Постанова № 27754424, 05.11.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2012 р. (09:55) Справа №2а-11451/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Залюбовської Л.В., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 177,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачується самостійно визначена у декларації заборгованість з податкового боргу.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце його проведення повідомлений завчасно належним чином - рекомендованою кореспонденцією (а.с.52), про причини неявки суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

В даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

ОСОБА_1 14.11.2003 року був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємеця виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та взятий на податковий облік до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС (а.с. 11-12).

24.10.2011 року співробітниками державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.1. ст.49 Податкового кодексу У країни №2755-VІ від 02.12.2010р. - не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010р., (фактично декларації не подано).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №15136/17-2 від 24.10.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0297081702/0 від 23.11.2011 року на суму 170,00. грн. (отримано 26.11.2011р., відповідно до відмітки на корінці поштового повідомлення). До теперішнього часу не сплачено.

24.10.2011р. співробітниками Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.1. ст.49 Податкового кодексу Україні від №2755-VІ від 02.12.2010р. - не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р., (фактично декларації не подано).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №15137/17- 2 від 24.10.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0297091702/0 від 23.11.2011р. на суму 1,00 грн. (отримано 26.11.2011р., відповідно до відмітки на корінці поштового повідомлення). До теперішнього часу не сплачено.

24.10.2011 року співробітниками Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.1, ст.49 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. - не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011р., (фактично декларації не подано).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №15139/17-2 від 24.10.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0297111702/0 від 23.11.2011р. на суму 1,00 грн. (отримано 26.11.2011р., відповідно до відмітки на корінці поштового повідомлення). До теперішнього часу не сплачено.

24.10.2011 співробітниками Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.1. ст.49 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. - не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р., (фактично декларації не подано).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №15138/17-2 від 24.10.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0297101702/0 від 23.11.2011р. на суму 1,00 грн. (отримано 26.11.2011р., відповідно до відмітки на корінці поштового повідомлення). До теперішнього часу не сплачено.

24.10.2011 року співробітниками Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.1. ст.49 Податкового кодексу України №2755- VІ від 02.12.2010р. - не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011р., (фактично декларації не подано).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №15140/17-2 від 24.10.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0297121702/0 від 23.11.2011р. на 1,00 грн. (отримано 26.11.2011р., відповідно до відмітки на корінці поштового повідомлення). До теперішнього часу не сплачено.

24.10.2011 співробітниками Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.1 ст.49 Податкового кодексу України №2755- VІ від 02.12.2010р. - не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011р., (фактично декларації не подано).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №15141/17-2 від 24.10.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0297131702/0 від 23.11.2011р. на суму 1,00 грн. (отримано 26.11.2011р., відповідно до відмітки на корінці поштового повідомлення). До теперішнього часу не сплачено. .

Згідно з довідкою про суму податкового боргу відповідачеві нарахована пеня за невчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2,02 грн.

Станом на день розгляду справи залишок несплаченого боргу відповідача становить 177,02 грн.

Щодо стягнення заборгованості з податку на додану вартість судом встановлене наступне.

У період виникнення спірних правовідносин, був чинний Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХХІІ (Далі Закон № 1251), яким встановлювалися принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181 -ІІІ (Далі Закон №2181), що був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення заборгованості, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім окремих випадків. П. 4.1.4. передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Пунктом 3 частиною 1 статті 9 Закону України №1251 встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. (п. 49.1).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. (п.49.2, ст.49 ПК України).

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом з ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з наявною в базах даних інформацією до платника були застосовані штрафні санкції та пеня на підставі пункту 120.1 статті 120 розділу V Податкового кодексу України згідно прийнятих податкових повідомлень-рішень від 06.12.11р. №0297111702, №0297121702, №0297131702, №0297091702, №0297101702, №0297081702 на загальну суму 177,02 грн.

Відповідно до п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України від 01.12.10р. № 2755-VI неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаним нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

До теперішнього часу загальна сума заборгованості відповідачем не сплачена, що свідчить про невиконання вказаним суб'єктом господарювання зобов'язання перед бюджетом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки самостійно податковий борг відповідачем погашено не було, Сімферопольською ДПІ АРК ДПС, відповідно до п.п. 6.2.1. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" відповідачеві направлені перша податкова вимога податкова вимога № 1/1087 від 14.04.2005 року (була отримана 10.08.2005 року) та друга податкова вимога № 2/2571 від 12.09.2005 року (була отримана 22.09.2005 року), проте станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

В строки визначені законодавством зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем не сплачені, таким чином за відповідачем виникла заборгованість у сумі 177,02 грн. з податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, оскільки податковим органом дотримано процедуру стягнення податкового боргу та усі передбачені законом дії щодо стягнення такого податкового боргу не привели до його погашення. Згідно до ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати узгодженого грошового зобов'язання або оскарження рішень позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 177,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1. п.41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, - контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (95001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС (код платежу 3014010100, р/р 31114029700002 в Держ. бюджет ГУ ДКСУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558) заборгованість у розмірі 177 (сто сімдесят сім) гривень 02 копійки

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.