Постанова № 27754250, 15.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2012 р. 10:35 Справа №2а-10286/12/0170/30

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., при секретарі Жилич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Державної податкової інспекція у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

за участю представників:

позивача - Аркатової Вікторії Василівни, довіреність № б/н від 17.09.2012 року,

відповідача - Юсупової Ніяри Іскандерівни, посвідченння УКР № 075377 від 18.10.2010 р., довіреність № 23/10/10-24 від 23.02.2012 р.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим ДПС, який уточнювався представником позивача в частині 3 прохальної часини позову, з урахуванням чого, позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001162302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 33284,90грн. основного платежу, та

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001232302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству «Санаторій «Ударник» для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,95грн. основного платежу та 5827,02грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки №1326/22-01/02650736 від 03.09.2012р. про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, в частині неправильного оподаткування операцій по нікчемним угодам, укладеним у перевіреному періоді позивачем з ТОВ "Бренд строй" та ПП "Пан буд", що були покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень в оскарженій частині, суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.

Позивач стверджує, що реальність та дійсність угод з ТОВ "Бренд строй" та ПП "Пан буд" підтверджені даними податкового обліку, первинними бухгалтерськими документами, які складені за результатами фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву, в яких вказує, що проведеною ним позаплановою виїзною перевіркою Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.07.2012р., у зв'язку з банкрутством, було встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо податку на прибуток та податку на додану вартість, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд".

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Розгляд справи відкладався на 08.10.2012 р. та 15.10.2012 р. у зв'язку з неявкою представників сторін, а також за їх клопотаннями.

Дослідивши докази у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" має статус юридичної особи з 21.03.1995р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 688211, виданим Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим та Статутом Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 03.07.2006р., номер запису №11401050003000968.

Суд зазначає, що позивач взятий на облік платника податків в ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС 02.03.2000р. та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 00300947 від 20.02.2006р.

З 06 серпня по 27 серпня 2012р. ДПІ в м. Євпаторії АР Крим ДПС проведена позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.07.2012р., у зв'язку з банкрутством, за результатами якої складено акт перевірки №1326/22-01/02650736 від 03.09.2012р. (а.с. 13-67)

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, в тому числі порушення: п. 8.2, 8.3, 8.4. 8.6 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, та п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.4.2 п. 135.4, п. 135.5 ст. 135, п. 138.1. п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.5 п. 138.8. п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по періодам: 1 квартал 2011р. завищення на суму 8249грн. та заниження податку на прибутку на суму 42 365грн., у тому числі по періодам: ІІ квартал 2011р. завищення на суму 9208грн., ІІ- ІІІ квартали 2011р. заниження на суму 208 673грн., ІІ-VІ квартали 2011р. заниження на суму 42 264грн., І квартал 2012р. завищення на суму 60грн., І півріччя 2012р. заниження на суму 101грн.; а також, порушення позивачем п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 199.2, п. 199.4 ст. 199, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 31.07.2012р. по періодам: за листопад 2011р. - заниження від'ємного значення на суму 919грн., за грудень 2011р. - заниження від'ємного значення на суму 3866грн., за січень 2012р. - завищення від'ємного значення на суму 11776грн., за лютий 2012р. - завищення від'ємного значення на суму 5450грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає до сплати (рядок 25 декларації з ПДВ) на загальну суму 30932грн., у тому числі по періодам: за березень 2011р. завищення на суму 2409грн., за червень 2011р. заниження на суму 1645грн., за липень 2011р. заниження на суму 15286грн., за серпень 2011р. заниження на суму 4634грн., за лютий 2012р. заниження на суму 6326грн. та за березень 2012р. заниження на суму 5450грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС №0001162302 від 11.09.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 42365,00грн. основного платежу та 40,25грн. штрафних санкцій, а також № 0001232302 від 11.09.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30932,00грн. основного платежу та 7925,00грн. штрафних санкцій.

Судом встановлено, що позивачем спірні податкові повідомлення-рішення оскаржуються частково, лише в частині донарахувань податків та застосування штрафних санкцій на підставі висновків акту перевірки про завищення витрат по господарським відносинам, які позивач мав у 2011р. з ТОВ "Бренд Строй" на суму 144207,00грн. та ПП "Пан буд" на суму 510,00грн., всього на суму 144717,00грн., що, з урахуванням діючої на підставі п. 10 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України ставки податку на прибуток підприємств з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. в розмірі 23%, стало підставою для збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток на суму 33167,60грн. та 117,30грн. відповідно, всього на суму 33284,90грн. (144717,00грн. х 23% = 33284,90грн.), а також про завищення податкового кредиту по операціям з ТОВ "Бренд Строй" на суму 23225,95грн. та ПП "Пан буд" на суму 86,00грн., всього на суму 23311,95грн., що стало підставою для збільшення грошових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 23311,95грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 5827,98грн.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень в оскарженій позивачем частині, судом встановлено наступне.

Як зазначено у п. 3.1.6.2 акту, перевіркою встановлено, що ДП "Санаторій "Ударник" мав взаємовідносини з ТОВ "Бренд Строй" за договором підряду № 1157 від 01.10.2011р., відповідно до якого підрядник -ТОВ "Бренд Строй" в особі директора Грушиної А.Г. зобов'язався виконати капітальний ремонт покрівлі спального корпусу № 3 ДП "Санаторій "Ударник", а Замовник - ДП "Санаторій "Ударник" прийняти та оплатити виконану роботу. Договори та податкові накладні підписані директором ТОВ "Бренд Строй" Грушиною А.Г., акти виконаних робіт підписані підрядником без зазначення прізвища та імені особи, яка підписує.

В наведеній в акті перевірки таблиці відображено перелік договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних та платіжних доручень по спірним взаємовідносинам, а також зазначено, що до складу валових витрат віднесені витрати, які у бухгалтерському обліку відображені наступними проводками: 4 квартал 2011р. - на загальну суму 5615,41грн. Пільговий обсяг податкового кредиту в сумі 5615,41грн., який віднесено до витрат по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток, додатково сума 144207грн. (Дт 23 Кт 631) включена до витрат по рядку 06.1 Декларації з податку на прибуток.

На стор. 31 акту перевірки також зазначено, що розрахунок за ремонтні роботи проведено у сумі 173048,14грн. (у т.ч. ПДВ 28841,36грн.) (платіжне доручення № 61 від 21.11.2011р. на суму 60000грн., № 102 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн.)

В акті перевірки зазначено, що у перевіреному періоді підприємство позивача користувалось пільгою з податку на додану вартість згідно з п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України, згідно з яким частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Така величина, як зазначено на стор. 40 акту перевірки, у 2011р. складала 80,497%.

У зв'язку з цим, до податкового кредиту на підставі податкових накладних та розшифровок № 5 до Декларації з ПДВ, наданих до перевірки, встановлено, що підприємством віднесено ПДВ на загальну суму 28841,35грн., у тому числі сума ПДВ -23225,94грн., яка надає право на формування податкового кредиту та сума ПДВ 5615,41грн., яка не надає право на формування податкового кредиту у відповідних податкових періодах (листопад та грудень 2011р.). В акті вказано, що на момент перевірки кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

Також перевіркою встановлено, що ДП "Санаторій "Ударник" мав взаємовідносини з ПП "Пан буд" з отримання позивачем матеріалів (приліжкові килимки) від ПП "Пан буд" без укладання письмового договору купівлі-продажу. Видаткова накладна від 16.06.2011р. № 471 на суму 612грн., у тому числі ПДВ 102грн. (підписана без зазначення ПІБ), податкова накладна від 16.06.2011р. № 54 на суму 612грн., у тому числі ПДВ 102грн. (підписана ОСОБА_5)

В акті перевірки зазначено, що до складу валових витрат віднесені витрати, які у бухгалтерському обліку відображені наступними проводками: 2 квартал 2011р. - на загальну суму 510грн. Дт 23 Кт 22 в сумі 510грн. по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток. 4 квартал 2011р. - на загальну суму 15,99грн. Пільговий обсяг податкового кредиту в сумі 15,99грн., віднесено до витрат по рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток.

На стор. 32 акту перевірки зазначено, що розрахунок за матеріали проведено 15.06.2011р. у сумі 612грн. (платіжне доручення № 227 від 15.06.2011р. на суму 612грн.)

У зв'язку з тим, що позивач користувався пільгою з ПДВ, до податкового кредиту на підставі податкових накладних та розшифровок № 5 до Декларації з ПДВ, наданих до перевірки, встановлено, що підприємством віднесено ПДВ на загальну суму 98,13грн., у тому числі сума ПДВ -82,14грн., яка надає право на формування податкового кредиту та сума ПДВ 15,99грн., яка не надає право на формування податкового кредиту у відповідному податковому періоді - червні 2011р. Відповідачем вказано, що на момент перевірки кредиторська або дебіторська заборгованість відсутня.

За висновком відповідача, у порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1. п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.6, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, в результаті взаємовідносин з ТОВ "Бренд Строй" встановлено завищення загальновиробничих витрат на суму 144207грн. у ІІ-ІV кварталах 2011р. та в результаті взаємовідносин з ПП "Пан буд" допущено завищення витрат у ІІ кварталі 2011р. на суму 510,00грн.

Також на стор. 19 акту перевірки зазначено, що на порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VII, зі змінами і доповненнями, ДП "Санаторій "Ударник" завищена сума податкового кредиту в деклараціях по ПДВ на загальну суму 23308,08грн., в т.ч. по періодах: у червні 2011р. у сумі 82,14грн., у листопаді 2011р. у сумі 8053грн. та у грудні 2011р. у сумі 15172,94грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображені у п.п. 3.2.2 розділу 3 акту перевірки.

Як слідує з п.п. 3.2.2 розділу 3 акту перевірки, такого висновку відповідач, незважаючи на дослідження вищевказаних документів та перевірки відображення спірних операцій у бухгалтерському обліку, дійшов на підставі даних зустрічних перевірок: ТОВ "Бренд Строй"(акт від 06.04.2012р. № 29/22/36165567 "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренд Строй"), ПП "Пан буд"(акт від 06.04.2012р. № 21/22/37081614 "Про проведення зустрічної звірки ПП "Пан буд") з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.

В цих актах зустрічних звірок відображені відомості досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, порушеній відносно директора БВП "Строітель - плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_9 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_9, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Згідно з актом перевірки, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ТОВ "Бренд Строй", Фірма "Капітель плюс"з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України, адже, за даними слідства, використовуючи реквізити перелічених у постанові підприємств, в т.ч. вищевказаних, документально оформлювались неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, однак після цього завідомо підроблені документи передавались замовником послуг із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток підприємства.

Проведеним аналізом встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий вищевказаними підприємствами від контрагентів - постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Як наслідок, перевіркою встановлено, що усі операції ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а вчинені ними правочини з підприємствами покупцями та постачальниками відповідно до ч. 1, 2 ст.215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Досудовим слідством також було встановлено, що одним із суб'єктів підприємницької діяльності України, яке протягом 2009-2012 років мало фінансово-господарські стосунки з вказаними вище підприємствами, являлось Дочірнє підприємство "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", у зв'язку з чим, за висновками даного акту перевірки, нашим підприємством було занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

Суд з вказаними висновками відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

В жовтні 2011р. між позивачем (Замовник) та ТОВ "Бренд Строй" (Підрядник) був укладений договір будівельного підряду № 1157, відповідно до п. 1.2 якого за цим договором Підрядник виконує роботи по об'єкту: "Капітальний ремонт покрівлі спального корпусу № 3 ДП "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками за адресою: вул. Урицького, 7/3 в м. Євпаторія".

В силу п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією.

Пунктом 3.1 договору встановлена договірна ціна робіт, яка є твердою та складає - 173048,00грн.

Як зазначено у п. 13.1 договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням Загальних умов та на підставі актів виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3.

Згідно з п. 13.3 договору Замовник на протязі 10-ти днів з дня підписання цього договору (у разі необхідності) передає Підряднику аванс в розмірі 30% на придбання матеріалів.

Як свідчать матеріали справи, 21.11.2011р. ТОВ "Бренд Строй" було виписано рахунок № 2874 на суму попередньої оплати на будівельні матеріали на капітальний ремонт корпусу № 3 (покрівля) на суму 60000,00грн., оплата якого позивачем була здійснена платіжним дорученням від 21.11.2011р. в сумі 60000,00грн., що підтверджується банківською випискою.

Судом встановлено, що для здійснення капітального ремонту покрівлі спального корпусу № 3 ТОВ "Кримпроектреконструкція" було розроблено Робочий проект.

На підтвердження фактичного та реального виконання умов даного договору, позивачем суду були надані акт виконаних робіт за формою № КБ-2в, договірна ціна, підсумкова відомість ресурсів.

У зв'язку із закінченням виконання робіт та підписанням сторонами акту виконаних робіт по капітальному ремонту покрівлі корпусу № 3, ТОВ "Бренд Строй" був виписаний рахунок № 3429 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн., який сплачений позивачем у безготівковій формі 27.12.2011р. в розмірі 113048,14грн, що підтверджується банківською випискою.

До загальновиробничих витрат по цим господарським операціям позивачем, як зазначено в акті перевірки та підтверджено відповідачем, було віднесено 144207грн.

ТОВ "Бренд Строй" виписані податкові накладні № 140 від 21.11.2011р. на суму 60000,00грн. (в т.ч. ПДВ 10000,00грн.) та № 240 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн. (в т.ч. ПДВ 18841,36грн.)

Судом встановлено, що вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Зазначені податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за листопад та грудень 2011р. та до податкового кредиту включено ПДВ: у листопаді 2011р. у сумі 8053грн. та у грудні 2011р. у сумі 15172,94грн.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2011р., по контрагенту ТОВ "Бренд Строй" до податкового кредиту позивачем віднесено не 15172,95грн., а 15172,94грн., як було правильно зазначено ДПІ у м. Євпаторії в акті перевірки.

Також, як свідчать матеріали справи, у червні 2011р. позивачем на підставі видаткової накладної № 471 від 16.06.2011р. у Приватного підприємства "Пан буд" були придбані приліжкові килимки на суму 612грн., у тому числі ПДВ -102,00 грн.

Оплата за придбані приліжкові килимки на підставі рахунку № 551 від 13.06.2011р. суму 612,00 грн. була здійснена позивачем 15.06.2011р., що підтверджується банківською випискою.

Судом встановлено, що з 28.05.2004 р. на балансі позивача рахується легковий автомобіль ГАЗ-3110 2004р.в., інвентарний номер 171, у зв'язку з чим не вбачає підстав не довіряти поясненням позивача, що вищевказані приліжкові килимки на суму 612,00 грн. були доставлені ним самостійно власним транспортом.

До витрат по цим господарським операціям позивачем, як зазначено в акті перевірки та підтверджено позивачем, було віднесено 510,00грн.

ПП "Пан буд" виписана податкова накладна № 54 від 16.06.2011р. на суму 612грн., у т.ч. ПДВ 102грн., яка також містить всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р.

Зазначена податкова накладна відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011р. та до податкового кредиту включено ПДВ в розмірі 82,14грн.

Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень 2011р., по контрагенту ПП "Пан буд" до податкового кредиту позивачем віднесено 82,14 грн., а не 86,00 грн., як зазначив позивач в позові.

Таким чином, судом встановлено, що висновки акту перевірки про завищення витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" призвели до збільшення у спірних податкових повідомленнях-рішеннях наступних сум податкових зобов'язань: у податковому повідомленні-рішенні №0001162302 від 11.09.2012р. - збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 33284,90грн., у податковому повідомленні-рішенні № 0001232302 від 11.09.2012р. - збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,08грн. основного платежу та 5827,02 грн. штрафних санкцій (25% від суми донарахування основного зобов'язання), в той час як позивач в позові помилково зазначив про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" на суму 23311,95грн. основного платежу та 5827,98грн. штрафних санкцій.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи, які були також досліджені відповідачем при перевірці, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Більше того, як слідує з акту перевірки, самим відповідачем було встановлено, що вказані господарські операції призвели до зміни структури активів та пасивів позивача.

Доказом реальності проведених ремонтних робіт покрівлі корпусу № 3 суд також вважає надані позивачем фототаблицю покрівлі даного корпусу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В силу п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 кодексу, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В силу п. 138.2 ст. 138 кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються: г) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Судом встановлено, що корпус № 3, ремонт покрівлі якого здійснювався ТОВ "Бренд Строй", є основним засобом позивача, що підтверджується даними інвентарної картки обліку основних фондів.

Відповідно до довідки статистики, основним видом діяльності позивача, є надання санаторно-курортних послуг, а тому приведення спального корпусу у належний стан шляхом проведення ремонту його покрівлі безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, у зв'язку з чим суд вважає, що витрати на його ремонт правомірно були віднесені позивачем до загальновиробничих витрат.

Що стосується використання приліжкових килимків, то оскільки діяльність позивача спрямована на санаторно-курортне лікування населення, то розміщення таких килимків біля ліжка свідчить про покращення умов проживання осіб у корпусах, а отже також пов'язане з його господарською діяльністю.

В силу п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, досліджені відповідачем документи по взаємовідносинам з ТОВ "Бренд строй" та ПП "Пан буд" відповідали вимогам, що висуваються до первинних документів, однак відповідач безпідставно не взяв їх до уваги.

За таких обставин, витрати за вищевказаними господарськими операціями були сформовані позивачем законно та обґрунтовано, а тому відповідне збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток на суму 33167,60 грн. та 117,30 грн. відповідно, всього на суму 33284,90грн., є протиправним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001162302 від 11.09.2012р. в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Що стосується податкового кредиту по цим же операціям, то суд також не вбачає підстав вважати його завищеним.

Так, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Судом встановлено, що ТОВ "Бренд Строй" під час виписки податкових накладних № 140 від 21.11.2011р. на суму 60000,00грн. (в т.ч. ПДВ 10000,00грн.) та № 240 від 27.12.2011р. на суму 113048,14грн. (в т.ч. ПДВ 18841,36грн.), а також ПП "Пан буд" під час виписки податкової накладної № 54 від 16.06.2011р. на суму 612,00 грн., у т.ч. ПДВ 102,00 грн., були зареєстровані як платники ПДВ, що підтверджується відомостями з сайту ДПС України.

Вказані податкові накладні, як було зазначено вище, містять всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та були відображені позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних у червні, листопаді та грудні 2011 року.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що про недійсність даних податкових накладних свідчать показання посадових осіб ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд", які ніби - то пояснили, що не мають відношення до їх підписання, адже відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. В силу абз. 8 п. 1 цього Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як було встановлено вище, спірні податкові накладні були виписані ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" - платниками ПДВ.

Таким чином, податковий кредит в розмірі 23308,08 грн. (82,14грн. + 8053грн. + 15172,94грн.) був сформований позивачем законно та обґрунтовано.

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту в розмірі 23308,08грн., а не 23311,95грн., як було зазначено ним в позові, суд вважає за необхідне в цій частині позовні вимоги задовольнити частково та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001232302 від 11.09.2012р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,08грн. основного платежу та 5827,02грн. штрафних санкцій (25% від суми донарахування основного зобов'язання).

Суд вважає, що висновки перевіряючих про порушення податкового законодавства не можуть ґрунтуватися на актах зустрічних звірок ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд", а також відомостях з постанов досудового слідства в рамках кримінальної справи, протоколах допиту свідків та обвинувачених, адже ці документи не є первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Разом з тим, відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд також зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки перевіряючих про фіктивність ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" ґрунтувались на постанові слідчого та протоколах допиту свідків та обвинувачених, а не з вироку суду, що набрав законної сили.

Безпідставними вважає суд і посилання відповідача на нікчемність правочинів через те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними, адже відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Разом з тим, правочини позивача з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" з цієї підстави у судовому порядку недійсними не визнавалися, а відтак вони є дійсними.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень - рішень, про нікчемність укладених позивачем угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаного договору поставки, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ у м. Євпаторії АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ "Бренд Строй" та ПП "Пан буд" правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд також виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Однак, і з цієї підстави у встановленому законом порядку спірні правочини недійсними не визнано.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.10.2012 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ повний текст постанови складено 19.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001162302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 33284,90грн. основного платежу.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001232302 від 11.09.2012р. в частині збільшення Дочірньому підприємству "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23308,08грн. основного платежу та 5827,02грн. штрафних санкцій.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" для дітей з батьками Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" суму сплаченого судового збору в розмірі 812,70 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.