Постанова № 27758952, 25.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2012 р. 14:59 Справа №2а-9655/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_5, довіреність № б/н, від 20.09.2012 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби,про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0017031702 від 28.08.2012 року, № 0017041702 від 28.08.2012 року,

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби: №0017031702 від 28.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 63 706,25 грн., у тому числі 50 965 грн. - податок на додану вартість та 12 741,25 грн. - штрафні санкції.; № 0017041702 від 28.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 13 127,73 грн., утому числі 10 502,18 грн. за основним платежем та 2 625,55 грн. - штрафні санкції. Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 05.09.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідання 25.10.2012 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 25.10.2012 року не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Фізичну особу підприємця ОСОБА_3 зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 07.11.2001 року, ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_4, місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця НОМЕР_6 (а.с.11).

Фізичну особу підприємця ОСОБА_3 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.11.2001 року за НОМЕР_7, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків НОМЕР_8 від 26.02.2008 року (а.с.12).

На момент розгляду справи, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість від 21.05.2010 року за НОМЕР_9, виданого Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим позивач є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що працівниками Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби було проведено документальну позапланову документальну перевірку СПД-ФО ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_4) з питань взаємовідносин з ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766) та БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.01.2009 рік по 30.06.2012 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт про результати позапланової документальної перевірки № 4383/17-2/НОМЕР_4 від 09.08.2012 року, у якому встановлено порушення:

- п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), п. 198.6 ст. 198 розділу 4, п. 201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями) суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою завищено податковий кредит на загальну суму 50 965,00 грн., а саме, до податкового кредиту включені суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме: у тому числі по періодах: за липень 2010 року - 20 376,00 грн., серпень 2010 року - 11 537,00 грн.; вересень 2010 року - 5 049,00 грн., липень 2011 року - 10 512,00 грн., жовтень2011 року - 3 491,00 грн., в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 50 965,00 грн.

- п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756 (зі змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірився, на суму 10 502,18 грн., у тому числі по періодах: 2011 р. на суму 10 502,18 грн.(а.с.13-33).

На підставі висновків акту перевірки від 09.08.2012 року № 4383/17-2/НОМЕР_4, 28 серпня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0017031702 про збільшення суми грошового зобов'язання у сумі 63 706,25 грн., у т.ч. 50 965,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 12 741,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0017041702 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 13 127,73 грн., у т.ч. 10 502,18 грн. податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та 2 625,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 4383/17-2/НОМЕР_4 від 09.08.2012 року та податковими повідомленнями - рішеннями № 0017031702, № 0017041802 від 28.08.2012 року, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З акту перевірки вбачається, що висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про порушення позивачем положень діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства ґрунтуються на наступному.

Перевіркою виявлено взаємовідносини ФО-П ОСОБА_3 із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні чи інші документи яких визнано судом недійсними (які мають ознаки фіктивності, а саме: з ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766), БВП «Строитель Плюс» (ЄДРПОУ 31263808) за період з 01.01.2009р. по 30.06.12р.

Також підрозділами ДПС в АР Крим складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., а саме: ПП «Комманд» від 06.04.12р. №32/22/37081766.

Згідно вищезазначеного акту встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Комманд» до реальних вигодо набувачів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

Також, не підтверджено реальність проведених господарських операцій ПП «Комманд» з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009р. по 30.06.12р. з урахуванням виду, обсягу, якості та розрахунків.

З урахуванням даних досудового слідства, що ведеться за фактом фіктивного підприємництва, створення та придбання СПД, зокрема ПП «Комманд», БВП «Строитель Плюс», перевіркою позивача встановлено відсутність реального наміру та можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємцю від вищезазначених контрагентів-постачальників, а саме: відсутність трудових ресурсів, виробниче - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Отже, правочини, укладені із вказаними суб'єктами господарювання, є нікчемними в розумінні ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Враховуючи вищенаведені факти, виявлені даною перевіркою, немає підстав вважати, що товари (роботи, послуги), задекларовані в податковій звітності є фактично отримані від ПП «Комманд» та БВП «Строитель Плюс», тому податковий кредит на суму 50 965 грн. сформований за рахунок здійснення операцій з контрагентами - транзитерами, є недійсним та підлягає коригуванню у бік зменшення.

Таким чином, в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України ФО-П ОСОБА_3 завищений податковий кредит з ПДВ на загальну суму 50 965 грн., та в порушення п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України завищено валові витрати на суму 70014,50 грн. за період, що перевірявся.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступних підстав.

Згідно з п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час проведення перевірки позивача, господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

З зазначеного вище вбачається, що підставою для віднесення витрат до складу валових є по-перше, пряма вказівка Закону на таку можливість, а по-друге, підтвердження таких витрат відповідними документами, передбаченими правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим правилами ведення податкового обліку жоден перелік документів, які повинні підтверджувати валові витрати, не передбачений.

Але, згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, у даному конкретному випадку необхідними умовами для віднесення витрат на придбання будівельних матеріалів до складу валових витрат є:

- видаткова накладна

- податкова накладна,

- рахунок -фактура

- платіжне доручення.

Тобто, для підтвердження валових витрат достатньо мати первинний документ, що містить вищенаведені обов'язкові реквізити.

Отже, судом встановлено, що наявність відповідних документів бухгалтерського обліку, які засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва є підставою для виникнення права платника податку на включення відповідних сум по даним угодам до складу валових витрат.

Судом встановлено, що 01 червня 2010 року між позивачем (далі - Покупець) та Приватним підприємством «Комманд» (далі - Продавець) було укладено договір № 21.

Відповідно до умов вказаного Договору Продавець передає у власність Покупця майно, яке належить Продавцю, а Покупець приймає товар, та зобов'язується сплатити його вартість.

Відповідно до п.2.1 ціна Договору складає 450 000 грн. Ціна Договору включає до себе вартість запчастин без транспортних витрат.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата по цьому договору проводиться за відвантажувальним накладним. Форма оплати в безготівковій та готівковій формі.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаного Договору № 21 позивачем було прийнято товар, відповідно до вказаного Договору, на загальну суму 305 790,59 грн. (у тому числі ПДВ 50 965,10 грн.), що підтверджено видатковими накладними № 00000495 від 31.08.2011 року, № 2286 від 29.07.2011 року, № 720 від 27.09.2010 року, № 332 від 20.08.2010 року, № 128 від 29.07.2010 року, та податковими накладними № 128 від 29.07.2010 року на суму 122 256,08 грн. (ПДВ 20 376,01 грн.), № 720 від 27.09.2010 року на суму 30 295,73 грн. (ПДВ 5 049,29 грн.), № 332 від 20.08.2010 року на суму 69 221,38 грн. (ПДВ 11 536,90 грн.), № 487 від 29.07.2011 року на суму 363 074,00 грн. (ПДВ 10 512,33 грн.), № 184 від 31.08.2011 року на суму 20 943,40 грн. (ПДВ 3 490,40 грн.). усього на суму 305 790,59 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 50 965,10 грн.) (а.с.37-41).

Вартість товару, придбаного позивачем, сплачена постачальникам на розрахункові рахунки в повному обсязі, що підтверджується виписками банку від 28.09.2010 року, 04.09.2010 року, 18.08.2010 року13.08.2011 року, 03.10.2011 року.

Таким чином, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 надані документи, які свідчать про те,що вона в повному обсязі сплатла на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України , не надав доказів того, що позивач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми ПДВ.

Суд зазначає, що вищевказані документи бухгалтерського обліку мають усі передбачені законодавством реквізити, оформлені з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Перевіряючи факт використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ПП "Комманд" БВП «Строитель Плюс», судом встановлено, що отриманий товар використовувався у власній господарській діяльності шляхом його встановлення на сільськогосподарську техніку, зокрема комбайн Class Lexion 480, належний позивачу на підставі тимчасового реєстраційного талону, виданого 30.05.2011 року Сімферопольською інспекцією.

Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджується належне виконання умов Договору № 21 від 01.06.2010 року, укладеного між Позивачем та ПП "Комманд " та підтверджується подальше використання придбаного у ПП "Комманд" , БВП «Строитель Плюс» товару.

Також суд зазначає, що як вбачається, акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з ПП "Комманд", БВП «Строитель Плюс» за період, що перевірявся, які мали бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки. Це свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12. 2010 №984 (далі Наказ № 984), згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включена сума у розмірі 50 965 грн. на підставі податкових накладних, отриманої від ПП "Комманд" , БВП «Строитель Плюс» № 128 від 29.07.2010 року, № 720 від 27.09.2010 року, № 332 від 20.08.2010 року, № 487 від 29.07.2011 року, № 184 від 31.08.2011 року.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги пп. 7.4.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 50 965,00 грн.

Відповідно п. 177.1, п. 177.2 ст. 172 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що позивачем обґрунтовано включено у валові витрати сума витрат у розмірі 10 502,18 0 грн. по операціям з придбання товарів з ПП "Комманд", БВП «Строитель Плюс» за 2011 рік, про що свідчать відповідні бухгалтерські документи, які наявні у матеріалах справи.

Враховуючи, що суд визнав необґрунтованим збільшення податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 28 травня 2012 року № 0017031702 позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 50 965 гривень та збільшення податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 28 серпня 2012 року № 0017041702 позивачеві податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в розмірі 10 520,18 грн., суд приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 12 741,25 гривень та, відповідно у розмірі 2 625,55 грн. зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями також є безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення: № 0017031702 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 63 706,25 грн., у т.ч. 50 965 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 12 741,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0017041702 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 30 127,73 грн., у т.ч. 10 520,18 грн. податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб та 2 625,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.10.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст.ст.160, 163 КАСУ постанову складено в повному обсязі 30.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС від 28.08.2012 року № 0017031702 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 63 706,25 грн., у тому числі 50 965,00 грн. - податок на додану вартість та 12 741,25 грн. - штрафні санкції.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС від 28.08.2012 року № 0017041702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 13 127,73 грн., у тому числі 10 502,18 грн. - за основним платежем та 2 625,55 грн. - штрафні санкції.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4) витрати зі сплати судового збору у сумі 780,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.