Постанова № 27754966, 13.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2012 р. (15:54) Справа №2а-10145/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0017301702 від 04.09.12 р. та №0017311702 від 04.09.12 р.

Представники сторін:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № 3587 від 14.09.12р.;

представник відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 55/10-0 від 31.08.12р.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0017301702 від 04.09.12 р. та №0017311702 від 04.09.12 р.

Позов мотивовано помилковістю висновків проведеної відповідачем перевірки, які покладено в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначає, що у грудні 2011р. ФОП ОСОБА_1 взаємовідносини з ПП «Екоблоккрим» не мав. Дійсно господарські операції з ПП «Екоблоккрим» відбувалися у листопаді 2011р., але цей період вже було досліджено та порушень не виявлено. Виконання договору №6 «На здійснення транспортних послуг» від 26.10.2011р. підтверджується первинними документами, які були надані перевірячому та дослідженні при проведенні перевірки. Також позивач вказує на те, що визначені у податковому повідомленні-рішенні №0017301702 порушенні статті, на визначений період вже не існують. Крім того, позивач звертає увагу на те, що по господарським операціям між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Екоблоккрим» замовником товару виступав ФОП ОСОБА_4 На думку позивача, наявність постанови Окружного адміністративного суду АРК від 31.05.2012р. у справі № 2а-2409/12/0170/17, підтверджує дійсність господарських операцій ФОП ОСОБА_1 та неправомірність позиції відповідача.

Представником відповідача у судове засідання 01.11.12р., надані письмові заперечення на позов, у яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами викладеними у запереченнях.

В судовому засіданні, що відбулося 13.11.12р., представник позивача позов підтримав у повному обсязі та наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечував проти позову, за мотивами викладеними у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом господарської діяльності згідно рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 04.03.2008 р. за номером 2882000000002037, що підтверджується свідоцтвом серії В02 №478494.

Судом з'ясовано, що позивач перебуває на обліку ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100223744 є платником податку на додану вартість з 22.04.2009 р.

На підставі ст. 20 розділу І, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п.79.1, п. 79.2 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, відповідно до наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС «Про проведення документальної позапланової перевірки СПД-ФО ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1)» від 27.07.2012 р. №1473, повідомлення про проведення документальної перевірки №342/17-2 від 27.07.2012 р., старшим державним податковим ревізором-інспектором Побєгайло В.О. відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова документальна перевірка СПД-ФО ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_1) з питань взаємовідносин з ПП «Екоблоккрим» (ЄДРПОУ 37626554) за грудень 2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт перевірки від №4426/17-2/НОМЕР_1 від 13.08.2012р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №0017301702 від 04.09.12 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 6633,00 грн. та застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1658,25 грн., а також податкове повідомлення - рішення №0017311702 від 04.09.12 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 4974,99 грн. та застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1243,75 грн.

Виходячи з вищенаведеного акту перевірки перевіряючим було встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України «Про податок на додану вартість»), п. 198.6 ст. 198 розділу ІV, п. 201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (далі - Податковий кодекс України), яке виразилося у завищенні податкового кредиту на загальну суму 6633,00 грн., а саме до податкового кредиту у грудні 2011 року включені суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ПП «Екоблоккрим». Відповідачем зазначено, що договір, укладений між позивачем та ПП «Екоблоккрим», не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а первинні документи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит не відповідають встановленим вимогам законодавства. Крім того, перевіркою встановлено відсутність у позивача документів щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей (не надання до перевірки товарно-транспортних накладних).

Не погодившись з висновками акту перевірки та вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між позивачем та ПП «Екоблоккрим» був укладений договір на здійснення транспортних послуг від 27.10.2011 р. №6. На підставі вказаного договору ПП «Екоблоккрим» (виконавець) у листопаді 2011 р. надав авто послуги (замовник) ФОП ОСОБА_1 для доставки цементу, сипучих матеріалів (піску).

Судом встановлено, що виконання вказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Суд залучено до матеріалів справи долучені документи, що підтверджують правомірність нарахування позивачем податкового кредиту за грудень 2011 р. в розмірі 6 633,00 грн. (зокрема: копія договору на здійснення транспортних послуг від 27.10.2011 р. №6, копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.11.2011 р. №ОУ-1/11, копія податкової накладної від 19.11.2011 р. №4 на суму ПДВ 6633,33 грн., копії товарно-транспортних накладних від 21.11.2011 р. №2, від28.11.2011 р. №28, від 28.11.2011 р. №29, від 28.11.2011 р. №30, від 28.11.2011 р. №31 та від 04.11.2011 р. №001, від 15.11.2011 р. №003, від 29.11.2011 р. №005).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Відповідно до п.6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи (договір, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та податкова накладна), в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. та Положення №168/704 є первинними документами, які мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказана накладна, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Щодо посилань відповідача, в обґрунтування своїх висновків про завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 6 633,00 грн., на дані автоматизованої Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, то суд вважає, що такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, комп'ютерна автоматизована інформаційна система, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Судом залучена до матеріалів справи податкова накладна №4 від 19.11.2011 р., яка має всі необхідні обов'язкові реквізити встановлені чинним податковим законодавством.

Також судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що господарські операції між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Екоблоккрим» не мали реального характеру.

Про реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Екоблоккрим» та використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у даного контрагента товарно-матеріальних цінностей свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи (копія договору на здійснення транспортних послуг від 27.10.2011р. №6, копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.11.2011р. №ОУ-1/11, копія податкової накладної від 19.11.2011р. №4 на суму ПДВ 6633,33 грн., копії товарно-транспортних накладних від 21.11.2011р. №2, від28.11.2011 р. №28, від 28.11.2011 р. №29, від 28.11.2011 р. №30, від 28.11.2011 р. №31 та від 04.11.2011р. №001, від 15.11.2011р. №003, від 29.11.2011р. №005), які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що господарські операції між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Екоблоккрим» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг) у ПП «Екоблоккрим» до податкового кредиту у грудні 2011 року.

Одночасно суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що договір на здійснення транспортних послуг від 27.10.2011р. №6, укладений між ПП «Екоблоккрим» є нікчемним з огляду на наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Державною податковою інспекцією жодних доказів того, що ПП «Екоблоккрим» та/або ФОП ОСОБА_1 під час укладання договору на здійснення транспортних послуг завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

Враховуючи наведене вище суд вважає висновки податкового органу про нікчемність правочинів між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Екоблоккрим» - необґрунтованими, а посилання на матеріали зустрічної перевірки та дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає, протиправним виключення відповідачем сум ПДВ, сплачених позивачем ПП «Екоблоккрим» в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей зі складу податкового кредиту на грудень 2011 року.

Крім того, проведеною перевіркою було встановлено заниження оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_1, яке виникло внаслідок порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

В результаті заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 4 974,99 грн., в тому числі по періодах: 2001 рік на суму 4 974,99 грн.

Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для збільшення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 4 974,99 грн.

Згідно з п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 13.11.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено 14.11.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94,158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0017311702 від 04.09.2012 р. про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6218,74 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС № 0017301702 від 04.09.2012р. про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 201,25 грн.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 146,00грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. 60 років Жовтня, б. 26, кв. 96, РНОК НОМЕР_1; рахунки невідомі).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.