Постанова № 27759168, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2012 р. об 11:45 Справа №2а-9976/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участі представника позивача -Джелімова А.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби до Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" про стягнення,

Суть спору: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (далі -позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду Автнонмної Республіки Крим із позовом до Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" (далі- відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 432285,80 грн., у тому числі податку на додану вартість у розмірі 284354,00, пені з податку на додану вартість у розмірі 5688,47 грн, акцизного податку у розмірі 9650,63 грн., пені з акцизного податку у розмірі 436,20 грн., податку на землю у розмірі 50659,45 грн., податку на землю у розмірі 8192,00 грн., податку на землю у розмірі 73305,05 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу, який утворився в результаті несплати самостійно задекларованих сум ПДВ, акцизного податку, податку на землю та пені, положеннями п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 , п.125.1 ст.125 Податкового кодексу України.

Ухвалами суду від 15.10.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, пояснив, що відповідачем не сплачені самостійно визначені податкові зобов'язання, зауважив, що відповідач не звертався до податкових органів із заявами про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань у порядку, передбаченому Постановою кабінету Міністрів від 27.12.2010 року за №1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин"; відсутні підстави звільнення його від сплати податкових зобов'язань, визначених ним самостійно у податкових деклараціях.

У судовому засіданні 01.11.2012 року представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, зазначив, що з листування позивачу відомі обставини неможливості виконання відповідачем своїх зобов'язань, проте ці факти не взяті до уваги, до того ж, позивачем не проводилась перевірка, результатом якої може бути визначення грошових зобов'язань.

Представник відповідача також пояснив, що постановою слідчого по ОВС СВ прокуратури АР Крим від 14.10.2011 майно та грошові кошти позивача були визнані речовими доказами по кримінальній справі № 12011011770059, у зв'язку з чим підприємство не мало можливості виконувати свої зобов'язання в тому числі перед бюджетами зі сплати податку на доходи фізичних осіб. На думку представника відповідача, вказані обставини відмови у задоволенні позову, оскільки у відповідача на час дії вказаної постанови відсутні можливості добровільного виконання оскаржуваного рішення.

В запереченнях на позов представник відповідача посилається також на правові позиції, викладені в Ухвалах господарського суду АР Крим від 11.01.2012 по справі №5002-11/3555-2011, від 22.02.2012 по справі №5002-18/5501-2011, Ухвалі Бахчисарайського районного суду АР Крим віл 22.02.2012 по справі №103/1068/12, Постановах Окружного адміністративного суду від 03.05.2012 по справі №2а-2294/12/0170/12, від 06.06.2012 по справі №2а-3261/12/0170/5, від 09.08.2012 по справі №2а-6825/12/0170/26, від 17.10.2012 року по справі №2а-10185/12/0170/23, в Узагальнені Судової палати Верховного суду України по цивільним справах судової практики з розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07.10.2010 року, судових прецедентах Європейського суду України від 26.04.2005 справа "Сокур проти України"(параграф 66), справа "Іммобільяре Саффі"проти Італії (параграф 69).

У судове засідання 15.11.2012 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, передбачені ст.122 КАС України, надання представником відповідача пояснень в судовому засіданні 01.11.2012 року, суд ухвалою від 15.11.2012 року, постановленою в судовому засіданні, відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтею 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим (ідентифікаційний код 31332064), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Бахчисарайському районі з 06.04.2001 року, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.4.1.1 ст.4 Податкового кодексу України, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2 ст.49 ПК України).

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.49.18. ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.203.2 ст.203 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п.31.11 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п.п.129.1.1. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що відповідачем до ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим надано податкові декларації:

1)з податку на додану вартість:

- за квітень 2012 року №9028014548 від 19.05.2012 року на суму ПДВ в розмірі 37403,00 грн.;

- за травень 2012 року №9035010461 від 20.06.2012 року на суму ПДВ в розмірі 246951,00 грн.

Також нараховано пені з ПДВ з декларації №9006985047 від 19.08.2011 року за період з 31.08.2011 року по 03.07.2012 в сумі 3324,49 грн.; №9007771237 від 19.09.2011 року за період з 01.10.2011 року по 07.07.2012 в сумі 2363,98 грн.

2) з акцизного податку:

- за березень 2012 року №9020620431 від 20.04.2012 року на суму 477,95 грн.;

- за квітень 2012 року №9027672323 від 18.05.2012 року на суму 790,11 грн.;

- за травень 2012 року №9034742653 від 19.06.2012 року на суму 104,09 грн.;

- з уточнюючої декларації за березень 2011 року №9016754404 від 30.05.2012 року на суму 8037,36 грн.;

- штрафна санкція з уточнюючої декларації за березень 2011 року №9016754404 від 30.05.2012 року на суму 241,12 грн.

Також нараховано пені з акцизного збору з уточнюючої декларації за березень 2011 року №9016754404 від 30.05.2012 року в сумі 436,20 грн.

3) з податку на землю:

- за декларацією за 2012 рік №9037429158 від 02.07.2012 року на суму 50659,45 грн.;

- за декларацією за 2012 рік №9037429161 від 02.07.2012 року на суму 8192,00 грн.;

- за декларацією за 2012 рік №9037428749 від 02.07.2012 року на суму 7305,05 грн.;

Таким чином сума, самостійно визначеного зобов'язання відповідача складає 432285,00 грн..

Судом встановлено, що самостійно узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 432285,00 грн., не сплачена.

Пунктом 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з п.п.59.1, 59.3, 59.4 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №321 від 25.08.2011 року, яка була отримана відповідачем 30.08.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Однак заборгованість відповідачем сплачена не була.

Крім того, позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №1/2 від 10.05.2012 року.

Судом встановлено, що дійсно, постановою слідчого з особливо важливих справ відділу прокуратури АР Крим 14.10.2011 року майно відповідача визнано речовими доказами у кримінальній справі (а.с.132).

Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 37.7 ст.37 ПК України визначено вичерпний перелік обставин, що зумовлюють припинення податкового обов'язку, крім його виконання:

ліквідація юридичної особи (пп.37.3.1.) ;

смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою (пп.37.3.2.);

втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом (пп.37.3.3.);

скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб (пп.37.3.4.).

При цьому, жодна з вказаних обставин не передбачає такої підстави як наявність постанови про визнання речовими доказами в кримінальній справі майна платника податків, або зміну керівництва платника податків.

Питання розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків регулюються ст.100 Податковог кодесу, де визначено право платника податків за наявності достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Постановою кабінету Міністрів від 27.12.2010 року за №1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин"звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

У той же час, з матеріалів справи встановлено, що листування позивача з відповідачем стосувалося оскарження Акту перевірки №94/40/17/31332064 від 26.06.2012 року щодо питань виплати заробітної плати та перерахування податку на доходи фізичних осіб та відмови сплачувати самостійно задекларованих сум грошових зобов'язань, натомість відповідачем не надано доказів звернення до податкових органів із відповідною заявою, а отже, за умов самостійного декларування відповідачем грошових зобов'язань, доводи представника відповідача про порушення його прав є необґрунтованими, а заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд вважає необґрунтованим доводи представника відповідача щодо відсутності відповідного акту перевірки для визначення податкових зобов'язань, оскільки позовні вимоги стосуються лише самостійно визначених (узгоджених сум) грошового зобов'язання, а відповідач не скористався наданим йому правом звернення до податкових органів з заявою про проведення перевіки.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на рішення судів, в тому числі й на Рішення Європейського суду, оскільки як з'ясовано судом, вони не стосуються спірних правовідносин зі сплати податків, в розумінні Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи положення Податкового кодексу, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст.59, 95 Податкового кодексу України.

Відповідач у порядку ст.71 КАС України не надав суду доказів сплати заборгованості, її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до облікової картки платника податків відповідачем сума податкового боргу в розмірі 432285,00 грн. станом на день судового розгляду не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.11.12 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 20.11.12 року.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" (984333 АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліно, вул.Чапаєва,буд.9, ідентифікаційний код 31332064) податкову заборгованість у розмірі 432285,80 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач", у тому числі:

-284354,00 грн. з податку на додану вартість у дохід державного бюджету України (код платежу 14010100, на р/р №31112029700048 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224);

-5688,47 грн. пені з податку на додану вартість у дохід державного бюджету України (код платежу 14010100, на р/р №31112029700048 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224,);

-9650,63 грн. з акцизного податку у дохід місцевого бюджету Бахчисарайського району (код платежу 14020300, на р/р 33212819700048 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224);

-436,20 грн. пені з акцизного податку у дохід місцевого бюджету Бахчисарайського району (код платежу 14020300, на р/р 33212819700048 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224);

- 50659,45 грн. з податку на землю у дохід Віленської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим (код платежу 13050154, на р/р 33215811700054 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224);

- 8192,00 грн. з податку на землю у дохід Піщанивської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим (код платежу 13050161, на р/р 33219811700061 ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224);

- 73305,05 грн. з податку на землю у дохід Табаченської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим (код платежу 13050164, на р/р 33216811700064 ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЗКПО 38051224).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова