Постанова № 27759899, 14.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12446/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б. при секретаріСтавицькому О.В., за участю: представника позивача представника відповідача Васильєва П.С., Жаворонкова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сунатко» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сунатко» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з невизнання як податкової звітності Приватне підприємство «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року Приватного підприємства «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач неправомірно встановив порушення норм ст. 48 Податкового кодексу України, безпідставно не визнав подані Приватним підприємством «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року в якості податкової звітності та незаконно відмовив у їх прийнятті.

Представник позивача, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, надавши письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що податкова звітність позивача була оформлена з порушенням Податкового кодексу України та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.05.2011 року № 41. Крім того відповідач вказує на те, що печатка підприємства вилучена в ході провадження досудового слідства по кримінальній справі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, встановив що Приватне підприємство «Сунатко» перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Позивачем 03 жовтня 2012 року було направлено рекомендованого листа на адресу відповідача з наступними документами: податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2012 року (2 екз.), додаток 5 до податкової декларації з ПДВ розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень 2012 року (1 екз.), податкова декларація з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року (2 екз.).

Відповідачем на адресу ПП «Сунатко» було направлено лист № 15916/10/18-233 від 09.10.2012 року про невизнання, як податкової звітності ПП «Сунатко» податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року в якості податкової звітності.

Відповідач відмовляючи у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року, послався на порушення позивачем норм статті 48 Кодексу, оскільки печатка ПП «Сунатко» вилучена 07.06.2012 року старшим слідчим прокуратури Дніпропетровського району, таким чином є підстави вважати, що вищезазначена податкова звітність, оформлена з порушеннями норм Кодексу та не визнається, як податкова звітність.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларації повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта ( для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період ( п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондуються із положеннями Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року за № 41.

Матеріалами справи підтверджено, що листом прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 116з-12р від 19.07.2012 року було повідомлено позивача про можливість отримання печатки підприємства.

Як вбачається з досліджених у судовому засіданні копій податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року, які надані позивачем, останні містять усі передбачені законом та Порядком № 41 реквізити, містить підписи посадових осіб, скріплена печаткою, містить дату подання декларації, та інші необхідні реквізити.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд під час вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо від заперечує проти адміністративного позову. Суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав жодних доказів та не навів у запереченнях жодних підстав, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року як податкової звітності ПП «Сунатко».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України, а тому слід визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача визнати подані Приватним підприємством «Сунатко» податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року в якості податкової звітності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 64 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією, а відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 64 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Сунатко» - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з невизнання як податкової звітності Приватного підприємства «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська визнати подані Приватним підприємством «Сунатко» (код ЄДРПОУ 31459088) податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року (з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року в якості податкової звітності.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Сунатко» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 64 грн. 40 коп. (шістдесят чотири грн. 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2012 року.

Суддя О.Б. Ляшко