Постанова № 27759355, 24.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2012 р. 11:48 Справа №2а-10815/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., суддів Алесандрова О.Ю., Тоскіної за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Горохова А.К., паспорт НОМЕР_1, довіреність № б/н від 10.08.2011 року;

від відповідача ДПІ - Лукянець О.Ю., посвідчення УКР № 067352, довіреність № 5/10-0 від 01.03.2012 року;

від відповідача ДПС - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" до Державної податкової служби України,

Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Акціонерне товариство закритого типу "Абсолют" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Державної податкової інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач 2) про визнати протиправними дії Державної податкової служби України (далі ДПС) щодо неприйняття як податкової звітності декларації Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" за серпень 2012 року з ПДВ, зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі ДПІ) відобразити показники декларації по ПДВ за серпень 2012 р. в картці особового рахунка платника податків по ПДВ.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2012 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 24.10.2012 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судове засідання 24.10.2012 року не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 24.10.2012 року проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Суд, враховуючи, що в матеріалах справи є докази повідомлення відповідача1 про час та місце судового засідання належним чином, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача 1.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача 2, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 18.01.1994 року, за реєстраційним номером 1 882 120 0000 001365, ідентифікаційний номер юридичної особи 22278204, місцезнаходження: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 4, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 432179.

Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» перебуває на податковому обліку у Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, узято на облік в органах державної податкової служби 15.02.1994 за № 3009.

Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют», відповідно Свідоцтва № 00876756 від 28.03.2003 є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та АТЗТ "Абсолют" укладений договір №120120121 про визнання електронних документів, згідно з яким орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

Прийняття та укладання договору підтверджується квитанцією №2.

Згідно матеріалів справи позивач 17.09.2012 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сіферополі податкову декларацію із ПДВ, із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), за серпень2012 року.

Квитанцією № 1 від 17.09.2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за серпень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ. Фактично ДПС України позивачу надало відмову в прийнятті податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008 р. №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 р. за N 320/15011.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України , від 06.04.2009, № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008р. N 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04. 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

У п.7.5 ст.7 Наказу №233 зазначено , що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та ДПІ 12.01.2012 р. був укладений договір № 0120121 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності) , поданих першим в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Судом встановлено,що позивач, виконуючи наведені вище вимоги ПК України, діючи згідно з умовами договору № 0120121 від 12.01.2012 р. ,надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію по ПДВ за серпень 2012 року

ДПС доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи, представниками сторін .

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Відповідно до п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

З аналізу наведених вище положень чинного законодавства стає зрозумілим,що до повноважень ДПС не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Як зазначено вище, саме під час оброблення електронної звітності платника податків ДПС було видано квитанцію №1 , якою позивач був повідомлений про не прийняття оформленої ним декларації по ПДВ за серпень 2012 р., проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 р. не зазначено право ДПС під час здійснення процедури отримання електронної звітності вирішувати питання щодо прийняття такого рішення, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії ДПС по неприйняттю як податкової звітності його декларації ПДВ за серпень 2012 року

Судом також встановлено,що актом № 182/15-2 від 30.09.2009 р. ДПІ оформлене рішення про анулювання реєстрації позивача платником . Вказане рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2010 р. по справі № 2а-11986/09/11/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 р

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за N1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ про анулювання реєстрації позивача платником , оформлене актом № 182/15-2 від 30.09.2009 р., набрало законної сили 24.02.2011 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.

З огляду на наведене, суд вважає ,що на час подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 р. були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123 (далі -Інструкція № 276), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Згідно з п. 3.6 Інструкції № 276 форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Судом встановлено що позивач оформив декларацію по ПДВ за серпень 2012 р., відобразивши в неї показники діяльності в зазначений період часу.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб у картці особового рахунку по ПДВ був правильно відображений його фактичний стан платежів до бюджету. В наслідок чого існують підстави для задоволення позову щодо спонукання ДПІ відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації за лютий 2012 р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.10.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови, відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкової звітності декларації Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" по ПДВ за серпень 2012 р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" по ПДВ за серпень 2012 р. в картці особового рахунку позивача з ПДВ.

4. Стягнути з державного бюджету на користь Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (ЄДРПОУ 22278204) витрати зі сплати судового збору у сумі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.

Суддя Александров О.Ю.

Суддя Тоскіна Г.Л.