Постанова № 27749114, 17.07.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2571/12

"17" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю представника позивача Мартинюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Козівська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби (далі -Козівська МДПІ Тернопільської області ДПС, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод»(далі -ПАТ «Козлівський цегельний завод», відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, та готівки, що належить платнику податків, у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 28655,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Козівській МДПІ Тернопільської області ДПС, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. За відповідачем станом на 18.06.2012 року рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб, який виник за період з 30.01.2012 року по 30.05.2012 року в розмірі 28655,06 грн. по узгоджених податкових зобов'язаннях, визначених самостійно платником податків у податкових деклараціях. Податковим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України просить стягнути з ПАТ «Козлівський цегельний завод» 28655,06 грн. податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу, та з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув повторно, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 16, 32), причини неприбуття до суду представника не повідомив, заперечення проти позову не подав.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, адміністративну справу розглянуто та вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Козлівський цегельний завод»31.01.1995 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 556001 від 31.01.2005 року (а. с. 6) та довідкою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 06.07.2012 року (а. с. 24-26). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Козівській МДПІ Тернопільської області ДПС (яка є правонаступником Козівської МДПІ) згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 20.10.2011 року № 6717 (а. с. 19), має відкриті рахунки в банківських установах, про що свідчить довідка позивача № 3010/09/29-111 від 04.07.2012 року (а. с. 20).

Відповідно до розрахунку податкового боргу по ПАТ «Козлівський цегельний завод»за відповідачем станом на 08.06.2012 року рахується борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 28655,06 грн. (а. с. 7), що підтверджується також зворотним боком облікової картки особового рахунку платника за 2012 рік (а. с. 21-22).

Податковий борг по земельному податку, виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (вхідний № 487 від 31.01.2011 року) та 2012 рік (вхідний № 9007008156 від 20.02.2012 року) (а. с. 10-15). Відповідно до даних декларацій та особового рахунку ПАТ «Козлівський цегельний завод»по платежу земельний податок податковий борг рахується з 30.01.2012 року по 30.05.2011 року по податкових зобов'язаннях за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі щомісячних платежів 9788,10 грн. за 2011 рік та 4716,74 грн. за 2012 рік, а всього 28655,06 грн. (9788,10 грн. + (4716,74 грн. х 4 місяці).

З метою погашення податкового боргу Козівською МДПІ надіслані ПАТ «Козлівський цегельний завод»податкові вимоги № 1/15 від 02.02.2009 року та № 2/50 від 13.03.2009 року (а. с. 8), 21.04.2009 року прийнято рішення № 7 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 9). Проте вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу відповідачем.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі -ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (пункт 290.1 статті 290 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданих ним податкових деклараціях, які є узгодженими та підлягали перерахунку в місцевий бюджет у строки, встановлені статтею 287 ПК України.

Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ПАТ «Козлівський цегельний завод»у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, коштів у розмірі податкового боргу в сумі 28655,06 грн.

Керуючись статтями 2, 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить публічному акціонерному товариству «Козлівський цегельний завод»(вул. Личакова, 26, смт. Козлів, Козівський р-н, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 00290191) кошти у розмірі податкового боргу в сумі 28655 (двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.07.2012 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.