Постанова № 27754834, 07.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2012 р. (15:51) Справа №2а-11752/11/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Пластополімер"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

за участю:

представник позивача - Северенко Д.Л., довіреність б/н від 03.01.2012 р.,

представник відповідача - Одабаші А.А., довіреність № 10/9/10-0 від 10.07.2012 р.

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Пластополімер» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС від 08.09.2011 року №№ 0003851501, 0003821501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно донараховано позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3799852,00 грн. та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3777154,00 грн., а відтак прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.09.2011 року №№ 0003851501, 0003821501 є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Пластополімер» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 25135942), яка зареєстрована 27.11.1997 року Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 116387 (а.с. 11).

Позивач є платником податків і зборів, у тому числі податку на прибуток підприємств.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 005398 ТОВ «НВП «Пластополімер» здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 25.24.0 Виробництво інших виробів з пластмас; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 45.21.1 Будівництво будівель; 51.55.0 Оптова торгівля хімічними продуктами; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (а.с. 14).

22.08.2011 року Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 22.09.2011 року № 1375/1501/25135942 (а.с. 9-10), в якому зазначено наступне.

«Камеральною перевіркою правильності заповнення декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року встановлено, що підприємством допущено помилку при заповненні декларації. Внаслідок невірного заповнення рядка 06.6 графи 3 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) за 2 квартал 2011 року в сумі 3925068,00 грн. підприємством занижено рядок 7 графи 3 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» на суму 1651529,00 грн. Рядок 06.6 графи 3 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) за 2 квартал 2011 року відображений у сумі 3925068,00 грн., необхідно було відобразити - 147914,00 грн. Рядок 7 графи 3 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» відображений у сумі - 2125625,00 грн., необхідно відобразити у сумі + 1651529,00 грн.

Порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Враховуючи вказане, необхідно провести зменшення рядка 07 «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» на 2125625,00 грн. за 2 квартал 2011 року. Об'єкт оподаткування має складати 1651529,00 грн. та донарахувати податок на прибуток за звітний (податковий) період у сумі 379852,00 грн.»

У акті перевірки зроблено висновок, що позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 379852,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3777154,00 грн. за 2 квартал 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач, не погодившись з висновками, зробленими у акті перевірки, направив до Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС заперечення від 30.08.2011 року вих. № 308-06/08 (а.с. 12).

Відповідачем надано відповідь від 07.09.2011 року вих. № 3249/10/15-0 на заперечення позивача, у якій відповідач зазначив, що заперечення до акту перевірки необґрунтовані та акт залишено без змін (а.с. 13).

На підставі акту перевірки Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення від 08.09.2011 року № 0003851501, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 379852,00 грн. та від 08.09.2011 року № 0003821501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3777154,00 грн.

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), який був чинним у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Порядок визначення валового доходу визначений у статті 4 Закону № 283.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 валові витрати підприємства - будь-які витрати, які пов'язані з організацією та веденням виробництва (у т.ч. з формуванням собівартості продукції), віднесення витрат у бухгалтерському обліку на собівартість є достатньою умовою для відображення у складі валових витрат, оскільки відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платники податку на прибуток ведуть податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів у порядку, передбаченому пунктом 5.9 ст. 5 Закону № 334, відповідно до якої встановлено наступне.

Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів визначено у статті 6 Закону № 334.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону № 334 у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п. 16.2 ст. 16 Закону № 334 платники податку самостійно визначають суми податку, який підлягає сплаті.

Згідно з п. 16.2 ст. 16 вказаного Закону податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною у статті 10 Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону, з урахуванням положень статті 6 Закону.

Пунктом 16.15 ст. 16 Закону № 334 передбачено, що порядок ведення та складання податкових звітів, декларації про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється податковим органом.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання» від 29.03.2003 року № 143 збитки за п. 6.1 ст. 6 Закону № 334 з урахуванням п. 11 Перехідних положень Закону № 334 відносяться до складу валових витрат за рядком 04.9 декларації.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перенесення збитків наростаючим підсумком у деклараціях за період 2009 - 1 квартал 2011 року здійснювалось у 2010 році - 1 кварталі 2011 року відповідно до положень п. 6.1 Закону № 334 з урахуванням наступних особливостей, а саме якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкту оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкту оподаткування за результатами півріччя, трьох кварталів та року, здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 цього Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилось станом на 01 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно з абзацом першим цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що об'єкт оподаткування визначається платником податку самостійно на підставі визначення валового доходу, валових витрат, амортизаційних відрахувань. Визначення вказаних категорій базується на даних бухгалтерського обліку. До складу валових витрат поточного періоду, які приймають участь у розрахунку об'єкту оподаткування за прибутком відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 334, у т.ч. включаються збитки попередніх податкових періодів.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Разом з тим, пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками 1 кварталу 2011 року має від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат 2 календарного кварталу 2011 року; розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Крім того, по справі була проведена судово - економічна експертиза, за результатами проведення якої зроблено висновок від 19.06.2012 року № 145, яким встановлено наступне.

За даними експерта наростаючим підсумком за 1 квартал 2011 року збитки минулих років склали 3777154,00 грн. Розбіжності з даними акту + 3777154,00 грн. у сторону збільшення збитків виникли за рахунок збитків минулих років, що відображені в декларації на прибуток.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що збитки за 2 квартал 2011 року ТОВ НВП «Пластополімер» склали за даними експерта 3925068,00 грн.

Завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 3777154,00 грн. наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжності з даними акту по об'єкту оподаткування + 3777154,00 грн. у сторону збільшення виникло за рахунок збитків минулих років, що відображені у декларації на прибуток, які не були враховані перевіркою.

Заниження податку на прибуток ТОВ НВП «Пластополімер» за 2 квартал 2011 року наданими на дослідження документами не підтверджується. Розбіжності з даними акту - 379852,00 грн. у сторону зменшення податку на прибуток виникли за рахунок розбіжностей по об'єкту оподаткування.

Таким чином експертом зроблені висновки, що наданими на дослідження документами податкового обліку ТОВ «НВП «Пластополімер» та нормативно висновки, викладені у акті перевірки Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС від 22.08.2011 року № 1375/1501/25135942 в частині заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 379852,00 грн. та в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3777154,00 грн. за 2 квартал не підтверджуються» (а.с. 62-77).

Суд погоджується із вказаними висновками експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не надав (ч. 4 ст. 71 КАС України).

Оцінюючи правомірність прийнятих рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку щодо порушення суб'єктом владних повноважень вказаних критеріїв прийняття рішень, які мають юридичні наслідки для суб'єкта господарювання, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

У судовому засіданні 07.08.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 10.08.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 08.09.2011 року № 0003851501 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Пластополімер» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 379852,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 08.09.2011 року № 0003821501 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Пластополімер» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3777154,00 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Пластополімер» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 9503,40 грн. шляхом безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю. Кащеєва