Ухвала суду № 27751406, 30.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року справа №2а/1270/1301/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1301/2012 за позовом приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132340 від 20.10.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132340 від 20.10.2011, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 37612,07 грн за порушення ведення касових операцій.

В обґрунтування позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту за №1591/231/631780403 від 28.09.2011 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПРАТ «Криворізьке» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року». В акті зазначено про порушення позивачем законодавства з видачі готівкових коштів під звіт на господарські потреби, зокрема Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», п. п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України. Проте податковим органом при проведенні перевірки не враховано дані бухгалтерських регістрів, в яких по дебету відображена видача коштів з каси під звіт, по кредиту - суми витрат по звітах про використання грошових коштів, повернення невикористаних коштів за даними прибуткових ордерів.

Також відповідач не надав розрахунків штрафних санкцій, що в свою чергу позбавляє можливості визначитись із терміном їх застосування, передбаченим ст.250 ГК України, та урахуванням змін до діючого законодавства у зв'язку із прийняттям податкового Кодексу, оскільки період перевірки з 01.10.2009 р. по 30.06.2011 р.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ № 0000132340 від 20.10.2011.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відповідач не мав права застосовувати фінансові санкції на підставі Указу Президента України №436, оскільки саме цим Указом на законодавчому рівні визначено сферу та строк регулювання відносин щодо готівкового обігу, а штраф, визначений п.2 цього Указу є адміністративно-господарською санкцією в розумінні ст.ст.238, 239 ГК України. Також суд першої інстанції не дав правової оцінки встановленим порушенням з боку позивача, а саме - не зберігання підприємством розрахункових книжок.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи, акціонерного товариства, є суб'єктом господарської діяльності в галузі добування та збагачення кам'яного вугілля (т.1.а.с.74-80).

На підставі наказів № 525 від 25.07.2011 року, № 589 від 27.09.2011 року, уповноваженими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Криворізьке» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2009 року до 30.06.2011 року, за наслідками якої складено акт № 1591/231/31780403 від 28.09.2011 р. (т.1.а.с.10-29, далі - акт № 1591).

За висновками акту №1591, в томі числі зазначені порушення з боку ПАТ «Криворізьке»:

вимог п.2.11 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, внаслідок чого встановлено перевищення строків використання виданої під звіт готівки на господарські потреби в сумі 31797,16 грн, та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сукмі 95777,73 грн.

вимог п.170.9.2. ст. 170 ПК України, внаслідок чого встановлено перевищення строків використання виданої під звіт готівки на господарські потреби в сумі 2873,38 грн.

приписів п.6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», в результаті чого встановлено не зберігання РК №1203000400/1 від 16.10.2009 року (АААП 885901-886000) засіб контролю ВЛ473876.

При цьому, порушення підприємством п.п.2.11 п.2 Положення №637 податковим органом в акті відображено у вигляді прикладу «підзвітна особа ОСОБА_2 отримала 01.10.2009 року з каси підприємства під звіт готівкові кошти на господарські потреби в сумі 142,50 грн. Після виконання окремої цівільно-правової дії ОСОБА_2 прозвітувала про використання коштів наданих під звіт звітом №2 від 01.10.2009 року в сумі 108.70 грн. Залишок невитрачених коштів в сумі 33,80 ОСОБА_2 ні 01.10.09, ні 02.10.2009 року в касу підприємства не повернула. Отже ОСОБА_2 використовувала кошти видані під звіт на господарські потреби в сумі 33,80 грн строком понад два робочих дні.

За період з 01.10.09 по 31.12.10 ОСОБА_2 використовувала кошти видані під звіт на господарські потреби строком понад два робочих дні на загальну суму 31797,16грн. (дані наведені у таблиці №1)»

Щодо порушень підприємством п.170.9.2 ст.170 ПК України податковим органом в акті відображено у вигляді прикладу: «підзвітна особа ОСОБА_2 отримала 06.05.2011 року з каси підприємства під звіт готівкові кошти на господарські потреби в сумі 2327 грн. Після виконання окремої цивільно-правової дії ОСОБА_2 прозвітувала про використання коштів, виданих під звіт звітом №17 від 06.05.2011 року в сумі 399,98 грн. Залишок невитрачених коштів ОСОБА_2 в сумі 1927,02 грн під час подання зазначеного звіту в касу підприємства не повернула. Отже ОСОБА_2 перевищено встановлені строки використання виданої під звіт готівки на господарські потреби в сумі 1927,02 грн.

За період з 01.01.11 по 30.06.11 ОСОБА_2 використовувала кошти, видані під звіт на господарські потреби з перевищенням строків на загальну суму 22873,38 грн (дані наведені в таблиці №1)»

«За період з 01.10.09 по30.06.11 ОСОБА_2 отримувала готівкові кошти під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на загальну суму 95777,73 грн (дані наведені в таблиці №2)»

20 жовтня 2011 року, на підставі акту № 1591 відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000132340 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення ведення касових операцій в сумі 37612,07 грн. (т.1 а.с.43).

Відповідно до висновку судової бухгалтерської експертизи №660/25 (а.с.90-101 т.4) в результаті систематизації та аналізу наданих документів ПАТ «Криворізьке» (також наданих до перевірки податковому органу) при видачі грошових коштів в підзвіт ОСОБА_2 за перевіряємий період:

не встановлено наявність залишку попереднього авансу, строк звіту за яким перевищує строк 2 робочих дні, встановлений законодавством;

встановлено наявність заборгованості ПАТ «Криворізьке» перед ОСОБА_2;

розрахункові та прибуткові касові ордери відображені в Касових книгах за відповідний період;

загальні суми по розрахунковим і прибутковим касовим ордерам відповідають загальним сумам, вказаним в Журналі-ордері №7 за кожний з досліджених періодів(місяців).

Тобто, видача грошових коштів в підзвіт ОСОБА_2 при наявності заборгованості за попередні підзвітні суми дослідженням наданих документів не підтверджується.

За висновком експертизи порушення, встановлені актом №1591 в частині видачі грошових коштів на господарські потреби ОСОБА_2 та звіті про використання вказаних грошових коштів не підтверджуються документально.

Відповідно до п.п 2.11 п. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз.5 ст.1 Указу Президента України №436/95 від12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» в разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

На підставі п.170.9.2 ст.170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

З огляду на первинні документи бухгалтерського обліку (видаткові ордери, прибуткові ордери, звіти та прибутково-касові ордери, журнали ордерів), надані позивачем в підтвердження своїх доводів, висновки експерта № 660, (т.1.а.с.58-73, 118-368, т.2 а.с.1-362, т.3.а.с. 1-258), - суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних доказів з боку податкового органу на підтвердження фактів порушень з боку ПАТ «Криворізьке» п.п 2.11 п. 2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», п.170.9.2 ст.170 ПК України, викладених в акті перевірки №1591, за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2011 року.

Що стосується доводів апелянта про ненадання судом першої інстанції правової оцінки встановленим порушенням з боку позивача, а саме - не зберігання підприємством розрахункових книжок, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Актом перевірки №1591 встановлено факт не зберігання РК №1203000400/1 від 16.10.2009 року (АААП 885901-886000) засіб контролю ВЛ473876.

На підставі ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

З наданого відповідачем розрахунку фінансових санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000132340 від 20.10.2011 вбачається, що до позивача відповідно до п.3 ст.17 ЗУ №1776 застосовано фінансова санкція в розмірі 340 грн. Всього сума штрафних (фінансових) санкцій становить 37952,07 грн. (а.с.98 т.1)

Проте, за спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача не застосовувалися штрафні (фінансові) санкції за порушення п.6 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», сума штрафних (фінансових) санкцій становить 37612,07 грн.

Таким чином, нема підстав вважати, що суд першої інстанції, скасовуючи у повному обсязі спірне податкове повідомлення-рішення, не врахував наявність порушення з боку позивача п.6 ст.3 зазначеного закону.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1301/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/1301/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.Д. Компанієць

Судді В.А.Шальєва М.В. Бишов