ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2012 р. Справа № 2а-3323/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Дубінської І.В.
прокурора: Аверкової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави - Держспоживінспекції України в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області до відповідача: ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
25.10.2012 року Заступник прокурора м.Івано-Франківська звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в інтересах держави - Держспоживінспекції України в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 1700 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено законодавство про рекламу - самовільно встановлено зовнішню рекламу на тротуарі за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 41 без погодження з органами місцевого самоврядування, за що на відповідача було накладено штраф у розмірі 1700 грн. У передбачений законом строк сума штрафу відповідачем не сплачена.
В судовому засіданні прокурор позов підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, причини неявки суду не відомі.
Відповідач в судове засідання не з"явилася, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлений. Судовий виклик скеровано за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, однак конверт із судовою повісткою повернувся до суду із відміткою установи зв'язку «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
05.06.2012 року Департамент економічної політики Львівської міської ради направив відповідачу вимогу № 23/Р-3-1346, у якій у зв'язку із порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме самовільне встановлення спеціальної конструкції зовнішньої реклами на тротуарі по просп. Свободи, 41 у м. Львові запропоновано позивачу в термін до 10.06.2012 року усунути вказане порушення.
04.07.2012 року Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано позивачу подання № 23/Р-3-1694 про порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: ФОП ОСОБА_1 самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на тротуарі по просп.Свободи, 41 у м. Львові.
17.07.2012 року позивачем складено Протокол про порушення законодавства про рекламу № 0283, відповідно до якого в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами на тротуарі по просп. Свободи, 41 у м. Львові без погодження з органами місцевого самоврядування, про що позивача поінформував Департамент економічної політики Львівської міської ради поданням № 23/Р-3-1694 від 04.07.2012 року.
01.08.2012 року позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 0272, яким вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1.
02.08.2012 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення № 2326, відповідно до якого позивач запрошує відповідача на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 28.08.2012 року з 09:00 год. до 12:00 год.
28.08.2012 року позивачем складено Протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 0238, відповідно до якого в порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу»ФОП ОСОБА_1 прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами на тротуарі по просп. Свободи, 41 у м. Львові без погодження з органами місцевого самоврядування, в порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу»не подано інформації про вартість розповсюдженої реклами або виготовлення реклами.
28.08.2012 року позивачем прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0238, яким за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування на відповідача ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн.
Станом на момент розгляду справи суму штрафу відповідачем у добровільному порядку не сплачено.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про рекламу»зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно з ч. 1 ст. 16 цього ж Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 26 цього ж Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.
За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003 року, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 9-11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Згідно з п. 14 цього ж Порядку Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно з п. 16 цього ж Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з п. 18 цього ж Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий -у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем не виконано рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0238, яким за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування на відповідача ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн. Вказане рішення відповідачем у встановлений законом не оскаржувалось та є обов'язковим до виконання.
Беручи до уваги те, що вимоги рішення № 0238 від 28.08.2012 року відповідачем не виконано, суму штрафу не сплачено, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Львова (ЗКПО 38008294, Банк одержувач ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 31110106700002, код платежу 21081100) штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 30.11.2012 року.
Судове рішення № 27748188, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3323/12/0970. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: