Постанова № 27759681, 18.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2012 р. (17:15) Справа №2а-16209/11/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Магері М.В.,

представника позивача - Мельник М.О., довіреність від 29.12.2011,

експерта - Філенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000794001 від 21.07.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012р. у розмірі 1165904грн., №0000804001 від 21.07.2012 року про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012р. у розмірі 889800грн.

Позовні вимоги вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту травня 2012р. сум податку, сплачених контрагентам, а саме: у сумі 135 260 грн. внаслідок розбіжності між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом позивача; у сумі 17895грн. внаслідок відсутності за місцезнаходженням контрагентів позивача; у сумі 736644,58грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо зменшення відповідачем позивачу бюджетного відшкодування за травень 2012р. у розмірі 1 165 904 грн. то воно, на думку позивача, також здійснено відповідачем безпідставно, оскільки підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2012р. є, як на думку податкового органу, безпідставне включення позивачем сум податку до складу податкового кредиту квітня 2012р., які сплачені контрагентам, а саме: у розмірі 791 411,13грн., за податковою накладною, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних; у сумі 329 307,41грн. за податковими накладними, які виписані постачальниками які не знаходяться за місцезнаходженням; у сумі 45853,93грн. за виявленими розбіжностями між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом ПрАТ «Кримський «ТИТАН». Позивач зазначає, що відсутність за місцезнаходженням контрагентів позивача та невиконання ними своїх податкових зобов'язань не може бути підставою позбавлення позивача права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Також позивач зазначає про те, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки та в рамках камеральної перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач не мав право досліджувати будь які інші документи, окрім декларацій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.12.20112 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.02.2012 року призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2012 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надані пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлен належним чином судовою повісткою.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, експерта суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, а відтак підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32785994), що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15), перебуває на податковому обліку в СДПІ по РВПП в м. Сімферополі АР Крим, з 16.09.2004 року є платником податку на додану вартість (ІПН 327859901031), про що видане свідоцтво №100335329 (а.с.16).

Посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено камеральну перевірку ПрАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №278/40-01/32785994 від 07.07.2011р. (а.с.52-57), у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Кримський ТИТАН» п.п.14.1.18, п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п.200.17 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року на загальну суму 1 197 387грн.

Таким чином, за результатами камеральної перевірки ПрАТ «Кримський ТИТАН» зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1 165 904грн., зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2011 року на 1 197 387грн.

Позивач оскаржив висновки акту перевірки №278/40-01/32785994 від 07.07.2011р. у встановленому законодавством порядку.

В результаті розгляду заперечень до акту перевірки №278/40-01/32785994 від 07.07.2011 частково, у сумі 307 587грн., заперечення позивача задоволенні, ПрАТ «Кримський ТИТАН» зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1 165 904 грн., зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2011 року на 889 800грн. (а.с. 62-65).

За результатами перевірки, на підставі акту №278/40-01/32785994 від 07.07.2011р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняті податкові повідомлення-рішення №0000794001 від 21.07.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012р. на 1 165 904 грн. (а.с. 43), №0000804001 від 21.07.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012р. на 889 800грн. (а.с.44).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Як вбачається із акту перевірки та листа відповідача від 26.07.11р. №4222/10/40-01 про розгляд заперечень на акт перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість у зв'язку із наступними обставинами.

Так, зокрема, податковий орган дійшов висновку про те, що позивач не має право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту травня 2011р., які були сплачені позивачем його контрагентам, а саме: у розмірі 17 895 грн. за правовідносинами позивача із ТОВ «Новатек-Електро» (сума ПДВ 282 грн.) та ТОВ «Євро-Центр» (сума ПДВ - 17612,5 грн.) які не знаходяться за юридичною адресою; у сумі 135 260грн. у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки розбіжності між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом останнього; у сумі 736644,58грн. за податковою накладною, отриманою від ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго». Щодо суми бюджетного відшкодування за травень 2011р. у розмірі 1 165 904 грн. податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011р. сум податку, сплачених контрагентам, а саме: у розмірі 791 411,13грн. за податковою накладною, виписаною ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» від 28.04.2011р. №2165/005 яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 05.05.2011р.; у розмірі 329 307,41грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за місцезнаходженням; у розмірі 45185,93грн. - у зв'язку із виявленням розбіжності між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом позивача.

Суд не погоджується із висновками податкового органу щодо відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту та, як наслідок до бюджетного відшкодування сум ПДВ, які сплачені постачальникам, що не знаходяться за місцезнаходженням та які не виконують своїх зобов'язань перед бюджетом. Проте, суд погоджується із висновками податкового органу щодо відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, з наступних підстав.

Щодо висновків податкового органу про відсутність контрагентів позивача за зареєстрованим місцезнаходженням та наявність розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11. ст.201 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є не тільки належним чином оформлена податкова накладна, а також інші документи, які перелічені у п.201.11. ст.201 ПК України (транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, касові чеки).

Окрім того, суми ПДВ, які платник податку має право включати до складу податкового кредиту звітного місяця, повинні бути сплачені контрагентам у ціні придбаних товарів(робіт, послуг) які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Дослідивши у судовому засіданні податкові накладні та документи, визначені у п.201.11. ст.201 ПК України, а саме транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв'язку та ін. касові чеки, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2011р. у сумі 375 161,34 грн. (у тому числі 329 307,41 грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за місцезнаходженням та 45 185,93грн. за постачальниками з якими є розбіжності у складі податкових зобов'язань останніх та податковим кредитом позивача) та за травень 2011 р. у сумі 78 155грн. (у тому числі 60 260грн. за постачальниками з якими є розбіжності у складі податкових зобов'язань та податковим кредитом позивача та 17 895грн. за постачальниками, які не знаходяться за місцезнаходженням), суд зазначає, що зазначені документи відповідають усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного їх оформлення. В акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону документів, на підставі яких позивачем було сформовано вказаний податковий кредит.

Щодо податкового кредиту травня 2011р. у сумі 75 000,00грн. у зв'язку із виявлення розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язання його контрагента судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту травня 2011р. включена податкова накладна №13 від 16.05.2011р. на загальну суму 50 000 грн., в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн., яка виписана контрагентом ПАТ «Ремекскаватормаш».

Згідно реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011р. позивачем до складу податкового кредиту травня 2011р. на підставі вказаної податкової накладної була помилково включена сума 500 000грн., у тому числі ПДВ у розмірі 83 333,33грн.

Відтак, у зв'язку із технічною помилкою, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту травня 2011р. сума у розмірі 75000грн. за вищевказаною податковою накладною, а відтак в частині цієї суми відповідач обґрунтовано зменшив позивачу розмір від'ємного значення податку за травень 2011р.

Твердження відповідача про відсутність у позивача права на податковий кредит визначений на підставі податкових накладних та документів, визначених у п.201.11. ст.201 ПК України, оскільки згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом ПрАТ «Кримський Титан» та у зв'язку із нібито відсутністю контрагентів позивача за місцезнаходженням є безпідставним, не ґрунтується на законі, а тому не може бути підставою для зменшення податкового кредиту за такими контрагентами.

Щодо зазначених підстав, суд зазначає про те, що порушення вимог законодавства іншими суб'єктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких суб'єктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем та не може бути підставою для зменшення заявленого позивачем податкового кредиту або бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, що залучені до матеріалів справи та які він відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується виписками банку та платіжними дорученнями, належним чином засвідченими банком.

Судом у справі була призначена судово-економічна експертиза.

07.08.2012р. експертом було надано висновок №43/12 згідно якого експертом підтверджено отримання, оплата та використання у господарській діяльності товарів, робіт, послуг суми ПДВ у складі яких були заявлені позивачем до відшкодування у травні 2011р. та які були виключені відповідачем з бюджетного відшкодування позивача за травень 2011р.

Також експертом надані додаткові пояснення до експертного висновку, із яких вбачається, що експерт дійшов висновку про те, що зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011р. на 374 493грн., а також від'ємного значення суми ПДВ на у розмірі 78155,00грн. здійснене відповідачем безпідставно.

Щодо сум податку на додану вартість, включених позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011р. у сумі 791 411,13грн. та як наслідок до бюджетного відшкодування у травні 2011р. та до податкового кредиту травня 2011р. у сумі 736 644,58грн., відповідно до податкових накладних №2165/005 від 29.04.2011р. та №2708/005 від 30.05.2011року відповідно, які отримані від ПрАТ «Енергозабезпечуюча компанія Житомиробленерго» суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки та не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні, позивачем була включена до складу податкового кредиту квітня 2011року та як наслідок до бюджетного відшкодування травня 2011р. сума ПДВ у розмірі

791 411,13грн. на підставі податкової накладної від 29.04.2011р. №2165/005 отриманої від ПрАТ «Енергозабезпечуюча компанія Житомиробленерго», яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 05.05.2011р. Також, позивачем до складу податкового кредиту травня 2011р. була включена сума ПДВ у розмірі 736 644,58грн. на підставі податкової накладної №2708/005 від 30.05.2011року, виписаної тим самим контрагентом позивача, яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних на момент включення до складу податкового кредиту.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Із наведених норм слідує, що платник податку позбавлений права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, не мав права включати суми ПДВ у розмірі 791 411,13грн. до складу податкового кредиту квітня 2011р. та як наслідок до бюджетного відшкодування травня 2011р. та у розмірі 736 644,58грн. до складу податкового кредиту травня 2011р.

Відтак, податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2011р. №0000794001 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за травень 2011р. у сумі 791 411 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011р. №0000804001 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення за травень у розмірі 736 645 грн. є правомірними.

Щодо зменшення відповідачем оскаржуваним рішенням суми бюджетного відшкодування ПрАТ «Кримський ТИТАН» за травень 2011р. на суму 374 493грн., то суд зазначає, що статтею 200 Податкового кодексу України встановлено наступне:

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1.).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом(п.200.2.).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(п.200.3.).

Пунктом 200.4. вказаної вище статті ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із наведених норм, вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку на додану вартість у сумі, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Як зазначалося вище, первинними документами та висновком експертизи підтверджується сплата, отримання та використання у господарській діяльності позивача товарів(робіт, послуг) суми ПДВ по яких заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у травні 2011р у сумі 374 493грн. Згідно декларації з ПДВ за травень 2011р., поданої позивачем до податкової в порядку звітності розмір від'ємного значення попереднього податкового періоду, тобто за квітень 2011р. склав 20 488 786грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених законом підстав для включення позивачем вищевказаної суми у розмірі 374 493грн. до бюджетного відшкодування травня 2011р.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ, сум ПДВ відповідно до податкових накладних, отриманих від постачальників щодо яких встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом ПрАТ «Кримський ТИТАН», згідно податкових накладних від постачальників, які не знаходяться за юридичною адресою всього у сумі 374 493грн.

Суд зазначає, що таки висновки є безпідставним, не ґрунтуються на законі, а тому не приймається судом до уваги.

Щодо посилань позивача на порушення порядку проведення перевірки з тих підстав, що відповідачем була проведена камеральна перевірка, а не позапланова виїзна суд вважає їх обґрунтованими.

Однак, у даному випадку, порушення відповідачем порядку проведення перевірки не вплинуло на правомірність висновків відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту травня 2011 у сумі 811 645 грн. та щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за цей період у сумі 791411 грн., а відтак і на законність рішень відповідача в цій частині.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 21.07.2011р. №0000794001 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за травень 2011р. у сумі 374 493грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011р. №0000804001 в частині зменшення суми від'ємного значення за травень у розмірі 78155 грн. є протиправними, а відтак позовні вимоги в частині визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відтак відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України частково у розмірі 4225,69грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.10.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 23.10.2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000794001 від 21.07.2011 року в частині зменшення Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011р. в сумі 374 493 гривень.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000804001 від 21.07.2012 року в частині зменшення Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 78155гривень.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання з розрахункових рахунків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, 95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9, ЗКПО 36822107) на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» судові витрати у розмірі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) гривень 69 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.