Постанова № 27749740, 27.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2012 року № 2а-9510/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132360, № 0000142360 від 01 лютого 2012 року, -ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Держане підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(далі -позивач, ДП "СМАП") з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 лютого 2012 року № 0000132360, № 0000142360.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -зі спірних правовідносин, судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки у ДП «СМАП»наявні всі необхідні первинні та бухгалтерські документи на підтвердження зв'язку придбаних товарів з господарською діяльністю позивача. Висновки податкового органу про відсутність зв'язку придбаних товарів з господарською діяльністю позивач вважає безпідставними, оскільки придбання цих товарів та послуг здійснювалось у межах господарської діяльності ДП «СМАП», відтак, кошти, сплачені за них, відносяться до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Також, позивач зазначав, що відносини із контрагентами здійснювались ним з метою отримання прибутку в межах норм діючого законодавства.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ «Алгрі», ТОВ «Оптімус трейд», ТОВ «Торг-Стандарт», ТОВ «ТД Корпоратив», ТОВ «Альтана», ТОВ «Сільві», ТОВ «МТК», ТОВ «Голден Мін», ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко», ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго», та віднесення коштів, сплачених цим підприємствам, до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. На думку відповідача, позивачем не надано доказів використання цих товарів (послуг) у господарській діяльності позивача.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що товари та послуги, придбані у перерахованих вище контрагентів, не мають зв'язку з господарською діяльністю позивача, відповідно, він не має права на включення сум, сплачених по ним, до складу валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на це відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

В судовому засіданні 15.11.2012 року представники сторін подали спільну заяву про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступні юридично значимі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач -Державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(код ЄДРПОУ 33880040) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.11.2005 року, що підтверджується довідкою АА № 351095 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (т. І а.с.35), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

У період з 12.12.2011 р. по 10.01.2012 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну планову перевірку ДП «Служба міжнародних автомобільних перевезень»(код за ЄДРПОУ 33880040) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за цей же період та складено акт від 17.01.2012 р. № 18/1-23-60-3388040 (далі по тексту -Акт перевірки, Акт) -т.І а.с. 126-194.

01 лютого 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкові повідомлення-рішення т. І а.с. 18, 19):

- № 0000132360, яким позивачу за порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 117 372,00 грн., в тому числі 102 040,00 грн. основного платежу та 15 332,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000142360, яким позивачу за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про порядок на додану вартість», п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 98 274,00 грн., в тому числі з основного платежу у розмірі 85 556,00 грн. та 12 718,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Під час перевірки було встановлено, що позивачем задекларовано 85 556,00 грн. податкового кредиту та 102 040,00 грн. валових витрат за наслідками операцій з наступними контрагентами: ТОВ «Алгрі», ТОВ «Оптімус трейд», ТОВ «Торг-Стандарт», ТОВ «ТД Корпоратив», ТОВ «Альтана», ТОВ «Сільві», ТОВ «МТК», ТОВ «Голден Мін», ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко», ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго».

В ході перевірки встановлено відсутність документів, які б підтверджували факти виконання робіт ТОВ «Алгрі», ТОВ «Оптімус трейд», ТОВ «Торг-Стандарт», ТОВ «ТД Корпоратив», ТОВ «Альтана», ТОВ «Сільві», ТОВ «МТК», ТОВ «Голден Мін», ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко», а також їх доцільність придбання для господарської діяльності позивача.

Щодо ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго»встановлено, що товари, придбані у них позивачем, не мають зв'язку з господарською діяльністю останнього.

За таких обставин податковий орган дійшов висновку, що кошти, сплачені зазначеним контрагентам за проведеними операціями, не можуть бути віднесені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ДП "СМАП»пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про порядок на додану вартість», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України , в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 85 556,00 грн. та 102 040,00 грн. податку на прибуток підприємств.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд прийшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.

Матеріали справи свідчать, що 03 листопада 2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Алгрі» (Виконавець) було укладено Договір, відповідно до якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по організації розробки, виготовлення та поставки Замовнику поліграфічної продукції, а саме: «Реєстр виданих іноземних дозволів»з № 97001 по № 117000 формат А4, внутрішній блок -папір офсетний, наскрізна нумерація аркушів, обкладинка -папір межований 190 г/м, у кількості 20000 одиниць примірників, а Замовник приймає їх і сплачує згідно рахунка-фактури на умовах даного договору (п.1.1). Вартість робіт по договору складає 78 000,00 грн. (п.3.3); замовник здійснює попередню оплату згідно рахунку/фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п.4.1); виконавець здійснює виконання робіт згідно п.1.1 в термін до 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати (п.4.2) -т. І а.с. 226-228. Додатком № 1 до договору є калькуляція на виготовлення одного примірника реєстру виданих іноземних дозволів, підписана директором ТОВ «Алгрі»(т. І а.с.229).

Згідно з видатковою накладною № 462 від 22.09.2010 р. ТОВ «Алгрі»відвантажило позивачу блокноти фірмові у кількості 2000 шт. на загальну суму 10 464,00 грн., в т.ч. ПДВ -1 744,00 грн. (т. І а.с.36).

22.12.2010 р. між сторонами підписано акт виконаних робіт, відповідно до якого Виконавцем були виготовлені журнали «Реєстри виданих іноземних дозволів»в кількості 10 000 штук на загальну суму 39 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 500,00 грн. (т. І а.с.37).

ТОВ «Алгрі»виписано на адресу позивач податкові накладні: від 15.09.2010 р. № 462 на суму ПДВ 1 744,00 грн. (номенклатура поставки - блокнот фірмовий ф. А5), від 18.11.2010 р. № 598 на суму ПДВ 6 500,00 грн. (номенклатура поставки -реєстр виданих іноземних дозволів), від 22.12.2010 р. № 673 на суму ПДВ 6 500,00 грн. (номенклатура поставки -реєстр виданих іноземних дозволів) - т. І а.с. 38-40.

Відповідно до платіжних доручень позивачем здійснено оплату придбаної продукції: № 2377 від 17.09.2010 р. на суму 10 464,00 грн., в т.ч. ПДВ -1 744,00 грн. за блокноти фірмові ф.А5, № 3467 від 20.12.2010 р. на суму 39 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 500,00 грн. за реєстр виданих іноземних дозволів (т. І а.с.230, 231).

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Оптімус Трейд» (Виконавець) 20 грудня 2010 року укладено Договір про надання послуг, відповідно до якого Виконавець в порядку та на умовах, визначених договором, надає Замовнику послуги з розробки прототипу з обмеженою функціональністю комплексу програмних засобів, яке відповідатиме вимогам технічного завдання на розробку Інформаційної системи автоматизації оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх (п.1.1). Ціна договору становить 99 400,00 грн. з ПДВ (п.4.1); здача-приймання робіт за цим договором оформляється актом приймання-передавання робіт (п.5.1).

На виконання вказаного договору між сторонами підписано акт про приймання-передачу послуг від 11 березня 2011 року, відповідно до якого Виконавець передав, а Замовник прийняв послуги, передбачені п.1.1 Договору, на суму 99 400,00 грн.

За результатами наданих послуг ТОВ «Оптімус Трейд»виписало на адресу позивача податкову накладну (номенклатура поставки -розробка програмного забезпечення) від 15.03.2011 року № 4 на суму 49 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 283,33 грн.

Позивачем здійснено оплату за надані послуги згідно платіжних доручень № 1263 від 15 березня 2011 року на суму 49 700,00 грн., в тому числі ПДВ 8 283,33 грн. та № 3560 від 21 грудня 2010 року на суму 49 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 283,33 грн. (т. І а.с.238-239).

Матеріали справи свідчать, що у ІІ кварталі 2011 року ТОВ «Торг-Стандарт» виготовило для Позивача бланки контрольних талонів нарахування частки єдиного збору на загальну суму 75 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 600,00 грн., про що свідчать акти виконаних робіт від 21.04.2022 р. на суму 33 600,00 грн. та від 29.04.2011 р. на суму 42 000,00 грн. (т. І а.с.58, 59). За результатами поставки ТОВ «Торг-Стандарт»виписано податкові накладні від 15.04.2011 року № 102 на суму ПДВ 5 600,00 грн. та від 18.04.2011 року № 117 на суму ПДВ 7 000,00 грн. (т. І а.с. 60, 61). Зазначені бланки оприбутковано позивачем на підставі прибуткових накладних, наявних у матеріалах справи (т. І а.с 62).

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Торговий дім «Корпоратив» (Виконавець) укладено договір № 3Дп-д-2011 від 01 серпня 2011 року, відповідно до якого Підрядник за дорученням Замовника здійснює Роботи з розробки комплексу програмних засобів (Прототипу) відповідно до Додатку № 1, а саме: розробка Прототипу, інсталяція його на технічних засобах Підрядника для проведення випробувань, впровадження Прототипу у відповідних підрозділах ДП «СМАП», проведення навчання персоналу підрозділів, зазначених у Додатку № 1, проведення випробувань Прототипу та надання письмових рекомендацій щодо подальшого розвитку інформаційної системи Замовника (п.1.1); по виконанню робіт Підрядник передає Замовнику дистрибутиви з відкритим кодом Прототипу та письмові рекомендації щодо подальшого розвитку інформаційної системи Замовника (п.1.2). Ціна договору становить 98 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 333,33 грн. (п.4.1); здача-приймання робіт за цим договором оформляється актом виконаних робіт (п.6.1); акт надається Підрядником Замовнику разом з результатом виконаних робіт, оформленим відповідно до п. 1.2 договору (п.6.2) -т. І а.с. 232-234.

Між сторонами підписано додаток № 12 до договору, в якому визначено поняття комплексу програмних засобів та його функціональні можливості (т. І а.с.235-236).

Оплата за надані послуги здійснена згідно з платіжними дорученнями: № 3793 від 03.08.2011 р. на суму 49 000,00 грн. (т. І а.с.237).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «МТК» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 21 вересня 2010 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність Покупця автомобільний товар в асортименті та кількості відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1) (п.1.1); предметом поставки є автомобільні знаки (п.1.3); ціна товару становить 27 183,00 грн., враховуючи ПДВ (п.4.1); покупець зобов'язаний прийняти товари належної якості і кількості згідно з додатком 1 та видатковою накладною (п.5.1.1); оплатити товари за ціною, визначеною додатком 2 до договору (п.5.1.2) -т. І а.с.246-248.

Крім того, між сторонами підписано додаток № 1 до договору (специфікація автомобільних товарів, що пропонується Продавцем), додаток № 2 до договору (розрахунок вартості автомобільного товару) та додаткову угоду № 1 від 07.10.2010 року, відповідно до якої Продавець зобов'язується передати Покупцю атлас автошляхів України в кількості 100 штук на загальну суму 29 000,00 грн. з ПДВ (т. І а.с.249-251).

Позивачем здійснено оплата на підставі платіжного доручення № 2093 від 26 квітня 2011 року на суму 6 978,00 грн., в тому числі ПДВ 1 163,00 грн. (т. ІІ а.с.1).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сільві» поставило на адресу Позивача у липні 2010 року мобільні телефони. За результатами поставки ТОВ «Сільві»виписано ДП «СМАП»податкові накладні від 02.07.2010 р. № 0207-01 на суму ПДВ 697, від 20.07.2010 р. № 2007-01 на суму ПДВ 349,00 грн.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ «Альтана» (Виконавець) укладено договір № 1907-10 від 19 липня 2010 року, відповідно до якого Виконавець зобов'язується за замовленням Замовника надавати за плату послуги по організації та проведенню заходів (послуг); проведення та обслуговування корпоративних заходів, обслуговування банкетів, організація та обслуговування делегацій, обслуговування презентацій тощо, а Замовник зобов'язується оплачувати такі послуги. Між сторонами 21.07.2010 р. складено та підписано акт № АХ-0000055 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по обслуговуванню клієнтів замовника на загальну суму 10 123,75 грн. (т. І а.с.63). За результатами виконання робіт (надання послуг) ТОВ «Альтана»виписано на адресу позивача податкову накладну від 21.07.2010 р. № 523 на загальну суму 10 123,75 грн., в т.ч. ПДВ 1 687,29 грн. (т. І а.с. 64).

Як свідчать матеріали перевірки, позивачем придбано у ТОВ «Голден Мін» офісну техніку та картриджі згідно з видатковими накладними № УП-0003626 від 20.07.2011 р. на суму 9790,0 грн. (в т.ч. ПДВ 1631,67 грн.), № УП-0004037 від 12.08.2011 р. на суму 2868,00 грн. (в т.ч. ПДВ 478,00 грн.), № УП-0004412 від 31.08.2011 р. на суму 1071,00 грн. (в т.ч. ПДВ 178,50 грн.). ТОВ «Голден Мін»виписано позивачу податкові накладні від 20.07.2011 року № 659 на суму ПДВ 1 632,00 грн., від 10.08.2011 р. № 737 на суму ПДВ 478,00 грн., від 16.08.2011 р. № 777 на суму ПДВ 584,00 грн., від 29.08.2011 р. № 848 на суму ПДВ 178,00 грн. Придбаний товар позивачем оприбутковано на підставі прибуткових накладних № ПН-0000936 від 20.07.2011 р., № ПН-0001057 від 12.08.2011 р., № ПН-0001154 від 18.08.2011 р., № ПН-0001095 від 31.08.2011 р. (т. І а.с. 81, 85, 86, 93).

Крім того, під час перевірки встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем придбано у ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко» сувенірну продукцію на суму 14 750,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 458,00 грн., про що свідчить копія рахунку-фактури № Б-БР022335 від 08.10.2010 р., видаткової накладної № Б-БР022335 від 21.10.2010 р. (т. І а.с.96). ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко»виписано позивачу податкову накладну від 21.10.2010 року № 019351 на суму ПДВ 2458,00 грн. (т. І а.с.98).

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Рось-1» (Постачальник) укладено договір № 10-843 від 29 березня 2011 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Замовнику продукти нафтопереробки рідкі (код 23.20.1 згідно ДК 016-97 - Товар), а також організувати та забезпечувати безперебійну заправку автотранспорту Замовника в роздріб безпосередньо на власних АЗС та АЗС партнерів у м. Києві та по Україні, відповідно до ціни, зазначеної у Договорі, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати Товар на умовах, визначених цим договором (п.1.1). Кількість Товару, одиниці його виміру, ціна за одиницю та ціна Договору визначається у специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток 1); ціна договору становить 753 875,00 грн. (п.3.1); до рахунку додається акт приймання-передачі Товару (п.4.2).

Між сторонами підписано Додаток № 1 до договору -специфікацію, відповідно до якої загальна вартість поставки дизельного пального та бензину А-95 становить 453 875,00 грн., в т.ч. ПДВ 75 645,83 грн. (т. ІІ а.с.9).

Крім того, сторонами підписано наступні додаткові угоди до договору поставки: № 1 від 30.03.2011 р., № 2 від 01.04.2011 р., № 3, № 3/1 від 11.04.2011 р., № 4 від 25.04.2011 р., № 5 від 05.05.2011 р., № 5/1 від 12.05.2011 р., № 6 від 19.05.2011 р., якими змінювалася вартість Товару - бензину А-95 та іншого пального (т. ІІ а.с.11-18).

Також між позивачем (Покупець) та ТОВ «Рось-1» (Продавець) укладено договір № 10-166 від 11 січня 2010 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець -прийняти та оплатити нафтопродукти (бензин марок А-98, А-95, А-92, А-76 та дизельне пальне) у відпускних облікових картках (Продукція). Кількість, найменування та ціна Продукції вказані у видаткових накладних Продавця (п.1.2); нафтопродукти видаються шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС Продавця після пред'явлення відпускної облікової картки (п.3.1) -т. ІІ а.с. 19-20.

Також між позивачем (Замовник) та ТОВ «Рось-1» (Учасник) укладено договір № 10-1008 від 01 вересня 2011 року, відповідно до якого Учасник зобов'язується у 2011 році поставити Замовникові бензин А-95 (Товар), а також організувати за забезпечувати безперебійну заправку автотранспорту Замовника в роздріб безпосередньо на власних АЗС та АЗС партнерів у м. Києві та по Україні відповідно до ціни, зазначеної у договорі (п.1.1); кількість Товару, одиниці його виміру, ціна за одиницю та ціна Договору визначаються у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1). Відпуск Товару здійснюється безпосередньо на власних АЗС та АЗС партнерів у м. Києві, перелік яких є невід'ємною частиною Договору та визначений у Додатку № 2 (п.1.2); ціна цього Договору складає 940 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 156 686,67 грн. (п. 3.1); до рахунку додається акт приймання-передачі Товару (п.4.2) -т. ІІ а.с. 21-22.

Між сторонами підписано Специфікацію від 01 вересня 2011 року, якою встановлено ціну за одиницю дизельного пального та бензину А-95 (т. ІІ а.с.23).

Як встановлено під час перевірки та не заперечувалось позивачем, протягом ІІ -ІІІ кварталів 2011 року на підставі видаткових накладних ДП «СМАП»отримало від ТОВ «Рось-1»нафтопродукти -бензин А-95, дизпаливо, бензин А-95 Мустанг на загальну суму 502 888,04 грн., в т.ч. ПДВ -84 614,67 грн.

За результатами поставки ТОВ «Рось-1»випасало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 547 660,18 грн., в т.ч. ПДВ -91 276,60 грн.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «РосУкрЕнерго» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 42Т-11 від 05 квітня 2011 року, відповідно до якого Продавець протягом строку дії цього договору зобов'язується передавати у власність Покупця та відпускати через мережу АЗС, визначені у додатку до цього договору нафтопродукти, а саме: бензин А-95 (Товар) належної якості, що відповідає державним стандартам, в кількості та за цінами, які визначено у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується оплачувати вартість Товару на умовах цього договору та отримувати Товар на АЗС (2.1); передача Товару підтверджується накладною, підписаною представниками сторін, з обов'язковим наданням Продавцю довіреності на отримання товару, оформленої Покупцем у встановленому з діючим законодавством порядку (п.5.1); повний асортимент Товару визначається в додатку до цього Договору, який є його невід'ємною частино. (п.6.1); загальна сума договору складає 487 500,00 грн. (п.6.2) т. ІІ а.с.24-28.

Додатковими угодами № 1 та № 3 до договору встановлено ціну за одиницю Товару -бензин А-95 (т. ІІ а.с.29-30).

Як встановлено під час перевірки та не заперечувалось позивачем, протягом ІІ -ІІІ кварталів 2011 року на підставі видаткових накладних ДП «СМАП»отримало від ТОВ «Рось-1»нафтопродукти -бензин А-95, дизпаливо, на загальну суму 444 099,72 грн., в т.ч. ПДВ -74 016,62 грн.

За результатами поставки ТОВ «РосУкрЕнерго»випасало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 444 099,72 грн., в т.ч. ПДВ -74 016,62 грн.

Відповідно до наданих до перевірки виписок по розрахунковому рахунку встановлено, що ДП «СМАП»було перераховано на користь ТОВ «Рось»грошові кошти у розмірі 547 660,01 грн. та перераховано на користь ТОВ «РосУкрЕнерго»грошові кошти на загальну суму 444 099,72 грн.

Суми, сплачені позивачем за вказаними операціями, віднесені ним до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ у відповідних періодах.

Правомірність включення вказаних сум до складу податкового кредиту та валових витрат не визнається відповідачем.

При цьому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України зводиться до того, що по операціях з ТОВ «Оптімус-Трейд», ТОВ «Торговий дім Корпоратив»та ТОВ «Торг-Стандарт»не підтверджено факти надання послуг (поставки товарів), а по операціях з іншими контрагентами перевіркою встановлено відсутність придбаних товарів (послуг) з господарською діяльністю позивача.

Зокрема, по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго»в акті перевірки зазначено, що ДП «СМАП» здійснювало закупівлю бензину 95 Mustang та дизельного палива без проведення тендерних закупівель та з порушенням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель», а саме п. 24 ст. 1 та п.1 ст. 2 вказаного Закону, в результаті чого оформлення вказаних операцій є таким, що не відноситься до господарської діяльності підприємства.

Надаючи оцінку зазначеним податковим повідомленням-рішенням в суд виходить з наступного.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток у правовідносинах, що існували до 01 січня 2011 року, врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент існування спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 віднесено включення валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Пунктом 5.11 ст. 5 цього Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в ньому.

Таким чином, однією з обов'язкових умов для віднесення витрат підприємства на оплату товарів, робіт, послуг до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зі змісту п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає підстави та порядок формування валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість щодо правовідносин, які виникли після 01 січня 2011 року, є Податковий кодекс України (далі -ПК України, Кодекс).

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічні вимоги висуваються і до порядку формування валових витрат з податку на прибуток підприємства.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, відповідно до п.138.1 ст.138 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.138.2 ст.138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Визначальною ознакою витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Ці обмеження не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Отже, дані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

В свою чергу, підставою для включення сум ПДВ, сплачених у складі вартості таких товарів, робіт, послуг є наявність у платника податків належним чином оформлених податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «СМАП»є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Пунктом 2.1 статті 2 Статуту визначено, що ДП «СМАП»створено з метою здійснення діяльності у сфері міжнародних автомобільних перевезень відповідно до чинного законодавства України, в тому числі, шляхом надання вітчизняним та іноземним юридичним особам і громадянам всіх видів послуг по оформленню дозвільних документів на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів згідно міжнародних угод та чинного законодавства України, а також з метою отримання прибутку шляхом здійснення інших видів діяльності (том 1, а.с. 20-34).

Згідно положень статуту позивача, основними напрямками діяльності ДП «СМАП»є: організація і реалізація системи оформлення і видачі дозвільних документів на перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні; оформлення необхідних документів для здійснення перевезень великовагових, негабаритних та небезпечних вантажів автотранспортними засобами українських власників на території іноземних держав; забезпечення комплексу робіт по визначенню конкретного маршруту руху, необхідності організації супроводу, а також оформлення та видача дозвільних документів на виконання перевезень, справляння додаткової плати та визначення її розміру у випадку перевищення загальної маси, осьових навантажень та габаритних параметрів автотранспортних засобів українських та іноземних перевізників; забезпечення комплексу робіт по визначенню необхідності справляння плати за проїзд автомобільними дорогами України; участь у підготовці проектів міжурядових угод та міжнародних організацій з питань автомобільних перевезень , забезпечення організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні ( п.п. 2.2.1 -2.2.5 Статуту).

Як вбачається з довідки АА № 351095 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ДП «СМАП»є: допоміжна діяльність у сфері державного управління (код 75.14.0), видання книг (код 22.11.0), інша поліграфічна діяльність (код 22.22.0), організація перевезення вантажів (код 63.40.0), діяльність, пов'язана з банками даних (код 72.40.0), ремонт і технічне обслуговування офісної техніки (код 72.50.1) -т. І а.с.35.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом -це документ, що видається уповноваженими органами Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а також здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 10 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»служба міжнародних автомобільних перевезень здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України та у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України контроль за дотриманням ними законодавства України, що стосується виконання міжнародних автомобільних перевезень.

Таким чином, ДП «СМАП»діє відповідно до вимог законодавства та Статуту, затвердженого Міністерством транспорту та зв'язку України та виконує функції уповноваженого органу стосовно видачі автомобільним перевізникам дозволів для в'їзду, транзитного проїзду через територію держав - учасниць міжнародних угод, а також для здійснення інших видів перевезень, передбачених законодавством.

Діяльність з видачі дозвільних документів на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів згідно міжнародних угод та чинного законодавства України, є основним видом діяльності ДП «СМАП», що підтверджується також п. 2.3 Акту перевірки.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач придбав у ТОВ «Алгрі» реєстри виданих іноземних дозволів. Придбання цих товарів прямо узгоджується з діяльністю ДП «СМАП»щодо оформлення та видачі дозволів на виконання перевезень вантажів, передбаченою наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 р. № 757. Щодо фірмових блокнотів, поставлених ТОВ «Алгрі»на адресу позивача, то вони були придбані з метою забезпечення членів делегації на міжнародній виставці та конференції «Транспорт і міжнародний транзит «Транстек 2010». Участь позивача у такого роду виставках та ярмарках передбачена п.2.3.23 Статуту ДП «СМАП».

Матеріали справи також свідчать, що ТОВ «Оптімус-Трейд» надало позивачеві послуги з розробки прототипу з обмеженою функціональністю комплексу програмних засобів, що відповідатиме вимогам технічного завдання на розробку «Інформаційної системи автоматизації оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку». Факт надання цих послуг підтверджується актом про приймання-передачу послуг від 11.03.2011 року, наявним у матеріалах справи (т. ІІ а.с. 155) Вказані послуги замовлялися позивачем на виконання наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 724 від 01.10.2010 року «Про затвердження Концепції запровадження Державної інформаційної системи автоматизації оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку». На виконання зазначеного наказу позивачем було розроблено план заходів з реалізації Концепції, пунктом 3 яких передбачено розробку технічного завдання на розробку програмних засобів з метою створення інформаційного простору для запровадження положень Концепції (т. ІІ а.с. 158)

Згідно з довідкою ДП «СМАП»основний засіб - «Прототип комплексу програмних засобів»(інв. № 12700032) обліковується на балансі ДП «СМАП»із залишковою вартістю 77 289,20 грн., що свідчить про використання його в господарській діяльності позивача. (том ІІ а.с.163)

Крім цього, перевіркою встановлено, що ТОВ «Торг-Стандарт» виготовило для позивача друковану продукцію. Як вбачається з матеріалів справи, зазначена продукція -бланки контрольного талону нарахування частки єдиного збору -замовлялися позивачем з метою виконання наказу ДП «СМАП»від 31.03.2009 р. № 149 (т. ІІ а.с. 93-94). Зазначеним наказом вводяться в дію та приймаються до виконання лист Державної митної служби України від 30.03.2009 р. та Методика оформлення бланку контрольного талону нарахування частки єдиного збору від 30.09.2009 р. (т. ІІ а.с 95-97), яка передбачає здійснення нарахування цієї частки виключно з використанням бланку, який видається водію для пред'явлення митним органам в пунктах пропуску на державному кордоні. Зазначене прямо узгоджується зі статутною діяльністю ДП «СМАП».

Разом з цим, ТОВ «Торговий дім «Корпоратив» здійснив для позивача роботи з розробки комплексу програмних засобів -Прототипу. За результатами виконаних робіт Виконавцем надано ДП «СМАП»Рекомендації щодо подальшого розвитку системи оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку, відповідно до розробленого Прототипу комплексу програмних засобів (т. ІІ а.с. 98-102). Вказаний Прототип використовується позивачем для забезпечення статутної діяльності підприємства та на виконання вимог наказу Мінтрансу № 757 від 20.08.2004 р. «Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом».

Також перевіркою встановлено, що позивачем у ТОВ «МТК» було придбано автозапчастини, а саме: колодки гальмівні, підшипники, сальники, гальмівна рідина, тощо. Зазначені запчастини були використані позивачем для ремонту автомобілів Mitsubishi Outlander д/н АА 3002 ВІ та Ford Tranzit д/н АА 5730 АЕ, зареєстрованих за позивачем (т. ІІ а.с.145, 146). Враховуючи те, що одним з видів діяльності позивача є організація перевезення вантажів, а також наявність на балансі підприємства транспортних засобів, суд доходить висновку, що витрати по операціях з ТОВ «МТК» прямо пов'язані з господарською діяльністю ДП «СМАП».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було придбано у ТОВ «Сільві» мобільні телефони Nokia 6700 black. Вказані мобільні телефони позивачем придбано з метою оперативного вирішення поточних питань, що випливають з діяльності ДП «СМАП», про що свідчить службова записка начальника управління по організації роботи та контролю відділів СМАП на ім'я виконуючого обов'язки начальника ДП «СМАП»Коваленка І.І. (т. ІІ а.с.139). Оприбуткування придбаних мобільних телефонів на балансі підприємства підтверджується обліковими картками (том ІІ, а.с. 138, 140,141). Отже, судом встановлено, що придбання ДП «СМАП»мобільних телефонів є операцією, яка призначена для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Щодо придбання позивачем у ТОВ «Голден Мін» комп'ютерної техніки, судом встановлено, що монітори TFT ACER, принтери Canon та факс Panasonic придбавалися для використання у господарській діяльності, а саме -цією оргтехнікою забезпечено структурні підрозділи ДП «СМАП»- відділ СМАП «Могилів-Подільський», відділ СМАП «Рава-Руська», про що свідчить службове листування, наявне в матеріалах справи (т. ІІ а.с. 129-133). Зазначена оргтехніка введена в експлуатацію, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення та інвентарними картками обліку основних засобів (т. І а.с. 82-86, 94, 95) та використовується в господарській діяльності позивача.

Як зазначалося вище, одним із видів діяльності ДП «СМАП»є організація перевезення вантажів. Під час розгляду справи встановлено, що у позивача на балансі знаходяться наступні транспортні засоби: Ford Tranzit д/н АА 2730 АЕ та Mitsubishi Outlander 2.0 АА 3002 ВІ, тощо. Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго» протягом ІІ-ІІІ кварталу 2011 року постачали позивачу бензин та дизельне пальне.

Згідно з пп. «в»пп. 138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України витрати на придбання пально-мастильних матеріалів включаються до складу інших витрат платника податку на прибуток підприємств.

Щодо посилання відповідача на порушення ДП «СМАП»порядку проведення тендерних закупівель та Закону України «Про здійснення державних закупівель»суд зазначає, що права податкових органів, у тому числі і щодо проведення перевірок платників податків, після 01 січня 2011 року визначені виключно ст. 20 Податкового кодексу України. Зазначеною статтею право здійснювати перевірку законодавства про державні закупівлі органам ДПС не надається.

Разом з тим, що стосується неможливості придбання позивачем бензину марки Mustang з тієї причини, що такий бензин реалізовується виключно на автозаправних станціях WOG, суд бере до уваги той факт, що умовами договорів, укладених позивачем з ТОВ «Рось-1», передбачено відпуск бензину з власних АЗС Продавця (ТОВ «Рось-1») та АЗС партнерів у м. Києві згідно з переліком (п.1.2 Договору № 10-1008 та № 10-843). Зазначена обставина не виключає можливість реалізації позивачеві бензину цієї марки на АЗС партнерів ТОВ «Рось-1».

Крім того, факт отримання товару від перелічених вище підприємств - постачальників відповідачем не заперечується, а в акті перевірки наведено перелік видаткових накладних, відповідно до яких зазначене пальне отримувалося позивачем.

Висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, є помилковими, а надані ним суду докази не спростовують факт здійснення господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів між позивачем і постачальниками -ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго».

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про правомірне включення ДП «СМАП»до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ коштів, сплачених ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго»за придбання бензину та дизельного пального.

Разом з тим, що стосується коштів, сплачених позивачем ТОВ «Альтана»за послуги з обслуговування клієнтів замовника та ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко», суд зазначає наступне.

Так, відповідно до акту № АХ-0000055 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаного між ДП «СМАП»та ТОВ «Альтана»номенклатура послуг визначена як «Обслуговування клієнтів замовника - 1 послуга».

Проте, зазначений акт не містить деталізації послуг, не розкриває їх зміст, зокрема, в ньому відсутні дата, час та місце здійснення послуг, будь-яка інша деталізована інформація щодо здійснення послуг з обслуговування клієнтів замовника, яка є обов'язковою відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд зазначає, що з акту прийому передачі робіт за вищезазначеним договором не можливо встановити, в якому обсязі були надані послуги, яким чином визначено вартість наданих послуг, не визначено одиницю виміру таких послуг для розрахунку їх вартості. Письмових звітів по вказаним послугам суду не надано.

Доказів пов'язаності з основними видами діяльності позивача та використання у власній господарській діяльності результатів таких послуг до суду також не надано.

Також, суд не вбачає зв'язку між придбаною у ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко» сувенірною продукцією та господарською діяльністю позивача. ДП «СМАП»не надано документів, які б підтверджували необхідність придбання цієї продукції та доцільність використання її у господарській діяльності підприємства. З наданих пояснень представником позивача в судовому засіданні вбачається, що сувенірна продукція була придбана з метою подальшої передачі в якості подарунку Міністерству транспорту та зв'язку України. Проте суд зазначає, що віднесенню до складу валових витрат підлягають саме ті витрати, які пов'язані з господарською діяльність самого підприємства.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Проте, з наданих позивачем документів не вбачається доцільності придбання ним вищезазначеної сувенірної продукції, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в придбанні цієї продукції, та її використання у власній господарській діяльності позивача.

Відтак, суд не знаходить підстав для віднесення сум, сплачених ТОВ «Альтана»та ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко», до складу валових витрат у загальному розмірі 20 728,00 грн., тому донарахування податкових зобов'язань за дані порушення у розмірі 5 182,00 грн. ((12 292,00 + 8 436,00) х 25% ) є правомірним.

Оскільки судом було встановлено, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат вартість придбаних у ТОВ «Альтана»та ТОВ «Інвестиційна компанія «Петрус-Алко» ТМЦ та послуг, тому позивач неправомірно включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких товарів (послуг, робіт) до складу податкового кредиту у загальному розмірі 4 145,00 грн.

В той же час, суд не погоджується із висновком податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а також підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Алгрі», ТОВ «Оптімус трейд», ТОВ «Торг-Стандарт», ТОВ «ТД Корпоратив», ТОВ «Сільві», ТОВ «МТК», ТОВ «Голден Мін», ТОВ «Рось-1»та ТОВ «РосУкрЕнерго».

Відповідно, суд вважає неправомірним донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 96 858,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 036,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000132360 від 01 лютого 2012 року, а також донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 81 411,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 681,75 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0000142360 від 01 лютого 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС частково доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень - рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, враховуючи межі заявлених позовних вимог, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ДП «СМАП»підлягає частковому задоволенню.

Окрім того, згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати (судовий збір) з Державного бюджету України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 01 лютого 2012 року № 0000132360 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 96 858,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 036,50 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 01 лютого 2012 року № 0000142360 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 81 411,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 681,75 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»судові витрати у розмірі 2 039,87 грн. (дві тисячі тридцять дев'ять гривень 87 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В.Патратій