Постанова № 27749701, 15.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2012 року 09:27 № 2а-14777/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного сільгосппереробного виробничо - комерційного підприємства «Поділля -Агро» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 30.12.2011р.,за участю:

позивача -Руденко В.М., Зайцева Т.М.

відповідач -Коваленко А.О.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне сільгосппереробне виробничо -комерційне підприємство «Поділля -Агро» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.12.2011р. № 0008842303.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі Наказу від 14.12.2011р. № 3236 проведено документальну невиїзну перевірку Приватного сільгосппереробного виробничо - комерційного підприємства «Поділля -Агро»за результатами якої 15.12.2011р. винесено акт № 8762/23-322-25586283 про результати документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Аверонбуд»(код ЄДРПОУ 37292436) за період червень, липень, серпень 2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом встановлено порушення п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 385 250 грн., у тому числі за червень 2011 р. на суму 135 000 грн., липень 2011р - на суму 165 000 грн. за серпень 2011р. -85 250 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 30.12.2011р. прийнято податкове повідомлення -рішення № 0008842303, яким за порушення п. 198.1, п. 198.2 ст.198 розділу V Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 510 378 грн., у тому числі -основний платіж -447 814 грн., та штрафні санкції -62 564 грн.

Позивач вже звертався з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з аналогічним предметом, але з інших підстав. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012р. по справі № 2а-5862/12/2670 позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи судом вбачається, що відповідачем в ході перевірки взаємовідносин позивача та ТОВ «Аверонбуд»встановлено, що діяльність здійснювалась згідно договору купівлі-продажу від 20.12.2010 року та відображалась підприємствами в податкових деклараціях з ПДВ та додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»у червні 2011 року (сума ПДВ 135000 грн.) у липні (сума ПДВ 165000 грн.), у серпні (сума ПДВ 85250 грн.).

Судом досліджена первинна документація та взято до уваги пояснення позивача, проте, матеріалами справи не підтверджено наявність поставок товарів від підприємства -постачальника ТОВ «Аверонбуд»у червні, липні, серпні 2011 року та підприємством -покупцем ПСП ВКП «Поділля- Агро». Позивачем не надано товарно- транспортних накладних, які б підтверджували факт доставки товарів на склад підприємства.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012р. по справі № 2а-5862/12/2670, позивачу у задоволенні адміністративного позову щодо скасування податкового -повідомлення рішення № 0008842303 відмовлено. Позивач зазначав підставами для скасування податкового повідомлення-рішення лише незаконність дій податкового органу під час видання наказу та складання акту перевірки. Суд апеляційної інстанції дослідив також товарність операцій. Так, в зазначеній постанові встановлено, що усіма наявними доказами у справі не підтверджено наявність поставок товарів від підприємства -постачальника ТОВ «Аверонбуд»у червні, липні, серпні 2011 року та підприємством -покупцем ПСП ВКП «Поділля -Агро».

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому обставини, встановленні рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2012р. про скасування податкового повідомлення -рішення № 0008842303 від 30.12.2011р. у справі № 2а- 5862/12/2670 не підлягають доказуванню сторонами у справі № 2а -14777/12/2670 за участю тих самих осіб.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 30.12.2012р. № 0008842303, а тому адміністративний позов Приватного сільгосппереробного виробничо -комерційного підприємства «Поділля -Агро»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватному сільгосппереробному виробничо -комерційному підприємству «Поділля -Агро»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 19.11.2012р.

Суддя В.В. Амельохін