Постанова № 27754890, 25.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2012 р. о 12:22 Справа №2а-9349/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-Крим"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.12р. за № 0003162204 та за № 0003152204

Представники сторін:

представник позивача - Герасименко Н.А., довіреність № б.н. від 27.08.12р.;

представник відповідача - Бора І.Ю., довіреність № 4/10-0 від 01.03.12р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-Крим" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.12р. за № 0003162204 та за № 0003152204.

Позов мотивовано помилковістю висновків проведеної відповідачем виїзної планової перевірки, які покладено в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач вважає, що ним був дотриманий встановлений законом порядок оформлення первинної бухгалтерської документації по господарським операціям з контрагентами, вірно сформований як податковий кредит, так і валові витрати, усі необхідні документи надані до перевірки, але не були прийняти до уваги, у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку про те що ТОВ «Фора-Крим» не доведений безпосередній зв'язок витрат з господарською діяльністю, витрати та сформований податковий кредит не підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено діючим законодавством.

У запереченнях на позов, що надані суду 27.09.2012р., відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити. Відповідач вважає, що позивачем до перевірки не були надані усі необхідні первинні документи, необхідні для належного формування витрат та податкового кредиту, у зв'язку зі здійсненням господарських операцій.

У судовому засіданні 25.10.12р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що з 16.07.2012р. по 31.07.2011р. посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби проведена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Фора-Крим» за період з 01.04.2011р. по 31.03.12р.

За результатами якої складений акт № 4368/22-8/33434547 від 09.08.2012 р.

Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем наступних правових норм:

1) п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п. 14.1.108 п.14.1. ст.. 14 розд.1 п. 198.3, 198.6 ст.198, ст. 201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 70707 грн.

2) п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п. 14.1.108 п.14.1. ст.. 14 розд.1, ст..138.1.3 п.138.10 ст.138 п.138.2 с.138 розд.111 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток у сумі 391639 грн.

На підставі акту перевірки № 4368/22-8/33434547 від 09.08.2012 р. прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0003162204 від 15.08.2012 р. про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 391 639,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5433,00 грн.;

- № 0003152204 від 15.08.2012 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 70 707,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 32222,00 грн.

Вирішуючи питання про законність винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Фора-Крим» до перевірки не надані первинні документи, які ретельно та у повному обсязі підтверджують економічну доцільність проведення маркетингових послуг від ДП «Маркет-Плазо» за договором № ВЗ 396 від 01.01.10р. про надання інформаційно-консультаційних, організаційних та маркетингових послуг, стосовно отриманих на продаж товарів та за договором комісії з Кримською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» № 23-18 від 03.02.2012р.

На цій підставі, відповідач дійшов висновку про завищення валових витрат у загальній сумі 391 639,00 грн.

Судом встановлено, що взаємовідносини перевіряємого підприємства з ДП «Маркет-Плазо» здійснювались згідно Договору надання послуг № ВЗ 396 від 01.01.10 р.

Предмет договору - про надання Замовнику ТОВ «Фора-Крим» за плату інформаційно-консультаційні, організаційні та маркетингові послуги стосовно товарів, поставлених Замовником згідно з Договором в Мережу магазинів Виконавця «Фуршет».

Підставою для розрахунків є Акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний обома сторонами.

Матеріалами справи підтверджене належне виконання сторонами умов договору, про що свідчать наступні документи:

- податкові накладні: № 484 на суму 557,16грн., № 146 на суму 845,95грн., № 147 на суму 226,10 грн., № 229 на суму 355,84 грн., № 230 на суму 95,69грн., № 231 на суму 144,00грн., №39 на суму 276,89грн., №40 на суму 74,40грн., № 453 на суму 8 141,24 грн., №454 на суму 3 253,00 грн., №458 на суму 19 690,91грн., №459 на суму 172,79грн., №460 на суму 5 603,90грн., № 455 на суму 18 309,01 грн., №456 на суму 184,50грн., №457 на суму 3 045,70 грн., № 411 на суму 10 799,34грн., №412 на суму 17,83грн., №413 на суму 612,94грн., №264 на суму 100,67грн., №263 на суму 892,80грн., №435 на суму 2 406,66грн, №434 на суму 98,56грн., №433 на суму 7 451,74грн., №436 на суму 665,44 грн., №435 на суму 64,19грн., № 434 на суму 11 621,09грн., № 425 на суму 694,02грн., №424 на суму 130,93грн., №423 на суму 19 331,89 грн., № 403 на суму 81,06 грн., № 402 на суму 10,13грн., № 401 на суму 11 682,40грн., №412 на суму 202,64грн., №411 на суму 16 733,52грн., № 415 на суму 27,00 грн., № 416 на суму 1 724,69 грн., №97 на суму 3 180,10грн., №98 на суму 227,48 грн., №74 на суму 371,08грн., №73 на суму 1 543,81 грн., № 555 нам суму 10,06грн., №554 на суму 37,36 грн., №556 на суму 475,62грн., № 259 на суму 959,80 грн., № 260 на суму 327,67грн., №225 на суму 212,68грн., №224 на суму 249,17грн., № 816 на суму 252,00грн., №817 на суму 905,04 грн., №423 на суму 1 069,92грн., №424 на суму 759,46 грн., №449 на суму 894,96 грн., №450 на суму 804,71грн., № 749 на суму 66,85 грн., № 750 на суму 1 211,62грн., №250 на суму 2 233,30грн., №251 на суму 156,36 грн., №1071 на суму 536,66грн, № 1072 на суму 5 844,85 грн., №252 на суму 12 147,08грн., № 253 на суму 2008,12грн., № 257 на суму 7336,80грн., № 258 на суму 1234,92 грн.

- Акти прийому - передачі виконаних робіт: за квітень 2012р. на суму 8392,20 грн., за січень 12р. на суму 81,06грн., за січень 12р. на суму 10,13 грн., за січень 12р. на суму 11682,40 грн., за лютий 12р. на суму 202,64 грн., за лютий 12р. на суму 16733,52 грн., за грудень 2011р., за травень 11р. на суму 100,67 грн., за травень 2011р. на суму 892,80грн., серпень 11р. на суму 2406,66 грн., за серпень 2011р. на суму 98,56грн., за серпень 2011р. на суму 7451,74 грн., за жовтень 11р. на суму 665,44 грн., за жовтень 11р. на суму 64,19 грн., за жовтень 11р. на суму 11621,09грн., за грудень 11р. на суму 694,02 грн., за грудень 11р. на суму 130,93 грн., за листопад 11р. на суму 10799,34 грн., за листопад 11р. на суму 17,83 грн., за листопад 2011р. на суму 612,94 грн., за вересень 11р. на суму 18309,01 грн.,за вересень 2011р. на суму 184,50 грн., за вересень 2011р. на суму 3045,70 грн., за червень 2011р. на суму 8141,24 грн., за червень 11р. на суму 3253,00грн., за липень 11р. на суму 19690,91 грн., за липень 11р. на суму 172,79 грн., за липень 11р. на суму 5603,90 грн., за травень 11р. на суму 74,40 грн., за травень 11р. на суму 894,96 грн., за травень 11р. на суму 371,08 грн., за травень 11р. на суму 1543,81 грн., за травень 11р. 355,84 грн., за травень 11р. на суму 95,69 грн., за травень 11р. на суму 804,71 грн., за травень 11р. на суму 7336,80 грн., за травень 11р. на суму 1234,92грн., за квітень 11р. на суму 227,48 грн., за квітень 11р. на суму 12147,08 грн., за квітень 11р. на суму 2008,12грн., за травень 11р. на суму 212,68 грн., за квітень 11р. на суму 2233,30 грн., за квітень 11р. на суму 3180,10 грн., за травень 11р. на суму 249,17 грн., за квітень 11р. на суму 327,67 грн., за квітень 11р. на суму 3180,10 грн., за квітень 11р. на суму 156,36 грн., за квітень 11р. на суму 2233,30 грн., за квітень 11р. на суму 276,89грн., за квітень 11р. на суму 845,95 грн., за квітень 11р. на суму 226,10грн., за квітень 11р. на суму 1069,92грн., за квітень 11р. на суму 759,46грн., за квітень 11р. на суму 959,80 грн., за березень 11р. на суму 557,16грн., за березень 11р. на суму 252,00грн., за березень 11р. на суму 905,04грн., за березень 11р. на суму 5844,85грн., за березень 11р. на суму 1211,62грн., за березень 11р. на суму 27,00грн., за березень 11р. на суму 1724,69грн., за березень 11р. на суму 10,06 грн., за березень 11р. на суму 37,36 грн., за березень 11р. на суму 475,62 грн., за березень 11р. на суму 536,66 грн., за березень 11р. на суму 66,85 грн., за березень 11р. на суму 144,00грн.

Згідно висновку акту перевірки, відповідач дійшов до думки, що у перевіряємому періоді до складу «Витрат на збут » безпідставно віднесені витрати (послуги Комісіонера) по договору комісії по взаємовідносинам з Кримська дирекція УДППЗ «Укрпошта» у сумі 206220 грн.

Судом встановлено, що взаємовідносини перевіряємого підприємства з Кримською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» здійснювались згідно Договору комісії № 23-18 від 03.02.2012р.

Предмет договору - Комісіонер (Кримська дирекція УДППЗ «Укрпошта») зобов'язується за дорученням Комітента, за винагороду здійснити в інтересах останнього реалізацію продуктів харчування, надалі Товар, від свого імені за рахунок Комітента.

Матеріалами справи підтверджене належне виконання сторонами умов договору, про свідчать наступні документи:

- Податкові накладні: №13 від 18.04.2011р. на суму 13 500,94грн., №181 від 31.03.2011р. на суму 20 550,45грн., №92 від 30.04.2011р. на суму 17 037,24 грн., № 9 від 16.05.2011р. на суму 10 024,74грн., №98 від 31.05.2011р. на суму 11 001,37грн., №19 від 15.06.2011р. на суму 9 262,46грн. № 153 від 30.06.2011р. на суму 12 326,07грн., №14 від 15.07.2011р. на суму 7 714,79грн., №187 від 29.07.2011р. на суму 13 128,77грн., №34 від 15.08.2011р. на суму 6 599,15грн., №130 від 31.08.2011р. на суму 12 572,84грн., №24 від 15.09.2011р. на суму 7 923,11грн., №120 від 30.09.2011р. на суму 11 959,11грн., №26 від 17.10.2011р. на суму 5 449,75грн., №154 від 31.10.2011р. на суму 12 438,81 грн., №27 від 15.11.2011р. на суму 8 281,91грн., № 27 від 15.11.2011р. на суму 8 281,91грн., №102 від 30.11.2011р. на суму 10 321,51грн.

Приписами п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. Лише зазначення, без відповідних доказів, про відсутність у повному обсязі економічної доцільності зазначених господарських операцій.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 1391. статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України - витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Статтею 138 ПК України, зокрема, встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виконання умов вищевказаних договорів підтверджено належним чином оформленими первинними документами, недійсність жодного з яких не доведена.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що первинними документами у повному обсязі підтверджено економічну доцільність проведених послуг, а відповідно і обґрунтованість валових витрат.

Крім того, суд зазначаю, що відповідно Наказу Державної податкової служби України від 15.02.2012р. № 123, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, відповідно до якого:

Рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.

Методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб'ютори).

Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб'юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.

Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.

Із зазначеної податкової консультації вбачається правова позиція ДПС України щодо того, що маркетингові послуги оплачуються власником торговельної марки/виробником продукції та спрямовуються на стимулювання збуту товару.

На підтвердження товарності операцій з контрагентами, ТОВ «Фора-Крим» надані акти прийму-передачі виконаних робіт та податкові накладні.

Щодо висновку перевіряючих, відносно необґрунтованого включення ТОВ «Фора Крим» до складу податкового кредиту суми у розмірі 40 775,00 грн. по взаємовідносинам з ТДВ «ЖЛ», стан «0», та суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ДП «Маркет-Плазо» у розмірі 29932,00грн., у зв'язку з не підтвердженням обґрунтованості господарських операцій за договором № ВЗ 396 від 01.01.10 р., суд зазначає наступне:

Відносно суми податкового кредиту, сформованого по господарським операціям з ДП «Маркет-Плазо» суд надав оцінку первинної бухгалтерської документації та належному виконанню умов договору, на цій підставі і суми податкового кредиту, які були сформовані позивачем у зв'язку з оплатою послуг за договором, є обґрунтованими та не можуть бути зменшені.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угоди, включення суми ПДВ по вказаній угоді підтверджено відповідними необхідними документами.

Щодо суми податкового кредиту у розмірі 40 775,00 грн. по взаємовідносинам з ТДВ «ЖЛ», суд зазначає:

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угоди, включення суми ПДВ по вказанім угодам підтверджено відповідними необхідними документами та податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 0003152204 з податку на додану вартість на загальну суму 102929,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 0003162204 з податку на прибуток на загальну суму 397072, 00 грн., не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 0003152204 з донарахування податку на додану вартість на загальну суму 102929,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року №0003162204 з донарахування податку на прибуток на загальну суму 397072, 00 грн. не може бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В ході судового засідання, яке відбулося 25.10.2012р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.10.2012р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Державної податкової служби від 15.08.2012року №0003152204 про донарахування ТОВ «Фора-Крим» податку на додану вартість на загальну суму 102929,00 грн., у т.ч. штрафні (фінансові) санкції на суму 32222,00грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі Державної податкової служби від 15.08.2012року №0003162204 про донарахування ТОВ «Фора-Крим» податку на прибуток на загальну суму 397072, 00 грн. у т.ч. штрафні (фінансові) санкції на суму 5433,00грн.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 2146,00 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-Крим".

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.