Постанова № 27748523, 29.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8881/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Рубей К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої сліжби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - Державне підприємство «Донбасантрацит», про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2012 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в обгрунтування якого зазначив таке. 21.08.2012 року Луганським окружним адміністративним судом по справі № 2а/1270/6058/2012 було винесено постанову про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області про стягнення з ДП «Донбасантрацит» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 3319872 грн. 47 коп. Згідно постанови позивачем 10.10.2012 року отримано виконавчий лист, який 23.10.2012 року направлено на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області. 06.11.2012 року на адресу УПФУ надійшла постанова старшого державного виконавця Щербатюк Ю.Г. про зупинення виконавчого провадження на підставі п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач не погодився з винесеною постановою, обґрунтовуючи це тим, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового страхування з моменту набрання ним чинності, тобто з 01.01.2004 року. Статтею 1 даного Закону передбачено, що до страхових внесків, в тому числі, віднесено й кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'якове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» фактичні витрати на виплату і доставку пенсій є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Таким чином, з моменту внесення змін до ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», які набрали чинності з 12.06.2011 р., не підлягають зупиненню виконавчі провадження про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до чого не має заборони щодо звернення на майно чи кошти боржника за виконавчим провадженням.

У позові позивач посилається на те, що у п.1.4 зазначеного Закону наведено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Відповідно до абзацу 6 п. 3.7 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» підлягають зупиненню виконавчі провадження на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості. Таким чином, позивач вважає, що віднесення ДП «Донбасантрацит» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення виконавчих проваджень відносно цього боржника, оскільки на суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, заборгованості зі страхових та єдиного внеску не поширюється дія зазначеного Закону.

Крім того, у позові зазначено, що у відповідності зі ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Частиною 1 ст.11 цього Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи наведене у позові, позивач просив визнати дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області щодо зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а/1270/6058/2012 від 10.10.2012 року незаконними, скасувати постанову ВП № 35009500 від 01.11.2012 р. старшого державного виконавця Щербатюк Ю.Г. про зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду № 2а/1270/6058/2012 від 10.10.2012 р., зобов'язати управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Луганській області поновити виконавче провадження за виконавчим листом Луганського окружного адміністративного суду № 2а/1270/6058/2012 від 10.10.2012 р., виданого на користь Управління.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку слухання справи до суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не доповів, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду невідомі.

Враховуючи те, що представником відповідача, представником третьої особи не повідомлені причини неявки у судове засідання 29 листопада 2012 року, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходили, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому

числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім

випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (зі змінами).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Розглянувши позовну заяву в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року Управлінню Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області був виданий виконавчий лист по справі №2а/1270/6058/2012 про стягнення з ДП «Донбасантрацит» на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 3319872 грн. 47 коп.

За вказаним виконавчим листом головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області 24.10.2012 року було відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову.

01.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області з посиланням на п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №35009500 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 10.10.2012 року Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а/1270/6058/2012.

Зазначена постанова обгрунтована тим, що боржника ДП «Донбасантрацит» Наказом Міністерства та енергетики України від 10.11.2005 року №568 включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури, а також у зв'язку із тим, що Верховною Радою України внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким продовжено строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2013 року.

Зазначена постанова отримана Управлінням Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області 06 листопада 2012 року, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі (арк. справи 7).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711 від 23.06.2005 року визначено, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію».

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

На строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).

У відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених згідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

З наведеного вбачається, що кошти, пов'язані із покриттям фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах не входять до складу пенсій та підлягають обов'язковому перерахуванню до Пенсійного фонду України

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV, визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV до спірних правовідносин.

Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо скасування постанови ВП №35009500 від 01.11.2012 року відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1270/6058/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом 10.10.2012 року.

Щодо вимоги позивача про визнання дій державного виконавця по зупиненню виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа по справі №2а/1270/6058/2012 від 10.10.2012 року незаконними, суд важає за необхідне зазначити таке.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов'язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову ВП №35009500 від 01.11.2012 року відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1270/6058/2012, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом України «Про виконавче провадження» відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Таким чином, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області підлягають частковому задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої сліжби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - Державне підприємство «Донбасантрацит», про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Скасувати постанову ВП №35009500 від 01.11.2012 року відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1270/6058/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом 10.10.2012 року про стягнення з ДП «Донбасантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта ім.Ізвєстій» на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Красному Лучі Луганської області суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 3319872 грн. 47 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 30 листопада 2012 року.

СуддяІ.А. Гончарова