Рішення № 277535, 02.10.2006, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа №22ц-4059/2006 Головуючий в І інстанції - Морозова

Категорія 19/21 Доповідач -МожелянськаЗ.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпро­петровської області в складі:

Головуючого - Рудь В.В.

суддів - Ремеза В.А., Можелянської З.М.

при секретарі - Худолій Н.А.

за участю адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в м.Тернівці на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2006 року з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій­них захворювань України в м.Тернівці на користь ОСОБА_1стягнуто 40000 грн. страхової виплати за моральну шкоду, завдану в наслідок його професійного захворювання, що призвело до втрати праце­здатності та встановлення інвалідності (а.с.46-47).

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці просило скасувати зазначене рішення суду, посилаючись на невідповідність його вимогам закону (а.с.49-50).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеля­ційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та адвока­та, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду ска­суванню з ухваленням нового рішення відповідно до п.4 ч.І ст.309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючим позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно прийшов до ви­сновку, що в зв'язку з отриманим позивачем професійним захворюванням при виконанні трудових обов'язків на шахті „ІНФОРМАЦІЯ_1", йому було спричинено моралыгу шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Між тим, вирішуючи питання про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд виходив з вимог ст.ст.21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинили втрату працездатнос­ті", що є неправильним і суперечить діючому матеріальному закону.

Як вбачається з матеріалів справи, професійне захворювання позивач отримав, виконуючи трудові обов'язки і за висновком МСЕК від 25.10.1995 року йому встановлено 50% втрати професійної праце­здатності та з групу інвалідності (а.с.6,9). Вказані обставини свідчать, що спірні правовідносини сторін регулюються матеріальним законом, який діяв на момент встановлення позивачу професійного захво­рювання та отримання ним в зв'язку з цим моральної шкоди.

Моральна шкода, яка була спричинена позивачу в результаті отриманого ним професійного захво­рювання, факт якого встановлено 25.10.1995 року, відшкодовується виходячи з вимог ст.12 Закону Укра­їни „Про охорону праці" та п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472), які діяли на момент спричинення позивачу моральної шкоди.

Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди позивачу визначається на підставі вимог п.11 Правил і не може перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати, тобто за станом на 1995 рік - не менше 120 грн.

Вирішуючи питання про розмірі відшкодування моральної шкоди позивачу, колегія суддів вихо­дить з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, і вважає можливим стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професій-

них захворювань України в м.Тернівці на користь ОСОБА_1 120 грн. на відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його вимоги частково.

При цьому, колегія суддів вважає можливим поновити позивачеві строк на звернення до суду з да­

ним позовом, оскільки він пропущений ним з поважних причин, так, як з моменту отримання професійно­

го захворювання і до звернення до суду з позовною вимогою позивач, будучи інвалідом, довгий час про­

ходив лткування в різних лікувальних установах в зв'язку з отриманим ним професійним захворюванням

надвиробництві. .

Зазначена сума підлягає стягненню з Фонду на підставі ст.2 Закону України „Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного за­хворювання, які спричинили втрату працездатності" та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.1-2 постанови Пленуму від 27.03.1992 року №6 (з послідуючими змінами та доповнен­нями) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", оскільки в даному випадку йдеться мова не про заборгованість по відшкодуванню моральної шкоди, а про не ви­користане позивачем право на відшкодування моральної шкоди в результаті отриманого професійного захворювання.

Виходячи з вимог ст.ст.79,80,88 ЦПК України та ст.ст.3,4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави, оскільки Фонд соціального страхування звільнений від оплати судових витрат.

Однак, виходячи з вимог ст.ст.79,81 ЦПК України та постанови КМУ від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів", підлягають стягненню з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціа­льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці - витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1 грн. 50 коп.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про безпідставність стягнення з нього моральної шкоди на користь позивача не можуть бути прийняти до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи, мате­ріальному та процесуальному закону. Згідно Закону №1105-ХІУ від 23.09.1999 року, який набрав чиннос­ті з 01.04.2001 року, обов'язок по відшкодуванню шкоди, у вигляді страхових виплат, покладено на спе­ціально створений для цього Фонд. Відсутність відповідного медичного висновку не є перешкодою для відшкодування фактично завданою моральної шкоди.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача про те, що Законом України „Про держав­ний бюджет на 2006 рік" зупинено дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втра­ту працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 01.01.2006 року.

Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИР1ШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17.04.2006 року скасувати.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці на користь ОСОБА_1 120 грн. (сто двадцять гривень) страхової виплати з моральну шкоду, а в іншій частині позовних ви­мог ОСОБА_1- відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці витрати на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи в розмірі 1 грн. 50 коп., перерахування зазначених коштів зробити за адре­сою: Апеляційний суд Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 02891291 УДКУ в Дніпропетровській області, МФО-805012, р/р-37313002006717.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржено до Верховного Суду України.