Постанова № 27759547, 16.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2012 р. Справа №2а-11379/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Андруцького О.М., представника відповідача - Жукової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Тревел-3» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0004252204 від 05.10.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 22297 гривень та № 0004242204 від 05.10.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24236,25 гривень, з яких 19389 гривень - основний платіж та 4847,25 гривень - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань взаємовідносин позивача з ПП «Ньютехнолоджи» за серпень 2011 року, якою встановлено завищення валових витрат на суму 96945 гривень та неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ за рахунок цього контрагенту суми у розмірі 19389 гривень, внаслідок нікчемності укладених з цим підприємством угод. Вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції з ПП «Ньютехнолоджи» відбувались реально, отримання та оплата послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що проведеною перевіркою позивача було встановлено, що його контрагент - ПП «Ньютехнолоджи» в перевіряємому періоді декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів у підприємства ТОВ «Мегаком-Плюс» та продажу покупцям, які фактично не відбувались, у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлено. Перевіркою ПП «Ньютехнолоджи» щодо відносин з ПП «Мегаком-плюс» за серпень 2011 року було встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом на суму 545456 гривень, яка виникла внаслідок того, що ТОВ «Мегаком-Плюс» було анульоване як платник податку на додану вартість 20.07.2011 року. Оскільки ТОВ «Мегаком-Плюс» неправомірно було виписано та надано в серпні 2011 року податкові накладні ПП «Ньютехнолоджи», податковий кредит позивача за рахунок угод з цим контрагентом також є сформованим безпідставно.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» є юридичною особою, згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі та є платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200021161 (а.с. 19,22).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: діяльність туристичних операторів, яку ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» здійснює на підставі Ліцензії Державного агентства України з туризму та курортів № 580740 (а.с. 20, 21).

З 14 по 20.09.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» з питань взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 6060/22-3/34836097 від 26.09.2012 року (а.с. 47-60).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено завищення у 3 кварталі 2011 року витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з питань взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» на загальну суму 96945 гривень.

Це порушення було встановлено з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ньютехнолоджи» щодо перевірки правових відносин з ТОВ «Мегаком-плюс» за серпень 2011 року, в ході якої було встановлено, що ПП «Ньютехнолоджи» декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (стретч - карт) у підприємства ТОВ «Мегаком-Плюс» та продажу покупцям, які фактично не відбувались, у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлено.

Таким чином, перевіркою було встановлено, що операції з приймання - передачі товару не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товару від продавця до покупця, у зв'язку з його відсутністю.

Також, згідно даних АІС «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» було встановлено, що сума ПДВ згідно виписаних ПП «Ньютехнолоджи» податкових накладних на загальну суму ПДВ 19389 гривень була включена ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» до складу податкового кредиту.

Разом з тим, актом перевірки ПП «Ньютехнолоджи» було встановлено розбіжність між ТОВ «Мегаком-Плюс» та ПП «Ньютехнолоджи» на суму 545456,03 гривень, яка виникла внаслідок того, що ТОВ «Мегаком-Плюс» було анульоване як платник на додану вартість 20.07.2011 року та на даний час не є платником ПДВ.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі дійшла висновку про порушення ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3»

- П.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 22297 гривень, у тому числі за 3-й квартал 2011 року у сумі 22297 гривень;

- П. 14.1.181, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у серпні 2011 року на загальну суму 19389 гривень.

На підставі цих висновків акту, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0004252204 від 05.10.2012 року, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 22297 гривень;

- № 0004242204 від 05.10.2012 року, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24236,25 гривень, з яких 19389 гривень - основний платіж та 4847,25 гривень - штрафні санкції (а.с. 8).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приватне підприємство «Ньютехнолоджи» є платником податку на додану вартість, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100271137 від 23.02.2010 року (а.с. 104).

Судом встановлено, що 27.04.2011 року між ПП «Ньютехнолоджи» (Виконавець) та ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» (Замовник) було укладено договір на надання послуг № 18, предметом якого є надання платних послуг Виконавцем за безготівковий розрахунок щодо оформлення, повернення та доставки залізничних квитків (а.с. 78-80).

На виконання цього договору, 30.08.2011 року ТОВ «Тревел-3» було перераховано на користь ПП «Ньютехнолоджи» грошові кошти в сумі 12744 гривень, в тому числі ПДВ - 2124 гривень (а.с. 86).

30.08.2011 року ПП «Ньютехнолоджи» була виписана позивачеві податкова накладна № 355 на загальну суму 12744 гривень, в тому числі ПДВ - 2124 гривень (а.с. 69).

31.08.2011 року між ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» та ПП «Ньютехнолоджи» було підписано акт № ОУ-0000842 здачі - приймання робіт (надання послуг) щодо бронювання, придбання та доставки залізничних квитків на загальну суму 12744 гривень, в тому числі ПДВ - 2124 гривень (а.с. 70).

Також, 28 квітня 2011 року між ПП «Ньютехнолоджи» (Виконавець) та ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» було укладено договір № 17/Є на екскурсійне обслуговування, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався розробити екскурсійно - туристичні маршрути; надати вичерпну інформацію щодо запропонованих екскурсійних маршрутів; забезпечити робоче місце організатора екскурсій необхідним рекламно - інформаційним матеріалом; екскурсійне обслуговування проводити на підставі планів проведення екскурсій та заявок, узгоджених з адміністрацією Замовника; забезпечити екскурсійні групи екскурсоводами; нести повну відповідальність перед екскурсантами; обов'язкове наявність ліцензії та надання законодавчих документів, необхідних для здійснення даного виду діяльності; при зміні реквізитів та ліцензії негайно повідомляти та надавати копії Замовникові; в кінці кожного місяця надавати Замовнику акт виконаних робіт. Замовник в свою чергу зобов'язався надати виконавцеві заявку на проведення екскурсій та оплатити замовлення Виконавця не пізніше 5-ти діб з початку проведення заходу (а.с. 75-77).

На виконання укладеного між сторонами Договору № 17/Є від 28.04.2011 року, 29.08.2011 року ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» було перераховано на користь ПП «Ньютехнолоджи» грошові кошти в сумі 72020 гривень, в тому числі ПДВ - 12003,33 гривень (платіжне доручення № 176 від 29.08.2011 року), а також 30.08.2011 року перераховано 31570 гривень, в тому числі ПДВ - 5261,67 гривень (платіжне доручення № 181 від 30.08.2011 року) (а.с. 84, 85).

29.08.2011 року ПП «Ньютехнолоджи» була виписана позивачеві податкова накладна № 333 на загальну суму 72020 гривень, в тому числі ПДВ - 12033,33 гривень (а.с. 72).

30.08.2011 року ПП «Ньютехнолоджи» була виписана позивачеві податкова накладна № 354 на загальну суму 31570 гривень, в тому числі ПДВ - 5261,67 гривень (а.с. 73).

31.08.2011 року між ПП «Ньютехнолоджи» та ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» було підписано акт надання туристичних послуг щодо організації екскурсійного обслуговування № 841 на загальну суму 74730 гривень, в тому числі ПДВ 12455 гривень (а.с. 74).

30.09.2011 року між сторонами було підписано акт надання туристичних послуг щодо організації екскурсійного обслуговування № 164 на загальну суму 28860 гривень, у тому числі ПДВ - 4810 гривень (а.с. 92).

14.09.2011 року ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» була подана до ДПІ у м. Сімферополі податкова декларація з ПДВ за серпень 2011 року, згідно Додатку 5 до якої позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 19389 гривень, сформованого на підставі його взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» (рядок 5, 6) (а.с. 95-98).

Як на момент укладення позивачем договору з ПП «Ньютехнолоджи», так і на цей час, це підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Відповідач вважає зазначені господарські відносини між підприємствами нікчемними, оскільки ПП «Ньютехнолоджи» в серпні 2011 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Мегаком-плюс», свідоцтво платника ПДВ якого анульоване 20.07.2011 року та їх відносини мали безтоварний характер.

В обґрунтування цих доводів відповідач посилається на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Ньютехнолоджи» щодо перевірки правових відносин з платником податків ТОВ «Мегаком-плюс» за серпень 2011 року № 1168/23-4/36951648 від 31.10.2011 року, яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого ПП «Ньютехнолоджи» завищений податковий кредит з ПДВ на суму 545456,03 гривень та завищені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 558368,72 гривень (а.с. 31-37).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з придбання у ПП «Ньютехнолоджи» та оплати послуг за договорами від 27 та 28 квітня 2011 року, використання цих послуг в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих послуг до валових підтверджується даними журналу - ордеру та Відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2011 рік (а.с. 94).

Будь - яких доказів того, що послуги по організації екскурсійного обслуговування, а також бронювання залізничних квитків фактично не були надані ПП «Ньютехнолоджи» та не були отримані ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3», відповідачем суду надано не було.

Щодо посилань відповідача на акт перевірки ПП «Ньютехнолоджи», яким було встановлено відсутність в серпні 2011 року поставки товарів у вигляді стретч - карт ПП «Ньютехнолоджи» від його контрагента, - ТОВ «Мегаком-плюс», суд вважає, що обставини укладення та виконання договору з купівлі - продажу товару між цими контрагентами жодним чином не може впливати на укладення та виконання договорів з позивачем про надання послуг та відповідно на правомірність формування за рахунок цих взаємовідносин валових витрат.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ПП «Ньютехнолоджи» суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагента та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання послуг від його контрагента - ПП «Ньютехнолоджи» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентом позивача накладних вимогам, встановленим ст.. 201 ПК України, представником відповідача в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт надання послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Контрагент позивача - ПП «Ньютехнолоджи»» продовжує перебувати зареєстрованим в реєстрі платників ПДВ, ніякої інформації, яка б могла свідчити про порушення ним податкової дисципліни судом не встановлено.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Більш того, як встановлено судом, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту були результати перевірки його контрагента ПП «Ньютехнолоджи», якою було встановлено розбіжність між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями з ТОВ «Мегаком - Плюс» внаслідок прийняття 20.07.2011 року рішення про анулювання реєстрації останнього як платника на додану вартість.

Однак, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим віл 04.10.2011 року, яка набрала законної сили, рішення ДПІ у м. Сімферополі про анулювання реєстрації ТОВ «Мегаком-Плюс» як платника податку на додану вартість було визнано протиправним та скасоване (а.с. 61-68). Також по цій справі було винесено ухвалу від 18.08.2011 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Мегаком Плюс», яка підлягає негайному виконанню (а.с. 67-68).

Отже, посилання відповідача на формування ПП «Ньютехнолоджи» в серпні 2011 року податкового кредиту на підставі податкових накладних, які були виписані не платником податку на додану вартість також є необґрунтованими.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в серпні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 19389 гривень, що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» є обґрунтованими та винесені на підставі акту перевірки від 26.09.2012 року податкові повідомлення - рішення від 05.10.2012 року є протиправними та мають бути скасовані судом.

В судовому засіданні 16.11.12 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 20.11.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична фірма «Тревел-3» - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 05.10.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС:

- № 0004252204, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 22297 гривень

- № 0004242204, яким ТОВ «Туристична фірма «Тревел-3» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24236,25 гривень, з яких 19389 гривень - основний платіж та 4847,25 гривень - штрафні санкції.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова