником стрільб, вимог пункту 4.6 Настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ та вищих навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС №233-95 від 15.04.95 (а.с. 170 -186, т.1, 238 -242, т.2), відповідач не надав доказів того, що позивач був ознайомлений з цим наказом та настановою.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, навчально-тренувальні стрільби є одним із заходів бойової та учбової (вогневої) підготовки особового складу роти. Під час проходження ним служби у РМОП "Беркут" такі стрільби планувалися за відповідним графіком не рідше 2 разів на місяць, а фактично проводилися на підставі наказів командира роти. При проведенні навчальних стрільб особовий склад роти керувався відповідними наказами МВС України.

Щодо настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ та вищих навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС №233-95, на яку посилався відповідач, позивач пояснив, що вказана настанова поширюється на службу озброєння - відповідні структурні підрозділи управлінь (відділів) матеріально-технічного і господарського забезпечення МВС, ГУМВС, УМВС. Вказана настанова не входила до переліку нормативно-правових актів, що підлягають вивченню з працівниками органів внутрішніх справ у порядку їх функціональної підготовки, та не включалася до тематичних планів для проведення занять зі службової підготовки. Наполягав, що при виконанні обов'язків керівника стрільб, зокрема щодо поводження з вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, він керувався вимогами наказів МВС №1444-03, яким затверджено Курс стрільб та Інструкція із заходів безпеки, та виданими йому на заміну наказами №657-11, №658-11, суворо дотримуючись їх.

Судом установлено, що наказом МВС України №1444 від 25.11.03 "Про організацію професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України" затверджено зокрема Інструкцію Курсу стрільб з організації навчальних стрільб зі стрілецької зброї та Інструкцію із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю. (а.с. 243, т.2). Вказаний наказ був скасований наказом МВС України №472 від 25.07.11 (а.с. 244, т.2). На заміну йому видано зокрема наказ МВС України №658 від 07.09.11 "Про затвердження Курсу стрільб із стрілецької зброї для рядового на начальницького складу органів внутрішніх справ України та норм витрат боєприпасів МВС, ГУМВС, УМВС, відомчими навчальними закладами" (а.с. 192 - 218, т.1) та наказ №657 від 07.09.11 "Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю" (а.с. 245-249, т.2)

Як передбачено пунктом 16 розділу І Курсу стрільб із стрілецької зброї для рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.11 №658 (надалі - Курс стрільб), керівник стрільб призначається з числа начальницького складу органу чи підрозділу внутрішніх справ (начальник, командир та його заступники). Керівник стрільб разом із старшими інспекторами (інспекторами) службової і бойової підготовки перед виконанням вправ на кожному занятті перевіряють знання особовим складом правових підстав застосування зброї, матеріальної частини зброї, основ, прийомів і правил стрільби, заходів безпеки при поводженні зі зброєю та виконання нормативів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Курсу стрільб, навчальні стрільби проводяться за наявності наказу (доручення) керівника органу (підрозділу) про проведення навчальних стрільб з особовим складом.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІ Курсу стрільб після закінчення стрільби керівник дає команду зібрати гільзи, перевірити наявність зброї, магазинів, сумок для магазинів, перевіряє правильність заповнення відомості видачі набоїв. Потім проводить аналіз заняття і оголошує оцінку за стрільбу кожному стрільцю та органу (підрозділу) внутрішніх справ, а також контролює чищення зброї.

Обов'язки осіб, які організовують і обслуговують стрільби, регламентовані розділом VI Курсу стрільб.

Згідно з пунктом 1 цього розділу для керівництва стрільбами і його обслуговування, а також забезпечення заходів безпеки по органу внутрішніх справ призначаються: керівник стрільб, черговий лікар (фельдшер) і роздавач боєприпасів. Під час проведення стрільб на стрільбищі виставляється оточення, наглядач і призначається начальник оточення та керівники учбових місць.

Пунктом 2 розділу VI Курсу стрільб передбачено, що керівник стрільб підпорядковується начальнику органу внутрішніх справ і відповідає за суворе дотримання всіма стрільцями встановленого порядку на стрільбищі (тирі), заходів безпеки, а також умов вправ, що відпрацьовуються. Йому підпорядковані всі особи, що забезпечують стрільби. Він зобов'язаний: перед початком стрільби перевірити відповідність мішеневого обладнання умовам вправ, що виконуються; за необхідності (на стрільбищі) підготувати показувачів мішеней, розвести їх по бліндажах (укриттях), перевірити знання ними заходів безпеки і своїх обов'язків та придатність бліндажів; поставити завдання черговому лікарю (фельдшеру), роздавачу боєприпасів, старшому наряду оточення і наглядачу; при порушенні стрільцем заходів безпеки, появі на полі людей, машин, тварин або одержанні повідомлення по телефону з бліндажа від показувача терміново подати команду "Відбій", доповісти начальнику органу внутрішніх справ про причину зупинки стрільби і вжити заходів щодо відновлення порядку. Після закінчення виконання вправ стрільцями дати вказівку замінити червоний прапор на білий, після команди "Відбій" дозволити показувачам вийти з бліндажа для огляду мішеней; після закінчення стрільби зняти показувачів і оточення, доповісти начальнику органу (підрозділу) внутрішніх справ про закінчення стрільби, про позитивні сторони і недоліки в стрільбі, зробити відмітку в журналі про проведення стрільб.

Відповідно до пункту 6 розділу VI Курсу стрільб роздавач боєприпасів призначається з числа стрільців наказом по органу про проведення стрільб. Роздавач боєприпасів зобов'язаний: знати і дотримуватися правил безпеки при поводженні з боєприпасами, вміти споряджати магазин патронами; за командою керівника стрільб видавати боєприпаси черговій зміні стрільців; приймати від стрільців невикористані боєприпаси; вести облік одержаних і зданих боєприпасів. Після закінчення стрільб звітувати про одержані, використані і здані боєприпаси.

Пунктом 7 розділу VI Курсу стрільб забороняється призначати керівником стрільб та роздавачем боєприпасів начальників служби озброєння, завідуючого складом, відповідальних за озброєння в підрозділах та інших осіб, на яких покладено облік чи зберігання боєприпасів, у тому числі штатних чергових.

Наказом МВС України від 27.03.08 №141 "Про забезпечення контролю за обліком, збереженням, видачею й прийманням зброї, боєприпасів і спеціальних засобів у чергових частинах органів внутрішніх справ України" затверджено Інструкцію із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України (надалі - Інструкція №141-08), вимоги якої поширюються на всі органи та підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади в системі МВС. (а.с. 219 - 225, т.1 )

Пунктом 2.1 Інструкції №141-08 передбачено, що відповідальність за організацію зберігання та обліку озброєння й спецзасобів покладається на керівника підрозділу.

Відповідно до пункту 5.3 Інструкції №141-08 обов'язки щодо отримання зі складу, передачі до чергової частини підрозділу зброї, боєприпасів і спецзасобів та їх повернення на склад покладаються на відповідального за озброєння.

Наказами командира РМОП "Беркут" №54 від 26.08.10, №43 від 02.03.11 відповідальним за порядок зберігання озброєння та спецзасобів роти призначено інспектора групи бойової та спеціальної підготовки ОСОБА_4, який займав цю посаду до 03.09.12. (а.с. 84, 91, т.1)

Як вбачається з наданих відповідачем суду копій наказів про проведення учбових стрільб з особовим складом РМОП "Беркут", за період проходження служби на посаді заступника командира роти з кадрового забезпечення, тобто у період з 21.06.11 по 03.09.12, позивач призначався керівником стрільб у такі дні - 07.07.11, 13.07.11, 20.07.11, 03.08.11, 05.08.11, 10.08.11, 12.08.11, 23.08.11, 24.08.11, 02.09.11, 14.09.11, 28.09.11, 12.10.11, 19.10.11, 16.11.11, 25.01.12, 24.05.12, 31.05.12 (а.с. 146 - 163, т.1).

Надані відповідачем копії наказів про проведення учбових стрільб та журналів обліку занять зі службової підготовки свідчать, що учбові стрільби з особовим складом РМОП "Беркут" відбувалися і в інші дні, коли керівниками стрільб призначалися інші особи з числа начальницького складу роти. (а.с. 137 -140, 206 -208, т.2)

Встановлено, що боєприпаси на вогневу підготовку особового складу РМОП "Беркут" отримувалися на складі озброєння ВРЗ УМВС в області відповідальним за озброєння роти ОСОБА_4 за замовленнями, погодженими з начальником ВРЗ УМВС в області. (а.с.17, 23, 27, 24, 42, 44, 50, 55, 60, 69, 71, 73, т.2). Дані про видані боєприпаси відображалися у щоквартальних відомостях витрат боєприпасів, які велися у ВРЗ УМВС в області (а.с. 14 - 16, 29 - 31, 39 - 41 , 47 - 49, 66 - 68, т.2). Видача, використання та здавання боєприпасів під час учбових стрільб обліковувалися у роздавально-здавальних відомостях видачі боєприпасів РМОП "Беркут", складених за формою додатку №5 до Курсу стрільб (а.с. 22, 25, 26, 28, 56, 57, 58, 59, 62, 63, 248, т.2). Вказані відомості складені та заповнені особою, призначеною роздавачем боєприпасів на стрільбах, як це передбачено пунктом 6 розділу VI Курсу стрільб, та у відповідності з пунктом 17 розділу ІІ Курсу стрільб перевірені та підписані позивачем, як керівником стрільб.

Доказів того, що при проведенні стрільб у вказані вище дні позивачем, як керівником стрільб, порушено вимоги Настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ та вищих навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС №233-95, а саме ним не перевірялася правильність видачі боєприпасів, спорядження магазинів, не здійснювався контроль за розпорядженням зброї, її огляд та не було організовано збирання гільз, про що вказано у висновку службового розслідування, його матеріали не містять. Так само, у матеріалах службового розслідування відсутні докази того, що позивачем порушено вимоги Курсу стрільб та Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, в частині покладених на нього, як на керівника стрільб обов'язків.

Дослідженням наданих відповідачем суду копій роздавально-здавальних відомостей видачі боєприпасів РМОП "Беркут" (а.с. 22, 25, 26, 28, 56, 57, 58, 59, 62, 63, т.2) установлено, що до відомостей внесено дані про загальну кількість виданих боєприпасів, їх найменування, прізвища стрілків. Щодо кожного зі стрільців вказано про кількість виданих кожному з них під розпис патронів, а також зданих гільз, які під розпис прийняв роздавач боєприпасів. Зі змісту цих відомостей вбачається, що кількість виданих патронів співпадала з кількістю зданих стріляних гільз. Невитрачених патронів чи патронів з осічками не залишалося. Отже, вказаними відомостями спростовуються доводи відповідача щодо того, що позивач, як керівник стрільб, не забезпечив збирання гільз після закінчення стрільби.

Воднораз, як установлено судом, відповідальний за озброєння роти ОСОБА_4, облікувавши отримані гільзи у роздавально-здавальних відомостях та прозвітувавши про них керівнику стрільб, на склад озброєння ВРЗ УМВС в області їх не здавав, що підтверджується відповідними відомостями витрат боєприпасів, які велися у ВРЗ УМВС в області (а.с. 229 - 231, т.1, а.с. 14 -16, 29 -31, 39 - 41 , 47 - 49, 66 - 68, т.2).

Доводи відповідача щодо того, що саме ОСОБА_1 як керівник стрільб, після їх закінчення повинен був звітувати за витрачені і здати завідуючому складом озброєння невитрачені боєприпаси, патрони з осічками, стріляні гільзи, порожню упаковку, роздавально-здавальні відомості форми №4а, спростовуються вимогами Курсу стрільб та Інструкції №141-08, якими передбачено, що ці обов'язки покладаються на роздавача боєприпасів та відповідального за облік і зберігання зброї.

У ході судового розгляду справи не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між фактом нездавання стріляних гільз на склад озброєння ВРЗ УМВС в області після проведення навчальних стрільб, керівником яких призначався позивач, та виявленням 2806 набоїв у сейфі, розташованому у службовому приміщенні роти та закріпленому за старшиною групи господарського забезпечення роти ОСОБА_2 Так само, не доведена вина ОСОБА_1 у приховуванні надлишків боєприпасів з боку відповідального за озброєння роти ОСОБА_4, у вчиненні чого упродовж 2011 року той зізнався під час проведення службового розслідування (а.с. 113-114, т.1). Доказів того, що вказані порушення ОСОБА_4 вчинив саме у період проходження ОСОБА_1 служби на посаді заступника командира РМОП "Беркут", тобто у період з 21.06.11 по 31.08.12, матеріали службового розслідування не містять.

Строки накладання дисциплінарних стягнень встановлені статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС, якою передбачено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Матеріали службового розслідування не містять інформації про день вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який на нього накладено дисциплінарне стягнення оскарженим наказом №1391 від 03.09.12, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання відповідачем строків, установлених ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС.

Як вбачається з пояснень, наданих позивачем у ході службового розслідування, він не володів інформацією про перебування виявлених боєприпасів у сейфі. (а.с. 112, т.1).

Суд відмічає, що за своєю посадою позивач, як заступник командира РМОП "Беркут", не входить до переліку осіб, передбаченого пунктом 12.1 Інструкції №141-08, яким надано право перевіряти наявність, організацію зберігання та обліку озброєння у підрозділі. Доказів того, що вказані повноваження відносилися до посадових обов'язків позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що проведене 31.08.12 відповідачем службове розслідування зі складенням висновку 01.09.12, у невиправдано стислі строки, за відсутності необхідних доказів, зібраних у встановленому законом порядку, які б підтверджували порушення позивачем службової дисципліни, не може бути підставою для прийняття законного та обґрунтованого рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ. Тому висновки цього службового розслідування також не можуть бути покладені в основу наказу №1391 від 03.09.12.

Доводи відповідача про персональну відповідальність позивача за стан дисципліни і законності у підпорядкованому підрозділі, як підставу для накладення на нього дисциплінарного стягнення вказаним наказом за неналежний контроль за оперативно-службовою діяльністю підлеглих щодо безумовного виконання ними відомчих нормативно-правових актів у частині належного обліку, зберігання та видачі боєприпасів, суд вважає неспроможними, оскільки наведений склад дисциплінарного проступку за своєю тяжкістю не може тягнути звільнення з органів внутрішніх справ, яке згідно з частиною 15 статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

З особової справи ОСОБА_1 вбачається, що за час проходження служби він мав 15 заохочень та 2 дисциплінарні стягнення, які на час винесення спірних наказів були зняті. (а.с. 70-73, т.1)

Наведене свідчить, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ було вчинено без урахування попередньої поведінки позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівня його кваліфікації.

Перевіряючи дотримання процедури звільнення позивача з органів внутрішніх справ, суд виходить з того, що згідно з п. 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, при звільненні з органів внутрішніх справ осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться їх атестація (якщо звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках - незалежно від цього строку).

Порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України регламентований відповідною Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №181 від 22.03.05, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.05.05 №559/10839 (надалі - Інструкція про порядок проведення атестування особового складу ОВС).

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС атестаційні листи на підлеглих складають безпосередні начальники.

Старші начальники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності особи, яка атестується, власноручно записати у відповідному розділі атестаційного листа свій висновок, поставити дату та підпис.

Відповідно до пунктів 4.5, 4.11 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС атестаційний лист після розгляду старшими начальниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

На підставі всебічного розгляду показників роботи, професійної компетентності працівника і його ділових та особистих якостей комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді не відповідає.

Такими, що не відповідають займаним посадам, визнаються працівники, які мають хоча б один з таких недоліків: низькі показники оперативно-службової діяльності; не забезпечують належним чином доручену ділянку роботи; не приділяють уваги підвищенню знань та професійної майстерності, бойової і фізичної підготовки; склали заліки зі службової та бойової підготовки на оцінку "незадовільно"; порушують порядок і правила, установлені чинним законодавством України, присягою, статутами, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України і наказами начальників органів внутрішніх справ, що видаються в межах їх повноважень. Для керівників усіх рівнів як додаткові критерії їх діяльності враховуються також стан дисципліни і правопорядку в керованих ними органах та підрозділах.

Висновки атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин від числа членів комісії і підписуються головою та секретарем. Підсумки голосування заносяться до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписують голова цієї комісії і секретар. Атестаційні висновки затверджуються начальником, якому надано право приймання та звільнення працівників з органів внутрішніх справ, або особою, що виконує його обов'язки. (пункт 4.12 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС).

Як вбачається з атестаційного листа, який став підставою для видання оскаржуваного наказу №312 о/с від 04.09.12, безпосередній начальник позивача - т.в.о. командира РМОП "Беркут" ОСОБА_5 - позитивно оцінив особисті, професійні та ділові якості ОСОБА_1, його освітній та кваліфікаційний рівень, фізичну підготовку. Воднораз, констатувавши наявність дисциплінарного наказу №1391 від 03.09.12, виклав в атестаційному листі висновок, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та заслуговує на звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 43 - 45, т.1).

Всупереч вимогам пунктів 3.3, 4.11 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС, в атестаційному листі відсутні висновки старшого начальника та відповідне рішення атестаційної комісії, яке б свідчило про те, що комісія дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що формальне проведення атестування позивача, як обов'язкової передумови для прийняття рішення про звільнення, зумовило прийняття передчасного та необґрунтованого рішення, що лягло в основу оскаржуваного наказу №312 о/с від 04.09.12.

Згідно з частинами 6, 8, 9 статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Відповідно до частин 1, 5 статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Досліджуючи обставини видання наказу №1391 від 03.09.12 "Про порушення службової дисципліни працівниками РМОП "Беркут" при УМВС в області та покарання винних", який в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ виконаний шляхом видання наказу №312 о/с від 04.09.12 "По особовому складу", суд встановив, що позивач належним чином з ним не ознайомлений. Так, на підтвердження виконання вимог частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту ОВС представник відповідача надав суду копію наказу №1391 від 03.09.12 (а.с. 40 - 42, т.1), підписаного начальником УМВС України в області К.М. Пожидаєвим, який, як встановлено судом, у період з 03.09.12 по 08.09.12 перебував у відпустці з виїздом до міста Донецька, а тому не мав повноважень на підписання організаційно-розпорядчих документів. (а.с. 145 -146, т.1). Окрім того, зміст цього наказу відрізняється за змістом від наказу під тим самим номером і від тієї ж дати, підписаним т.в.о. начальника УМВС України в області Р.А. Бугринцем. (а.с. 143 - 144, т.1), копія якого міситься у матеріалах службового розслідування (а.с. 121 - 123, т.1). Стверджуючи, що перший наказ є проектом, а останній наказ є легітимним та тим наказом, на підставі якого позивач звільнений з органів внутрішніх справ, представник відповідача не надав доказів доведення його змісту позивачу під підпис, як того вимагає ч.8 ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС.

Окрім того, як вбачається з трудової книжки позивача, всупереч вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та Інструкції з організації обліку кадрів в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №1276 від 30.12.05, у ній відсутній запис про наказ, на підставі якого позивач звільнений зі служби. (а.с. 126 - 127, т.1)

Вказані обставини свідчать про незаконність спірних наказів відповідача, порушення прав та інтересів позивача, протиправність його звільнення зі служби, що дає підстави для задоволення його позову.

Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування рішення чи окремих його положень. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органу внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Як передбачено п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 №100.

Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з довідкою УМВС України в Кіровоградській області №12/1452 від 02.10.12, наданою на запит суду, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за липень 2012 року склав 5300,71 грн., за серпень 2012 року -5392, 02 грн. (а.с. 164, т.1)

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України №8515/о/14-11/13 від 23.08.11 "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2012 рік" кількість робочих днів у липні та серпні 2012 року становила 22 дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача, обчислена відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, становить 243,02 грн. ((5300,71 грн. + 5392, 02 грн.)/ (22 дні + 22 дні)).

Оскільки час вимушеного прогулу позивача у зв'язку з його незаконним звільненням з 05.09.12 по день розгляду справи становить 33 дні (18 робочих днів у вересні 2012 року, 15 робочих днів у жовтні 2012 року), тому на його користь підлягає виплаті середній заробіток у сумі 8 019, 66 грн. (243,02 грн. х 33 дні), обов'язок виплатити який суд покладає на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку про необхідність звернення до негайного виконання постанови суду в частині поновлення позивача на посаді, з якої він був незаконно звільнений, та в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 5 103, 42 грн. (243,02 грн. х 21 день).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 181, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №1391 від 03.09.12 "Про порушення службової дисципліни працівниками РМОП "Беркут" при УМВС в області та покарання винних" в частині звільнення заступника командира роти з кадрового забезпечення роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області в Кіровоградській області №312 о/с від 04.09.12 в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1, заступника командира роти з кадрового забезпечення роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в області з органів МВС.

Поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ та на посаді заступника командира роти з кадрового забезпечення роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в Кіровоградській області з 05.09.12.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8 019, 66 грн.

Постанову суду щодо поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ та на посаді заступника командира роти з кадрового забезпечення роти міліції особливого призначення "Беркут" при УМВС України в Кіровоградській області та в частині виплати на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5 103, 42 грн. звернути до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш