Постанова № 27755372, 08.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2012 р. Справа №2а-11340/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився,

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у сумі 84385,72 грн.,

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 84385,72 грн..

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що позивач у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 16.08.2005 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_4 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.07.2012.

Згідно з довідкою ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 41 від 07.12.2009, відповідач з 15.09.2005 перебуває на податковому обліку за № 16206.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є, зокрема платником податку на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46. 1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт. 49.2 статті 49 ПК України).

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із статті 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому, у пункті 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість складається із сум самостійно задекларованого податку та сум нарахованих штрафних (фінансових) санкцій.

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 31.08.2011 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість (кількість днів затримки 172).

За результатами перевірки складений акт перевірки від 31.08.2011 №12160/17-2, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2011 №0271721702 на суму 3704,60 грн..

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 13.09.2011 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість (кількість днів затримки 1).

За результатами перевірки складений акт перевірки від 13.09.2011 №13049/17-2, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2011 №0274031702 на суму 7,00грн. (отримано відповідачем 13.09.2011, згідно відмітки на корінці поштового повідомлення).

Посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 26.01.2012 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податок на додану вартість (кількість днів затримки 271).

За результатами перевірки складений акт перевірки від 26.01.2012 №1131/17-2, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2012 №0010751702 на суму 1510,00 грн..

Так, відповідачем в порядку податкової звітності були надані декларації з податку на додану вартість на загальну суму 55481,56 грн., у тому числі:

за квітень 2011 року №119839 від 16.05.2011 на суму 3598,00 грн. (частково сплачено у розмірі 1069,04 грн.);

за травень 2011 року №126059 від 08.06.2011 на суму 3976,00 грн.;

за червень 2011 року №143528 від 12.07.2011 на суму 4282,00 грн.;

за липень 2011 року №9006739319 від 16.08.2011 на суму 4327,00 грн.;

за серпень 2011 року №9007883677 від 14.09.2011 на суму 4527,00 грн.;

за вересень 2011 року №9008384850 від 10.10.2011 на суму 4653,00 грн.;

за жовтень 2011 року №9011715190 від 01.11.2011 на суму 4238,00 грн.;

за листопад 2011 року №9012159048 від 12.12.2011 на суму 3237,00 грн.;

за грудень 2011 року №9014183767 від 19.01.2012 на суму 4055,00 грн.;

за січень 2012 року №9006897083 від 20.02.2012 на суму 3531,00 грн.;

за лютий 2012 року №9012837023 від 05.03.2012 на суму 3989,00 грн.;

за березень 2012 року №9017544279 від 03.04.2012 на суму 4401,00 грн.;

за квітень 2012 року №90283355852 від 21.05.2012 на суму 1028,00 грн.;

за травень 2012 року №9034824049 від 12.06.2012 на суму 1487,00 грн.;

Згідно з довідкою про суму податкового боргу відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у сумі 1933,69 грн..

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (пункт 129.4 статті 129 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем вірно зроблено розрахунок пені з урахуванням кожного дня прострочення виконання узгодженого зобов'язання.

З урахуванням зазначеного вище, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 57415,25 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб складається із сум самостійно задекларованого податку та сум нарахованих штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем в порядку податкової звітності були надані декларації та розрахунку податкових зобов'язань, а саме :

-декларація про майновий стан і доходи за 2011 №246118 від 09.02.2012, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати 6087,01 грн., частково сплачено на суму на суму 2386,01 грн.. Заборгованість складає 3701,00 грн.;

-на підставі податкового розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік №2461825 від 09.02.2012, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати 7544,55 грн. (по строку сплати до 14.05.2012).

-на підставі податкового розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік №2461825 від 09.02.2012, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати 7544,55 грн. (по строку сплати до 14.08.2012).

-на підставі податкового розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік №2461825 від 09.02.2012, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати 7544,55 грн. (по строку сплати до 14.08.2012).

Згідно з довідкою про суму податкового боргу відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 635,82 грн..

Однак, сума самостійно задекларованих зобов'язань з податку на прибуток підприємства та пені складає 26970,47 грн. відповідачем у визначені законодавством строки сплачена не була.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Відповідно до пункту 60.6 статті 60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

На підставі зазначеного вище, позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 19.11.2010 №1/6285 на суму 1197,72 грн..

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Зазначений висновок міститься у листі Вищого адміністративного суду від 12.04.2012 № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені статтею 20 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

На підставі зазначеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_5 (укр. грн.) ФКРУ АТ "Фінанси та кредит" м. Сімферополь, МФО 384889, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 84385,72 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, у тому числі:

-податок на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій та пені у розмірі 57415,25 грн. р/р31114029700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, державний бюджет України, код платежу 3014010100);

-податок на доходи фізичних осіб, штрафних (фінансових) санкцій та пені у розмірі 26970,47 грн. (р/р33219801700004 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026, місцевий бюджет Київського району м. Сімферополя, код платежу 5211010502).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.