Постанова № 27759564, 31.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2012 року 10:41 № 2а-12849/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Корніюк А.В., за участю представників: позивача -Александровича О.М., відповідача - Огнарьова Є.А., Шаповала А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипро скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2012 року № 0004172230, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»(далі -ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2012 року № 0004172230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-12849/12/2670 призначено до судового розгляду на 10 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 31 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»(код за ЄДРПОУ 36645403) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 08 жовтня 2009 року за № 10681020000025017 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 365135). Вказане підприємство розташоване за адресою: 03028, м. Київ, проспект Науки, будинок 35, квартира 1.

ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09 жовтня 2009 року за № 163544 та перебуває на обліку у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 100253167 (форма № 2-ПДВ) від 05 листопада 2009 року ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 366454026502).

В період з 23 серпня 2012 року по 23 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»код ЄДРПОУ 36645403 з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «РК «СДМ Медіа»(код за ЄДРПОУ 36574925) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт № 277/1-22-30-36645403 від 23 серпня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної»(із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 року за № 1333/20071, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 70 303 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. на суму 10 735 грн., вересень 2011 р. на суму 59 568 грн.

07 вересня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 277/1-22-30-36645403 від 23 серпня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0004172230, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до п. 123.1 статті 123, п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 87 879 грн., з якого сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 70 303 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -17 576 грн.

Позивач не погоджується з вказаним вище рішенням податкового органу, вважає, що податкове зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції нараховані і застосовані до ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»безпідставно та необґрунтовано, а податкове повідомлення-рішення № 0004172230 від 07 вересня 2012 року підлягає скасуванню.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки позивача містить в собі посилання в основному на відомості та висновки, викладені в Довідці «Про результати зустрічної звірки ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа»код ЄДРПОУ 36574925 щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку»від 04.01.2012 р. № 2/233/36574925, натомість первинні документи, надані позивачем під час проведення перевірки, працівником податкового органу проігноровані, що, на думку позивача, призвело до необґрунтованих та безпідставних висновків в акті перевірки позивача.

Позивач вважає, що сплативши відповідні суми за отриману продукцію та послуги та отримавши податкові накладні, ним правомірно було сформовано суму податкового кредиту.

Позивач зауважує, що Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 23 серпня 2012 року № 277/1-22-30-36645403 ґрунтується лише на припущеннях, натомість, в разі встановлення порушень, вони мають бути підтверджені відповідними доказами.

Окрім цього, позивач зазначає, що в період фінансово-господарських взаємовідносин з позивачем, підприємство-контрагент, що зазначене в акті перевірки позивача, мало повну і нічим не обмежену цивільні правоздатність та дієздатність, первинні документи (податкові накладні) контрагента позивача не визнані недійсними ні самим податковим органом, ні будь-яким судовим рішенням.

Таким чином, на думку ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ», господарські операції позивача зі своїм контрагентом були реально здійсненні, а також те, що видані позивачу податкові накладні належним чином оформлені продавцем, який на момент господарських взаємовідносин знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому, доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит є помилковими.

В своєму позові позивач просить повністю скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004172230 від 07 вересня 2012 року.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти позову, в яких зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то дане є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В своїх запереченнях відповідач просить в задоволенні позову ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ» повністю відмовити.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV), Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»отримано послуги (оренда виставкового стенду, звукового обладнання, світодіодної лінійки, сценічного обладнання та ін.) та товар (інформаційні матеріали (буклети)) від ПП РК «СДМ Медіа»на загальну суму 421 820,98 грн., в т.ч. ПДВ 70 303,50 грн.

04 січня 2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено зустрічну звірку ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа» код ЄДРПОУ 36574925 щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку, про що складено Довідку за № 2/233/36574925.

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначений Порядком № 1232.

Згідно з підпунктом 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд приходить до висновку, що посадовою особою органу державної податкової служби під час проведення перевірки були правомірно використані дані, викладені в Довідці «Про результати зустрічної звірки ПП Рекламна компанія «СДМ Медіа»код ЄДРПОУ 36574925 щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року та повноти їх відображення в податковому обліку» від 04.01.2012 року № 2/233/36574925, які добуті податковим органом у відповідності до вимог ПК України.

Окрім цього, відповідно до висновків, викладених у вказаній довідці, вбачається, що зустрічною звіркою ПП РК «СДМ Медіа»не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП РК «СДМ Медіа»по ланцюгу постачання, зокрема з покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»за період серпень 2011 року -вересень 2011 року.

В зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціям з ПП РК «СДМ Медіа»в розумінні п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Також, податковим органом при перевірці було використано податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»за серпень 2011 року від 20.09.2011 р. № 254991, вересень 2011 року від 19.10.2011 р. № 275194, а тому, твердження позивача про ігнорування відповідачем первинних документів ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»спростовується вищевикладеним.

З цього приводу суд зазначає, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не є вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то дане є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів чи послуг не відбулося. Відповідно, право на податковий кредит такого платника податків не виникає, оскільки не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги є придбаними не в межах господарської діяльності платників податків.

Відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ПП РК «СДМ Медіа».

Враховуючи викладене, ТОВ «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП РК «СДМ Медіа».

Досліджені докази, а саме: податкові, видаткові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, які надані представником позивача, суд вважає неналежними, оскільки належним чином оформлені (підписані невідомою особою) документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг та поставленого товару.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Також, під час розгляду справи в судовому засіданні було допитано в якості свідка заступника директора позивача ОСОБА_4, який повідомив про обставини фінансово-господарських відносин з ПП РК «СДМ Медіа». З пояснень останнього вбачається, що відповідний договір не укладався, всі питання постачання обладнання та виконання робіт обговорювалися не з директором контрагента ОСОБА_5 (відповідно до Довідки № 2/233/36574925 від 04.01.2012 року на ПП РК «СДМ Медіа»штат складає одна особа), якого свідок не знає, а з іншою особою.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2012 року № 0004172230 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮМАРКЕТ СОЛЮШНЗ»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05.11.2012 р.