Постанова № 27755387, 07.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2012 р. (16:28) Справа №2а-10515/12/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Мартьянова О.В., представника відповідача - Палюха О.В., довіреність № 3310/9/10 від 18.05.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецбуд"

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Комперіяпроект"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоспецбуд" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009132301 від 08.05.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача викладені в акті перевірки не відповідають приписам Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки є протиправним та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що декларацію з ПДВ за січень 2012р. подано відповідачу після реєстрації податкової накладної № 6 від 20.01.2012р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.21012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Комперіяпроект".

Представник позивача у судовому засіданні 07.11.2012р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обгрунтовано та з дотриманням норм чинного законодавства.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, однак від неї 07.11.2012р. до суду надійшли письмові пояснення відповідно до яких внесення в Єдиний реєстр податкової накладної № 6 від 20.01.2012р. проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за січень 2012р.

За результатами проведення вказаної перевірки 26.04.2012р. складений Акт № 97/22/32499708, у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2735-VI, що призвело до завищення податкового кредиту по декларації за січень 2012р. на суму 95267,00 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на 95267,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 08.05.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009132301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 95267,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 23816,75 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з акту перевірки від 26.04.2012р. № 97/22/32499708 позивачем по декларації з ПДВ за січень 2012р. було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, виданою ПП "Комперіяпроект" № 6 від 20.01.2012р. на загальну суму 571604,48 грн., в тому числі ПДВ 95267,41 грн.

Зазначена податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.02.2012р., що є порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

У зв'язку з чим, відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем завищено суму податкового кредиту на суму 95267,41 грн. в січні 2012р., оскільки включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого терміну.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При цьому, згідно п.198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, до податкового кредиту платник податку може включити суми податку на додану вартість по тих податкових накладних, щодо яких одночасно виконані такі умови (у разі дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених Кодексом):

- оформлені у відповідності з вимогами Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. N 1379;

- зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- отримані в порядку, визначеному Кодексом;

- взяті на облік згідно з правилами податкового та бухгалтерського обліку.

Згідно п.201.10. ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вже було зазначено раніше, позивачем по декларації з ПДВ за січень 2012р. було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, виданою ПП "Комперіяпроект" № 6 від 20.01.2012р. на загальну суму 571604,48 грн., в тому числі ПДВ 95267,41 грн.

Як зазначив відповідач, зазначена податкова накладна оформлена з дотриманням вимог, проте була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Так, до матеріалів справи долучено Квитанцію №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 20.01.2012р., з якої вбачається, що податкова накладна надана 17.02.2012р. в 11:17:12.

Як вбачається з Квитанції № 2 податкова декларація з ПДВ за січень 2012р. була надана позивачем 17.02.2012р. в 18:18:40.

Отже, на момент подання відповідачу податкової звітності за січень 2012р., позивачем до суми податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість по податковій накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладеного, судом зроблено висновок про те, що позивачем дотримано вимоги ст. 198.6 ст. 198 ПК України та правомірно включено до складу податкового кредиту у січні 2012р. суми ПДВ в розмірі 95267,41 грн. за податковою накладною, оформленою та зареєстрованою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не було надано заяву зі скаргою на постачальника та не надані копії документів, що засвідчують факт сплати податку в зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, що є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд вважає такі посилання необгрунтованими з огляду на наступне.

Як вже було зазначено раніше, норма п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачає право покупця, у разі порушення продавцем, зокрема, порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, суд наголошує, що зазначеною нормою ПК України передбачено право покупця, а не його обов'язок щодо надання до податкових органів заяви із скаргою, як і право покупця звіряти дані отриманої податкової накладної, даним Єдиного реєстру податкових накладних, а не його обов'язок.

Більш того, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується зокрема на такому принципі як - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Вказаний принцип знайшов відображення у п. 56.21 ст. 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Під розумністю (розсудливістю) слід виходити з того, що нерозсудливими (безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти таки, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача норм пункту 201.10 ст.201 ПК України та, відповідно, відсутність факту завищення суми податкового кредиту по декларації за січень 2012р. у розмірі 95267,00 грн., у зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 95267,00 грн., то й відсутні і підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23816,75 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Таким чином, на думку суду, прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0009132301 від 08.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 95267,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 23816,75 грн. є таким, що порушує принципи: обгрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, пропорційності та розумності.

У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0009132301 від 08.05.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 95267,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 23816,75 грн., не може бути визнано таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1190,84 грн. судового збору.

В судовому засіданні 07.11.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 12.11.2012 року.

Керуючись ст. ст. 7, 69-71, ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби № 0009132301 від 08.05.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецбуд" судовий збір в розмірі 1190,84 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.