Постанова № 27759268, 04.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2012 р. 15:38 Справа №2а-7946/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Ходус Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Андруцький О.М., довіреність від 12.06.2012 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Еліт"

до Управління Держкомзему у м. Полтаві ,

про визнання протиправним та скасування висновку № 02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року, спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Приватне підприємство «Еліт» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Відділу Держкомзему у м.Полтаві про визнання протиправним та скасування висновку Відділу Держкомзему у місті Полтава про відмову у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23) №02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року, а також про зобов'язання Відділу Держкомзему у місті Полтаві провести державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.07.2012 відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2012 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.10.2012 року не з'явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин), Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що Відділ Держкомзему у м. Полтаві є органом виконавчої влади, який входить до єдиної системи державних органів земельних ресурсів.

Оскільки Відділ Держкомзему у м. Полтаві є територіальним органом Державного комітету земельних ресурсів, підзвітний і підконтрольний Державному комітету земельних ресурсів України, здійснюючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, він є суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо законності дій відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснено такі дії на підставі закону, в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.04.2012 року між Полтавською міською радою та Приватним підприємством «ЕЛІТ» був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,202 га (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 1/23. Відповідно до вказаного договору метою використання вказаної земельної ділянки є експлуатація та обслуговування нежитлових приміщень.

08 червня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки та вищевказаного договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до заяви було додано договір оренди земельної ділянки від 19.04.2012р., план земельної ділянки, акт поновлення меж ділянки в натурі та технічну документацію на земельну ділянку, яка пройшла погодження у Державному кадастрі України.

05 липня 2012 року відповідачем було прийнято рішення у формі висновку №02-30/01-01-18/4375 про відмову у державній реєстрації вищезазначеного договору оренди.

Відповідно вказаного висновку, підставами відмови відповідача у проведенні державної реєстрації вищезазначеного договору оренди земельної ділянки є те, що технічна документація із землеустрою не є одним з видів документації із землеустрою, передбачених статтею 25 Закону України «Про землеустрій».

Суд вважає, що висновок Управління Держкомзему у м. Полтаві є протиправним, та підлягає скасуванню на підставі нижченаведеного.

Положеннями статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

До виключної компетенції міських рад, передбачених ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Серед передбачених ст.12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.

Право оренди земельної ділянки - це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Закон України "Про оренду землі" № 161 від 06.10.16998 року визначає, зокрема, порядок та умови укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Проаналізувавши вищевикладене, суд зазначає, що право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення поземельної книги затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» №1021 від 09.09.2009 року (надалі - «Порядок») останній визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь.

Пунктом 6 даного Порядку встановлено, що Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку:

у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства;

в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Відповідно до пунктів 13-1 та 13-2 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви, зокрема, набувача права на земельну ділянку. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.

Пунктом 13-4 Порядку встановлений вичерпний перелік підстав, з яких Територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки.

Так, це можливо якщо:

1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку;

2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;

3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком;

4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» № 858 від 22.05.2003 року визначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Види документації із землеустрою:

а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;

б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень;

в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень;

г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів;

д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;

є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою);

и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою.

Як свідчать обставини справи, ТОВ «Науково виробничий інститут «Укрземсервіс» на замовлення ПП «Еліт» було складено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Дана технічна документація передбачена пунктом «і» статті 25 Закону України «Про землеустрій» та її зміст відповідає встановленим законодавством вимогам.

Також суд зазначає, що дана технічна документація пройшла погодження у Державному земельному кадастрі 23 березня 2012 року без будь-яких зауважень, про що є відмітка на першому аркуші технічної документації (а.с.25).

У зв'язку з наведеним, суд вважає безпідставними посилання відповідача, як на підставу для відмови у проведенні державної реєстрації вищезазначеного договору оренди земельної ділянки на те, що технічна документація із землеустрою не є одним з видів документації із землеустрою, передбачених статтею 25 Закону України «Про землеустрій».

Так само, безпідставними є посилання відповідача, що у технічній документації є деякі недоліки, оскільки відповідачем а ні в оскаржуваному висновку, а ні у відзиві на позов не зазначено, які саме недоліки містить технічна документація та як ці недоліки перешкоджають реєстрації вищезазначеного договору оренди.

Так само, необґрунтованими є й посилання відповідача у вищеназваній відмові на те, що при прийнятті 30 січня 2012 року дев'ятнадцятою сесією шостого скликання Полтавської міської ради рішення «Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками» не було враховано положення статті 123 Земельного кодексу України, та під час його ухвалення був відсутній проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у зв'язку з тим, що до компетенції відповідача не віднесені повноваження щодо перевірки законності та обґрунтованості прийняття останнім рішень, в межах делегованих йому функцій.

Додатково слід зазначити, що технічна документація, яка була подана позивачем відповідачу разом із заявою та договором оренди земельної ділянки, цілком відповідала необхідному змісту технічної документації, яка повинна бути наявною в проекті відведення земельної ділянки у власність.

Приймаючи до уваги вищевстановлені факти, враховуючи, що позивачем було надано відповідачу для реєстрації належно оформлений договір оренди земельної ділянки разом із потрібною технічною документацією, суд зазначає, що оскаржувана відмова є прийнятою у супереч діючого законодавства України у сфері земельних правовідносин.

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відділ Держкомзему у м. Полтаві є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та інших нормативно-правових актів.

Суд зазначає, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Таким чином, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати висновок Відділу Держкомзему у місті Полтава про відмову у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23) №02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року, а також враховуючи, що позивачем було надано всі необхідні документи для здійснення державної реєстрації договору оренди, зобов'язати Відділ Держкомзему у місті Полтаві здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судом 04.10.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно ст. 163 КАС України постанова складена у повному обсязі 09.10.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу Держкомзему у місті Полтава про відмову у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м.Полтава, вул. Леніна, 1/23) №02-30/01-01-18/4375 від 05.07.2012 року.

3. Зобов'язати Відділ Держкомзему у місті Полтаві здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 0,202 га, (Кадастровий номер 5310137000:15:006:0362), яка знаходиться за адресою: Україна, м.Полтава, вул. Леніна, 1/23.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Еліт» (ЄДРПОУ 13930580) судовий збір - 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.