Постанова № 27749374, 27.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 листопада 2012 р. № 2-а- 11522/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання -Зеленькова О.В.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача -Кущєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", в якому просить суд, визнати протиправним бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відносно, не нарахування та не здійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України здійснити нарахування та здійснити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 90 821,25 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 26 серпня 2010 р. позивач був звільнений з військової служби, з посади провідного інженера електрозв'язку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу України відповідно до ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» частини шостої (за станом здоров'я).Вислуга років у Збройних силах України склала 23 роки 05 місяців. Відповідно до діючого законодавства, при його звільненні йому належало до виплати одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного утримання за кожний повний календарний рік служби, але відповідний розрахунок з ним проведений не був. Після звільнення з ЗС України, позивач неодноразово звертався з заявами та скаргами щодо не виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби до відповідних керівників та організацій, на які за законом покладений обов'язок на таку виплату, але у виплаті йому було відмовлено. На час звільнення позивач проходив службу в Дніпропетровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Дніпропетровський Регіональний структурний підрозділ має правовий статус - без права юридичної особи та входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, яке є головним підприємством та юридичною особою. Таким чином позивач вважає, що саме Державне підприємство обслуговування повітряного руху України було зобов'язане нарахувати та здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, виплата якої передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що відповідні видатки на утримання військовослужбовців Міністерству транспорту та зв'язку України (Міністерства інфра структури України) у 2010 та 2011 роках не було передбачено. "Украерорух" є державним комерційним підприємством, яке не отримує кошти ні з дер жавного ні з будь-якого місцевого бюджетів. Крім того, позивач, при зверненні до суду порушив вимоги статті 99 КАС України щодо строків звернен ня до адміністративного суду. Датою звільнення позивача є 26.08.2010 року, коли з ним було проведено кінцевий розрахунок та виплачені усі належні до виплати суми (посадовий та за військове звання оклади, надбавка за вислугу років та ін.). Крім того вважає, що Державне підприємство обслуговування повітряно го руху України є неналежним відповідачем по справі та на нього не поширюються юрисдикція адміністративного суду у даному виді правовідносин, як це пе редбачено п. 1 ст. 17 КАСУ, у зв'язку з тим, що за своїм правовим статусом Украерорух не відно ситься до суб'єктів владних повноважень, які згідно з п. 3 ст. 50 КАСУ є відповідачами в адмініст ративній справі.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Наказом Міністра оборони України № 704 від 08 грудня 1999 року ОСОБА_1, був відряджений у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Наказом генерального директора Украероруху №479/о від 26 серпня 2010 року, на підставі наказу Міністра оборони України № 827 від 18 серпня 2010 року ОСОБА_1, був звільнений з військової служби у відставку, з посади інженера електрозв'язку Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за пунктом "б" частини 6 (за станом здоров'я). Зазначеним наказом була визначена вислуга років ОСОБА_1 в Збройних силах, яка склала 23 роки 05 місяців.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2011 року, позивач звернувся в Державну авіаційну адміністрацію Міністерства транспорту та зв'язку України з листом щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, на який 24.03.2011 року йому була надана відповідь, з якої слідує, що це питання опрацьовується в Міністерстві оборони України, та необхідний законопроект знаходиться на доопрацюванні.

31.05.2012 року позивач звернувся з заявою, щодо виплати грошової допомоги при звільненні з військової служби, до Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Згідно відповіді від 27.06.2012 року №24.15-8-726 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та запропоновано звернутися до Міністерства оборони України.

Позивач звернувся до Міністерства оборони України із зверненням стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, на яке 10.09.2012 року йому була направлена відповідь, що з 1 січня 2007 року не має законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які звільнені з посад, займаних у ДП "Украерорух" Міністерством оборони України. Згідно з резолюцією віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України від 17.11.11 № 24072/24/1-09 виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби військовослужбовцям ДП "Украерорух" повинна провадитися за рахунок коштів цього підприємства. Зважаючи на викладене, запропоновано з порушеного питання звернутися до ДП "Украерорух".

06.08.2012 року позивач звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з листом щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, на який 18.09.2012 року, отримав відповідь від 14.09.2012 року №1.24-30, в якій зазначено, що Украерорух взагалі не отримує з державного бюджету коштів, правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги за рахунок коштів Украероруху відсутні.

Таким чином, на звернення ОСОБА_1, щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби йому було відмовлено 14.09.2012 року.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України та в інших формуваннях, а також членів їх сімей.

Постановою Кабінету Міністрів України №1281 від 19 липня 1999 року "Про створення об'єднаної цивільно-військової організації повітряного руху України" було прийнято рішення про створення об'єднаної цивільно-військового організації повітряного руху України та затверджено Положення про об'єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства. Згідно з абз. 4 п. 4 вказаної вище Постанови, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.04 № 1614, грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.01 № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів та установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №104 від 07.02.2001р. "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно з ч.7 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах і організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Судом встановлено, що на час звільнення з військової служби, ОСОБА_1 працював на посаді інженера електрозв'язку Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Харківський Регіональний структурний підрозділ має правовий статус - відокремленого структурного підрозділу (філії) без права юридичної особи та входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, яке є головним підприємством та юридичною особою.

Таким чином, на момент звільнення ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства, саме Державне підприємство обслуговування повітряного руху України повинно було нарахувати та здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, виплата якої передбачена ч.2 ст.5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби мала бути нарахована та виплачена Державним підприємством обслуговування повітряного руху України при звільненні ОСОБА_1 з військової служби відповідно до наказу Міністерства оборони України № 827 від 18 серпня 2010 року. Таким чином, відповідачем було неправомірно не виплачено позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Судом встановлено, що розмір середньомісячного грошового забезпечення позивача на день звільнення становив 7897,50 грн., згідно з довідкою Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 03.07.2012 року №24.10-8-737.

Відповідно до витягу з наказу №479/о від 26 серпня 2010 року вислуга років ОСОБА_1 становить 23 повних календарних років, пільгова 23 роки 05 місяців.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного розмір одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 становить 90821,25 грн. (7897,50 грн. х 50% х 23 р.).

Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що відповідач обізнаний про наявність резолюції віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України від 17.11.11 № 24072/24/1-09, згідно з якою виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби військовослужбовцям ДП "Украерорух" повинна провадитися за рахунок коштів цього підприємства.

Щодо посилання відповідача на те, що Державне підприємство обслуговування повітряно го руху України є неналежним відповідачем по справі та на нього не поширюється юрисдикція адміністративного суду у даному виді правовідносин, у зв'язку з тим, що за своїм правовим статусом Украерорух не відно ситься до суб'єктів владних повноважень, які згідно з п. 3 ст. 50 КАСУ є відповідачами в адмініст ративній справі суд зазначає, що даний спір є спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки військова служба відповідно до п. 15 ст. 3 КАС України відноситься до публічної служби, отже спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

З приводу посилання відповідача на те що позивач, при зверненні до суду порушив вимоги статті 99 КАС України щодо строків звернен ня до адміністративного суду, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що відмова у виплаті одноразової грошової допомоги датована 14.09.2012 р., та отримано позивачем 18.09.2012 року, оскільки попердні відповіді містили посилання на вирішення цього питання шляхом доопрацювання вимог чинного законодавства. Позивач звернувся до суду 18.10.2012 року, тобто в межах місячного строку з моменту отримання вищезазначеного листа. З урахуванням зазначеного, суд в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі від 19.10.2012 року визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі, як такі, що порушують права позивача на отримання належного грошового забезпечення.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відносно не нарахування та не здійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1.

Зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, код -19477064) здійснити нарахування та здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (61115, АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) у розмірі 90821.25 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот двадцять одна грн. 25 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 листопада 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.