Постанова № 27748916, 12.11.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8481/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом торгово-комерційної фірми "Тополя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулась торгово-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - позивач, ТКФ "Тополя" у формі ТОВ) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0004601502/28802 від 13 липня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що актом перевірки №1391/152/21100272 від 15.06.2012 року встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, в результаті чого 13.07.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0004601502/28802, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань, у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ "Тополя" у формі ТОВ за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 619,17 грн., в т.ч. за основним платежем 412,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 206,39 грн.

Спираючись на приписи ст. 288 Податкового Кодексу України, позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки таким донарахуванням спотворюється природа орендних відносин як договірних, що повинні ґрунтуватися на засадах юридичної рівності сторін, оскільки чинним договором оренди землі встановлений розмір орендної плати у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представником відповідача було надано суду письмове заперечення проти адміністративного позову (а.с. 19-20) в якому він зазначив, що порядок оподаткування землі в Україні з 01 січня 2011 року визначається розділом XII "Плата за землю" Податкового кодексу України, питання орендної плати за землю врегулювані статтею ст.288 Податкового кодексу України, відповідно до якої мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку. Оскільки декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зобов’язання позивачем узгоджено в розмірі 1%, відповідач вважає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням правомірно збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ "Тополя" у формі ТОВ у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав та про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Таким чином, у зв’язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, об’єктивно та у повному обсязі проаналізувавши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2012 р. ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2012 рік, за результатами якої складно акт перевірки №1391/152/21100272 від 15.06.2012 р. (а.с. 9-11), яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, а саме, податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012 рік в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2012 року на 412,78 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004601502/28802 від 13.07.2012 р. (а.с. 7), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТКФ "Тополя" у формі ТОВ за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" в загальному розмірі 619,17 грн., в т.ч. за основним платежем 412,78 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 206,39 грн.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов’язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв’язку з волевиявленням сторін договору, а у зв’язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення від 13.07.2012 року №0004601502/28802 ДПІ у м.Сумах прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову торгово-комерційної фірми "Тополя" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0004601502/28802 від 13 липня 2012 року – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек