Постанова № 27754900, 08.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2012 р. (15:19) Справа №2а-2945/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 347 від 19.03.2012 року,

відповідача - Бора І.Ю., довіреність № 4/10-0 від 01.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002541701 від 13.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 92608,75 грн., у тому числі за основним платежем - 74087,00 грн., за штрафними санкціями - 18521,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер», оскільки за наслідками проведених господарських операцій були складені податкові накладні, які оформлені належним чином та є законною підставою для отримання податкового кредиту. Крім того, позивачем було вказано на те, що на момент складення податкових накладних контрагенти були зареєстровані в якості платників податків на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.2012 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».

У зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.10.2012 року провадження по справі поновлено з 30.10.2012 року.

Присутній у судовому засіданні 08.11.2012 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем неправомірно до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер». Позиція відповідача заснована на тому, що контрагенти позивача відсутні за юридичною адресою, їх реєстрацію в якості платників податку на додану вартість скасовано, крім того, у них відсутні необхідні виробничі потужності для проведення господарських операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Підпунктом 41.1.1 п.41. ст. 41 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як свідчать матеріали справи, Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 06.02.2004 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_4 від 06.02.2004 року (а.с.10).

Згідно з довідкою № 5475 від 11.02.2008 року позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі (а.с.11).

Позивачем 06.10.2008 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за номером 100143358 (а.с.12).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 30.01.2012 року було видано наказ за № 353 про проведення планової виїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с.188).

Повідомленням від 30.01.2012 року 3 92/17-1 (а.с.190) позивача сповіщено про проведення перевірки.

Вказане повідомлення разом з наказом про проведення перевірки вручено позивачу під розписку № 92/17-1 від 30.01.2012 року (а.с.189).

На проведення перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 13.02.2012 року виписано направлення за № 414/17-1 (а.с.187), яке вручено позивачу перед початком проведення планової перевірки.

Документальну виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим проведено з 13.02.2012 року по 24.02.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт № 26/17-1/НОМЕР_2 від 02.03.2012 року (а.с.16-39), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п.198.6 ст. 198 розділу IV, п.201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VІ, в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 74087,00 грн.

Висновки перевірки щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість обґрунтовані наступним.

Перевіркою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагента ПП «Габарит-Груп» (і.п.н. 359416401091, ЄДРПОУ 35941644) на загальну суму 55076,00 грн., у тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а саме у липні 2010 року на суму 35158,50 грн., з них ПДВ - 5859,75 грн., у жовтні 2010 року на суму 19917,06 грн., з них ПДВ - 3319,51 грн.

У отриманих від ПП «Габарит-Груп» податкових накладних було зазначено місцезнаходження продавця - м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова,25; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість продавця - 100125015.

Згідно детальної інформації по платнику ПДВ ПП «Габарит-Груп» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Габарит-Груп» має стан платника «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про місцезнаходження платника податку, тобто підприємство за адресою, вказаною у податковій накладній (м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова,25), не знаходиться. Також, згідно бази даних ДПІ встановлено, що свідоцтво платника ПДВ № 100125015 від 01.07.2008 року анульовано з 24.01.2012 року у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням.

Також, перевіркою встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від контрагента ПП «Укрторгпартнер» (і.п.н. 366934101098, ЄДРПОУ 36693415) на загальну суму 409303,74 грн., у тому числі ПДВ - 68217,29 грн., а саме: у серпні 2010 року на суму 42033,96 грн., з них ПДВ - 7005,66 грн., у вересні 2010 року на суму 39850,68 грн., з них ПДВ - 6641,78 грн., у жовтні 2010 року на суму 27629,04 грн., з них ПДВ - 4604,84 грн., у листопаді 2010 року на суму 36074,76 грн., з них ПДВ - 6012,46 грн., у грудні 2010 року на суму 48000,00 грн., з них ПДВ - 8000,00 грн., у січні 2011 року на суму 21000,00 грн., з них ПДВ - 3500,00 грн., у лютому 2011 року на суму 43404,00 грн., у тому числі ПДВ - 7234,00 грн., у березні 2011 року на суму 42000,00 грн., з них ПДВ - 7000,00 грн., у квітні 2011 року на суму 30076,20 грн., з них ПДВ - 5012,70 грн., у травні 2011 року на суму 18647,58 грн., з них ПДВ - 3107,93 грн., у червні 2011 року на суму 23000,52 грн., з них ПДВ - 3833,42 грн., у липні 2011 року на суму 12098,52 грн., з них ПДВ - 2016,42 грн., у серпні 2011 року на суму 12013,50 грн., з них ПДВ - 2002,25 грн., у вересні 2011 року на суму 13474,98 грн., з них ПДВ - 2245,83 грн.

У отриманих від ПП «Укрторгпартнер» податкових накладних було зазначено місцезнаходження продавця - м. Сімферополь, вул. Глінки, 57-В; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість продавця - 100256107.

Згідно детальної інформації по платнику ПДВ ПП «Габарит-Груп» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ПП «Габарит-Груп» має стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, тобто підприємство за адресою, вказаною у податкових накладних (м. Сімферополь, вул. Глінки, 57-В), не знаходиться. Також, згідно бази даних ДПІ встановлено, що свідоцтво платника ПДВ № 100256107 від 25.11.2009 року анульовано з 19.12.2011 року у зв'язку з відсутністю платника за місцезнаходженням.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до наданих ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер» податкових декларацій з податку на прибуток у зазначених підприємств не має виробничо-складських приміщень, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно-необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської операції.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер».

Акт перевірки підписаний позивачем 02.03.2012 року із запереченнями.

На підставі даних акту перевірки № 26/17-1/НОМЕР_2 від 02.03.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002541701 від 13.03.2012 року, в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 92608,75 грн., у тому числі 74087,00 грн. за основним платежем та 18521,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем його оскаржено у судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість та встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Під час проведення перевірки позивача були виявлені порушення, вчинені у період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року.

У зв'язку з зазначеним, дотримуючись принципу законності, під час вирішення спору суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету у період до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Статтею 7 Закону № 168 передбачалось право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168)

У період з 01.01.2011 року Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.п.201.8-201.9 ст. 201 ПК України).

Таким чином, з аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України вбачається, що достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер».

Матеріали справи свідчать про те, що за наслідками проведеної господарської операції між позивачем та ПП «Габарит-Груп» щодо купівлі продажу продовольчих товарів (продуктів харчування), ПП «Габарит-Груп» були виписані податкові накладні на загальну суму 55075,58 грн., у тому числі ПДВ - 9179,27 грн. (а.с.115-117): № 1210 від 08.07.2010 року, № 1080 від 05.07.2010 року та № 1748 від 15.10.2010 року.

За наслідками проведеної господарської операції між позивачем та ПП «Укрторгпартнер» щодо купівлі продажу продовольчих товарів (продуктів харчування), ПП «Укрторгпартнер» були виписані податкові накладні на загальну суму 409303,74 грн., у тому числі ПДВ - 68217,29 грн. (а.с.118-131): № 1052 від 26.08.2010 року, № 1488 від 23.09.2010 року, № 1525 від 07.10.2010 року, № 2068 від 25.11.2010 року, № 2464 від 17.12.2010 року, № 87 від 14.01.2011 року, № 411 від 24.02.2011 року, № 78 від 07.03.2011 року, № 199 від 29.04.2011 року, № 254 від 31.05.2011 року, № 369 від 25.06.2011 року, № 379 від 27.07.2011 року, № 420 від 29.08.2011 року, № 293 від 30.09.2011 року.

Вивчивши перелічені вище документи податкової звітності, суд дійшов висновку про їх повну відповідність вимогам податкового законодавства, що були чинні на момент їх складення.

Крім того, суд зазначає, що проведеним експертним дослідженням за матеріалами справи, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (висновок ТОВ «Кримське експертне бюро» №90/12 від 15.10.2012 року, а.с.202-213) підтверджено:

- отримання ФОП ОСОБА_3 продуктів від ПП «Габарит-Груп» у липні, жовтні 2010 року на суму 55076,58 грн., в тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а також від ПП «Укрторгпартнер» у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року на суму 409303,79 грн., у тому числі ПДВ - 68217,30 грн.;

- оплата продуктів харчування, отриманих від ПП «Габарит-Груп» у липні, жовтні 2010 року на суму 55076,56 грн., в тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а також від ПП «Укрторгпартнер» у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року на суму 409303,79 грн., у тому числі ПДВ - 68217,30 грн.;

- подальше використання продуктів харчування, отриманих від ПП «Габарит-Груп» у липні, жовтні 2010 року на суму 55076,56 грн., в тому числі ПДВ - 9179,26 грн., а також від ПП «Укрторгпартнер» у період з серпня 2010 року по вересень 2011 року на суму 409303,79 грн., у тому числі ПДВ - 68217,30 грн.

Розглянувши висновок експертизи №90/12 від 15.10.2012 року, співставивши викладені в ньому дані з наявними в матеріалах справи документами, нормами законодавства, суд вважає їх обґрунтованими та приймає до уваги при прийнятті рішення у справі.

Зазначене вище вказує на реальність правочинів, укладених позивачем з ПП «Габарит-Груп» та з ПП «Укрторгпартнер», а також на фактичне настання правових наслідків в результаті проведених господарських операцій.

Що стосується висновків податкового органу про те, що позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер», оскільки в них зазначені недостовірні відомості щодо місцезнаходження контрагентів, а також враховуючи, що реєстрацію контрагентів в якості платників податку на додану вартість скасовано, то суд зазначає наступне.

З метою отримання інформації щодо проведених реєстраційних дій в частині державної реєстрації місцезнаходження контрагентів позивача, судом було здійснено відповідний електронний запит до Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», яке діє у відповідності у відповідності до статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а також Наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2011 року № 2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

На запит судом було отримано відомості з ЄДР станом на 08.11.2012 року (а.с.249-252), згідно яких остатньою реєстраційною дією відносно Приватного підприємства «Габарит-Груп» (і.к. 35941644) є внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Названа реєстраційна дія вчинена 10.04.2012 року.

Остатньою реєстраційною дією відносно Приватного підприємства «Укрторгпартнер» (і.к.36693415) є внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Названа реєстраційна дія вчинена 11.04.2012 року.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З огляду на зазначене вище, приймаючи до уваги, що на момент складення ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер» податкових накладних, у Єдиному державному реєстрі були відсутні відомості щодо відсутності вказаних підприємств за юридичною адресою, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо зазначення у податкових накладних недостовірних даних про місцезнаходження продавця.

Крім того, як вбачається з даних акту перевірки № 26/17-1/НОМЕР_2 від 02.03.2012 року, свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Габарит-Груп» №100125015 від 01.07.2008 року анульовано 24.01.2012 року. Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Укрторгпартнер» №100256107 від 25.11.2009 року анульовано 19.12.2011 року.

Таким чином, на момент складення ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер» податкових накладних, що були перелічені судом вище, вказані юридичні особи були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, а отже мали право на складення податкових накладних у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач мав право формувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Габарит-Груп» та ПП «Укрторгпартнер».

Враховуючи зазначене, необґрунтованими є висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст. 198 розділу IV, п.201.1 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування податку на додану вартість в сумі 74087,00 грн.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи встановлено відсутність порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованим є також застосування до нього на підставі п.123.1 ст. 123 ПК України фінансових санкцій у розмірі 18521,75 грн.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0002541701 від 13.03.2012 року є таким, що прийнято Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що рішення по справі ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 926,10 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 9501,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 08.11.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 13.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0002541701 від 13.03.2012 року.

3.Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 926,10 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 9501,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.