Постанова № 27754712, 30.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2012 р. (10:24) Справа №2а-1329/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Веретенникової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримжитлобуд"

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача - Решоткін О.Г., довіреність № б/н від 01.03.2012,

представник відповідача - Загородній М.А., довіреність № 4 від 06.03.2012

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлобуд» (далі - позивач) до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС від 20.01.2012 року № 0000042304 про зменшення ТОВ «Кримжитлобуд» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 111492,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що отримані від ТОВ «Борей-Крим» податкові накладні від 24.10.2011 року № 54 та від 25.10.2011 року № 58 оформлені відповідно до вимог податкового законодавства та відображені у них відомості відповідають даним, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому, на думку позивача, у відповідача відсутні підстави для зменшення ТОВ «Кримжитлобуд» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 111492,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 30.03.2012 року підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримжитлобуд» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35034782).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.06.2011 року № 100341170 (а.с. 32).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей-Крим» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33373008), яка зареєстрована 18.04.2005 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 400530 (а.с. 35-36).

ТОВ «Борей-Крим» знаходиться на обліку як платник податків у Феодосійській ОДПІ АР Крим ДПС з 26.04.2005 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 26.04.2005 року № 45 (а.с. 37) та зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.05.2005 року № 00442536 (а.с. 33).

Судом встановлено, що з 04.01.2012 року по 06.01.2012 року Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Кримжитлобуд» з питань правових відносин ТОВ «Борей-Крим» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 11.01.2012 року № 29/23-4/35034782 (а.с. 8-12).

Перевіркою встановлено, що станом на 30.12.2011 року контрагент позивача ТОВ «Борей-Крим» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим ТОВ «Кримжитлобуд» в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року включено суми ПДВ за податковими накладними постачальника ТОВ «Борей-Крим», який не знаходиться за юридичною адресою, що призвело до завищення податкового кредиту жовтня 2011 року на суму 111492,17 грн.

На підставі акту перевірки Феодосійською ОДПІ АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.01.2012 року № 0000042304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 111492,00 грн. (а.с. 7).

Вирішуючи питання про правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201. 4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що на момент виписки вказаних податкових накладних ТОВ «Кримжитлобуд» та ТОВ "Борей-Крим" знаходились на обліку як платники податків у Феодосійській ОДПІ АР Крим ДПС та зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Суд зазначає, що пункт 198.6 ст. 198 ПК України передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.

Матеріали справи свідчать про те, що 20.08.2011 року між позивачем та ТОВ «Борей-Крим» укладений договір купівлі - продажу № 2011/2008-1, предметом якого є постачання цементу (а.с. 15).

На виконання умов Договору від 20.08.2011 року № 2011/2008-1 ТОВ "Борей-Крим" у жовтні 2011 року позивачу були видані податкові накладні від 24.10.2011 року № 54 на загальну суму 368 953,02 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 61 492,17 грн. (а.с. 20).

Загальна сума ПДВ по вказаним податковим накладним складає 111492,00 грн.

Зазначені податкові накладні включені до реєстру виданих та отриманих накладних.

Отримавши від ТОВ "Борей-Крим" вищезазначені податкові накладні позивач включив відображені в них суми ПДВ до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року на суму 111492,00 грн., що відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Судом досліджені вказані податкові накладні, їх копії долучено до матеріалів справи і порушень щодо їх форми та порядку заповнення судом не встановлено, відповідач про такі порушення не зазначає. Відомості, відображені у податкових накладних відповідають даним, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд зазначає, що підставою неправомірності формування позивачем податкового кредиту стали дані з інформаційних баз даних АРМ «ТАХ ALL», АРМ «Oblik», АРМ «Бест Звіт», що використовуються в роботі Феодосійської ОДПІ згідно яких станом на 30.12.2011 року ТОВ «Борей-Крим» має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Щодо вказаних висновків суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з п. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Згідно п. 14 цієї ж статті вказаного Закону, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 16.01.2012 року стан юридичної особи ТОВ «Борей-Крим» - «зареєстровано», місцезнаходження ТОВ «Борей-Крим»: 98100, АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, 44-а, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 35-36).

Доказів, на підтвердження того, що підприємство та його посадові особи за юридичною адресою не знаходяться податковим органом суду не надано.

Крім того, відсутність контрагента платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.

Дана позиція повністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд дійшов висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам закону, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд приймає до уваги, що позивачем визначені позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення - рішення замість визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, а тому, суд вважає за можливє відповідно до ст. 11 КАС України вийти за межи позивних вимог та визнати протиправним ї скасувати податкове повідомлення - рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 20.01.2012 року № 0000042304.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

У судовому засіданні 06.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 07.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 20.01.2012 року № 0000042304 про зменшення ТОВ «Кримжитлобуд» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 111492,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримжитлобуд» судовій збір у розмірі 32,19 грн. шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.