Постанова № 27755300, 12.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 липня 2012 р. Справа №2а-14421.1/10/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Ждані В.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького»

до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Трамвайне управління ім. І.О. Пятецького» до Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим про визнання недійсними рішення про сплату боргу № 1366 та № 1367 від 26.10.2010 року.

У судове засідання представник позивача та відповідача не з'явились, повідомлені належним чином та завчасно про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили.

Враховуючі, що наявні у матеріалах справи документи свідчать, що позивача фактично не втратив наміру вирішення позовних вимог, приймаючі до уваги, що в матеріалах справи є заперечення відповідача та достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (тут і далі у редакції, чинній до 01.01.2011 року, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень, далі -Закон №1058).

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками визнаються роботодавці -підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Трамвайне управління імені І.О. Пятецького» являється юридичною особою, зареєстрованою 24.09.1993 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 442745 (а.с.7).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГУ Статистики в АРК № 44-1224-60-969 від 11.07.2007 року Комунальне підприємство «Трамвайне управління імені І.О. Пятецького» має ідентифікаційний код 03328853 і перебуває на обліку в реєстрі.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Трамвайне управління імені І.О. Пятецького» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Євпаторія АР Крим як платник страхових внесків.

Таким чином, позивач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що рішенням № 1366 від 26 жовтня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до КП «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького» застосовано штраф у розмірі 67103,19 гривень та нарахована пеня в сумі 39995,00 гривень за період з 22.02.2010 року до 03.09.2010 року на загальну суму 107099,15 гривень.

Окрім того, рішенням № 1367 від 26 жовтня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до КП «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького» застосовано штраф у розмірі 19057,00 гривень та нарахована пеня в сумі 8776,22 гривень за період з 20.07.2010 року до 19.10.2010 року на загальну суму 27833,22 гривень.

Зазначені рішення отримані страхувальником 27.10.2010 року, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті (а.с. 9 зворотна сторінка).

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є визнання недійсним рішень УПФУ в м. Євпаторія АРК про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 1366 та № 1367 від 26.10.2010 року.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у редакції, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону -один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум -у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій. (п. 1 ч. 10 ст. 106 Закону 1058).

Судом встановлено, що за рішенням № 1366 від 26 жовтня 2010 року до КП «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького» застосовано штраф у розмірі 67103,19 гривень та нарахована пеня в сумі 39995,00 гривень за період з 22.02.2010 року до 03.09.2010 року на загальну суму 107099,15 гривень, а також за рішенням № 1367 від 26 жовтня 2010 року до КП «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького» застосовано штраф у розмірі 19057,00 гривень та нарахована пеня в сумі 8776,22 гривень за період з 20.07.2010 року до 19.10.2010 року на загальну суму 27833,22 гривень.

Суд зазначає, що позивачем відповідно до змісту позовних вимог та наявних у матеріалах справи документах не оспорюєтся наявність заборгованості станом на час прийняття відповідачем оскаржених рішень за період з 22.02.2010 року по 19.10.2010 року.

За ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У даному випадку належним доказом протиправності прийнятого відповідачем рішення, на думку суду, були платіжні доручення з відміткою банку про своєчасне перерахування заборгованості у повному розмірі та в установлені законом строки. Позивачем такі докази суду не надані.

Відповідачем факт своєчасної оплати заперечується та наводяться відомості, що згідно облікових даних управління Пенсійного фонду України в м. Євпаторія заборгованість позивачем погашалась несвоєчасно.

Суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Жодного доказу на підтвердження своїх доводів про помилковість розрахунку суми штрафу та пені, вказаних в оскаржуваних рішеннях, позивач не надав.

За таких обставин, доводи позивача не можуть бути покладені в основу висновку про задоволення позову, оскільки вони не підтверджені відповідними доказами і не відповідають чинному законодавству.

Суд, керуючись ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 71 КАС України визначені поняття належності та допустимості доказів, відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, суд зазначає, що УПФУ в м. Євпаторія правомірно рішенням № 1366 від 26 жовтня 2010 року застосовано до позивача штрафні санкції та нарахована пеня в загальній сумі 107099,15 гривень, а також рішенням № 1367 від 26 жовтня 2010 року застосовано до позивача штрафні санкції та нарахована пеня в загальній сумі 27833,22 гривень.

Перевіривши всі наведені позивачем доводи у позовній заяві, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, суд вважає, зазначені доводи позивача безпідставними.

Таким чином, суд зазначає, що УПФУ в м. Євпаторія правомірно рішенням № 1366 від 26 жовтня 2010 року застосовано до позивача штрафні санкції та нарахована пеня в загальній сумі 107099,15 гривень, а також рішенням № 1367 від 26 жовтня 2010 року застосовано до позивача штрафні санкції та нарахована пеня в загальній сумі 27833,22 гривень.

Отже, суд дійшов висновку, що дії відповідача -суб'єкта владних повноважень, є обґрунтованими оскільки судом встановлено, що відповідач діяв неупереджено, обґрунтовано та з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького» у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.07.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.07.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову Комунального підприємства «Трамвайне управління ім.І.О. Пятецького» повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя Кудряшова А.М.